ХВОРОБИ

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Ампіцилін при ангіні — властивості і склад

Засіб випускають у таблетованій формі для прийому всередину (ампіциліну тригідрат) і в якості порошку для виготовлення розчину для ін’єкції (Ампіциліну натрієва сіль). Незважаючи на те, що існують більш ефективні аналоги препарату, Ампіцилін при ангіні застосовується досить часто.

Внаслідок цього відбудеться купірування запального вогнища. Після почнеться масове відмирання патогенної мікрофлори. На 5-6 добу застосування препарату при ангіні у дорослих, у багатьох ситуаціях терапії гнійної форми гострого тонзиліту, пацієнт фактично одужує.

  • присутність супутніх патологій в хронічній формі;
  • загальний стан імунітету (при погіршенні роботи імунної системи відновлення буде проходити довше);
  • вікові показники пацієнта(зокрема подібне відноситься до дітей);
  • неналежне дотримання рекомендацій лікаря.

Після прийому їжі абсорбція знижується в 2 рази. Спільне вживання антацидів, обволікаючих препаратів знижує всмоктуваність Ампіциліну, що веде до коливань його концентрації в крові і тканинах, зменшуючи антибактеріальну активність засоби.

Виведення з організму відбувається з уриною і жовчю. Не надає токсичного впливу на нирки. Період напіввиведення дорівнює приблизно 60 хвилин. Ампіцилін при ангіні у дітей дає результат вже через 2 доби.

Самопочуття пацієнта стане краще, температурні показники знизяться, пройде гостра симптоматика захворювання. Препарат характеризується переважно позитивними відгуками з боку пацієнтів і лікарів.

В 1 таблетці ампіциліну тригідрату 0,25 р. Картопляний крохмаль, тальк, кроскармелоза натрію, кальцію стеарат, як допоміжні речовини.

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

В 1 капсулі ампіциліну тригідрату 0,25 р. Картопляний крохмаль і цукрова пудра.

5 мл суспензії ампіциліну тригідрату 12,5 м і 0,25 р. Цукор, харчовий ароматизатор.

В 1 флаконі ампіциліну натрію 0,25 г, 0,5 г, 1 г і 2 р.

Спосіб застосування у дорослих і дітей

Ампіцилін при ангіні сьогодні продовжує активно застосовуватися, незважаючи на наявність на ринку значно більш ефективних і зручних у застосуванні антибіотиків, а також скептичного ставлення до самого ампіциліну з боку багатьох лікарів.

Як і багато напівсинтетичні пеніциліни першого покоління, ампіцилін високоефективний для боротьби із збудниками ангіни — стрептококом і стафілококом. Принаймні з тими їх штамами, які не виробили стійкість до пеніцилінів.

Найбільш часто ампіцилін застосовується при ангіні у дорослих, але завдяки своїй безпеці він же нерідко призначається дітям, іноді його прописують вагітним жінкам.

Проте всім пацієнтам потрібно розуміти, що в цілому ампіцилін і його препарати є засобами другої лінії вибору при лікуванні ангіни, і для призначення їх у лікаря повинні бути вагомі підстави. Що це означає?

По впливу на бактерій — збудників ангіни ампіцилін мало відрізняється від амоксициліну, феноксимелитпенициллина та інших пеніцилінів.

Як і всі антибіотики цієї групи, потрапляючи з током крові у вогнище розмноження бактерій, ампіцилін гальмує синтез білків, які бактерії використовують для побудови і відновлення клітинної стінки.

Відповідно, при правильному використанні препарату інфекція спочатку перестає розвиватися, оскільки бактерії не можуть рости і ділитися, а потім швидко згасає, коли вже наявні бактерії гинуть при постійних пошкодженнях їх клітинних стінок і неможливості їх відновлення.

Стрептококові клітини при сильному збільшенні

На практиці вже через 1-2 дні прийому ампіциліну хворий відчуває значне полегшення, через 4-5 днів практично всі симптоми хвороби можуть пройти.

Ці терміни, однак, не є жорсткими — в кожному конкретному випадку вони можуть змінюватися в залежності від загального стану організму хворого та від дотримання вказівок лікаря, а при ангіні у дитини — від його віку.

