ХВОРОБИ

Лікування гаймориту антибіотиками – коли без них не обійтися?

Як проявляється захворювання

Запідозрити перші прояви гаймориту у дорослих можна за характерними ознаками. Найчастіше захворювання виникає як ускладнення після перенесеної простуди або інших недуг. У зв’язку з цим, якщо ви помітили погіршення загального самопочуття, а також підвищення температури тіла, яке супроводжується болем в області гайморових пазух – можна запідозрити гайморит.

Приводом для звернення в поліклініку за консультацією, служать такі ознаки:

  1. 1) Відчуття розпирання і тиску, яке виникло в пазухах носа.
  2. 2) На першому етапі можуть бути слизові виділення з носа, при збільшенні запалення вони набувають зеленуватий відтінок, а при переходь в гнійну стадію – жовтуватий.
  3. 3) Біль у ділянці гайморових пазух і голові, яка посилюється при нахилах, до вечора біль збільшується, вранці зазвичай менше.
  4. 4) Загальний занепад сил, який супроводжується високою температурою, аж до 30 градусів і вище. Для хронічного гаймориту підйом температури не характерний.

Головним методом у постановці діагнозу є рентгенографія, завдяки якій можна побачити наявність гною в гайморових пазухах, а також визначити його рівень. Іноді, лікар може запропонувати більш застарілий метод – прокол. Але через хворобливості і ризику ускладнень такий метод діагностики

застосовують рідко.

Для того, щоб призначити кращий антибіотик для ураження саме тих мікроорганізмів, які викликали гайморит – призначають мазок з носа. Процедура безболісна і не займає багато часу.

Найбільш ефективний антибіотик при гаймориті: назва

Антибактеріальну терапію повинен призначати отоларинголог (ЛОР), оскільки він зможе визначити, чи потрібно її проводити, і підбере найбільш дієвий препарат. З цією метою лікар збирає інформацію про історію захворювання, враховує результати аналізів, вік пацієнта, наявність алергій, бере до уваги відомості про раніше прийнятих антибактеріальних засобів.

Лікування гаймориту антибіотиками – коли без них не обійтися?Не слід застосовувати антибіотики без призначення лікаря

На підставі отриманих даних ЛОР призначає хворому антибіотик, до якого немає протипоказань або алергії, а збудник захворювання проявляє найбільшу чутливість. Більшість антибіотиків нового покоління володіють широким спектром дії і активні щодо практично всіх бактерій, що викликають ЛОР-хвороби.

У зв’язку з цим необхідність в проведенні бактеріального посіву для встановлення конкретного збудника захворювання виникає лише в тих випадках, коли відсутній ефект при проведеному медикаментозному лікуванні.

Антибіотики випускають у різних лікарських формах, включаючи таблетки, розчини для промивання носа, спреї, краплі, розчини для ін’єкцій. Самостійний вибір препарату не рекомендується, оскільки він може виявитися неефективним і навіть погіршити стан хворого.

Якщо гайморит викликаний банальним стрептококом, стафілококом, гемофільної паличкою, то застосовують наступні групи антибіотиків:

  • Пеніциліни — найбільш переважні, оскільки володіють меншими побічними ефектами, легко переносяться, але у випадках важкого запального процесу, викликаного стійкими до пеницилинам інфекціями, можуть виявитися малоефективними. Серед них виділяються Амоксицилін — (Амосин, Флемоксин солютаб), Ампіцилін, амоксицилін з клавуланової кислоти (торгові назви Аугментин, Амоксиклав, Флемоклав солютаб, Экоклав тощо)
  • Макроліди — їх застосування виправдане при непереносимості препаратів пенециллинового ряду. Торгові назви препаратів — Зитролид, Сумамед, Макропен, Кларитроміцин.
  • Цефалоспорини — ця група антибіотиків призначається при важких запаленнях і при неефективності інших протимікробних засобів. До них відносяться — Цефтріаксон, Цефотаксим, Цефуроксим та ін.
  • Фторхінолони — більшість бактерій ще не встигли сформувати стійкість до цих синтетичних препаратів, тому вони також використовуються для лікування гаймориту (протипоказані дітям). Антибіотики цього ряду — Офлоксацин, Ломефлоксацин, Ципрофлоксацин (1 покоління), Левофлоксацин (2 покоління), Моксифлоксацин (3 покоління).
  • Місцеве лікування — краплями в ніс з антибіотиком. Застосування місцевих локальних протимікробних спреїв, крапель на початку захворювання може допомогти уникнути перорального або внутрішньом’язового системного використання антибактеріальних препаратів широкого спектра дії з притаманним їм несприятливим впливом на весь організм. До таких краплях відносять Изофра, Полидекса.

