Тонзиліт лікування в домашніх умовах

Чому з’являється тонзиліт?

Появі тонзиліту сприяє кілька причин, в число яких входить неодноразові загострення гострої форми захворювання або часті ангіни. Цікаво те, що хронічний тонзиліт у дитини в 90% випадків виникає саме з цих двох причин, у той час як у дорослих пацієнтів список провокуючих факторів значно ширше. До них можна віднести:

1. Високий рівень забруднення повітря, яким дихає людина.
2. Високий вміст у питній воді забруднюючих речовин.
3. Знижений рівень природного захисту організму – імунітет.
4. Систематичне переохолодження організму.
5. Стреси.
6. Хронічні захворювання органів дихання та травлення: карієс, синусит.
7. Неправильно складений раціон з переважанням продуктів, що містять вуглеводи і білки.
8. Систематичне перевтома.
9. Наявність шкідливих звичок: куріння і вживання алкоголю.
10. Спадкова схильність.

Причини, за якими розвивається хвороба

Щодня разом з повітрям в ротову порожнину надходить безліч шкідливих бактерій. Якщо імунітет у людини ослаблений, то порушується процес виведення з організму небезпечних мікробів. Це призводить до розвитку різних хвороб.

Нарівні з іншими захворюваннями, може виникнути запалення мигдалин. В результаті перестають очищатися лакуни і утворюються гнійні пробки.

Первинний

Утворюється при запаленні мигдалин. До причин його виникнення відносять:

• Порушення дихання через ніс. Може відбуватися по анатомічних причин, наприклад, викривлення носової перегородки.
• Мікротравми на мигдалинах.
• Виникнення на тлі перебігу гострого захворювання інфекційного характеру, наприклад кір, скарлатина.
• При наявності в ротовій порожнині захворювань, таких як карієс, пародонтоз.

Вторинний

Найбільш часто виникає хронічний тонзиліт після випадку [гострої форми захворювання (ангіни)].

Безпосередньою причиною хвороби є бактеріальні інфекційні агенти, найбільш поширені стрептококи і стафілококи, в найменшій кількості – менінгококи, хламідійна інфекція, мікоплазми.

Лімфоїдні освіти відіграють захисну роль при зустрічі організму з різними інфекціями. Як тільки збудник потрапляє на слизові лімфоїдних утворень, запускається ряд імунних реакцій спрямованих на знищення збудника.

При частих інфекціях, масивному зараженні лімфоїдні освіти не можуть впоратися з навантаженням, і відбувається формування запального вогнища в товщі мигдалини.

Розвивається скупчення бактерій у товщі органу. Сприяють цьому процесу ряд факторів:

• охолодження організму;
• респіраторні інфекційні захворювання;
• недоліковані випадки ангіни;
• хронічні вогнища інфекції в організмі людини;
• гіповітамінози;
• ведення неправильного способу життя;
• погане харчування;
• споживання алкоголю;
• куріння;
• відсутність занять спортом.

Лікування при хронічному тонзиліті повинно проводитися своєчасно і якісно, оскільки захворювання може призвести до серйозних ускладнень.

Мигдалини вважаються «правоохоронцями», оскільки вони є частиною імунної системи (особливо лімфатичної системи), і складаються з тканини, яка діє як природний фільтр. Мигдалини – одна з наших перших ліній захисту, так як вони зазвичай затримують патогенні мікроорганізми (бактерії, грибки, віруси тощо), які проникають в рот або в ніс і загрожують імунній системі.

Вони відповідають за боротьбу з небезпечними патогенами незабаром після того, як ті потрапляють в організм, зупиняючи їх від потенційного переміщення в різні частини тіла, де можуть викликати інфекції. Виробництво антитіл для боротьби з мікробами є однією з найбільш важливих ролей мигдалин, оскільки ці білі кров’яні клітини атакують бактерії, які вважаються небезпечними.

Як зазначено вище, хронічний тонзиліт викликається інфекцією. Зазвичай мигдалини перешкоджають інфікування горла і легенів бактеріями і вірусами, але вони можуть бути перевантажені. Інфекції можуть бути бактеріальні або вірусні, такими як:

• стрептокок (більшість випадків тонзиліту пов’язані з ураженням мигдаликів бактерією під назвою піогенний Стрептокок)
• грип
• парагрип
• аденовіруси
• вірус Епштейна – Барр
• вірус простого герпесу
• ентеровіруси

Хронічний тонзиліт у дорослих найчастіше розвивається внаслідок впливу на організм патогенної мікрофлори:

• стрептококи;
• паличка інфлюенци;
• пневмококи;
• стафілококи.

