ХВОРОБИ

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Як виявляється збільшення мигдаликів?

Мигдалини – невеликі лімфоїдні утворення, розташовані в порожнині рота і носоглотці, беруть участь у синтезі імунних клітин, виконують очищаючі функції.

Види мигдаликів

Назва Вид Де розташовані
Піднебінні мигдалики (гланди) Парні Між підставою мови і неба.
Трубні Парні В районі слухової трубки.
Глоткова Непарна На задній поверхні глотки.
Язична Непарна Під мовою
Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Існує 4 види мигдаликів

Важливо!

Всі мигдалини пов’язані між собою, утворюють лімфоїдне кільце Пірогова-Вальдейера, яке формується у немовлят у перший рік життя і починає розсмоктуватися з настанням пубертатного періоду.

Нормальні мигдалини повинні бути щільними або м’якими, мати однорідну структуру, рожевий, без нальоту, слизу, червоних прожилок, гнійників на поверхні. При запаленні залози збільшуються в розмірах, горло малинове, болить, лакуни розширені, в них є гній, патологічні процеси, що супроводжуються підвищенням температури, слабкістю, зниженням апетиту, інтоксикацією.

Симптоми збільшених мигдаликів:

  • голос стає гугнявим, виникають мовні проблеми;
  • через скупчення гною з’являється неприємний запах з рота;
  • збільшуються лімфовузли;
  • дихання стає хриплим;
  • дитина часто здригається уві сні – це викликана кисневим голодуванням мозку на тлі порушення носового дихання;
  • хропіння і кашель по ночах;
  • слизова рота пересихає, утворюються тріщини і виразки.
Причини і лікування збільшених гланд у дитини

При збільшенні мигдалин збільшуються лімфовузли

Якщо гіпертрофія викликана алергією, то спостерігається сильна набряклість, мигдалини червоні, але горло не болить, патологія протікає без температури, гнійні пробки відсутні.

Види мигдаликів

Існує 4 види мигдаликів

Важливо!Всі мигдалини пов’язані між собою, утворюють лімфоїдне кільце Пірогова-Вальдейера, яке формується у немовлят у перший рік життя і починає розсмоктуватися з настанням пубертатного періоду.

При збільшенні мигдалин збільшуються лімфовузли

Мірою збільшення мигдалин

Здорові мигдалики мають:

  • рожевий чи рожево-червоний відтінок;
  • вони не набряклі;
  • не мають білого нальоту;
  • не виступають за край піднебінної дуги.

Здорова дитина не відчуває ускладнення при ковтанні та диханні.

У дитини збільшені лімфовузли на шиї

При наявності відхилень, горло дитини набуває червоний відтінок, збільшуються завушні та шийні лімфовузли, мигдалики покриваються білим або жовтуватим нальотом.

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

При запаленні, гланди стають збільшеними і можуть займати велику частину горла, перешкоджаючи нормальному диханню і ковтання їжі. Дитина стає млявою, відмовляється від їжі і води, скаржиться на біль та першіння в горлі. Виділяють 3 ступеня гіпертрофії мигдаликів

1 ступінь характеризується невеликим набряком мигдалин. На цій стадії дитина може відчувати:

  • невеликий дискомфорт;
  • першіння в горлі;
  • несильне утруднення дихання;
  • біль при ковтанні їжі;
  • горло набуває червонуватого відтінку;
  • лімфовузли поступово збільшуються.

Найчастіше 1 ступінь тонзиліту проходить без прояву клінічних симптомів, тому розпізнавання захворювання відбувається на більш пізніх стадіях.

2 ступінь гіпертрофії мигдаликів проявляється з більшою ступенем. На даному етапі горло набуває набряклий вигляд, сприяючи проблематичному заковтуванню їжі дитиною. Мигдалини займають близько 2/3 всієї поверхні горла, наліт на мигдалинах стає біло-жовтого кольору і покриває більшу частину гланд.