У більшості випадків замість ампіциліну лікарі воліють призначати амоксицилін і його препарати. Пов’язано це з тим, що:

  1. Ампіцилін поступається за біодоступності амоксициліну. Біодоступність його — близько 40%, амоксициліну — 93%. Це означає, що якщо випити таблетку ампіциліну з вмістом речовини в 100 мг, в кров потрапить лише 40 мг. З аналогічною таблетки амоксициліну в кров потрапить вже 93 мг.
  2. Ампіцилін повніше зв’язується з білками крові, тобто навіть з тієї його частини, яка потрапляє в кров, ще 22% інактивується. Для амоксициліну кількість такого інактивованого антибіотика становить близько 17%.

У підсумку, таблетки з ампіциліном або інші форми його для прийому всередину поступаються по ефективності аналогам з амоксициліном, і призначення цього антибіотика в багатьох випадках не є оптимальним рішенням.

Комбінований препарат ампіциліну і сульбактаму

У той же час, можна ввести ампіцилін у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій. В цьому випадку ті 40% препарату, які втрачаються при всмоктуванні засоби з шлунка в кров, активно діють на інфекцію.

Але саме застосування ін’єкцій значно більш трудомістко (особливо якщо мова йде про лікування в домашніх умовах), а той же амоксицилін при пероральному прийомі всмоктується в кров приблизно з тією ж швидкістю, з якою ампіцилін всмоктується з м’язів при ін’єкціях.

Тобто і в цьому випадку цей антибіотик поступається амоксициліну.

В цілому ж пити апициллин при ангіні можна, але тільки якщо саме його обґрунтовано порекомендує лікар. Але навіть якщо лікар прописує при ангіні пити саме ампіцилін, варто уточнити у нього, з якої причини він призначає його, а не амоксицилін.

Просторова модель молекули ампіциліну

Існують два основних типи препаратів ампіциліну, які використовуються для лікування ангіни:

  1. Препарати на основі одного ампіциліну;
  2. Препарати на основі ампіциліну і сульбактаму.

Додавання сульбактаму у препараті розширює можливості застосування ампіциліну при ангіні, оскільки цей препарат нейтралізує захист деяких бактерій, стійких до ампіциліну.

У той же час, сам сульбактам значущої антибактеріальної дії не робить і тому ефективність препаратів другої групи проти ангіни аналогічна такій для засобів на основі одного тільки антибіотика.

Препарати з сульбактамом просто дозволяють підвищити ймовірність того, що в кожному конкретному випадку лікування буде ефективним.

Формула сульбактаму

Препарати на основі одного ампіциліну:

  • Ампик
  • Ампирекс
  • Апо-Ампи
  • Декапен
  • Зетсил
  • Месциллин
  • Пенбритин
  • Пенодил
  • Пентарцин
  • Пентрексил
  • Росциллин
  • Семициллин
  • Стандациллин
  • Упсампи
  • Хэльм-Ампіцилін
  • Эпикоциллин

Препарати на основі комплексу ампіциліну і сульбактаму:

  • Амписид
  • Сулациллин
  • Сультасін
  • Сульбацин
  • Уназін

Амписид — комбінований антибактеріальний препарат

Всі ці засоби в загальному рівнозначні та взаємозамінні в предалах своїх груп. Кожен з них може застосовуватися для лікування ангіни і у дорослих, і у дітей.

Золотистий стафілокок — одна з бактерій, що викликають ангіну

Курс лікування ангіни ампіциліном повинен тривати не менше 7 днів. Це мінімальний термін, якого достатньо для повної елімінації інфекції і попередження рецидиву.

При тяжкому перебігу хвороби або повільному ослабленні симптомів після початку прийому лікар може прийняти рішення про продовження курсу до 15 днів, а в окремих випадках — до 2-3 тижнів.

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Категорично заборонено переривати або скорочувати термін лікування ангіни ампіциліном без узгодження з лікарем. Це може призвести до розвитку суперінфекції, ускладнення хвороби та ускладнення її лікування.

При ангіні призначається стандартна доза ампіциліну в залежності від віку хворого:

  • Дорослим призначають по 1 таблетці (250 мг) 4 рази на добу за годину до їжі. Таблетки необхідно запивати водою. При важких ангінах дозволяється підвищення дози в 3 рази;
  • Дітям до 1 року призначають препарати ампіциліну у формі суспензій. Доза становить 100 мг суспензії на кожен кг маси тіла на добу. Добову порцію розбивають на 4-6 прийомів;
  • Дітям від 1 року до 4 років добовий об’єм препарату готують виходячи з розрахунку 100-150 мг суспензії на кг маси тіла. Добову норму дроблять на 4-6 прийомів;
  • При тяжкому перебігу ангіни дітям призначають ампіцилін у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій (уколи роблять в попу) з дозуванням по 25-50 мг на кожен кілограм маси тіла 4 рази на добу.