Під впливом патогенних мікроорганізмів – імунітет слабшає і дає збій, показуючи себе перебігом гострої, а далі, при відсутності належного лікування і хронічної форми тонзиліту.

Спровокувати розвиток тонзиліту може:

• стрес;
• постійні переохолодження в осінньо-зимовий період;
• неправильне й неповноцінне харчування;
• куріння.

Все це також віднесено лікарями до причин, що провокують тонзиліт в хронічну форму.

Як наслідок – організм слабшає, імунітет не здатний впоратися з негативним дію патогенної мікрофлори, мигдалини піддаються атаці мікробів і запалюються. Біль у горлі та кашель, стає важко ковтати, набрякають мигдалини, спостерігається температура і загальна слабкість організму, розвивається гостра форма тонзиліту.

Консервативне лікування хронічної форми тонзиліту.

При хронічному тонзиліті у дорослих спостерігається наступні загальні ознаки:

• нудота
• болю в горлі
• блювота
• відсутність апетиту.

Це загальні і перші ознаки хвороби (див. фото вище), основні симптоми залежать від стадії перебігу патології.

Компенсований хронічний тонзиліт у дорослих: проявляється виключно місцевими ознаками хронічної форми запалення мигдалин. Вона відзначена такими симптомами:

• біль у горлі;
• підвищена температура (температура на градуснику варіюється 37-38 градусів);
• почервоніння неба і ущільнення країв піднебінної дуги;
• неможливість нормально ковтати (тверда їжа буде дряпати небо, гаряча – провокувати біль).
• освіта гнійних пробок в пазухах мигдалин;
• збільшення у розмірі, ущільнення і болючість лімфатичних вузлів;
• порушення смакових відчуттів;
• неприємний запах з ротової порожнини (спровокований дією патогенних мікроорганізмів).

Декомпенсована форма у дорослих: супроводжена проявом не тільки місцевої симптоматикою, але і подальшими ускладненнями у вигляді набряку, абсцесів та ускладнень, які вражають внутрішні органи і системи. У разі переходу патології на дану стадію, тонзиліт буде мати наступні симптоми:

• порушення вестибулярного апарату – шум у вухах;
• запаморочення, напади мігрені;
• прояв шкірних патологічних процесів – псоріазу та екземи.
• ураження внутрішніх органів – нирок і серця.
• захворювання, що вражають кров.

Консервативне лікування тонзиліту у дорослих в домашніх умовах – перше, що практикують лікарі при постановці даного діагнозу. В даному випадку – основна дія і зусилля лікарів спрямоване на досягнення таких цілей.

• Методами і засобами, які спрямовані на посилення імунітету та здатності організму протистояти негативній дії патогенної мікрофлори. Це і раціоналізація власного режиму дня і правильне, повноцінне харчування, доставочні навантаження і прогулянки на свіжому повітрі.
• Медикаментозне лікування передбачає прийом певних препаратів, здатних зняти напади алергії і набряклості – це сполуки, що містять вітамін С або ж в більш важкому випадку перебігу патології кортикостероїди.
• Коригування імунітету за допомогою імуностимуляторів та аутосеротерапией. Також на даному етапі можуть проводитись обробки тканин мигдаликів неоновим видом лазерного променя і екстрактом із соку алое, ФІБС.
• Мигдалини обробляють санирующими речовинами – антисептиками, які видаляють гній, застосування лікарських паст і опромінення ультрафіолетом, УЗ-терапія, фонофорез.
• Практикують і методи рефлекторного впливу – це блокада з використанням новокаїну і акупунктура.

Такі комплексні курси проводять в період загострення – весняні та осінні місяці, двічі в рік і при правильній постановці курсу в 8 з 10 випадків вдається досягти позитивної динаміки лікування.

При відсутності позитивної динаміки лікування – курс консервативної терапії передбачає застосування:

• гальванокаустику або ж діатермокоагуляцію уражених тканин запалених мигдаликів.
• заморожування за допомогою рідкого азоту або ж лазерна лакунотомия і подальша деструкція уражених мигдаликів.

