ХВОРОБИ

Що таке декомпенсований тонзиліт

Причини появи захворювання

Тонзиліт здатний перейти в хронічну декомпенсовану форму з наступних причин:

  • неправильне лікування гострих форм;
  • вибір неефективних антибіотиків, малі дозування, раннє завершення лікування;
  • надмірне вживання антибіотиків;
  • імунні проблеми;
  • невщухаючі інфекції носових пазух з порушеннями дихання, патологіями будови;
  • інфекції ротової порожнини – стоматити, карієс.

Тривале інфікування сусідніх органів призводить до запалення мигдалин, які можуть придбати хронічний характер.

При частих захворюваннях ангіною в тканинах мигдаликів, відбуваються незворотні процеси, які перешкоджають самоочищення гланд. Результатом цього стає гостра форма тонзиліту, яка при бездіяльності переходить в декомпенсовану. Запальні процеси ведуть до деформації лакун.

Через звуження лакун порушується відтік вмісту крипт. Це провокує розвиток гнійної пробки в мигдалинах. Іноді при заміні лімфоїдної тканини гланд формуються рубці, які закривають лакуни, тому доступ до інфекційних вогнищ преграждается.

Часта ангіна це не єдина причина трансформації в декомпенсовану форму. Причиною може стати і спадковий фактор.

Що таке декомпенсований тонзиліт

Кращий варіант, перешкоджає виникненню захворювання – не допускати виникнення і розвитку часті ангіни. Профілактичні заходи можуть вирішити цю проблему. З першого моменту визначення симптомів тонзиліту потрібно приступати до негайного лікування традиційними і народними методами, щоб виключить необхідність вимушеного хірургічного видалення мигдалин. В боротьбі з хронічним тонзилітом, профілактика відіграє найважливішу роль.

Тому варто проходити регулярні перевірки у доктора. Прогулянки на свіжому повітрі, перебування в закритих приміщеннях і скупчення великої кількості народу, зменшать ризик зараження вірусною інфекцією.

Треба пам’ятати, що періодична профілактика, наприклад, полоскання горла ромашкою або промивання мигдалин, а також своєчасне і правильне лікування хронічного компенсованого тонзиліту, усуне подальший перехід тонзиліту в декомпенсовану форму.

Легковажне ставлення до свого організму може призвести до розвитку декомпенсованої форми захворювання і згодом до серйозних порушень в організмі. Чим небезпечний тонзиліт для людини, розповість фахівець у відео в цій статті.

Хронічний компенсований тонзиліт: основні симптоми

Декомпенсована форма тонзиліту характеризується наступною симптоматикою:

  • субфебрильна температура, що зберігається тривалий час;
  • гострі тонзиліти більше 3-х разів протягом року;
  • підвищена стомлюваність;
  • переродження тканин мигдаликів;
  • гіперемія, гнійні вогнища;
  • збільшення лімфовузлів, болючість;
  • болючість в горлі.

При виражених змінах в організмі з’являються ознаки інтоксикації – головний біль, апатія, постійна втома. Залежно від уражених органів присутні болі в серці, суглобах, м’язовий.

Усім знайомі захворювання ЛОР – органів, наприклад, ангіна або гайморит.

Що таке декомпенсований тонзиліт

В організмі є мигдалини, в яких накопичується лімфоїдна тканина. У піднебінних мигдаликів є друга назва – гланди. Саме в них найчастіше виникають процеси запалення.

Після того, як перенесена ангіна, функція мигдаликів може не зовсім відновитися, вони стають «пухкими». Гланди покриваються плямами білого кольору – це накопичується лакунарне вміст.

Якщо воно з’являється регулярно або неправильно лікується, можливе виникнення хронічного тонзиліту.

Хронічний компенсований тонзиліт призводить до постійним запаленням, але при цьому у мигдалин залишаються захисні якості.

Є ряд симптомів цього захворювання:

  • наявність не самого приємного запаху з рота;
  • поява болю;
  • освіта казеозних пробок;
  • поява нальоту на мигдаликах.

Хронічний компенсований тонзиліт відрізняється, насамперед, приватними поверненнями ангіни. Вона перетворюється не захворювання, а в загострену стадію тонзиліту.

Захворювання може бути спровоковано переохолодженням, зниженням імунітету, питвом холодних рідин. В результаті тонзиліту можливо початок ревматоїдного артриту, постстрептококкового гломерулонефриту, різноманітних захворювань системи, ускладнень серцевої системи.