При виборі антибіотика слід керуватися індивідуальними особливостями пацієнта, супутнім захворюванням, можливими алергічними реакціями на нього. А найголовніше, підбір краще здійснювати з урахуванням даних мікроскопії мазка та експрес-оцінки збудника на фарбування за Грамом, інакше лікування гаймориту антибактеріальними засобами може бути не ефективним, з марною витратою часу і засобів.

  1. Зитролид — це антибіотик при гаймориті для дорослих, який рекомендується застосовувати для лікування людей, що досягли шістнадцятирічного віку, справляє свій вплив на достатньо велику кількість бактерій і є універсальним. Однак варто виключити його, якщо мова йде про наявності захворювань серця, нирок, печінки, а також в період вагітності і лактації.
  2. Азитроміцин створює високу концентрацію діючої речовини у вогнищі запалення і ефективно бореться з бактеріями. Але і цей препарат не варто використовувати, якщо мова йде про наявність серйозних захворювань печінки або нирок.
  3. Макропен – антибіотик, який належить до групи макролідів. Основним діючим компонентом препарату виступає мидекамицин. Його дія спрямована на боротьбу з внутрішньоклітинними збудниками, грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами. Після прийому Макропена всередину, він добре всмоктується з шлунково-кишковим трактом, досягаючи вищого рівня концентрації через дві години після перорального вживання. Його виведення з організму здійснюється печінкою. Показаний при інфекціях дихальних шляхів, сечостатевої системи, шкіри та слизових оболонок. Також його використовують для лікування коклюшу, дифтерії і ентеритів. Препарат у формі суспензії застосовується виключно у дітей. Дозування антибіотика визначається з урахуванням ваги дитини. Для приготування антибактеріальної суспензії вміст флакона необхідно розвести водою (100 мл). Для дорослих передбачена таблеткова лікарська форма препарату. Як правило, призначається 1 таблетка на один прийом. Лікування проводиться тричі на день до двох тижнів. З побічних ефектів може проявитися алергічна реакція, нудота, блювота, втрата апетиту. Серед протипоказань відзначається печінкова недостатність і непереносимість окремих компонентів препарату.
  4. Изофра – антибіотик, призначений для місцевого лікування ЛОР-захворювань. Активною речовиною препарату є фрамицитин, який має виражену протимікробну дію і належить до групи аміноглікозидів. До даного антибіотика чутливі багато грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми. Изофра включається до складу комплексного лікування пацієнтів, які страждають синуситом і ринітом бактеріальної етіології, але за умови, що відсутні ураження стінок придаткових пазух. Застосовується препарат інтраназально. Перш чим зробити впорскування засоби в носову порожнину, необхідно зробити пару розпилення в повітря. Це дозволить дотримуватися правильного дозування і досягти лікувального ефекту. Флакон з розчином слід тримати вертикально. Використовувати спрей необхідно при злегка схиленої голови вперед. Курс лікування і дозування повинен визначати лікар. Як правило, дорослим призначають 1 дозу спрею для кожного носового проходу до шести разів на день. Для дітей дозування залишається аналогічна, проте прийоми скорочують до трьох разів на день. Рекомендована тривалість лікування становить 10 днів. При відсутності позитивної динаміки після семиденної терапії, прийом препарату слід відмінити. З побічних ефектів зрідка відзначаються алергічні реакції.
  5. Биопарокс – інгаляційний препарат, що володіє антибактеріальними властивостями. Використовується для місцевого застосування при інфекційних захворюваннях дихальних шляхів. У його складі присутній фузафунгин. Дана речовина здатне надавати бактеріостатичну дію на велику кількість мікроорганізмів, серед яких гриби і грампозитивні бактерії, а також грамнегативні мікроби. Препарат має протизапальний ефект. Він здатний вбудовуватися в клітини мікроорганізмів, створюючи, таким чином, неконтрольовані іонні канали. Це веде до порушення функцій клітинних мембран. В кінцевому підсумку бактерії не гинуть, але втрачають можливість розмноження. Препарат використовують для місцевого застосування при запальних ЛОР-захворюваннях гострого характеру. Биопарокс показаний при риніті, тонзиліті, гаймориті, ларингіті, трахеїті, бронхіті. Препарат використовують для інгаляцій. Перед початком процедури засіб потрібно активувати, натиснувши на підставу балона 4 рази. При риніті або синуситі введення препарату має відбуватися через ніс. Перед процедурою бажано провести очищення носової порожнини. Побічні ефекти: кашель, бронхоспазм, нудота, сльозотеча, висипи, почервоніння очей.