Метод лікування буде обумовлений особливістю анатомічної будови мигдалин і їх розташуванням, а також розмірами і стадією перебігу патології.

Наведені нижче профілактичні заходи однаково ефективні для загострення хронічного тонзиліту і розвитку гострої ангіни. Тому їх систематичне виконання знижує ризик будь-якого запалення мигдаликів, а також появи інших респіраторних захворювань:

• відмова від куріння (бажано повний), в тому числі, і пасивного;
• вдихання повітря тільки через ніс (привчити себе до цього не дуже складно!);
• регулярне очищення порожнини рота, турбота про здоров’я зубів;
• підтримка помірного температурного режиму та вологості повітря;
• запобігання та своєчасне купірування сильних алергічних реакцій;
• лікування гострих і хронічних захворювань органів дихання;
• щадна дієта з обмеженням занадто гострої, гарячої, холодної, солоної і кислої їжі;
• регулярне вживання продуктів з «обволікаючим ефектом, що захищають слизову оболонку від подразнення: молока, киселю, вершкового і натуральних рослинних олій, вівсяного відвару;
• підтримка вітамінно-мінерального балансу в будь-який час року, при необхідності – використання мультивітамінних комплексів.

Тому в період згасання хвороби необхідні помірні фізичні навантаження, гартують процедури, прогулянки на свіжому повітрі.

До гострих проявів захворювання людини ангіною відносяться набряклість горла і запалення мигдалин, а це може призвести до блокування дихальних шляхів, що має досить серйозні наслідки. Також існують такі симптоми прояву тонзиліту:

• першіння і больові відчуття в глотці;
• почервоніння на мигдалинах і збільшення останніх в розмірі, а також їх пухка структура;
• утворення нальоту на мигдаликах з жовтуватим або білим відтінком;
• поява виразкових утворень і бульбашок на слизовій глотки;
• хрипота і навіть втрата голосу;
• сильний головний біль;
• повна відсутність бажання приймати їжу;
• утруднене дихання ротом;
• набрякання залоз в шийної області;
• озноб або гарячка;
• неприємний запах з рота.

У дітей гострий тонзиліт трохи відрізняється від захворювання у дорослих та може супроводжуватися такими симптомами:

• біль у животі;
• блювотні позиви;
• нудота і блювання.

У випадку з дуже маленькими дітьми, які ще не в змозі описати хворобливі відчуття, батькам важливо зосередити особливу увагу на наступних ознаках, що супроводжують захворювання:

• підвищене виділення слини, викликане проблемами з ковтанням;
• відмова приймати їжу;
• не зовсім звичне поведінку дитини.

Хронічна форма тонзиліту з’являється у дітей внаслідок частих захворювань ангіною (більше 1 разу на рік), при тривалій високій температурі (до 37,5°C), яку довго не виходить знизити (іноді до 30 днів), а також при заторах в мигдалинах, які супроводжуються неприємним запахом з рота.

Хочеться відзначити, що у випадку з ангіною, симптоми, що супроводжують захворювання, носять яскраво виражений характер. У свою чергу, хронічний тонзиліт протікає практично непомітно і багато хто просто не звертаються за допомогою до медиків.

Також з тієї причини, що мигдалини знаходяться в безпосередній близькості до щитовидній залозі і у них загальна лімфатична система, хронічні запальні процеси згубно впливають на щитовидку і призводять до серйозних проблем з нею.

Може розвиватися патологічний процес без попереднього гострого тонзиліту. Такий розвиток найбільш характерно тоді, коли у хворого є вогнища хронічного інфікування (каріозні зуби, хронічні захворювання носоглотки, вух).

Запідозрити хронічний тонзиліт можливо при наявності деяких симптомів:

• неприємного відчуття в глотці;
• тривалий субфебрилітет;
• гнильний запах з рота;
• гіпертрофовані мигдалини;
• скупчення у вигляді заторів на мигдалині;
• загальне нездужання.

Проміжний період цих двох форм називається субкомпенсированной формою.

Характерною особливістю компенсованої форми є відсутність загальної симптоматики, є лише місцеві, локальні зміни.

В дану фазу захворювання може відбутися поширення інфекційного агента по всьому організму, отже, і ускладнень.

