ХВОРОБИ

Як при гаймориті роблять прокол носа

Протипоказання до проколу і оперативного втручання

  • часті головний біль, больові відчуття в області очей і в районі розташування пазух;
  • прокол може робитися з метою взяття вмісту на аналіз, для постановки точного діагнозу;
  • протягом певного часу температура тіла не спадає нижче позначки в 38 градусів;
  • при використанні консервативного лікування протягом тижня немає позитивної динаміки;
  • закритий доступ до витікання гнійного вмісту через носові проходи пацієнта;
  • з носа хворого відчувається неприємний запах, в результаті чого можна запідозрити одонтогенний вид гаймориту;
  • під час проведення комп’ютерної томографії в пазухах виявляється скупчення крові.

Під час гаймориту відбувається порушення виходу скопилася рідини з пазух носа. Для цього, після проведення консервативного лікування хірург, у процедурному кабінеті стаціонару, проводить пункцію, завдяки якій можна до неї дістатися.

Місце проколювання пазухи при гаймориті

Пункція заборонена

  1. Наявність соматичних захворювань.
  2. Дитячий вік.
  3. Гострий перебіг хвороби, викликані інфекціями.
  4. При неправильному формуванні та аномальному розвитку кісткової пазухи.

Чим небезпечний прокол при гаймориті?

За свідченнями фахівця в умовах стаціонару прокол проводиться безкоштовно. Приблизну вартість процедури в приватних клініках великих міст можна дізнатися з наведеної нижче таблиці.

Місто Ціна
Москва Від 2500 рублів
Санкт – Петербург Від 2200 рублів
Краснодар Від 1700 рублів

Якщо на фоні медикаментозного лікування гаймориту зберігається або навіть посилюється біль, утруднене дихання, гнійні виділення, температура тіла не спадає, рекомендовано провести прокол пазух в ураженій частині.

Метою проведення операції при гаймориті, як і при інших синуситах, стає очищення пазух носа від гнійного вмісту, який сприяє поширенню інфекції і погіршення стану.

Розглядаючи плюси та мінуси процедури пробивання пазух при гаймориті, можна відзначити:

  • мінусом є ризик появи побічних явищ та ускладнень (всі ускладнення та наслідки з’являються тільки в тому випадку, якщо операцію не виконує професіонал або малодосвідчений хірург);
  • безсумнівним плюсом є звільнення від болю і припинення запалення.

В яких випадках необхідно робити прокол при гаймориті? Виділяють наступні показання до проколу:

  • сильні больові відчуття в області голови, щелепи, пазух, очниць;
  • показанням є, якщо ніс при гаймориті виглядає набряклим, запалених, а шкірні покриви змінюють колір;
  • не відзначається поліпшення на тлі лікування альтернативними способами за допомогою інгаляцій, крапель, промивань, фізіотерапевтичних процедур;
  • проколюють пазухи, якщо турбує постійна закладеність носа (на цьому тлі погіршується сон та апетит);
  • робити прокол потрібно і в тому випадку, коли тривалий час піднімається температура тіла вище 38,5 градуса;
  • рясні виділення гнійного характеру або відсутність виділень, що говорить про повне перекриття набряком пазух.

Пункція при гаймориті може проводитися з метою уточнення діагнозу, щоб зрозуміти, що стало причиною розвитку хвороби. При підтвердженні діагнозу відразу вводять потрібні ліки.

Попередньо потрібно пройти обстеження, під час якого точно визначається ділянка скупчення рідини. Рентгенологічне дослідження дозволяє визначити найбільш вдалі ділянки для проколу дозволяє дізнатися, скільки гною накопичилося.

Проводити чи ні операцію, вирішує тільки фахівець, виходячи із загального стану пацієнта та результатів додаткового обстеження. Альтернативою проколу при гаймориті може стати Ямик процедура, яка передбачає встановлення катетера. Він дозволяє відкачувати гній без пробивання пазухи.

Прокол при всіх синуситах не останній крок у лікуванні запалення. Операція лише допомагає зняти гострі симптоми і запобігти ускладненням захворювань. Продовжувати боротьбу з інфекцією слід і після проколу носових пазух.

Лікування гаймориту після проколу може супроводжуватися наступними препаратами і фізіотерапевтичними процедурами:

  • для повного припинення бактеріальної інфекції завжди виписують антибіотики системного (Азитроміцин, Амоксиклав) і місцевої дії (Полидекса, Изофра);
  • вилікувати хворобу допоможуть промивання носових проходів антисептичними препаратами (Хлоргексидин, Мірамістин, Фурацилін);
  • у разі якщо піднялася температура тіла, можна приймати жарознижуючі засоби (Нурофен, Парацетамол).
  • присутню після процедури закладеність носа лікують судинозвужувальними краплями (Назол, Лазолван, Отривин);
  • для запобігання пересихання слизової оболонки носа призначають масляні краплі, наприклад, Піносол.

Лікувати гайморит після проколу слід повним курсом. Не можна припиняти прийом ліків навіть, якщо стан покращився. Це дозволить запобігти появі побічних явищ та поновлення хвороби.