 

Є деякі критерії, за якими отоларинголог діагностує хронічний тонзиліт:

  • край піднебінних дужок червоніють, там з’являється ущільнення, схоже з валиком;
  • збільшення розмірів підщелепних лімфовузлів;
  • з’являються рубцеві спайки між гландами та піднебінними дужками;
  • гланди перетворюються в розпушений, з ущільненнями і рубцями;
  • поява казеозних пробок;
  • з лакун відділяється рідкий гній.

Хронічний тонзиліт в компенсованій формі визначається за деякими ознаками:

  • у ранкові години в горлі з’являється відчуття сухості, біль і поколювання;
  • при ковтанні з’являються неприємні відчуття;
  • постійна ангіна.

Під час фарингоскопії компенсована форма хронічного тонзиліту проявляється:

  • появами спайок піднебінних мигдалин і дужок;
  • нерівномірно пофарбованим мигдалинами, розпушеністю, чітким лакунарним малюнком;
  • гіпертрофією піднебінних мигдаликів у дітей;
  • зміною дужок (краю набрякають, з’являється потовщення в вигляді валика);
  • збільшенням регіонарних лімфовузлів, їх болючістю;
  • освітою в глибині двох десятків лакун гнійно-казеозних пробок або рідкого сливкообразного гною.

Декомпенсовану форму характеризують всі ознаки, перелічені вище. Крім того, при ній два-три рази в рік бувають загострені форми.

Також є загальні прояви декомпенсації:

  • у вечірній час з’являється субфебрильна температура;
  • періодично виникають болі в серці та суглобах;
  • пацієнт страждає від підвищеної стомлюваності, знижується його працездатність;
  • під час загострень проявляються супутні захворювання;
  • з’являються функціональні розлади, які зачіпають сечовидільну, нервову та інші системи.

Що таке декомпенсований тонзиліт

У процесі складання плану лікування хронічного тонзиліту враховуються різного роду показники.

Обов’язково, коли лікується компенсований тонзиліт, слід позбутися проблем, пов’язаних із суміжними органами: ротова порожнина та носоглотка.

Обов’язково необхідно дотримуватися встановлений режим дня, виконувати фізичну активність, харчування має бути правильним.

Компенсований тонзиліт при наявності протипоказань для втручання хірурга лікується консервативно. Дуже важливо використання місцевих засобів проти мікробів. Вони випускаються як льодяники, полоскання або спреї.

Існують і народні засоби від тонзиліту. Схема лікування включає прийом протиалергічних і антигістамінних засобів, препаратів кальцію, вітаміну С та інших. При лікуванні тонзиліту навряд чи вдасться обійтися без антибіотикотерапії і місцевих процедур з Хлорофіліптом для горла.

Ще одним дієвим способом є промивання лакун за допомогою антисептика. Крім того, користуються магніто – і лазеротерапією, фоноэлектрофорезом, рефлекторними блокадами: новокаиновыми блокадами і мануальної терапією.

Що таке декомпенсований тонзиліт

Хірургічне лікування проводиться, коли миндалинам вже не вдається справлятися зі своїми функціями, в них тільки розвивається інфекція. Видалення мигдалин може бути повним або частковим, для цього користуються ультразвуком, лазером і заморожуванням. См. також “Хронічний тонзиліт фото”.

Важливо знати!

Про це повинен знати КОЖЕН! НЕЙМОВІРНО, АЛЕ ФАКТ! Вчені встановили ЛЯКАЮЧУ взаємозв’язок. Виявляється, що причиною 50% всіх захворювань ГРВІ, що супроводжується підвищеною температурою, а також симптомами спека і ознобу, є БАКТЕРІЇ і ПАРАЗИТИ, такі як Лямблії, Аскарида і Токсокара.

Чим небезпечні ці паразити? Вони можуть позбавляти здоров’я та НАВІТЬ ЖИТТЯ, адже безпосередньо впливають на імунну систему, завдаючи непоправної шкоди. У 95% випадків імунна система виявляється безсилою перед бактеріями, і захворювання не змусять себе довго чекати.

Симптоми, сповіщають про хронічному декомпенсованому тонзиліті:

  • істотне підвищення температури тіла, нездужання;
  • нездатність працювати, постійне нав’язливе бажання відпочити, розслабитися;
  • пацієнт хворіє тонзилітом близько трьох разів на рік, іноді частіше;
  • мигдалики збільшуються в розмірах, стають гнійними, в горловий області стабільні хворобливі відчуття;
  • порушення основних функцій внутрішніх органів – серця, нирок.