Оптимальним курсом можна назвати строк від п’яти до десяти днів, в залежності від особливостей кожного конкретного випадку.

←Ринофлуимуцил при гаймориті

 

Лікування гаймориту антибіотиками→

Лікування антибіотиками: коли призначають і як пити

І так, давайте розбиратися – які антибіотики приймати при гаймориті, а також що за препарати найкраще справляються з цією недугою.

Як було сказано раніше, необхідно з допомогою мазка визначити збудника і за результатами аналізів купувати ефективний антибіотик, який підходить для дорослих. Це найкраще рішення.

Зверніть увагу, якщо після початку прийому ліків полегшення стану не настає через 2-3 доби – означає антибіотик підібраний неправильно, або до нього сформувалася стійкість, тоді препарат потрібно замінити.

Лікування гаймориту антибіотиками – коли без них не обійтися?

В основному використовують певні групи антибіотиків. Нижче подано назви:

  • пеніцилін – найбільш поширений і прийнятний препарат.
  • макроліди – в основному застосовують, якщо у пацієнта непереносимість пеніциліну.
  • фторхінолони – синтетичний препарат, до якого ще не сформувався імунітет” у бактерій.
  • цефалоспорини – у випадку низької результативності інших засобів, призначають дану групу препаратів. Використовується при сильних запальних процесах.

В черговий раз нагадуємо, здійснювати підбір антибактеріальних препаратів слід після встановлення збудника. Крім цього, слід враховувати індивідуальні особливості людини, його алергічні реакції і супутні захворювання.

Якщо після прочитання статті ви припускаєте, що у вас характерні для цього захворювання симптоми, то вам варто

При правильному підборі антибактеріального засобу поліпшення стану пацієнта спостерігається в короткі терміни. Однак, навіть при застосуванні відповідного препарату можливий розвиток таких побічних ефектів, як:

  • набряклість горла або обличчя;
  • утруднення дихання;
  • висип, почервоніння та інші шкірні прояви;
  • непритомність;
  • посилене запаморочення;
  • розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Важливо при появі побічних реакцій своєчасно звернутися до лікаря. Самостійний підбір препаратів у таких випадках, без урахування можливого їх взаємодії з прийнятими антибіотиком, може послужити розвитку серйозних ускладнень.

Докладний перелік ймовірних побічних дій вказаний в інструкції до застосування препарату.

Перш, чим призначати той чи інший препарат, лікар обов’язково з’ясовує джерело і тип збудника. Робиться це за допомогою взяття мазка. Не слід забувати, що суттєву роль відіграє наявність алергічних реакцій і хронічних захворювань.

Подальший вибір ліків залежить від тяжкості поточного захворювання. Антибіотики можуть вводити парентерально (уколами) та перорально (таблетки, сиропи, настойки).

Пацієнтам рекомендується бути уважніше: якщо за дві доби не настало полегшення — значить, антибіотик не підійшов. І слід, як можна швидше, почати застосовувати інший препарат. Самим препаратом призначається для дорослих на даний момент є пеніцилін при гаймориті.

  • Макроліди прописують при непереносимості пеніциліну;
  • Цефалоспорини допомагають тоді, коли всі інші препарати не справили належного ефекту.