В декомпенсовану фазу захворювання мигдалини вже не мають можливості виконувати свою захисну функцію. У людини з’являються ознаки загальної інтоксикації:

• головні болі;
• різка слабкість;
• стомлюваність.

Під час загострення присутні ознаки характерні для різних форм ангіни.

Може бути і катаральна та лакунарна та фолікулярна форми.

При появі будь-якого з симптомів необхідна консультація лікаря отоларинголога.

Хронічний процес вилікувати можливо і в домашніх умовах, але під контролем фахівця.

Хронічний тонзиліт являє собою часте запалення піднебінних мигдалин. Лікування даної хвороби до недавніх пір полягало у видаленні мигдалин, так як постійно існуючий вогнище інфекції ставав причиною важких ускладнень і погано піддавався терапії.

Сьогодні розроблені ефективні безопераційні методи лікування тонзиліту, дозволяють досягти хороших результатів у короткий термін. Крім того, лікарі рекомендують доповнювати медикаментозне лікування народними засобами в домашніх умовах, щоб впливати на запалення комплексно.

Людина не завжди розуміє, що у нього є хронічний тонзиліт. Симптоми недуги недостатньо виражені, хворі мигдалини іноді навіть не збільшуються в розмірах. Чи можна вилікувати хронічний тонзиліт описано в даному матеріалі.

Симптоми хронічного тонзиліту:

• Невелика періодичний біль у горлі;
• Часті випадки ангіни;
• Болі в шиї;
• Труднощі при ковтанні;
• Неприємний запах з рота;
• Поганий присмак у роті;
• Збільшені лімфатичні вузли в області шиї;
• Білий або жовтуватий наліт на мигдалинах;
• Підвищена температура тіла;
• Знижений імунітет.

Провокатори загострень хронічного тонзиліту:

• Ослаблений імунітет;
• Переохолодження;
• Наявність інших вогнищ інфекції в організмі;
• Неадекватне лікування хвороби або відсутність профілактики.

Основними формами загострення хронічного тонзиліту є ангіна і паратонзіллярний абсцес.

Симптоми загостреного тонзиліту:

• Висока температура тіла (38-40º С);
• Озноб;
• Біль у горлі;
• Утруднення при ковтанні;
• Загальна слабкість;
• Головний біль;
• Болем у суглобах та попереку;
• Збільшення і болючість лімфатичних вузлів.

Симптоматика захворювання

Після інфікування мигдалини набухають, викликаючи дискомфорт і біль. До симптомів хронічного тонзиліту відносяться:

• труднощі ковтання
• біль в горлі
• біль у вухах і шиї
• біль у кореня мови
• захриплість
• підвищення температури тіла
• озноб
• неприємний запах з рота
• хропіння
• бульбашки або виразки в горлі
• почервоніння мигдалин
• жовте або біле покриття мигдаликів
• головний біль
• біль у вусі
• втрата апетиту

Перш чим розпочинати терапію, докторові необхідно визначити форму захворювання. В залежності від неї у пацієнта різні симптоми. Гостра форма тонзиліту призводить до виникнення ангіни, яка супроводжується наступними ознаками:

• високою температурою, яка може доходити до 40 градусів;
• болем у горлі, що підсилюється при прийомі їжі;
• головним болем;
• збільшенням лімфовузлів;
• почервоніння мигдалин і утворенням на них гнійних вогнищ;
• загальною слабкістю.

Бактеріальний

Терапія при даному виді недуги складається з наступних етапів:

• Бактеріальна інфекція вимагає прийому антибіотика. Доктор може призначити пеніцилін, оскільки це найбільш популярний засіб серед протимікробних препаратів. Пропити його необхідно протягом 10 днів, навіть якщо симптоми захворювання зникають.

  Незакінчений курс антибіотиків може призвести до погіршення самопочуття, а інфекція може перейти на інші органи.

• Прийом препаратів для зниження хворобливості горла. Наприклад, ібупрофен не тільки прибирає неприємні відчуття, але і знижує температуру. Прийом таких ліків краще починати після отримання дозволу від лікаря.
• Полоскання. Найпростіший розчин можна приготувати в домашніх умовах. Для цього потрібен склянку теплої води і чайна ложка солі.
• Особливе харчування. Знизити болючі відчуття в горлі допоможе часте тепле пиття і м’яка їжа.
• Спокій. У перші дні захворювання пацієнту рекомендують проводити в ліжку і звести розмови до мінімуму.
• Усунення подразників. Оскільки горло хворого пересушена, то необхідно простежити за оптимальною вологістю в кімнаті. Вона повинна бути вище 50%. В кімнату пацієнта не повинен проникати сигаретний дим та запах миючих засобів.