Гіпертрофія мигдаликів 2 ступеня

Дитина відчуває:

  • біль і постійне першіння;
  • утруднене дихання;
  • голос стає осиплым;
  • мова утруднена.

Порушується денний і нічний сон, дитина млява, відзначається підвищення температури тіла і значне збільшення лімфовузлів.

3 ступінь є найбільш складною і небезпечною при тонзиліті:

  • мигдалини практично повністю перекривають горло дитини, не дозволяючи йому нормально дихати і приймати воду і їжу;
  • гланди набувають темно-червоний відтінок з густим білим нальотом;
  • мова дитини вкрай утруднена;
  • дитина відчуває постійну слабкість, брак повітря.

Запалення піднебінних мигдалин називається тонзиліт, гіпертрофія глоткової залози – аденоїдитом. Патологічні процеси бувають гострими і хронічними, на початковому етапі виникають з одного боку, але поступово хвороба охоплює обидві мигдалини, найчастіше захворювання діагностують у дітей 3-8 років.

Мірою збільшення мигдалин:

  1. 1 ступінь – лімфоїдні освіти на 1/3 заповнюють простір від середини зіва до піднебінних дужок.
  2. 2 ступінь – мигдалини наполовину заповнюють глотковий прохід, спостерігають проблеми з ковтанням і диханням, виникають дефекти мовлення, дитина хропе.
  3. 3 ступінь – глоткова область на 2/3 заповнений лімфоїдними утвореннями.
  4. 4 ступінь – мигдалини стають величезними, з’єднуються, діти постійно дихають ротом, гнусавят, задихаються у сні.

У новонароджених і немовлят лімфоїдні утворення в нормі практично непомітні, вони стають більшими під впливом частих застуд, коли починають відвідувати дошкільні установи.

Є чотири стадії запального процесу:

  1. Ця стадія відрізняється збільшенням гланд на простір, що становить 1/3 перед нижньою дужкою неба, а також сошником. Симптоми не можна назвати яскравими. У денний час дитя буде легко дихати, а в нічний час можна помітити певні порушення у вигляді хропіння, а також дихання ротом
  2. Друга ступінь характеризується більш вираженою дисфункцією дихання.
  3. Третій етап відрізняється повністю закритим сошником. Дитина буде часто скаржитися на відчувається дискомфорт під час ковтання їжі. Дихання дуже погане.
  4. Остання стадія характеризується повним перекриттям глотки, адже мигдалини максимально вже збільшилися.
 

Необхідно розуміти, що кожна із зазначених стадій, вважається дуже серйозною і небезпечною для здоров’я. Якщо джерело зараження є в організмі, гланди будуть дуже швидко збільшуватися. Запалення буде розвиватися на швидких темпах, тому рекомендується починати певне лікування на самій першій стадії розвитку.

В іншому разі можуть виникнути зміни, які не можна буде виправити в майбутньому. Крім того, такі зміни завдадуть тільки негативний характер, позначаться на системах організму, а також на особовому скелеті у представника молодшої частини суспільства.

Симптоматика ангіни:

  • Висока температура тіла
  • Збільшення лімфатичних вузлів
  • Червоне горло
  • Ознаки того, що організм интоксикован
  • Болі в області горла
  • Поява білого нальоту в горлі

Про важкій формі ангіни говорить ураження піднебінних мигдаликів. Варто відзначити, що ангіною легко і заразиться, тому відразу потрібно застосовувати те чи інше лікування. Але, такий симптом як наліт, може проявитися і при інших захворюваннях – скарлатина, лейкоз, а також дифтерія.

Розглядаються 4 стадії запалення мигдалин.

  1. На первинній стадії патології спостерігається розростання гланд на 1/3 простору від передньої дужки неба до середньої лінії зіва. Симптоматика на даному етапі практично не проявляється. Лише в нічний час можна помітити утруднення дихального процесу – хропіння, ротове дихання.
  2. На другій стадії запального процесу мигдалин спостерігається розростанням гланд на ½ того ж простору. Утруднення дихання стає більш помітним.
  3. На третій стадії простір від дужки до середньої лінії зіва практично повністю перекрито запаленої мозочка. Дитині важко дихати і здійснювати ковтальні руху.
  4. Остання і найнебезпечніша стадія характеризується сильним збільшенням гланд і повним перекриттям глотки. Лікування консервативними методами вже не матиме ефекту. В даному випадку терміново проводиться санація запалених гланд.