Декомпенсація викликається шкідливими мікроорганізмами, найчастіше потрапляють у горло при взаємодії з предметами щоденного використання. Якщо згадані мікроорганізми потрапляють в носоглотку, для активізування їм необхідна відповідна середовище – тому ризик захворювання найбільш імовірний, коли людина піддався переохолодження або занадто різких змін температури.

Лікування хронічного тонзиліту є обов’язковим заходом. Якщо ігнорувати захворювання, це загрожує такими серйозними наслідками, як інфаркт міокарда, сепсис, артрит. Результатом може стати зараження крові, досить часто викликає вкрай неблагополучний результат.

 

Як лікують патологію

Декомпенсована форма свідчить про те, що мигдалини не справляються з захисною функцією і не затримують патогенну флору від проникнення в організм.

В цьому випадку вирішується питання про тонзилектомії – видалення мигдалин. Терапевтичне лікування відбувається за кількома напрямами.

Вибір препаратів залежить від характеру перебігу захворювання. Якщо хвороба не знаходиться в стадії загострення, в прийомі антибіотиків необхідності немає. Антибактеріальні препарати пригнічують власну мікрофлору ротової порожнини і ШЛУНКОВО-кишкового тракту, пригнічують імунітет.

В цілому, лікування проводиться за наступною схемою:

  1. Антибіотики – при загостренні. За результатами бакпосіву вибирають ефективні ліки – амінопеніциліни, цефалоспорини, макроліди.
  2. Зрошення і промивання глотки антисептиками та антибіотиками зовнішнього дії.
  3. Імуностимулятори для зміцнення імунітету.
  4. Фізіолікування. Використовуються УВЧ, лазеротерапія, ультразвукове лікування, УФО, електрофорез.

Необхідно провести санацію ротової порожнини, вилікувати патології носа та вуха. При виявленні уражень інших органів призначається комплексне лікування серця, нирок, суглобів або інших уражених систем.

Тонзилектомія рекомендована при декомпенсованому тонзиліті другої форми, коли мигдалини втратили свої функції, тканини переродилися, розвинулися відхилення в різних органах.

Класичний метод видалення виконується хірургічними інструментами з висіченням мигдалин. Після операції хворий залишається в стаціонарі до загоєння ран.

Альтернативними способами виконання тонзилектомії є:

  1. Видалення лазером. Кровотечі не виникає, можливі опіки і неповне висічення.
  2. Радіохвильове видалення. При цьому способі мигдалини зменшуються в розмірі, але не видаляються, що призводить іноді до рецидивів.
  3. Кріодеструкція. Виморожування пошкоджених тканин рідким азотом. Деяка частина мигдалин залишається, що також загрожує поверненням тонзиліту.
  4. Коблация – видалення плазмовим потоком. Один з нових методів тонзилектомії.

Метод операційного видалення вибирається, виходячи з стану та фінансових можливостей пацієнта, так як сучасні способи практикуються, в основному, в приватних клініках.

Декомпенсована форма тонзиліту не розвивається за короткий час. Якщо жінка планує мати дитину, отоларингологи рекомендують проводити заздалегідь протирецидивне лікування, щоб уникнути загострень при вагітності.

Важливо: при наявності показань до тонзилектомії операцію потрібно провести до настання вагітності.

При виборі засобів для лікування декомпенсованого тонзиліту доводиться орієнтуватися на найбільш безпечні – рослинного походження, гомеопатичні. Використовуються промивання антисептичними розчинами (Мірамістин), розсмоктування пастилок, зрошення. Антибіотики призначають при загостреннях, суворо за показаннями.

Для лікування дітей використовуються антибіотикотерапія, фізіолікування, фітопрепарати. Обов’язкове застосування десенсибілізуючих засобів, імуностимуляторів. При частих повторних ангінах вирішується питання про тонзилектомії. Хороший ефект в дитячому віці дає санаторно-курортне лікування на морі.

Альтернатива хірургічному втручанню

Видалення мигдалин призводить до зниження імунітету.

Природно, не всі наслідки операції будуть сприятливими для пацієнта. З-за того, що віддалені мигдалини більше не виконують в організмі захисні функції, є підвищений ризик істотного зниження імунітету.

Відновний період після операції триває кілька днів. В цей час хворому необхідно перебувати в домашніх умовах, вживати теплі напої, раціонально і збалансовано харчуватися, багато відпочивати, не піддавати себе надмірним навантаженням.

Існує декілька альтернативних варіантів, які дозволять уникнути операції. Мова йде про ліквідацію запальних процесів допомогою лазерного впливу і кріогенної хірургії. Ці способи актуальні, коли у пацієнтів є певні протипоказання до хірургічного втручання:

  • серцева недостатність;
  • ниркова недостатність;
  • цукровий діабет;
  • гемофілія;
  • туберкульоз відкритої форми;
  • вагітність і так далі.
 