Є ще способи, що робити, щоб інфекція пройшла швидше. Додатково з основною терапією корисно використовувати склади народних рецептів. Вони допоможуть позбутися від залишкових явищ інфекції і прискорять одужання.

Протипоказаннями до проведення операції служать:

  • хвороби крові;
  • психічний стан хворого;
  • деформований ніс;
  • наявність алергії на лікарські препарати;
  • порушення згортання крові;
  • хронічні хвороби.

Прокол при гаймориті – оперативне втручання, при якому порушується цілісність кісткової тканини і слизової оболонки. Нерідко у пацієнтів після проколу гаймориту болить голова, спостерігається набряк щоки і носа, утруднене дихання, однак у нормі ці появи короткочасні і поступово усуваються.

  • попадання рідини для промивання пазухи в очну ямку;
  • прорив стінки гайморової пазухи;
  • проникнення повітря в сусідні тканини, судини;
  • скупчення крові і лімфи в навколоносових тканинах;
  • інфікування прилеглих тканин;
  • гематоми.

В результаті похибок некомпетентного медперсоналу при проведенні процедури, неналежного лікування в подальшому, прокол при гаймориті наслідки може мати у вигляді наступних захворювань:

  • менінгіт;
  • отит;
  • підшкірна емфізема;
  • емболія судин головного мозку, серця;
  • абсцес щоки;
  • погіршення зору.

Прокол носа при гаймориті, що і навіщо проколюють?

Під гайморитом мається на увазі ЛОР-захворювання, під час якого відбувається запалення гайморових (верхньощелепних пазух. Вони з’єднані з носом і беруть участь у процесі дихання. Слово пазуха латинською звучить, як sinus, тому захворювання ще називають верхньощелепної синусит.

Через запалення сполучення між пазухою і носом перекриваються, і слиз, яку постійно виробляє слизова оболонка, починає накопичуватися в порожнинах гайморових синусів і здавлювати навколишні нерви, судини і тканини.

В результаті цього людина мучиться від лихоманки, болю, відчуття закладеності носа і постійного нежитю. Поступово відбувається нагноєння, збільшується ризик поширення запалення на сусідні органи.

Щоб вивести гній, вилікувати верхньощелепної синусит і запобігти страшні наслідки, проводять проколу гайморової пазухи. Після процедури хворий відчуває полегшення і його стан починає поступово поліпшуватися. Подібне лікування показано при гаймориті у дітей і у дорослих.

Прокол носа при верхнечелюстном синуситі

Що таке проколу гайморової пазухи? Це міні-операція, під час якої спеціальною голкою, введеної через носовий хід, проколюють стінку синуса.

Прокол при гаймориті у дорослих дає можливість промити навколоносових синусів і ввести в них ліки. Також під час процедури можуть взяти пробу рідини ексудативної для подальшого вивчення в лабораторії та встановлення збудника хвороби.

Показання до проколу при гаймориті

Прокол при гаймориті – один із старовинних і доведено ефективних методів лікування запалення верхньощелепних пазух. Лікарі-отоларингологи країн Східної Європи раніше практикували його повально. Але дана процедура відноситься до ряду хірургічних операцій.

Не складна сама по собі, вона все ж пов’язана з порушенням цілісності тканин людського організму і, як і будь-яка інша, може мати деякі негативні наслідки. Тому до неї повинні бути чіткі свідчення.

Цікаво, що ще кілька десятиліть тому прокол при гаймориті робився не тільки в лікувальних, але і в діагностичних цілях. Пункція верхньощелепних пазух проводилася з метою визначити наявність в них рідини та її встановити її характер.

Одного лише наявності запалення гайморових пазух також недостатньо, щоб призначити дану процедуру. До неї вдаються у разі, якщо:

  • гайморит протікає гостро;
  • запалення гайморових пазух нелеченое, занедбане;
  • стан хворого важкий, він відчуває головний біль і в проекції пазух;
  • лікування антибіотиками не дало результату;
  • носове дихання утруднене, інші способи дренування пазух не діють;
  • виділення з носа мізерні, але вони мають гнійний характер, в них присутні вкраплення крові.

Є в операції і протипоказання:

  • гайморит супроводжується іншою важкою хворобою;
  • є порушення анатомії верхньощелепних пазух;
  • якщо ранній дитячий вік хворого;
  • проблеми зі згортанням крові.

Якщо під час діагностики у пацієнта виявили скупчення рідини (патологічного вмісту в пазухах над верхньою щелепою, то її необхідно видалити за допомогою проколу. При більш складному перебігу захворювання пункція допомагає продіагностувати рідину і при підтвердженні діагнозу продезінфікувати пазуху спеціальним лікарським засобом.

Чим здійснюється прокол гаймориту ви можете побачити з малюнка нижче.