На 2 і 3 стадіях може спостерігатися гугнявість голосу, напади короткочасної зупинки дихання в нічний час. Іноді дитина шумно дихає, а його кашель нагадує гавкіт собаки. У поодиноких випадках у дітей спостерігається біль у вухах, порушення слуху, отит.

Варто зазначити, що на будь-якій стадії запалення у дитини гланд може розвинутися гіпоксія – нестача кисню в організмі, що призводить до погіршення пам’яті, хронічної втоми, уповільнення швидкості мислення, зупинку у розвитку.

  1. 1 ступінь – лімфоїдні освіти на 1/3 заповнюють простір від середини зіва до піднебінних дужок.
  2. 2 ступінь – мигдалини наполовину заповнюють глотковий прохід, спостерігають проблеми з ковтанням і диханням, виникають дефекти мовлення, дитина хропе.
  3. 3 ступінь – глоткова область на 2/3 заповнений лімфоїдними утвореннями.
  4. 4 ступінь – мигдалини стають величезними, з’єднуються, діти постійно дихають ротом, гнусавят, задихаються у сні.

Лікування збільшених гланд у дітей

Основні причини збільшення мигдаликів у дитини – перенесені гострі інфекції з неадекватною або незакінченою терапією. Серед найбільш поширених збудників:

  • стрептококи і стафілококи;
  • пневмококи;
  • гемофільна паличка;
  • вірус грипу;
  • герпес;
  • ентеровірус;
  • аденовірус;
  • хламідії;
  • мікоплазма.

Після зникнення симптомів гострого захворювання, яке помилково приймають за повне одужання, бактерії, віруси та паразити не до кінця виводяться з організму, а продовжують жити в лакунах. Розмноження збудників викликає уповільнене запалення, у відповідь на яке лімфоїдна тканина розростається.

Як результат – мигдалини поступово збільшуються в розмірах, приводячи до труднощів з ковтанням і диханням. На тлі постійного патологічного процесу будь-провокуючий фактор типу стресу або переохолодження може викликати загострення.

Однак не тільки інфекції стають причиною гіпертрофованих мигдалин. Дефіцит вітаміну С, хвороби крові, в тому числі онкологічні та ряд інших захворювань також можуть сприяти розростання лімфоїдної тканини.

Мигдалики є важливими органами імунної системи, які розташовані на кордоні дихального і травного шляхів. Вони відіграють велику роль захисно-пристосувальних реакціях організму, беручи участь у формуванні клітинного і гуморального імунітету.

Але при тонзиліті, коли в лакунах (глибоких щілинах піднебінних мигдалин) гніздиться велика кількість бактерій (передусім бета-гемолітичного стрептокока типу А), вони втрачають захисну функцію і представляють собою інфекційний вогнище, що викликає такі важкі ускладнення, такі як ревматизм, нефрит і поліартрит. Для постановки правильного діагнозу потрібна консультація отоларинголога.

Мигдалини за структурою схожі на лімфовузли, у яких зовнішня оболонка не шкірна, а слизова. На її поверхні розташовано безліч виростів, що утворять поглиблення — лакуни. У тканинах органу лімфоцити дозрівають – імунні клітини, відповідальні за вироблення антитіл до патологічних мікроорганізмів.

 

Боротьба лімфоцитів із збудниками локалізується на поверхні або в товщі слизового шару мигдалин. Щоб позбутися від мікробів і не допустити їх впровадження в епітелії розвивається запальна реакція з активним злущування клітин.

Зовні цей процес проявляється розпушення мигдаликів: їх поверхня виглядає нерівною і матовою, а в зонах інтенсивної загибелі клітин оголюються стінки лімфовузла. На тлі такого стану бактеріям вдається проникнути всередину і створити вогнище хронічного запалення.