Чим небезпечний хронічний тонзиліт, якщо його не лікувати?

Хронічна форма тонзиліту небезпечна, насамперед, тим, що досить швидко стає причиною різних ускладнень, які зачіпають багато систем організму. Виробляються патогенною мікрофлорою, що мешкає в мигдалинах, токсини вражають найчастіше хрящі і зв’язки, з-за чого хвора людина може постійно страждати від болю в суглобах і м’язах.

Однак найбільш страшним вважається взаємозв’язок тонзиліту з серцевими захворюваннями. Пов’язано це з тим, що специфічний білковий матеріал, який синтезується стрептококом в мигдалинах, схожий з білком, з якого складаються сполучні тканини серця.

Ті ж причини лежать в основі виникнення і розвитку таких захворювань, як гломерулонефрит та ревматоїдний артрит. Як видно з вищевикладеної інформації, не варто жартувати з такими захворюваннями, як хронічний тонзиліт.

Лікування ангіни за допомогою народних засобів складно уявити без трав’яних настоїв і полоскань. При цьому за допомогою рясного полоскання вимиваються мікроорганізми, які утворюють характерний наліт на поверхні мигдалин.

Вимиваючи їх, хворий усуває основну причину запального процесу. Також дуже добре, якщо полоскання проводиться з додаванням засобів народної медицини з антибактеріальним, заспокійливим і протизапальним впливом.

• На склянку води кімнатної температури додається чайна ложка кухонної солі, соди і стільки ж від 5 до 10 крапель йоду і все ретельно перемішується. Процедура полоскання проводиться з періодичністю 3-4 години.
• Два великих зубчики часнику подрібнюють і залишають до появи соку, після чого заливають гарячим молоком в обсязі однієї склянки. Отриманий відвар проціджують і після охолодження виконується полоскання два рази в день.
• Подрібнені квіти і листя чистотілу в обсязі 1 столової ложки заливаються склянкою окропу і настоюють 15 хвилин. Горло полощеться, до 3 разів на день розчином трохи тепліше кімнатної температури. Якщо настойка заготавливалась на три процедури, то перед полосканням її доцільно злегка підігріти.
• Також добре допомагають в боротьбі з хронічним тонзилітом відвари з шавлії і ромашки. При цьому такий розчин для полоскання ефективний як при змішуванні інгредієнтів, так і при використанні їх окремо. Збір ромашки і шавлії має антисептичну, заспокійливу, антибактеріальною і протизапальною дією.

Хочеться розглянути і рецепти настоїв для лікування хронічного тонзиліту:

• Свіжий вичавлений сік чистої трави мати-й-мачуха в рівних пропорціях змішується з червоним столовим вином. В отриманий склад додається сік ріпчастої цибулі, і все настоюється протягом однієї ночі. Отриманий настій приймається тричі на день.
• Сік буряка звичайної в пропорції 5:1:3 змішується з соком лимона і шипшини відповідно. Отриману суміш настоюють протягом 24 годин у холодильнику. Настій вживається тричі на день по 1 чайній ложці поле їжі.
• Дві часникові головки подрібнюються і залишаються до появи соку. Далі, додається сік середнього лимона, і все заливається склянкою теплої води. Настоянка вживається 2-3 рази в день по 1 столовій ложці в залежності від стадії тонзиліту.
• Також ефективним у боротьбі з ангіною вважається елеутерокок настій, який продається в аптеці. Притому що таку настоянку навіть не доведеться готувати, вона досить ефективна при лікуванні тонзиліту. Компоненти, що входять у препарат, сприяють посиленню імунітету і чинять антисептичну дію. Приймається настоянка двічі на день по 15-20 крапель, розведених у воді.

Консервативне лікування хронічної форми тонзиліту.

В залежності від того, на якій стадії прогресування знаходиться захворювання, використовують певні традиційні методи лікування:

1. хірургічне втручання — видалення мигдалин, використовується у випадку неефективності інших методів;
2. медикаментозне лікування — курс з використанням антибіотика;
3. місцеве лікування — санація мигдалин, яка видаляє вогнища інфекції;
4. фізіотерапевтичне лікування.