Голка Куликівського для пункції гаймориту

Показання до пункції при гаймориті:

  1. Тривала біль в голові, з іррадіацією в область пазухи, очей або верхню щелепу.
  2. Медикаментозне лікування не знімає симптоми, а загальний стан організму погіршується.
  3. Не сбиваемая температура тіла, яка доходить до сорока градусів за цельсієм.
  4. Затромбированное патологічним вмістом співустя, що з’єднує пазуху носа і носовий хід.
  5. Забір рідини для подальшого дослідження, діагностики і встановлення остаточного діагнозу.
 

Обов’язковий прокол при гаймориті?

Практикуючі хірурги відповідають на це запитання, пояснюючи, що пункція – це крайній захід при лікуванні захворювання. До таких кардинальныммерам лікарі приступають тільки при відсутності ефекту від медикаментозної терапії та подальшому прогресуванні гаймориту.

Двосторонній гайморит, чи варто погоджуватися на прокол?

Спочатку призначаються медикаменти, до складу яких входить антибіотикотерапія, застосування антигістамінних препаратів, жарознижуючих і судинозвужувальних крапель. При неефективності від консервативного лікування спеціаліст вдається до хірургічного втручання.

Пункція заборонена

Застосування консервативних методів лікування гаймориту

Під час гаймориту в пазухах накопичується патологічна рідина, і необхідно видалити за допомогою проколу. Ця процедура призводить до поліпшення стану хворого, головний біль стихає.

Залежно від виду мікроорганізму, який спричинив захворювання, після проколу в порожнину вводяться відповідні розчини та препарати для запобігання подальших ускладнень.

Пункція пазух іноді може призводити до неприємних наслідків. Найчастіше вони розвиваються на тлі недотримання рекомендацій лікаря або з особливостями будови носа.

Пацієнтів хвилює питання, чи небезпечний прокол і чим. Після проколу можуть розвиватися такі симптоми:

  • кровотеча з носа, яке зупиняють судинозвужувальними засобами;
  • якщо сталося травмування верхньої стінки пазухи, то рідина може проникати в сусідні органи, наприклад, в очі, порушуючи рухливість очного яблука;
  • до ускладнень призводить пошкодження задньої стінки, тоді запалення поширюється на внутрішню лицьову кістку;
  • процедура призводить до зниження артеріального тиску.

Небажана реакція може виникнути не тільки на саму процедуру пробивання гаймориту, але і на препарат, який вводять в організм.

Наслідки проколу при гаймориті можуть бути й іншими:

  • може з’явитися головний біль, що підсилюється до вечора (якщо біль триває більше трьох днів, потрібно зробити знімок для виключення фронтиту або переходу хвороби в хронічну стадію);
  • пару днів після операції можна спостерігати, що йде з носа гній зі слизом;
  • знижується нюх (тому перші дні обов’язково необхідно закапувати в ніс протизапальні препарати);
  • після гнійних виділень ще кілька днів йде слиз, що нагадує нежить;
  • біль в обличчі може з’являтися в результаті поразки лицьового нерва;
  • при гаймориті, після проколу, в навколоносовій області відмічається набряк, щоб зняти симптом, призначають антибактеріальні препарати.

Зустрічаються й інші наслідки проколів при гаймориті.

Як при гаймориті роблять прокол носа

Іноді у пацієнта після проколу гаймориту може спостерігатися короткочасне підвищення температури тіла. Це може бути реакція на введене антибактеріальний засіб. Але якщо температура тіла підвищується більше трьох днів, потрібно звернутися до лікаря для виключення розвитку патологічного процесу за залишку гною в пазухах.

Бувало й таке, що ніс закладало через кілька днів після того, як був проведений пірсинг. Якщо закладеність носа почала турбувати через пару днів після операції, то це може означати повернення гаймориту.

Можливо, не всі мікроорганізми були знищені під час введення препарату. Причиною того, що «зробила прокол, а ніс заклало знову», стає наявність поліпів в порожнині носа, розвиток алергії або загострення карієсу зубів.

Під час попереднього обстеження можна з’ясувати, що гній скупчився не в верхньощелепних, а в лобових пазухах. Прокол при фронтиті проходить у дещо іншій послідовності.

Кращий доступ до пазухах відбувається під час способу Огстона-Люка. Післяопераційний період протікає легше, а ризик травматизації ділянок мінімальний.

  1. В області надбрівної дуги роблять надріз шкіри і окістя. Розсунувши м’які тканини спеціальними інструментами, хірург звільняє шлях до ураженого місця.
  2. Процедура передбачає розширення кісткової тканини.
  3. Проводиться прокол пазухи, видаляється весь вміст і наприкінці проводиться обробка антисептичними препаратами.
  4. Останнім етапом є формування лобово-носового каналу, через який залишки гною будуть витікати через ніс.

При використанні даного способу, в області брови залишається шрам. Тому може використовуватися більш сучасний метод проколу при фронтиті. Дренаж проводять спеціальною голкою Кассирского. Після безболісної процедури не залишається шрамів.