Коли мова йде про бактеріальному гаймориті, то без антибіотиків не обійтися. Це пов’язано з тим, що зупинити активне розмноження бактерій в навколоносових пазухах можна тільки з допомогою даних речовин, інакше всі інші способи, враховуючи і прокол, будуть абсолютно марні.

Вибір антибіотика, який слід використовувати під час лікування гаймориту, залежить від того, яка саме бактерія спровокувала його розвиток. Щоб визначити це, може знадобитися проведення бактеріологічного аналізу слизу, що зібрався в пазухах.

Дотримання оптимальної тривалості лікування антибіотиками відіграє дуже важливу роль. Курс, у тому числі, не можна переривати. Адже, якщо, наприклад, обмежити його до двох-трьох днів, то можна говорити про практично гарантований рецидив.

Враховуючи той ефект, що дані препарати впливають на організм в цілому, важливо подбати про зміцнення імунітету. У цьому питанні допоможе правильне і здорове харчування, а також додаткове вживання вітамінних комплексів.

Лікування антибіотиками підриває імунітет людини. Всі вони гнітюче впливають на захисну систему організму, а деякі здатні викликати велику кількість побічних ефектів.

Можливі наслідки антибактеріальної терапії:

  • сухість у роті і неприємний присмак;
  • розлад травної системи;
  • вагінальні інфекції;
  • алергічна реакція;
  • висип на шкірі та свербіж;
  • нудота, блювання;
  • набряклість і почервоніння очей;
  • чхання, кашель.

Іноді прийом антибіотиків може стати причиною виникнення кропив’янки. У рідкісних випадках настає анафілактичний шок. Наявність цих ознак обов’язково повинно насторожити і стати причиною для відмови від застосування препарату. Подібний стан має бути під контролем фахівця.

Рідкісним, але малоприємним побічним ефектом, є запалення кишечника, яке може супроводжуватися виснажливої діареєю. Це серйозна загроза для здоров’я пацієнта, оскільки є ризик пошкодження сухожиль.

Діарея або грибкова інфекція нерідко пов’язана із знищенням антибіотиками корисних мікроорганізмів. Пом’якшити або запобігти виникненню подібних проблем можна за допомогою вживання звичайного йогурту.

←Антибіотики при гаймориті

Які антибіотики краще приймати при гаймориті→

Сьогодні у медичній практиці застосовується широке коло антибактеріальних препаратів для лікування. Існують сучасні медикаменти, які добре зарекомендували себе в боротьбі з гайморові запаленням.

Буває температура при гаймориті дізнайтеся тут.

Деякі бояться застосовувати антибіотики, тому просять призначити щось недуже. Проте таке лікування не принесе позитивного результату, а лише посилить процес одужання. З іншого боку, несерйозне ставлення до прийому сильних антибіотиків (нерегулярне, неправильне застосування) може порушити імунітет і не дати необхідного ефекту.

Антибіотики призначаються в комплексі з різними ліками: таблетками, спреями або краплями в ніс. При виникненні симптомів інтоксикації можуть призначити уколи, для введення антибіотика внутрішньом’язово.

Як правильно робити масаж при гаймориті описано за посиланням.

Антибіотики для носа у вигляді крапель або спреїв відрізняються особливою ефективністю. При їх правильному застосуванні діючі речовини ліки потрапляють безпосередньо на уражене місце. Таке локальне вплив прискорює процес одужання.

Для того, щоб антибіотик потрапляв саме на запалену слизову у навколоносових пазухах, необхідно попередньо закопувати ніс судинорозширювальними краплями, а потім впорскувати спрей або капати краплі з антибіотиком.