Причому деякі з перерахованих вище методів лікування хронічного тонзиліту цілком застосовні в домашніх умовах спільно з народною медициною.

Умовно всі засоби, що використовуються у народній медицині, для вживання всередину при лікуванні тонзиліту поділяються за двома основними категоріями — настої або відвари на травах. Якщо говорити про першому варіанті ставляться до нього настоянки на травах з використанням спирту або без нього. У випадку з другим варіантом, то це фіточай, заснований на трав’яних зборах.

До складу трав’яних відварів для лікування хронічної форми тонзиліту входять лікарські збори, більшість з яких продається в будь-якій аптеці. Трав’яний відвар допомагає знімати запальні процеси, виступаючи в ролі антисептика, а також сприяє зміцненню імунітету організму. Такий ефект досягається завдяки лікувальним речовинам, які містяться у складі рослин:

1. ефірне масло;
2. фітонцид і дубильні речовини;
3. різні вітамінні комплекси;
4. алкалоїд і корисні смоли.

При цьому доцільно використовувати тільки збори, складені досвідченими травниками і перевірені часом, а також рекомендовані лікуючим лікарем. Взаємодія різних компонентів входять в трав’яний збір питання, малодосліджена і до кінця не вивчений, тому до такого способу лікування тонзиліту потрібно підходити дуже обережно і з дотриманням всіх рекомендацій фахівців.

• Відвар, що володіє антибактеріальною дією. У рівних частинах змішується лікувальний збір звіробою, мати-й-мачухи, полину, кропу, чебрецю, шавлії, подрібненого кореня аїру і півонії, аптечна ромашка і календула. Також до складу можна додати подрібнену листя евкаліптового дерева, хоча це необов’язково. Висушена і якісно перемішана суміш заливається окропом у пропорції склянку рідини на чайну ложку трав’яного складу. Отриманий відвар настоюється протягом 4 годин, після чого доводиться до кипіння і вживається як звичайний аптечний фіточай.
• Фіточай, стимулює імунну систему. У такий відвар входить багно, звіробій, хвощ, а також подрібнений корінь аїру і солодки. Всі компоненти доступні в будь-якій аптеці у формі готового фіточаю. За бажанням можна додати подрібнений шипшина, в якому у великій кількості міститься вітамін С. Для приготування трав’яна суміш заливається склянкою окропу чайну ложку трав’яного збору. Для смаку в фіточай можна додати мед.

Хочеться згадати і про такий корисний продукт, як мед, який вже давно використовується народними лікарями в боротьбі з більшістю простудних захворювань. Також всім добре знайомі бабусині інгаляції, які останнім часом стали більш сучасними і ефективними.

• В гарячій воді, розлучається спиртова настоянка евкаліпта в пропорції 1 столова ложка препарату на літр окропу. Дихати парою потрібно протягом 15-20 хвилин через інгалятор.
• Також великий ефект роблять інгаляції з спиртової настоянки алое або звичайною аптечної ромашки доданих в окріп.

Використання меду та продуктів з нього в профілактиці і боротьбі з хронічним тонзилітом:

• Хвилин за 60 до прийому їжі потрібно вжити 10 грамів прополісу, перемішаного з вершковим маслом.
• Мед також ефективний при лікуванні тонзиліту в якості добавок в будь відвари і настойки, що приймаються всередину. Він сприятливо діє на імунну систему і робить будь-відвар набагато смачніше.

Дуже часто лікарі, які займаються офіційною медициною категорично проти використання народних методів боротьби з хронічним тонзилітом в умовах будинку. Хоча в реальності нерідко в якості допоміжного ліки лікарі призначають ряд домашніх заходів з вживанням засобів народної медицини.

Основне, на чому зазвичай акцентують увагу практично всі лікарі – лікування хронічних форм тонзиліту з допомогою засобів народної медицини прописується як доповнення до основного курсу прийому медикаментів, а не в якості їх заміни.

Також боротьба з ангіну в домашніх умовах рекомендована дітям, організм яких не здатна в повній мірі сприймати медикаментозні препарати. Надлишок хімічний добавок в антибіотиках може завдати шкоди незміцнілому дитячому організму. Під особливу категорію осіб потрапляють також люди, що страждають алергією від медикаментів.