Якщо пункція була проведена неправильно, то можуть виникнути неприємні наслідки. Наприклад, лікар може ввести препарат в щоку, з-за чого та запалиться. Якщо прокол виконується маленькій дитині, у якого ще не сформувалися гайморові пазухи, то може розвинутися набряк м’яких тканин, розташованих навколо орбіти. Викликано це тим, що робиться прокол гратчастого лабіринту.

Якщо лікар ввів занадто велика кількість знеболюючого лікарського препарату, то пацієнт може впасти в непритомність. З-за форсованого введення повітря в гайморову пазуху може виникнути розлад зору.

Варто відзначити, що всі ці проблеми можуть виникнути із-за недостатньо високого рівня професіоналізму лікаря. Тому до вибору лікувального закладу і лікаря-отоларинголога слід підійти дуже уважно.

  • отит;
  • набряк;
  • менінгіт;
  • абсцес щоки;
  • емфізема щоки або очниці;
  • флегмона очниці;
  • емболія судин;
  • інфільтрат м’яких тканин обличчя.

Правда, виникають перераховані вище ускладнення вкрай рідко. Як правило, у більшості пацієнтів процедура проходить легко, і одужання настає набагато швидше.

Після того, як проведена пункція, необхідно проведення рентгенографії, а також повторне відвідування лікаря. Знімок робиться для того, щоб оцінити результат. Отоларинголог може порекомендувати промивання носових ходів розчином фурациліну або марганцівки протягом півроку.

Отже, вилікувати таке неприємне захворювання, як гайморит можна за допомогою як консервативних, так і хірургічних методів. У будь-якому випадку, підказати найефективніший з них може тільки кваліфікований лікар-отоларинголог після обстеження.

Лікарі завжди намагаються допомогти хворому в першу чергу консервативними способами. Та й самі люди не хочуть піддаватися оперативного втручання, так як це не завжди приємно, зручно і доступно. Але, коли звичайні методи не дають результатів, то доводиться діяти радикально.

Чим небезпечний гайморит в запущеній формі? Запущений гайморит може призвести до таких ускладнень, як запалення очного яблука, середній отит, бронхіальна астма, пневмонія, менінгіт, і навіть абсцес мозку.

Показаннями до проколу служать:

  • відсутність поліпшень через 2 тижні або погіршення стану хворого навіть після початку лікування;
  • різкі, нестерпні болі і підвищена температура (вище 38ᵒ);
  • неможливість виходу гною природним шляхом;
  • одонтогенний синусит;
  • горизонтальний рівень рідини в пазухах на рентгенівському знімку.

Деякі люди сумніваються, чи варто проколювати гайморову пазуху (гайморит), із-за боязні або невірної інформації про цю операцію. Наприклад, існує думка, що провівши прокол один раз, потім будеш постійно хворіти і доведеться повторювати процедуру знову і знову.

Підготовка до проколу

Особливих вказівок з підготовки до процедури для пацієнтів немає. Всі підготовчі маніпуляції проводять перед самим проколюванням лікар-отоларинголог.

  1. Проводять місцеву анестезію. Щоб людина не відчував болю, слизову оболонку нижнього носового ходу змащують розчином лідокаїну, дикаїну або іншого анестетика.
  2. Розширюють співустя синуса. Це робиться спеціальним зондом, на якому закріплена ватка, просочена розчином адреналіну. Його вводять на 5 хвилин в середній носовий хід.

Як роблять прокол при гаймориті?

Як проколюють ніс при гаймориті? Після підготовчих процедур у нижній носовий хід вводять пункційну голку і проколюють стінку пазухи. Потім до голки приєднують шприц і відсмоктують рідину, яка знаходиться всередині.

Після відсмоктування, верхньощелепні синуси промивають дезинфікуючим розчином до тих пір, поки промивна рідина не стане прозорою. У кінці через голку вводять ліки (антибіотик або ферменти) і дають хворому півгодини полежати на боці, щоб воно не вилилося.

Чи боляче проколювати гайморову пазуху? Перед операцією пацієнту вводять знеболююче, тому болю немає. Щоправда людина може відчувати неприємні відчуття під час промивання. Якщо ви все ж відчуваєте біль, то скажіть лікареві, щоб він додав наркоз.

Під час пробивання носа можна почути хрусткий звук. Лякатися його не потрібно – це абсолютно нормально. Після пункції верхньощелепної пазухи з носа починає витікати гній, можливо з домішкою крові.

Після проведення операції роблять рентген, щоб побачити, чи вийшов весь гній. Прокол може дати позитивний результат після однієї процедури, але іноді потрібно провести його кілька разів (найчастіше таке роблять при хронічній формі синуситу).

Оперативне втручання при гаймориті

В деяких випадках потрібно не тільки видалення гною з пазухи, але і інших уражених ділянок слизової оболонки. Така операція називається гайморотомія. Її проводять під місцевим або загальним наркозом.

 

Доступ до пазусі здійснюється через верхню десну. Її розрізають і роблять необхідний отвір у кістки (близько 1 см), через який вводять інструмент (хірургічна ложка) і вичищають всю слиз, згустки, поліпи і т. д.