  • Биопарокс є представником сучасної серії антибіотиків, який має антибактеріальну та протизапальну дію. Ставитися до групи поліпептидних засобів, які борються з бактеріями на місцевому рівні. Ефективно справляється зі стрептококами, грибками, стафілококом та анаеробами.
  • Изофра є препаратом з представників аміноглікозидів. Антибіотик використовується у вигляді спрею і локально розпорошується в навколоносові пазухи, де утворилося запалення. Знищує мікроорганізми, які відносяться до грамнегативних та грампозитивних. Препарат чинить антибактеріальну дію на слизову.
  • Азитроміцин – препарат, який має бактерицидну дію. Позитивний результат спостерігається при насиченні вогнища основним протизапальну речовиною, що міститься в антибіотику. Даний антибіотик також допомагає позбутися від симптомів фронтиту у дорослих.
  • Макропен відноситься до групи макролипидов. Є сильним препаратом, який чинить згубний вплив на розмноження бактерій на слизовій. Крім цього, Макропен знищує ряд грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів.
  • Зитролид є найбільш ефективним препаратом, який з мінімальною ймовірністю викликають токсичні реакції в організмі. Препарат є представником макролідів, який успішно справляється з поширенням бактерій: анаеробних, грампозитивних, грамнегативних.
  • Цефтриаксон – антибіотик нового покоління, відноситься до групи цефалоспоринів. Препарат активний проти великої кількості хвороботворних мікроорганізмів і викликає мінімальну кількість небажаних побічних ефектів. Препарат може похвалитися великою кількістю позитивних відгуків в інтернеті.
 

Протипоказання для антибіотикотерапії при гаймориті

Більшість антибактеріальних засобів широкого спектра дії протипоказані або з особливою обережністю застосовують у наступних випадках:

  • патології нирок і/або печінки;
  • серцево-судинні захворювання;
  • алергічний, грибковий або вірусний гайморит;
  • дитячий вік молодше 12 років;
  • вагітність;
  • період грудного вигодовування;
  • підвищена чутливість до компонентів, що входять до складу антибіотика.

Докладний перелік абсолютних і відносних протипоказань вказується в інструкції до препарату.

Групи антибактеріальних препаратів

  • Зитролид. Має бактерицидну властивість, тому застосовується для знищення більшості грампозитивних і грамнегативних бактерій. Прийом препарату рекомендується здійснювати за одну годину до їди або через пару годин після трапези. Зитролид приймають протягом трьох днів. Доза препарату за день повинна становити 500 мг. Під час лікування можуть з’явитися побічні ефекти: нудота, біль в області шлунка, здуття живота, неспокійний сон, підвищене серцебиття. Серед протипоказань ниркова та печінкова недостатність.
  • Макропен. Випускається у вигляді гранул і таблеток. Володіє бактеріостатичними властивостями в невеликій дозі, тобто припиняє розмноження хвороботворних мікроорганізмів. При збільшених дозах антибіотик здатний знищувати бактерії. Може застосовуватися як у дітей, так і дорослих. Доза препарату залежить від ваги пацієнта. Перед прийомом гранули необхідно опустити в склянку з водою, щоб вони розчинилися. Беруть антибіотик після їжі. Рекомендована доза для дорослих – по 1 таблетці три рази на день. Курс лікування становить 14 днів. Можливі побічні ефекти: слабкість у тілі, втрата апетиту, висипання на шкірі, стоматит, бронхоспазм. Препарат протипоказаний дітям віком до трьох років, а також людям з печінковою недостатністю.
  • Азитроміцин. Завдає бактерицидний удар по запального вогнища. При його прийомі не виключено виникнення побічних явищ: втрата апетиту, нудота, блювотні позиви, розлад шлунку, алергічна реакція. Вкрай обережно слід приймати препарат вагітним жінкам, а також при наявності проблем з нирками чи печінкою.
  • Изофра – антибіотик для місцевого застосування. Показаний при захворюваннях інфекційного характеру, в числі яких і гайморит. Препарат має сильну бактерицидну дію, тому повністю знищує бактерії, що викликали поширення інфекції. З побічних ефектів можлива поява алергічної висипки на шкірі.
  • Биопарокс володіє антибактеріальними властивостями. Згубний по відношенню до стрептококів, стафілококів, анаеробів і грибів. Серед побічних реакцій варто виділити гіперемію шкіри, сухість у роті і носоглотці, порушення чутливості.
  • Флемоксин Солютаб. Прийом препарату здійснюють без урахування прийому їжі. Таблетку вживають цілком без попереднього її розчинення. Фахівцями рекомендуємо дворазовий прийом препарату. Основним діючим компонентом антибіотика є амоксицилін.
  • Амоксилав. Комбінований препарат, який належить до групи антибіотиків. Клавуланова кислота перешкоджає руйнуванню амоксициліну. Цей ефект досягається за рахунок формування стійких сполук, в основі яких лежать бета-лактамази. Препарат показаний при отиту середнього вуха, синуситі, пневмонії, бронхіті, гінекологічних інфекціях. Перед прийомом таблетки піддають розчинення у воді, причому досить буде 100 мл Середня доза за добу – одна таблетка (375 мг) приймається через кожні вісім годин або ж одна таблетка (625 мг), але з дворазовим прийомом на добу.
  • Флемоклав Солютаб. Активним компонентом препарату є амоксицилін. Ще до його складу входить клавуланова кислота. Завдяки її присутності підвищується ефективність препарату. Антибіотик може похвалитися широким спектром дії. Пацієнти, вага яких більше 40 кг, повинні приймати по одній таблетці тричі на добу. Тривалість лікування становить 14 днів.
  • Аугментин. Препарат чинить руйнівну дію по відношенню до бактерій, які викликали гайморит. Наявність клавуланової кислоти забезпечує витримку амоксициліну до впливу бета-лактамаз, значно розширюючи спектр дії препарату. Дітям до року призначається Аугментин у формі крапель. Дозування препарату визначається з розрахунку маси тіла пацієнта. З побічних ефектів можливе розлад травлення, розвиток гепатиту, кропив’янки, псевдомембранозного коліту.
  • Хиконцил. Антибіотик пригнічує патогенні дії бактерій, руйнуючи їх структуру. Препарат випускають у вигляді порошку, капсул, суспензії. При гаймориті рекомендується приймати по одній або дві капсулі тричі на день.