Ампіцилін для ін’єкцій

Прийом ампіциліну під час їжі або після неї не рекомендується, оскільки в цьому випадку погіршується його засвоєння.

Категорично заборонено полоскання рота суспензією ампіциліну або прикладання до миндалинам тампона, змоченого такий суспензією. Таке лікування може призвести до розвитку у бактерій стійкості і важкого рецидиву хвороби. Антибіотик при ангіні можна приймати тільки системно.

Додатково до прийому ампіциліну можна здійснювати полоскання горла різними розчинами, в тому числі і антисептичними. Завдання таких допоміжних методів — знизити тяжкість симптомів при ангіні і полегшити стан хворого.

Допоміжний засіб для лікування ангіни — розчин фурациліну для полоскання горла

При вагітності лікувати ангіну ампіциліном можна за вказівкою лікаря.

Ампіцилін легко проходить через плаценту і проникає в організм плода. Однак жодних значущих ефектів він не робить і на частоту вроджених аномалій розвитку плода практично не впливає.

Тим не менш, рекомендується уникати призначення ампіциліну в першому триместрі вагітності, а при необхідності його застосування приймати в мінімально можливі і виправдані з терапевтичної точки зору терміни. На пізніх термінах вагітності препарат достатньо безпечний.

Період напіввиведення для ампіциліну становить близько 1 години. Приблизно через 4-5 годин після прийому препарату кількість антибіотика в організмі стає мізерним.

Структурна формула ампіциліну

При грудному вигодовуванні лікувати ангіну ампіциліном можна тільки за умови переривання лактації. Речовина проникає в грудне молоко і може викликати дисбактеріоз і порушення травлення у грудної дитини. При необхідності пити ампіцилін при ангіні під час лактації необхідно:

  1. Перевести дитину на годування сумішшю або купівельними грудним молоком з пляшечки, а по можливості — грудьми від іншої матері. Грудне молоко переважніше, оскільки до суміші дитина швидко звикає і миє відмовитися після неї пити грудне молоко. Так само швидко дитина звикає до пляшки з соскою, з якої значно легше смоктати;
  2. При прийомі антибіотика продовжувати зціджувати молоко, щоб не припинилася його вироблення;
  3. Після закінчення прийому ампіциліну протягом двох днів приймається Поліфепан або його аналоги по одній столовій ложці три рази в день. Через два дні такого прийому можна відновлювати годування дитини груддю.

Знову ж таки, приймати рішення про припинення лактації і призначенні ампіциліну повинен тільки лікар. Враховуючи те, що в домашніх умовах багато ставлять собі діагноз «ангіна» при вірусних інфекціях, у деяких таких випадках приймати антибіотики не потрібно зовсім.

Тільки лікар зважаючи своєї компетенції може точно виявити причину болю в горлі і призначити правильне лікування

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Як і всі пеніциліни, ампіцилін може викликати різноманітні побічні ефекти. Серед них:

  • Головні болі, судоми;
  • Дисбактеріоз кишечника, болі в животі;
  • Диспептичні розлади: нудота, блювання;
  • Інтерстиціальний нефрит;
  • Алергія, зазвичай — з сверблячкою і кропив’янкою, алергічним ринітом, у виняткових випадках — набряк Квінке та анафілактичний шок.

Набряк Квінке (ангіоневротичний набряк) проявляється у вигляді розпухлих тканин

При розвитку побічних ефектів не можна припиняти лікування. У цьому випадку необхідно зв’язатися з лікарем, щоб він призначив замість ампіциліну антибіотик іншої групи. Алергія на антибіотик частіше виникає у дорослих, розлади травлення у дітей.