Також роблять отвір у стінці пазухи, яка сполучається з носом. Він буде служити для дренування та промивання гайморова синуса. В кінці синус промивають і зашивають, у носовий хід вставляють тампон з ліками.

Після гайморотомии пацієнт перебуває в стаціонарі ще 2 тижні для проведення подальшого спостереження і лікування (промивання, уколи, полоскання порожнини рота). Не рідкісні такі ускладнення, як набряк, оніміння, зниження нюху.

Лікування верхньощелепного нежитю лазером

Робити прокол при гаймориті?

Як при гаймориті роблять прокол носа

Дану процедуру лікар-отоларинголог може як дітям, так і дорослим. Правда, малюкам цей вид лікування може бути призначений тільки при дуже тяжкому перебігу захворювання. Їм прокол проводиться в лікарні під загальним наркозом.

Дуже багато людей, навіть дорослі, бояться майбутньої процедури, так як не знають, як вона проводиться. Можна подивитися, як робиться прокол при гаймориті — відео, так як в ролику всі дії лікаря прекрасно видно.

В інтернеті по темі гайморит прокол: фото можна знайти чимало, але вони не допоможуть зрозуміти, як саме проводиться процедура.

Дорослій людині якось особливо готуватися до проколу не потрібно. Операцію проводять у процедурному кабінеті отоларинголога в умовах стаціонару чи амбулаторно. Доктор саджає пацієнта і на тоненький медичний пінцет кріпить ватний тампон, який змочений в знеболюючий засіб.

Потім спеціальною голкою доктор виконує прокол верхньощелепної пазухи через середній або нижній носовий хід. За допомогою шприца лікар відсмоктує накопичився в пазусі гній, переливають його в підготовлену пробірку і відправляє в лабораторію, якщо в цьому є необхідність.

Після цього проводиться промивання пазухи. Для цього використовується шприц або ж спеціальна трубка, введена через троакар. Причому таку трубку можуть не отримувати аж до закінчення лікування, так як її допомогою виконується щоденне промивання пазухи. Саму процедуру промивання лікар-отоларинголог виконує в наступній послідовності:

  • промиває пазуху фізіологічним розчином (розчином натрію хлориду);
  • видаляє фізрозчин;
  • вводить в пазуху близько 20 мл підготовленого розчину хімотрипсину і фізрозчину;
  • укладає хворого на той бік, в ніздрі якого робився прокол, і залишає лежати його так приблизно на хвилину;
  • потім ще раз промиває пазуху фізрозчином, натрієвими солями ністатину або йодинол. При застосуванні йодинола антибіотикотерапія хворому не проводиться. В інших випадках протягом двох тижнів хворому вводять антибіотики при гаймориті, призначені лікарем.

Багато людей, навіть знаючи, як проводиться процедура, відмовляються від неї, так як все одно відчувають страх. Наприклад, деякі пацієнти, не знаючи, скільки проколів роблять при гаймориті, думають, що процедуру доведеться виконувати знову і знову.

Також багатьом здається, що після цієї процедури гайморит може перейти в хронічну стадію. Але це зовсім не так. По-перше, для лікування може бути досить і одного проколу. А хронічна форма хвороби виникає не внаслідок цієї процедури, а з-за інших факторів.

Як при гаймориті роблять прокол носа

Інших пацієнтів лякають неприємні відчуття під час проведення лікарем цієї процедури і після неї. Правда, може виникнути трохи неприємне відчуття знаходження в носі стороннього предмета. В момент проколу чутний хрускіт, але лякатися цього звуку не варто. У деяких людей після проколу гаймориту болить голова, але триває це недовго.

Основними завданнями при лікуванні гаймориту є придушення інфекційних процесів, зниження вираженості і тривалості симптомів, запобігання ускладнень. Для цього проводиться промивання і дренаж пазух, застосовуються протинабрякові, протизапальні препарати, антибіотики системної дії (при бактеріальної інфекції).

Внаслідок запальних процесів співустя між пазухою і носовою порожниною перекривається, що призводить до скупчення слизу, серозного та гнійного відокремлюваного. Тиск в пазусі зростає, починають здавлюватися довколишні тканини, судини, нерви, самопочуття людини різко погіршується, збільшується ризик поширення запалення на сусідні органи.

Дренаж – процес виведення вмісту порожнини пазух, який консервативно здійснюється за допомогою апаратів «зозуля» і ЯМИК. При неефективності даних методик призначається лікування гаймориту проколом (пункція).

З приводу цієї процедури існує безліч міфів і непорозумінь, багато пацієнти бояться і навіть намагаються відмовитися від неї, але це вже спричиняє реальну загрозу здоров’ю. У разі несвоєчасного виробленого проколу при гаймориті і видалення гнійного ексудату можуть розвинутися такі ускладнення:

  • отит;
  • запалення очного яблука;
  • менінгіт;
  • енцефаліт;
  • міокардит;
  • пневмонія;
  • цистит та інші.