Розглянемо докладніше різновиди антибіотиків для лікування гаймориту (назви див. нижче) – вони бувають у таблетках, уколах, краплях, а також у зручній формі спрею.

В аптеці представлена велика кількість, як сучасних (Зитролид, Макропен), так і перевірених часом антибактеріальних препаратів (Амоксил, Флемоксин Солютаб тощо). Вибір залишається за вами, та вашим лікуючим лікарем.

См. також: огляд ліків від гаймориту.

Антибіотиками називають речовини синтетичного, напівсинтетичного або природного походження, які пригнічують ріст живих клітин.

За характером дії на бактеріальну клітину їх поділяють на дві групи:

  • бактерицидні: при їх прийомі бактерії гинуть і виводяться з організму;
  • бактеріостатичні: бактерії після застосування таких засобів залишаються живі, але їх розмноження стає неможливим.

За хімічною структурою виділяють такі антибактеріальні засоби:

  • β-лактамні: група антибіотиків, які містять у структурі β-лактамне кільце. Вони поділяються на пеніциліни, цефалоспорини, карбапенемы та монобактами. Пеніциліни виробляють колонії плісняви Penicillium. Цефалоспорини схожі з ними за структурою та застосовуються щодо пеніцилін стійких бактерій. Структура карбапенеми більш стійка до β-лактамаз, чим у пеніцилінів і цефалоспоринів, за рахунок чого вони володіють більш широким спектром дії;
  • макроліди: чинять бактеріостатичну дію, володіють складною циклічною структурою;
  • тетрацикліни: антибіотики бактеріостатичної дії, що застосовуються для терапії інфекцій сечовидільних та дихальних шляхів, тяжких інфекцій типу бруцельозу, туляремії та сибірки;
  • аміноглікозиди: надають бактерицидну дію, володіють високою токсичністю. Їх використовують при тяжких інфекціях (зараження крові, перитоніти);
  • левомицетины: чинять бактеріостатичну дію, їх застосування обмежене, оскільки на тлі їх прийому можливе ураження кісткового мозку, який виробляє клітини крові;
  • глікопептиди: порушують синтез клітинної стінки бактерій, що володіють бактерицидною дією, але по відношенню до энтерококкам, деяким стрептококів і стафілококів діють бактеріостатично;
  • линкозамиды: за допомогою інгібування синтезу білка рибосомами чинять бактеріостатичну дію. При їх прийманні у високих концентраціях може проявлятися бактерицидний ефект відносно високочутливих мікроорганізмів;
  • протитуберкульозні засоби: антибіотики, активні у відношенні палички Коха;
  • антибіотики різних груп (Геліоміцін, Фузидин-натрій, Рифаміцин та інші);
  • протигрибкові антибіотики: надають літичної дію, руйнують мембрану клітин грибків і викликають їх загибель;
  • протіволепрозние засоби (Диуцифон, Солюсульфон, Диафенилсульфон).