Що таке декомпенсований тонзиліт

Самий щадний спосіб – лазерне вплив. Лазер акуратно усуває вогнища запалення. Як результат, інфекція повністю зникає, а самі мигдалини знаходять свої нормальні розміри. Та й пацієнти набагато легше переносять таку дію. Крім того, скорочується в рази реабілітаційний період.

У деяких випадках мигдалини можуть видалятися не повністю, а частково. Такий підхід виправданий, якщо діагностовано онкологічне захворювання, і оперативне втручання строго протипоказано.

Кваліфіковані та досвідчені лікарі ніколи відразу не призначають хірургічне втручання з метою повного видалення мигдалин. Адже саме мигдалини стоять на сторожі всього організму і захищають його від всіляких інфекцій.

І поки залишається хоча б один шанс впоратися з хворобою консервативним методом, операція не буде призначена. Для лікування декомпенсованої різновиди тонзиліту багато використовують рецепти народної медицини. Але вони виявляються ефективними хіба що на початкових етапах перебігу хвороби.

Ускладнення

Якщо зволікати з операцією, то інфіковані будуть сусідні органи. І можуть виникнути досить серйозні ускладнення: запалення м’яза серця – міокардит, ревматизм, артрит, артроз, захворювання нирок та інші.

Збої в роботі організму при ускладненнях з’являються на самих різних рівнях. Головною причиною вважають зниження імунітету. Далеко не завжди виникають патології пов’язують з тонзилітом і ставлять правильний діагноз.

При декомпенсованому тонзиліті мигдалини не захищають, а постійно заражають організм мікробами, які накопичуються в їх тканинах. Незатухающая інфекція призводить до розвитку наступних патологій:

  • пієлонефрит, нефрит, гломерулонефрит;
  • колагенові захворювання – склеродермія, періартеріїт;
  • хвороби шкіри – екзема, псоріаз;
  • захворювання серця;
  • ревматизм;
  • абсцеси;
  • радикуліт;
  • геморагічний васкуліт.

По кровоносній системі відбувається передача інфекції на всі органи. Загальна інтоксикація організму призводить до ослаблення захисних сил, поразка може захопити суглоби, печінку, периферичну нервову систему.

Як уберегти себе від хронічного декомпенсованого тонзиліту?

Кращий варіант для людини – не допускати виникнення та розвитку даної форми ангіни. Тому слід серйозно приймати профілактичні заходи. З першого дня після визначення симптомів хвороби треба приступати до консервативним і народних методів лікування, щоб не доводити ситуацію до вимушеного операційного видалення мигдалин.

Кожен, хто не хоче захворіти на ангіну, зобов’язаний проходити регулярні перевірки у лікаря, ретельно консультуватися з фахівцем. Необхідно більше гуляти на свіжому повітрі, як можна менше часу проводити в закритих приміщеннях, скупчення народу, де легко підхопити вірусну інфекцію.

Заразний і як передається

Декомпенсований тонзиліт викликається патогенною флорою, тому є заразним. Найбільшу небезпеку для оточуючих представляють періоди загострення, тобто перехід у гостру форму. Між загостреннями небезпека заразитися від хворого незначна.

Хвороба передається повітряно-крапельним і контактним шляхами. Заразитися можна через спільний посуд, предмети гігієни. Коли хворий член родини знаходиться в гострому періоді захворювання, потрібно носити маску, щоб знизити ризик заразитися. Також необхідно виділення індивідуального посуду та ізоляція.

Профілактика

Перехід тонзиліту в хронічну форму відбувається із-за неякісного лікування і слабкого імунітету. Щоб уникнути цього, слід ретельно лікувати гостру ангіну – дотримуватися постільного режиму, приймати антибіотики. Якщо тонзиліт повторюється, потрібно вживати заходів по зміцненню імунітету.

Профілактика включає:

  • загартовування, заняття спортом;
  • виключення контактів з хворими, у тому числі при вірусних епідемій;
  • санацію порожнини рота;
  • лікування захворювань носових пазух;
  • захист від переохолоджень та вживання холодних напоїв;
  • відмова від куріння.

Хронічний декомпенсований тонзиліт вимагає серйозного лікування та постійної турботи про здоров’я. При частих ангінах необхідно суворо дотримуватися рекомендацій отоларингологів, проходити контрольні обстеження, проводити курси імунопрофілактики, підвищувати захисні сили організму.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