На ранніх стадіях розвитку запального процесу в гайморових синусах пункцію не проводять, використовуючи для лікування нехірургічні методики. Якщо лікар пропонує цю процедуру відразу, варто задуматися про його компетентності і звернутися до іншого фахівця.

Немає необхідності в ній при неускладнених вірусних та алергічних ураженнях. Коли хвороба переходить у гнійну фазу, затягується, знаходиться на грані розвитку важких ускладнень, прокол при гаймориті стає єдиним виходом.

Перерахуємо випадки, коли необхідний прокол при гаймориті:

  • відсутність поліпшень через 2 тижні консервативного лікування;
  • важкий стан пацієнта, з високою температурою тіла, різкими болями, втратою свідомості;
  • наявність в анамнезі гаймориту з тяжким перебігом, перенесеного менінгіту;
  • непрохідність соустьев гайморових пазух.

Крім того, що процедура надає можливість очистити пазухи від гнійного вмісту, обробити їх антисептичними препаратами, вона дозволяє отримати матеріал для лабораторного аналізу на чутливість до антибіотиків.

Це буває необхідно при складнощі з вибором препаратів, низької результативності антибіотикотерапії, що рідко зустрічаються інфекціях. Пункція проводиться тільки після підтвердження наявності гнійного вмісту в пазухах допомогою рентген-діагностики або комп’ютерної томографії.

Прокол пазух при гаймориті – хірургічне втручання, яке не має абсолютних протипоказань, але в деяких випадках вимагає індивідуального підходу та особливого контролю з боку медперсоналу, а іноді – заміни ендоскопічним типом маніпуляції. Такими випадками є:

  • важкий цукровий діабет у фазі декомпенсації;
  • серцева недостатність;
  • гіпертонічна хвороба;
  • порушення згортання крові;
  • психічні розлади;
  • іммуносупресивні стану;
  • деформації носа, аномалії лицьових кісток;
  • гіперчутливість до анестетиків.

Пункція гайморової пазухи – швидкий і маловитратний спосіб проникнення в запалений синус і відкачування з нього патогенного вмісту, в чому полягає перевага методики. Крім того, позитивними якостями процедури є:

  • швидке поліпшення самопочуття пацієнта;
  • зниження ризику хронізації процесу;
  • можливість проведення бактеріологічного аналізу пунктату для призначення дієвих антибіотиків;
  • можливість зменшення доз антибіотиків, тривалість курсу антибіотикотерапії;
  • виявлення специфічних патологічних процесів в пазухах.

Недоліки проколу пов’язані з його можливими ускладненнями, які виникають при неправильному проведенні процедури або наступних післяопераційних дій. Варто розуміти, що ризик ускладнень з такою ж вірогідністю присутній завжди і при проведенні будь-яких інших хірургічних маніпуляцій, як в області отоларингології, так і при втручанні у інші органи і системи.

Мінусом можна назвати і присутність дискомфортних відчуттів, адже процедура виконується під місцевим знеболенням. Що стосується тверджень про те, що за один раз зробленому проколі згодом доведеться виробляти таку маніпуляцію при будь-якому нежиті, що після цього гайморит переходить у хронічну стадію, що отвір у кістці не заростає, – це не підтверджені доказами міфи.

Пацієнтам, яким призначили прокол носа при гаймориті, слід бути готовими до маніпуляції, для чого корисно дізнатися, з яких етапів складається дана операція. Хірургічна процедура проводиться згідно строго встановленого порядку в амбулаторних або стаціонарних умовах в залежності від стану хворого.

Питання, яке цікавить всіх пацієнтів, яким належить випробувати на собі розглянуту процедуру, пов’язаний з тим, чи боляче робити прокол при гаймориті. Завдяки застосуванню сучасних анестетиків пункція є малоболезненний, однак не виключені деякі дискомфортні відчуття, так як людина знаходиться у повній свідомості.

Крім того, коли після проколу проводиться промивання синуса, відчувається розпирання зсередини, триває кілька секунд. Після процедури, коли закінчиться дія анестетика, для знеболення можна прийняти таблетку ібупрофену або парацетамолу.

Пункція при гаймориті передбачає виконання одного проколу за процедуру, якщо вражена одна пазуха. При своєчасному проведенні даної операції найчастіше вдається отримати всю патологічну рідина з порожнини синуса.

Розглянемо поетапно, як робиться прокол при гаймориті:

  1. Очищення порожнини носа від слизу.
  2. Застосування судинозвужувальних розчинів у вигляді крапель, спреїв, ватних турунд для зниження набряку (Ефедрин, Отривин, Називин).
  3. Застосування анестезуючих препаратів поверхнево або инфильтрационно (Тримекаїн, Лідокаїн, Новокаїн).
  4. Виконання проколу стінки між носовою порожниною і синусів (через носову порожнину) у верхній точці склепіння нижнього носового ходу, де товщина кістки мінімальна. Для цього застосовується спеціальна голка для пункції та дренування гайморової пазухи – голка Куликівського, що вводиться на глибину 1-1,5 см.
  5. Відкачування вмісту пазухи за допомогою приєднаного до голки шприца.
  6. Промивання пазухи розчином до виходу прозорих змивів.
  7. Промивання пазухи розчином антисептика або антибіотика.
  8. При необхідності – введення через голку катетера для подальшого дренажу і промивань, який залишають на кілька днів (щоб уникнути повторних проколів).