Частково із-за наявності таких побічних дій, почасти через взаємодії з іншими лікарськими засобами та впливу на різні системи органів ампіцилін протипоказаний при:

  • Наявність гіперчутливості до пеніцилінів взагалі;
  • Наявність гіперчутливості до цефалоспоринів та карбапенемів;
  • Інфекційному мононуклеозі;
  • Печінкової недостатності;
  • Виразковому коліті.
  • гайморит, тонзиліт, отит, фарингіт, бронхіт, абсцес, пневмонія;
  • інфекція сечовивідних шляхів;
  • пієлонефрит;
  • холангіт;
  • гонорея, цервіцит;
  • хламідіоз у вагітних;
  • бешиха, імпетиго, інфіковані дерматози;
  • скарлатина;
  • пастерельоз, лістеріоз;
  • сальмонельоз і його носійство, черевний тиф, дизентерія;
  • перитоніт;
  • ендокардит;
  • менінгіт;
  • септицемія.

Амоксицилін

  • гіперчутливість (у т. ч. до інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів);
  • інфекційний мононуклеоз;
  • лімфолейкоз;
  • недостатність функції печінки;
  • в анамнезі коліт після застосування антибіотиків;
  • лактація.

Амоксицилін

  • Дорослим призначають по 1 таблетці (250 мг) 4 рази на добу за годину до їжі. Таблетки необхідно запивати водою. При важких ангінах дозволяється підвищення дози в 3 рази;
  • Дітям до 1 року призначають препарати ампіциліну у формі суспензій. Доза становить 100 мг суспензії на кожен кг маси тіла на добу. Добову порцію розбивають на 4-6 прийомів;
  • Дітям від 1 року до 4 років добовий об’єм препарату готують виходячи з расчетамг суспензії на кг маси тіла. Добову норму дроблять на 4-6 прийомів;
  • При тяжкому перебігу ангіни дітям призначають ампіцилін у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій (уколи роблять в попу) з дозуванням помг препарату на кожен кілограм маси тіла 4 рази на добу.
  • бронхіальній астмі;
  • полінозі та інших алергічних захворюваннях;
  • недостатності функції нирок;
  • кровотечах;
  • вагітності;
  • дитячому віці до 1 місяця.

Форма випуску

Додавання сульбактаму у препараті розширює можливості застосування ампіциліну при ангіні, оскільки цей препарат нейтралізує захист деяких бактерій, стійких до ампіциліну. У той же час, сам сульбактам значущої антибактеріальної дії не робить і тому ефективність препаратів другої групи проти ангіни аналогічна такій для засобів на основі одного тільки антибіотика.

Формула сульбактаму

Ампіцилін доступний на аптечних полицях у вигляді:

  1. таблеток або капсул (з концентрацією 250 мг);
  2. ін’єкційного порошку (1000 мг).
 

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Таблетки, капсули, порошок для ін’єкцій, гранули для приготування суспензії.

«Однозначно рекомендую вам замість Упсампи взяти Уназін або Амписид. Це той же ампіцилін, тільки з додатковим засобом, що діє і на стійких бактерій. Вірніше, не діє, а допомагає діяти ампіциліну.

Складно пояснити, але на пальцях: стафілокок оточує себе речовиною, яка розщеплює ампіцилін. Допоміжний компонент, у свою чергу, розщеплює це речовина. Виходить, що засіб спершу прориває оборону бактерії, а потім добиває її антибіотиком.

Таня, з переписки на форумі

Взаємодія

Ампіцилін відносно безпечний, але може викликати діарею (приблизно у 6-12% хворих). Також при лікуванні можлива поява дрібно-точкової папульозного висипу, що нагадує краснуху. Така висип є проявом патології з боку лімфоїдної системи (вказує на інфекційний мононуклеоз) і не є алергічною.

висока чутливість до нього мікрофлори, що стала причиною ангіни. Препарат відносно безпечний. Проте, слід пам’ятати незмінне правило: ліки необхідно застосовувати тільки за призначенням лікаря і строго у зазначеному дозуванні, дотримуючись тривалість курсу лікування.

Якщо у вас залишилися питання, ви можете задати їх тут .

Поділіться статтею з друзями:

  • Больові відчуття в голові, судомні стани.
  • Дисбактеріоз кишечнику, дискомфорт в черевній порожнині.
  • Диспепсія: нудота, блювотний рефлекс.
  • Інтерстиціальний нефрит.
  • Алергічна реакція, в основному — з сверблячкою і кропив’янку, риніт, у деяких ситуаціях виникає набряк та анафілактичний шок.