Патологічні процеси в лімфоїдних утвореннях запускаються при проникненні в організм небезпечних мікробів, причиною можуть бути і хронічні захворювання.

Причини:

  • гормональні збої, порушення функцій ендокринної системи;
  • хронічні застуди, ангіни;
  • переохолодження організму, вдихання холодного повітря ротом;
  • дитячі інфекційні хвороби;
  • авітаміноз, недостатня кількість білкової їжі в раціоні;
  • лімфатико-гіпопластичний діатез;
  • викривлення перегородки, новоутворення в носі;
  • вроджені аутоімунні відхилення – мигдалики збільшені з народження;
  • алергія;
  • несприятлива екологічна обстановка, пасивне куріння;
  • якщо одна мигдалина більше іншого – це прояв абсцесу, флегмони.

Збільшення лімфоїдних утворень свідчить про боротьбу імунної системи з мікробами, лікування потрібно тільки при значному погіршенні самопочуття дитини.

Наліт на гландах, червоне горло – такі симптоми з’являються не тільки при тонзиліті, але і при лейкозі, дифтерії, скарлатині, черевному тифі. На початковому етапі розвитку відрізнити ці патології самостійно неможливо, терміново зверніться до лікаря.

При ангіні, аденоидите показаний постільний режим при будь – яких фізичних навантаженнях прискорюється кровообіг, інфекція рознесеться в інші органи. Щоб прискорити процес одужання, уникнути розвитку ускладнень, частіше поїть дитину теплими напоями, регулярно провітрюйте кімнату, виключіть з меню всю тверду, гостру, сильно гарячу і холодну їжу.

При збільшених мигдалинах дитині потрібен постільний режим, щоб не розносити інфекцію по всьому організму

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Якщо запалення гланд супроводжується високою температурою, на поверхні є гнійний наліт, будь зігріваючі процедури протипоказані.

Ліки

Вибір препаратів та інших методів терапії залежить від причин, які спровокували гіпертрофію, ступеня тяжкості хвороби, віку дитини.

Чим лікувати:

  • антисептики для полоскання горла і змазування гланд – Люголь, Йолинол, Тантум Верде, нітрат срібла;
  • антибіотики – Аугментин, Кларитроміцин, Панклав, призначають при бактеріальних, гнійних формах ангіни;
  • інгаляції небулайзером з препаратом Діоксидин, Ротокан – усувають набряк і запальний процес;
  • противірусні препарати – Орвирем, Віферон, Кагоцел, допомагають при вірусних патологіях;
  • антигістамінні засоби – Лоратадин, Супрастин, усувають набряки тканин;
  • імуностимулятори, вітамінні комплекси – Имунорикс, Центрум;
  • жарознижуючі препарати – Панадол, Ібупрофен, призначають, якщо запалення супроводжується високою температурою.
  • лімфотропні препарати – Тонзилгон, Умкалор, накопичуються у вогнищі запалення, знищують хвороботворні мікроби.

Антибіотик при запалених мигдалинах

При скупченні гнійних пробок їх видавлюють або вимивають за допомогою спеціальних шприців, використовують антисептичні та антибактеріальні розчини. Не варто намагатися робити подібні процедури самостійно, при їх неправильному проведенні інфекція рознесеться по всьому організму.

Методи нетрадиційної медицини нездатні зменшити мигдалини, але усунуть прояви запального процесу, допоможуть зміцнити імунітет.

У дитини збільшені мигдалини – що робити:

  1. В 220 мл теплої води додайте по 0,5 ч. л. соди і солі звичайної, морський або йодованої, використовуйте розчин для полоскання горла кожні 6-8 годин.
  2. Подрібніть в порошок 30 г прополісу, залийте 150 мл горілки, приберіть в темне місце на 3 доби. Використовуйте ліки для полоскання горла – 10-15 крапель настоянки на 150 мл води.
  3. Змішайте в рівних пропорціях лимонний сік і цукор, давайте дитині по 20 мл тричі на день для поліпшення роботи імунної системи.
  4. Для усунення запалення, якнайшвидшого відновлення тканин давайте дитині по 5 мл олії обліпихи раз на добу за 30-40 хвилин до їжі.