За чи проти пункції

Чи можна вилікувати гайморит без проколу?

Лікування гаймориту без проколів можливо в тому випадку, якщо у вас катаральне запалення, його симптоми толерантні, спостерігаються виділення з носа та нормальні показники аналізів і на рентгені. В іншому випадку – потрібно робити прокол.

 

Як вилікувати гайморит без проколу? Для цього потрібно звертатися до лікаря з перших днів хвороби, а не чекати поки вона прийме запущений характер. ЛОР підкаже, чим вилікувати хворий ніс.

Зверніть увагу, лікування без проколу повинно бути комплексним і включати в себе відразу кілька засобів, інакше все одно доведеться вдаватися до операції.Зазвичай антибіотики при гаймориті призначають, якщо він має бактеріальну природу, супроводжується сильними болями і температурою.

Також використовують назальні краплі та спреї при гаймориті, що містять антибіотики, протизапальні та судинозвужувальні препарати. Вони допоможуть зняти набряк, вивести секрет і відновити дихання.

Додатковим методом лікування є фіз. процедури (УВЧ прогрівання, УФО, інгаляції). Деякі з них можна робити самостійно, наприклад, інгаляції, які зволожують дихальні шляхи і допомагають розм’якшити присохлу слиз.

Якщо у вас ГРВІ, також знадобляться противірусні таблетки від гаймориту. Їх дія спрямована на активізацію захисних сил організму.Скільки лікується гайморит без проколу? На це йде близько 2 тижнів, у залежності від характеру хвороби і стану хворого.

Про лікування гнійного гаймориту, а також про гаймориті у вагітних можна почитати в наступній статті.

Прокол гаймориту при вагітності

За призначенням лікаря, вагітним жінкам проводять прокол гаймориту, як і всім іншим пацієнтам. Лікування відрізняється вибором антибіотикотерапії і розчином, яким проводиться промивання пазухи через отвір, що утворився.

Багато жінок намагаються уникнути проведення пункції і дочекатися час пологів, щоб потім вилікувати хворобу. Але у практикуючих хірургів зустрічаються випадки, коли провести пункцію жінці в цікавому положенні просто необхідно по ряду серйозних показань.

Ямик процедура при гаймориті

Хворі часто задають питання, як роблять прокол при гаймориті, наскільки болюча ця операція, якими можуть бути її наслідки. Їм слід знати наступне:

  1. Прокол при гаймориті призначає тільки лікар і тільки в крайньому випадку.
  2. Операція проходить виключно в умовах медичного закладу.
  3. Проводить її компетентний фахівець, тому негативні наслідки практично виключені.
  4. Для кожного пацієнта обирається адекватний вид знеболювання.

Роблять прокол при гаймориті таким чином:

  1. Хворий знаходиться в спеціальному кріслі.
  2. Лікар вибирає спосіб знеболювання. Як правило, це місцева анестезія. Але якщо у хворого низький больовий поріг, сильне почуття страху, чи це маленька дитина, наркоз може бути загальним.
  3. Місцеве знеболювання лікар виробляє, ввівши глибоко в ніс змочений анестетиком ватний тампон. Зазвичай, для цього використовують лідокаїн. Сьогодні також є анестетики-спреї, які доктор розпорошує безпосередньо в носові ходи. Через невеликий проміжок часу після цього препарат починає діяти.
  4. Спеціальною голкою Куликівського, яку лікар вводить в носовий хід, він пробиває пазуху в самому тонкому місці. В момент, коли кость пробивають, хворий не відчуває болю, але може почути характерний хрускіт.
  5. Шприцом проводиться відкачування слизу і гною з пазухи.
  6. Пазуху двічі промивають фізіологічним розчином, химитропсином або фурациліном. У перерві між промываниями хворий лежить на боці пункції.
  7. Якщо є необхідність відсмоктувати гній надалі, в пазусі залишають катетер.
  8. Якщо гайморит двосторонній, лікар приймає рішення, робити прокол з іншого боку. Ця операція може бути проведена в той же день або через деякий час.

Незважаючи на те, що ця операція поставлена на потік, вона все ж може мати негативні наслідки і ускладнення:

  • хворобливі відчуття під час і після операції (не дивлячись на знеболення, не дискомфорт скаржиться більшість хворих);
  • кровотеча після операції;
  • прокол стінки очниці;
  • пошкодження м’яких тканин щоки;
  • отит;
  • повітряна емболія судин;
  • подальше поширення інфекції з кров’ю;
  • втрата зору на одному або обох очах.

Пункція гайморової пазухи через нижній носовий хід

https://www.youtube.com/watch?v=_u507biafOk

На жаль, пункція не є способом вмить позбутися від хвороби. Після нього пацієнти відчувають миттєве полегшення, але їм необхідно продовжувати терапію антибіотиками, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування.