При формуванні побічних дій не можна зупиняти терапію. В такому випадку потрібно зв’язатися з фахівцем, щоб він підібрав замість Ампіциліну антибактеріальний засіб іншої підгрупи. Алергічна реакція на протимікробний препарат найчастіше формується у дорослому віці, травні розлади в дитячому віці.

Почасти у зв’язку з присутністю таких побічних ефектів, почасти через взаємодії з іншими медикаментозними препаратами і впливу на різного роду внутрішні системи Ампіцилін заборонений якщо спостерігається:

  • підвищена чутливість до пеніцилінів;
  • підвищена чутливість до цефалоспоринів та карбапенемів;
  • інфекційний мононуклеоз;
  • печінкова недостатність;
  • виразковий коліт.

Вкрай обережно Ампіцилін під час ангіни призначають пацієнтам з бронхіальною астмою та нирковою недостатністю.

У деяких ситуаціях у процесі вживання Ампіциліну (зокрема при порушенні правил його застосування) імовірна передозування з отруєнням. У такому разі проводиться промивання шлунка, вживається активоване вугілля та препарати, які спрямовані на приведення в норму водно-електролітного балансу.

Антибіотик Ампіцилін характеризується відносною безпечністю, але в 6 – 12% пацієнтів провокує діарею. Також під час лікування на шкірі може виявитися дрібна папульозні висипання за типом краснухи.

Резюме

Ампіцилін при ангіні можна приймати, але виправдано це буває рідко. Доцільніше застосовувати замість нього амоксицилін. У будь-якому випадку, приймати рішення про призначення цього антибіотика може тільки лікар і тільки в ситуації, коли заміна їм того ж амоксициліну буде виправданою. Самостійно призначати собі і пити ампіцилін при ангіні не можна.

  • головний біль,
  • дисбактеріоз,
  • больові відчуття в животі,
  • нудота або блювання,
  • алергічний риніт,
  • висипання і свербіж на шкірі.

При фіксуванні подібних реакцій слід зв’язатися з лікарем, який замінить антибіотик.

Препарат не використовують для терапії хворих з:

  • гіперчутливістю до ліків пеніцилінового ряду,
  • інфекційним мононуклеозом,
  • лімфолейкозом,
  • печінковою недостатністю,
  • патологіями харчового тракту.

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Немовлятам віком до 1 місяця Ампіцилін також не призначають.

За відгуками фахівців, ангіна добре піддається лікуванню при вчасно розпочатому прийомі Ампіциліну. Але не потрібно призначати собі антибіотик без консультації лікаря і завершувати курс терапії при зникнення хворобливих симптомів.

Ампіцилін при ангіні можна приймати, але виправдано це буває рідко. Доцільніше застосовувати замість нього амоксицилін. У будь-якому випадку, приймати рішення про призначення цього антибіотика може тільки лікар і тільки в ситуації, коли заміна їм того ж амоксициліну буде виправданою. Самостійно призначати собі і пити ампіцилін при ангіні не можна.

Антибактеріальне.

  • свербіж, лущення шкіри;
  • риніт, кропив’янка, набряк Квінке;
  • рідко — макулопапульозний висип, лихоманка, дерматит, еритема та анафілактичний шок;
  • дисбактеріоз, гастрит, зміна смаку, сухість у роті, біль у животі, нудота, пронос, блювання;
  • стоматит, глосит, псевдомембранозний ентероколіт;
  • ажитація, агресивність, тривожність, депресія, судоми;
  • лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;
  • нефрит, нефропатія;
  • кандидоз піхви.

Бактеріостатичні засоби (макроліди, хлорамфенікол, сульфаніламіди, линкозамиды, тетрацикліни) надають антагоністичну дію, бактерицидні антибіотики (аміноглікозиди, Ванкоміцин, цефалоспорини, Рифампіцин) синергидное дію.

Антациди і слабительныесредства, прийом їжі знижують абсорбцію, а підвищує її аскорбінова кислота.

Посилює дію антикоагулянтів, зменшує ефективність естроген містять контрацептивів.

Діуретики, Алопуринол, Фенілбутазон, Оксифенбутазон, НПЗЗ, підвищують концентрацію активної речовини через зниження канальцевої секреції.

Одночасний прийом Алопуринолу викликає ризик появи шкірної висипки.

Підсилює абсорбцію Дигоксину. Підвищує токсичність Метотрексату.