Більшість сучасних лікарів не проти використання народних відварів як доповнення до основного курсу лікування ангіни, особливо при загостренні захворювання у вагітних жінок яким прийом медикаментозних препаратів або хірургічне втручання не рекомендовані.

Розглянемо кілька основних моментів, як лікують хронічний тонзиліт в даний час. Варто відразу нагадати читачам про те, що методики лікування захворювань порожнини рота і глотки дещо змінилися у зв’язку з входженням в медицину високих технологій.

Якщо 25-30 років тому при постановці діагнозу фахівці намагалися відразу вдатися до видалення піднебінних мигдалин, то сьогодні лор-лікарі намагаються використати щонайбільше способів позбутися захворювання за допомогою медичних технологій і лікарських препаратів.

Обумовлено це тим, що видалення мигдалин організм людини залишається практично беззахисним перед інфекціями, що передаються повітряно-крапельним шляхом. У чому особливості цих методів, дізнаємося прямо зараз.

Хронічний тонзиліт (фото вище) в клініках починають лікувати за таким планом.

1. Очищення забитих патологічним секретом лакун піднебінних мигдаликів допомогою шприца або спеціального апарату «Тонзилор». Перший спосіб менш ефективний і більш травматичний, чим другий, тому останнім часом його використовують тільки в неоснащенних медичними приладами кабінетах.
2. Вплив на тканини мигдаликів і задньої стінки неба ультразвуком, лазером, виброакустическим апаратом, лікарськими розчинами. Дана група заходів спрямована на усунення набряку тканин горла і піднебінних мигдалин, зменшення кількості бактеріальної мікрофлори в них і поліпшення природної трофіки.
3. Медикаментозна терапія, прийом антибіотиків і імуномодуляторів синтетичного або рослинного походження.
4. Призначення дієти, спрямованої на запобігання подразнення піднебінних мигдаликів і посилення імунітету.

Ще одним досить поширеним способом, який навіть більш популярний, чим консервативне і хірургічне лікування тонзиліту, вважається народна медицина, яка увібрала в себе досвід сотень поколінь, які стикалися з цією недугою.

Існують сотні рецептів, що допомагають пом’якшити перебіг хвороби і навіть зовсім усунути хронічний тонзиліт. Народне лікування поділяється на зовнішній вплив на запалені піднебінні мигдалини і на нормалізацію внутрішньої атмосфери організму, що допомагає йому самостійно впоратися з інфекцією.

До зовнішніх засобів належать пасти для мигдалин, настої або відвари для полоскання горла, припарки і компреси на область шиї з лікарських трав і інших продуктів. До засобів для внутрішнього вживання можна віднести чаї, відвари, настоянки, настої, витяжки, інгаляції і багато іншого.

Для того щоб позбутися від болю в горлі і запалення мигдаликів при такому захворюванні, як хронічний тонзиліт, лікування народними засобами пропонує кілька досить простих у виконанні рецептів. Розглянемо найбільш популярні з них.

1. Припарка з висушених квіток фіалки, обсмажених в невеликій кількості очищеного олії. У теплому вигляді накладають на шию спереду і залишають на всю ніч. Цей спосіб застосуємо в будь-якому віці, однак його не рекомендується застосовувати вагітним жінкам.
2. Прополіс – одне з народних засобів, ефективність якої визнана офіційною медициною. Його можна застосовувати в дитячому віці, під час вагітності та годування груддю. Найпростіший спосіб: тримати протягом години шматочок (1-2 г) очищеного прополісу у роті. Крім того, можна використовувати і настій прополісу на медичному спирті (20 г на 100 мл спирту). Розчинити 10 крапель настоянки в половині склянки охолодженої прокип’яченої води і полоскати цим складом горло 5-6 разів на день.
3. Паста для нанесення на мигдалини. До складу таких препаратів, зазвичай, входять частини рослин, що володіють пом’якшувальною і протимікробним ефектом. Наприклад, один рецепт народної медицини пропонує використовувати в якості компонентів пасти насіння льону, гірчиці (не гірчичний порошок!), редису городнього і петрушки, а також невеличкий корінець хрону. Подрібнивши всі компоненти до стану густої маси, її можна злегка розбавити кип’яченою водою для того, щоб легше було змащувати мигдалини.
4. Інгаляції з застосуванням ефірних масел чайного дерева, евкаліпта, ромашки, які проводяться або звичним всім способом із застосуванням каструльки з гарячою водою, або за допомогою небулайзера. Цей спосіб допомагає усунути запалення і допомагає зменшити кашель. Варто нагадати, що найбільша ефективність від лікування хронічного тонзиліту інгаляціями настає, якщо їх проводять у період ремісії, тобто при відсутності яскраво вираженого запалення в мигдаликах.