Рекомендуємо почитати: Найбільш ефективні народні засоби для лікування гаймориту

Прокол гаймориту

ЯМИК процедура при гаймориті – це альтернатива стандартному проколювання, яка дозволяє позбутися від гною і провести промивання ліками.Проводять її за допомогою м’якого катетера з латексу. Він має 3 каналу.

Як при гаймориті роблять прокол носа

Перший — балон, з найбільшим діаметром, призначений для введення в порожнину носа аж до носоглотки. Перед процедурою ЯМИК при гаймориті ЛОР робить місцеве знеболення. 1 балон вводять до потрібної позиції, і в нього через 2 і 3 канал, починають подавати повітря таким чином, щоб загерметизувати порожнину носа.

Така процедура більш щадна для слизової оболонки, чим пунктирування з прколом, її краще переносять діти і дорослі.

Синус катетер при гаймориті не можна поставити, якщо у людини в носі поліпи, що перегороджують проходження катетера. Також він протипоказаний людям з хворими капілярами (наприклад, при геморагічному васкуліті).

Показаннями до ЯМИК служать гострий та хронічний гайморит. Головне, щоб такий апарат був у вашій лікарні, тоді можна просити, щоб вам провели процедуру з катетером, замість проколювання.

Поставити точний діагноз може тільки отоларинголог. З цією метою здається кров, а також робиться рентген і комп’ютерна томографія носових пазух.

Схема терапії визначається виходячи із стадії запального процесу, віку пацієнта, загального стану здоров’я. Часто досить консервативних способів: фізіотерапії та прийому різних засобів, включаючи антибіотики. Не можна обійтися без спреїв, інгаляцій, промивання сольовими розчинами, прогрівання.

Як при гаймориті роблять прокол носа

Прокол носа при гаймориті потрібен, якщо не було досягнуто потрібно терапевтичного ефекту з допомогою консервативних методів терапії. Дана хірургічна процедура не дозволяє гною поширюватися по тілу і перетекти в головний мозок.

Прокол при діагнозі гайморит є невеликим операційним втручанням, при якому видаляється гній. Далі носові пазухи промивають приміщення для спеціального засобу. Часто пункція при гаймориті виступає методом діагностування патологічного процесу.

Можливі серйозні ускладнення при прогресуванні патології. Якщо захворювання переходить в хронічну стадію, то відчуваються сильні головні болі й напади мігрені.

У деяких випадках спеціаліст намагається убезпечити свого клієнта і призначає проколювання носа при гаймориті на більш ранніх термінах. Таке оперативне втручання необхідно тільки в певних випадках.

Основний критерій до призначення операції – неефективна попередня терапія. Якщо хворого лікують протягом декількох тижнів, але немає бажаного терапевтичного ефекту, то прокол пазух при гаймориті просто необхідний.

Особливо небезпечна ситуація при нагромадженні крові і гною, при цьому рідини не виводяться природним шляхом. Визначити дану проблему можливо за допомогою ультразвукового дослідження та рентгенографії.

Як роблять прокол при гаймориті? Процедура призначається дітям і дорослим. Вона проводиться під загальним наркозом у дітей і при місцевій анестезії у дорослих. З таким підходом проколювання гаймориту практично безболісне.

Дане хірургічне втручання являє собою нескладну процедуру. Як пробивають гайморит:

  • ватний тампон просочують лідокаїн і поміщається в ніздрю, де буде виконаний прокол. Виконується для знеболювання;
  • тонкою голкою з загнутим краєм проколюється пазуха. Вводять голку нижнім і середнім носовим ходом;
  • з допомогою шприца видаляються накопичилися виділення. Віддалений гній часто відправляють на діагностику;
  • порожнину промивають із застосуванням декількох препаратів. Найчастіше це физрастворы, натрієві солі, химотрипсины.

Як при гаймориті роблять прокол носа

Під час проведення процедури пацієнт тримає рот відкритим, голову нахиленою вперед. В іншому випадку рідина, яка видаляється, може спровокувати проблеми з диханням.

При гаймориті прокол може бути з негативними наслідками, особливо для маленьких діток. Хірургічне втручання не призначається хворим з діагнозом: гіпертонія, цукровий діабет або інфекційне захворювання.

Недостатньо знати, як проколюють гайморит, потрібно передбачити можливі ускладнення від хірургічного втручання. Всі нюанси уточнюються отоларингологом до проведення операції. З цією метою проводиться ретельна діагностика.

Деякі хворі відмовляються від пункції носа при гаймориті саме із-за боязні ускладнень. Але при правильно проведеній операції їх можна запобігти. У цьому питанні головне визначитися з досвідченим фахівцем.

Повторний прокол при гаймориті

Після першого проколу гаймориту фахівець призначає лікарські засоби. При їх неефективності або продовження симптомів захворювання, лікар може повторити пункцію. Пазухи необхідно позбавити від вмісту.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