Ефективність Ампіциліну при лікуванні ангіни

Ангіна — це запалення мигдалин, викликаний бактеріальною флорою. Захворювання заразне, протікає важко, з високою температурою, сильним болем у горлі і загальним погіршенням самопочуття.

При відсутності адекватного лікування високий ризик розвитку ревматоїдних захворювань та гломерулонефриту. Ампіцилін при ангіні призначається досить часто у зв’язку з його широким спектром дії і відносно низькою токсичністю.

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Препарат відноситься до групи пенициллиновых антибіотиків. В залежності від шляху одержання ліків, розрізняють кілька їх видів.

Насамперед, це биосинтетические медикаменти, вироблені з культурального середовища, на якій виростають певні штами цвілевих грибів роду Penicillium. Це такі антибіотики, як бензилпеніциліну калієва і натрієва сіль, біцилін.

Ампіцилін відноситься до так званих напівсинтетичним пеніцилінів, які отримують шляхом ферментативного розщеплення та хімічної модифікації натурального бензилпеніциліну.

Перевагами ліки є:

  • Стійкість до кислої середовищі шлунково-кишкового тракту. що дозволяє приймати його у вигляді таблеток, а аналог препарату Амоксицилін випускається у формі гранул для приготування суспензії.
  • Широкий спектр дії. Як зазначає доктор Е. О. Комаровський, близько 80% ангін викликано стрептококами, 10% — стафілококами, причинами інших випадків інфекції є змішана флора або інші бактерії. Ампіцилін ефективний відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (стрептококи, стафілококи, пневмококи, гонококи, менигококки, ентерококи, лістерії, клостридії, ешерихії, сальмонели, шигели, клебсієли).
  • Надає необоротне бактерицидну дію за рахунок блокування пептидоглікану — основного компонента клітинної мембрани мікроорганізмів.
  • Менша токсичність. що дозволяє застосовувати Ампіцилін при ангіні та інших хворобах не тільки у дорослих, але і у маленьких дітей і вагітних замість тетрацикліну і стрептоміцину.
  • Повільний розвиток стійкості патогенної мікрофлори до активного компоненту лікарського засобу.

Показаннями до застосування Ампіциліну є будь-яке захворювання. спричинене чутливими до активного компоненту ліки бактеріями. Це:

  • ангіна;
  • інфекційні ураження бронхів і легень (бронхіти, пневмонії, абсцеси);
  • кишкові інфекції (сальмонельоз, черевний тиф, паратиф, дизентерія);
  • хламідіоз (зокрема, у вагітних жінок);
  • хвороби ЛОР органів (гайморит, синусит. тонзиліт. фарингіт. отит );
  • бактеріальне зараження нирок і сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит, уретрит);
  • гонорея;
  • запалення жовчного міхура (холецистит, холангіт);
  • цервіцит;
  • інфекції шкіри і м’яких тканин, вторинне інфікування раневої поверхні;
  • сепсис;
  • перитоніт;
  • менінгіт (у складі комплексної терапії).

Ампіцилін відрізняється від інших антибіотиків малою токсичністю. Побічні ефекти відмічаються вкрай рідко.

Алергічні реакції спостерігаються у 10% випадків у хворих з підвищеною чутливістю до пеніцилінів. Пацієнтам з бронхіальною астмою або сінною лихоманкою Ампіцилін при ангіні призначають в комплексі з антигістамінними препаратами.

З боку органів травлення: глосит (запалення слизової мови), стоматит, нудота, діарея, дисбактеріоз, пригнічення синтезу ферментів печінки.

При ін’єкційному введенні: флебіт, тромбофлебіт, інфільтрати.

Згідно інструкції, призначення при ангіні Ампіциліну протипоказано тільки при підвищеній чутливості до компонентів препарату. У невеликих дозах ліки проникає в грудне молоко годуючих жінок, що може викликати у новонародженого кропив’янка та інші алергічні реакції.

Корекція дозування необхідна під час лікування маленьких дітей, хворих з серцевою, нирковою та печінковою недостатністю. Це пов’язано зі здатністю Ампіциліну до акумуляції (накопичення в організмі) і, як наслідок, високого ризику передозування.