Незважаючи на те, що народна медицина багатьма вважається абсолютно безпечною і нешкідливою, не варто забувати, що при застосуванні деяких рецептів можуть виникнути серйозні ускладнення. До таких «небезпечних» методам лікування фахівці відносять використання для усунення запалення піднебінних мигдалин гасу та інших нафтопродуктів.

Боротьба з тонзилітом народними засобами

1. Квіти ромашки і липи змішують у співвідношенні 6:4.
2. Склад з кореня алтея, дуба і материнки. З’єднуються трави у частинах 1:5:4.
3. Цвіт бузини, шавлія і корінь алтея. Для приготування відвару необхідно змішати компоненти у співвідношенні 3:4:3.

Всі склади готуються однаково. З трав робиться лікувальна суміш. Після цього береться 1 їдальня ложка, яку заливають склянкою гарячої води. Наполягають ліки протягом 20-30 хв. Після охолодження його можна використовувати.

Хірургічне видалення піднебінних мигдалин

Оперативне втручання проводять у стаціонарі, з використанням місцевого типу анестезії, наступною реабілітацією пацієнта в стінах медичного закладу. Підготовка до операції починається зі здачі лабораторних аналізів – рентген легенів і загальні дослідження крові, сечі.

Крім показань до проведення оперативного втручання при діагностуванні хронічної форми тонзиліту, варто враховувати й існуючі протипоказання:

• Яскраво виражена ступінь недостатності кровотоку.
• Гіпертонія 3-го ступеня і важка форма перебігу діабету.
• Захворювання нирок, особливо при перебігу патології в стадії декомпресії.
• Патологічні захворювання складу крові, здатні спровокувати сильну кровотечу та крововтрату.

Оперативне втручання проводитися двома методами – повне або ж часткове видалення уражених мигдаликів. Проводити операцію можуть як за допомогою звичайного скальпеля, так і сучасною апаратурою, обладнаної лазерним ножем.

Лікування хронічного тонзиліту у дорослих і дітей хірургічним способом підрозділяється на тонзиллектомію і тонзиллотомию. Як правило, під час цих процедур відбувається видалення піднебінних мигдалин з обох сторін, і дуже рідко лише з одного.

Що ж являють собою дані хірургічні операції? Тонзиэллектомия – це повне видалення тканин мигдалини, а тонзиллотомия – це часткове хірургічне видалення мигдалин. Всі без винятку операції з видалення піднебінних мигдалин проводяться під місцевою або загальною анестезією.

Поряд з цими двома операціями деякі медичні установи практикують так звану абсцесстонзиллэктомию, яка являє собою хірургічне видалення мигдалин на тлі повністю розвиненого паратонзиллярного абсцесу.

Основним недоліком даної процедури вважається високий рівень хворобливості під час її проведення, так як нагноєння видаляються тканин стає перешкодою для достатнього засвоєння анестезуючих препаратів.

Профілактика захворювання

Профілактика захворювання і зміцнення імунітету – два нерозривно пов’язані між собою поняття, що дозволяють не допустити розвиток і загострення тонзиліту. Прекрасні результати дає загартовування, дотримання всіх гігієнічних правил исанационных процедур.

Крім усього іншого, також варто дотримуватися і дієту – повноцінне і різноманітне, багате на вітаміни. У самій дієті важливо пам’ятати – виключіть гострі і гарячі страви, які можуть дратувати горло.

Також варто дотримуватися і правила санації мигдалин, своєчасного лікування будь-якого захворювання, яке може негативно позначитися ускладненням на горлі і всьому організмі. Прийом імуномодуляторів – ефективний прийом для недопущення загострення хронічної форми тонзиліту.

Важливо регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання в квартирі, звести до мінімуму негативну дію будь-якого алергену і, звичайно ж, звести нанівець будь-яку стресову ситуацію, що у своїй сукупності не спровокує негативний вплив на ЦНС і весь організм.