Добре очищає гланди від гною проста вправа – кінчиком мови намагайтеся дотягнутися до підборіддя і кінчик носа. Робіть гімнастику кожен день по 3-5 хвилин, після закінчення очистіть мигдалини стерильним ватним тампоном, прополощіть горло.

Фізіотерапія

Фізіотерапія сприяє відновленню нормальної роботи мигдалин, під час процедур поліпшується кровообіг, прискорюється процес регенерації.

Як фізіотерапії застосовують УВЧ

Ефективні фізіотерапевтичні методи:

  • вплив ультрафіолетом – сприяє усуненню набряків, проявів запального процесу;
  • УВЧ – поліпшується мікроциркуляція крові, прискорюється процес відновлення тканин;
  • вплив ультразвуком, лазеротерапія – лакуни очищаються від гною.

Фізіотерапію проводять тільки після усунення проявів гострого запального процесу, курс складається з 7-10 процедур.

Збільшення лімфоїдних утворень свідчить про боротьбу імунної системи з мікробами, лікування потрібно тільки при значному погіршенні самопочуття дитини.

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

При збільшених мигдалинах дитині потрібен постільний режим, щоб не розносити інфекцію по всьому організму

Якщо запалення гланд супроводжується високою температурою, на поверхні є гнійний наліт, будь зігріваючі процедури протипоказані.

 

Ліки

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Антибіотик при запалених мигдалинах

Діагностика

Під час огляду лікар вивчає стан мигдаликів за допомогою фиброэндоскопа, гортанного дзеркальця, ригидного ендоскопа, оцінює ступінь гіпертрофії. Фахівець збирає анамнез – як часто дитина більш застудами, скільки ангін переносить щорічно, є хронічні хвороби.

Види досліджень:

  • клінічний і біохімічний аналіз крові;
  • бакпосів нальоту з поверхні мигдалин для визначення типу патогенних мікроорганізмів, їх чутливості до антибактеріальних препаратів;
  • рентген носоглотки в бічній площині;
  • аналіз функцій піднебінних мигдалин;
  • УЗД.

Важливо!

Постійне збільшення тільки однієї мигдалини – частий ознака лімфоми, обов’язково проконсультуйтеся з онкологом.

Важливо!Постійне збільшення тільки однієї мигдалини – частий ознака лімфоми, обов’язково проконсультуйтеся з онкологом.

Коли потрібна операція?

Раніше видалення мигдалин (тонзиллектомію) проводили часто, зараз доктор Комаровський і багато інші лікарі рекомендують утриматися від операції, якщо немає ускладнень і загрози для життя дитини.

Гланди і аденоїди – частина імунної системи, вони запобігають проникнення небезпечних мікроорганізмів в нижні дихальні шляхи, що значно знижує ймовірність розвитку бронхіту і пневмонії.

Покази для операції:

  • виражені порушення носового дихання, дитина уві сні дихає виключно ротом, йому важко ковтати навіть рідку їжу;
  • сильне хропіння, апное;
  • деформація кісток лицьової частини черепа;
  • часті рецидиви отиту, гаймориту;
  • бронхіальна астма, обструктивыне патології бронхів, легенів;
  • інфекційний мононуклеоз;
  • розвиток ревматичних хвороб, патологій нирок;
  • дитина хворіє ангіною частіше 3 разів на рік.

Протипоказання – гострі інфекційні хвороби, хронічні патології в стадії загострення, декомпенсація серцевих та легеневих захворювань, цукровий діабет, погана згортання крові, наявність злоякісних новоутворень.