Для лікування гаймориту антибіотиками у дорослих і дітей застосовуються макроліди, пеніциліни, фторхінолони та цефалоспорини.

Антибіотики від гаймориту в таблетках

Найбільш зручний і простий спосіб будь-якого лікування – прийом таблеток

 

Амоксицилін

Лікування гаймориту антибіотиками – коли без них не обійтися?

Давно зарекомендував себе препарат. Перевірений часом і великою кількістю лікарів. Ефективність його не викликає жодних сумнівів. Цим препаратом можна вилікувати навіть важкі форми синуситів. Полегшення настає вже на другий день, а всі симптоми зникають вже менше чим через тиждень.

Дозування ліків лікар призначає індивідуально, орієнтуючись на вік та вагу пацієнта.

Аугментин

По своїй дії схід з Амоксициліном, але здатний знищити набагато більшу кількість бактерій. Полегшення симптомів настає вже на наступний день. Рекомендується застосовувати разом з їжею, дозування, знову ж таки, визначає лікуючий лікар.

Отличителен тим, що майже не викликає побічних дій. І на відміну від Амоксициліну, аугментин дозволяється застосовувати навіть жінок на останніх місяцях вагітності і в період годування груддю.

Доксициклін

Основна перевага доксицикліну – можливість приймати його в будь-який час дня, незалежно від прийому їжі. Препарат швидко засвоюється і не створює жодних проблем для організму.

Цей препарат, як і інші антибіотики в таблетках, досить часто застосовується в лікуванні гаймориту. Він відноситься до тетрациклиновому ряду антибактеріальних засобів. Основною перевагою Доксицикліну є можливість застосовувати його в незалежності від прийому їжі.

Таблетки всім добре знайомі, у них зручна форма, а також щодо їх зручно брати.

Розглянемо детальніше, які антибіотики для лікування гаймориту випускаються у вигляді таблеток:

  1. 1) Макропен – поширений препарат, який належить до групи макролідів, діюча речовина мидекамицин. Ефективний проти пневмокока та гемофільної палички. Дорослі приймають протягом 2 тижнів, по 3 рази в день після їжі. Через годину після прийому в крові буде максимальна кількість діючої речовини.
  2. 2) Аугментин – належить до групи напівсинтетичних пеніцилінів, які мають захист, в даному випадку це клавуланова кислота. Має широкий спектр дії і складний склад. Відноситься до антибіотиків 3-го покоління. Лікування препаратом не слід продовжувати більше 14 днів. До побічних ефектів відносять – блювоту, нудоту, дисбактеріоз.
  3. 3) Сумамед – сучасний і популярний антибіотик, який часто застосовується при гаймориті та інших захворюваннях. Відноситься до групи макролідів. Приймають 1 раз на добу, за 2 години після або за годину до їди. Курс лікування становить не більше 5 днів.
  4. 4) Флемоксин Солютаб – ефективний і стійкий до впливу шлункового соку. Відноситься до розряду пенициллиновых. При прийомі прислухайтеся до рекомендацій лікаря, це допоможе прискорити одужання.
  5. 5) Амоксиклав – призначається при гаймориті, отиті, бронхіті та інших захворюваннях, має широкий спектр дії і належить до групи напівсинтетичних пеніцилінів, які здатні руйнувати стінки бактерій. Показаний в основному тільки для дорослих людей.
  6. 6) Зитролид – має протимікробну дію, відноситься до представників макролидной групи. Застосовують один раз на добу, за 1 годину до або 2 після прийому їжі. Відпускається за рецептом.

Якщо протягом 48 годин, ви не відчули лікувальних властивостей обраного антибіотика – значить він виявився нерезультативним для боротьби з гайморитом. Використовувати його довше не слід.

Антибіотики від гаймориту в уколах

У випадку ознак сильної інтоксикації організму, має сенс призначення антибіотиків внутрішньом’язово. Як правило, вони мають найбільш високу біодоступність.

  1. 1) Цефтріаксон – призначений для лікування інфекційних захворювання, є похідним пеніциліну. Ставитися до 3-го покоління. В основному використовують під час гострої фази гаймориту. Продається у вигляді порошку для приготування розчину для в/в і в/м ін’єкцій. Протипоказаний під час вагітності.
  2. 2) Цефазолін – є напівсинтетичним цефалоспориновим антибіотиком, має виражену протимікробну дію. Після введення швидко всмоктується, концентрація в крові тримається протягом 12 годин. Розводити препарат необхідно в 4-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, або ж використовувати звичайну воду для ін’єкцій. Можливо прояв алергічних реакцій та розлади ШКТ.

Якщо хвороба продовжує прогресувати і нічого не допомагає або якщо хвороба запущена, застосовують один з екстрених методів:

  1. Стаціонарне лікування гарячими уколами. Внутрішньовенно. В організм введуть хлористий кальцій, прискорює рух крові у всьому організмі. Це значно прискорить процес одужання. Робити це може тільки медсестра. Після процедури необхідно відпочити в горизонтальному положенні 10-15 хвилин, оскільки можливо наступ запаморочення і нудоти.
  2. Внутрішньом’язові уколи показані при серйозних ускладненнях. Робити їх можна і в домашніх умовах, головне – проколоти повний курс антибіотиків. При дотриманні всіх рекомендацій позитивна динаміка не змусить себе довго чекати.
  3. Сама процедура небажана, викликає різні ускладнення, – прокол запалення гайморової пазухи. В носовій пазусі робиться дірочка, через яку відкачують гній. Після очищення носа промивають антибіотиками, такими як цефалексин. Після такого лікування рекомендується берегти себе від переохолодження, протягів і простудних захворювань. Ймовірність рецидиву, за відгуками пацієнтів, досить висока.

При лікуванні антибіотиками необхідно завжди пам’ятати, що лікування не можна припиняти відразу після полегшення симптомів. Симптоми зникають вже на 1-2 день, але хвороба залишається. Обов’язково потрібно пити повний курс, прописаний лікарем.

Будь-яке лікування повинно бути своєчасним. Ніколи не треба відкладати візит до лікаря і лякатися ціни на ліки. Гроші і час на цьому заощадити не вийде. Запущена хвороба вимагає більшої кількості аж ніяк не дешевих ліків, і пролежати з нею можна набагато більше. Слідкуйте за своїм здоров’ям!

Антибіотики при гаймориті у дорослих в краплях і спреях

Є лікуванням, яке призначається на додаток до прийому таблеток і пеніциліну. Спреї і краплі в ніс надають безпосередню дію на запалену джерело захворювання. Антибактеріальні речовини безпосередньо впливають в носовій порожнині, моментально надають поліпшення і значно прискорюють процес одужання.

Крім усього іншого, для лікування гаймориту можна використовувати краплі і спрей, які також містять у собі антибіотики.

  1. 1) Изофра – найбільш популярний засіб у вигляді спрею, його воліють використовувати замість уколів і таблеток. Застосовують 4-6 разів на добу, пшикати необхідно по черзі в кожну ніздрю. Курс лікування – тиждень. Перед використанням ніс необхідно очистити від сопель.
  2. 2) Полидекса з фенилэфрином – має антибактеріальну та судинозвужувальну дію. Застосовується у формі спрею 3-5 разів протягом доби, тривалість лікування в районі 7 днів. Містить у собі антибіотики неоміцину та поліміксину.

Загальні рекомендації

Під час курсу антибактеріальних препаратів не забувайте стежити за мікрофлорою кишечника. Для профілактики

можна приймати Флуконазол або його аналоги. Якщо порушення стільця вже сталося, необхідні пробіотики або пребіотики.

Реакція на проведену терапію повинна з’явиться протягом 2 діб, якщо цього не сталося – обраний препарат неефективний, і його немає сенсу приймати далі. Потрібна заміна на аналоги.

Дозування та термін лікування підбирається індивідуально, для консультації звертайтеся до свого лікаря. Безконтрольний прийом може призвести до значного погіршення стану людини, а також розвитку стійкості мікроорганізму до вибраного препарату.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