Операцію проводять під місцевою або загальною анестезією, видаляють мигдалини класичним способом за допомогою скальпеля, щипців. Але батьки можуть вибрати і більш сучасні методи – кріодеструкція, висічення радіоножем або лазером, після таких втручань знижує приєднання вторинних інфекцій, прискорюється процес одужання, дитину виписують додому вже на наступний день при відсутності ускладнень.

Зараз використовують щадні методи, повне видалення мигдалин проводять тільки при наявності хронічних абсцесів, в інших випадках тільки підрізають розвинену частину. Після такої операції не порушується цілісність лімфоїдного кільця, залози продовжують виконувати захисні функції, але зростає ймовірність рецидиву хвороби.

Важливо!Дітям до 5 років операції по видаленню мигдалин не проводять, використання лазера допустимо, якщо дитині виповнилося 10 років.

Залежно від методу хірургічного втручання, відновлювальний період триває 1-2 тижні, все це час показаний напівпостільний режим, можна здійснювати спокійні піші прогулянки протягом 20-30 хвилин.

Після операції дитині не можна активно рухатися

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Протягом 3-4 днів після виписки з лікарні не можна приймати гарячий душ або ванну, дитина не повинна перебувати в задушливих і жарких приміщеннях, протипоказане тривале перебування на сонці.

До повного загоєння тканин не можна годувати дитину твердою, гарячою їжею, бажано дотримуватися голосовий спокій, до активних занять спортом можна повернутися через 3 тижні, попередньо проконсультуйтеся з лікарем.

Важливо!Протягом 15-20 днів після операції горло полоскати протипоказано.

Гланди і аденоїди – частина імунної системи, вони запобігають проникнення небезпечних мікроорганізмів в нижні дихальні шляхи, що значно знижує ймовірність розвитку бронхіту і пневмонії.

Протипоказання – гострі інфекційні хвороби, хронічні патології в стадії загострення, декомпенсація серцевих та легеневих захворювань, цукровий діабет, погана згортання крові, наявність злоякісних новоутворень.

Важливо!

Дітям до 5 років операції по видаленню мигдалин не проводять, використання лазера допустимо, якщо дитині виповнилося 10 років.

Можливі наслідки та ускладнення

Без правильного лікування тонзиліт набуває хронічну форму – мигдалики дуже збільшені, запалені, мають яскраво-червоний колір, як виглядає горло при хронічній ангіні, можна побачити на фото.

Плямисте небо і гланди говорять про ангіні

Прояв хронічної ангіни

Ангіна

Будь-яка незначна застуда, переохолодження, стрес, тривале вдихання пилу або сухого повітря – всі ці фактори можуть спровокувати загострення хвороби.

Чим небезпечно тривалий збільшення мигдаликів:

  • через проблеми з носовим диханням, хропіння нерідко трапляються напади апное;
  • погіршується слух;
  • постійно гіпертрофовані мигдалини перестають виконувати захисні функції, стають розсадником інфекції;
  • на тлі ослабленого імунітету дитина постійно простигає, будь ГРВІ має затяжний характер, супроводжується ускладненнями;
  • сепсис;
  • нервові тики, енурез;
  • анемія;
  • при важких формах гіпертрофії формується неправильний прикус, спостерігається недорозвиненість грудної клітини.

Важливо!Хронічна ангіна практично завжди дає ускладнення на серце, суглоби, нирки, у дітей починає крутити ноги на погоду.

Пухкі і запалені мигдалини – наслідок недосконалої роботи імунної системи, дитячий організм особливо чутливий до патогенних вірусів і бактерій. Загартовування, регулярний прийом вітамінних комплексів, своєчасна вакцинація, правильне харчування, активний спосіб життя – ці прості заходи сприяють зміцненню імунітету, що благотворно позначається на здоров’я дитини в цілому.

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Плямисте небо і гланди говорять про ангіні

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Прояв хронічної ангіни

Причини і лікування збільшених гланд у дитини

Ангіна

Важливо!

Хронічна ангіна практично завжди дає ускладнення на серце, суглоби, нирки, у дітей починає крутити ноги на погоду.

Дитячі захворювання

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