Тому при появі таких симптомів, як гостра біль у горлі, різке підвищення температури до 38,5 — 39°, гнійний наліт на мигдалинах необхідно негайно викликати лікаря. За відгуками лікарів, ангіна легко піддається лікуванню при своєчасно розпочатому прийомі Ампіциліну.

Ампіцилін є фармпрепаратів з групи напівсинтетичних пеніцилінів, отриманих з природних антибактеріальних речовин шляхом хімічної модифікації.

Після їжі всмоктуваність зменшується вдвічі. Сумісний прийом антацидів, обволікаючих засобів, циметидину, церукала також зменшує всмоктуваність препарату, що призводить до коливань змісту ампіциліну в плазмі крові і тканинах, знижуючи в результаті його антимікробну активність.

Виводиться з організму з сечею і жовчю. Не чинить токсичного впливу на нирки. Період напіввиведення дорівнює 1-1,3 години.

Ампіцилін не накопичується в організмі, що дає можливість застосовувати його тривалий час до 14 днів.

Препарат Ампіцилін – антибіотик, який належить до пеніцилінової групи. Він є напівсинтетичним пеніциліном, який створюється в процесі ферментативного розщеплення та хімічної модифікації речовини бензилпеніциліну.

  1. Стійкість до впливу кислого середовища в шлунково-кишковому тракті – це дає можливість приймати засіб у таблетках.
  2. Широкий спектр дії. Тільки 10% випадків розвитку ангін спровоковано стафілококами, інші розвиваються під впливом змішаної флори або інших бактерій. Ампіциліну тригідрат впливає на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми.
  3. Повністю знищує бактерії завдяки блокуванню пептидоглікану –речовини, з якої складаються клітинні мембрани патогенних мікроорганізмів.
  4. Невисока токсичність. Це дає можливість використовувати при ангіні у дітей Ампіцилін, а при рекомендації лікарів і у жінок під час вагітності.
  5. Повільний розвиток імунітету до діючої речовини у бактерій.

Лікування виробляє менший ефект порівняно з очікуваним – запалення зменшується, але ще довгий час зберігається підвищення температури. Так відбувається з-за деяких недоліків препарату:

  1. Ампіциліну тригідрат засвоюється організмом тільки на 30%. Після попадання в шлункову середовище і кровотік частково нейтралізується, виводиться разом з продуктами життєдіяльності.
  2. Оптимальними за біодоступності формами випуску ліки вважаються ін’єкції. Але їх недолік в тому, що потрібно робити уколи через 6 годин, а застосовувати Ампіцилін для ін’єкцій можна тільки в стаціонарі, рідко будинку.
  3. Механізм дії препарату безсилий проти ферменту бета-лактамаза, який виробляють бактеріальні мікроорганізми. Причина цього – прогресування бактерій, вироблення у них часткової стійкості до цього засобу. У чистому вигляді ліки не включає інгібіторів бета-лактамаза, а без них не має повноцінного ефекту знищень при проникненні в клітини інфекційних агентів.
  4. Препарат може стати причиною алергії та інших побічних дій. Так відбувається приблизно у 1 з 10 пацієнтів, тому препарат все частіше замінюють на більш сучасні засоби.
  • Стійкість до кислої середовищі шлунково-кишкового тракту, що дозволяє приймати його у вигляді таблеток, а аналог препарату Амоксицилін випускається у формі гранул для приготування суспензії.
  • Широкий спектр дії. Як зазначає доктор Е. О. Комаровський, близько 80% ангін викликано стрептококами, 10% — стафілококами, причинами інших випадків інфекції є змішана флора або інші бактерії. Ампіцилін ефективний відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (стрептококи, стафілококи, пневмококи, гонококи, менигококки, ентерококи, лістерії, клостридії, ешерихії, сальмонели, шигели, клебсієли).
  • Надає необоротне бактерицидну дію за рахунок блокування пептидоглікану — основного компонента клітинної мембрани мікроорганізмів.
  • Менша токсичність, що дозволяє застосовувати Ампіцилін при ангіні та інших хворобах не тільки у дорослих, але і у маленьких дітей і вагітних замість тетрацикліну і стрептоміцину.
  • Повільний розвиток стійкості патогенної мікрофлори до активного компоненту лікарського засобу.

Показаннями до застосування Ампіциліну є будь-яке захворювання, спричинене чутливими до активного компоненту ліки бактеріями. Це:

  • ангіна;
  • інфекційні ураження бронхів і легень (бронхіти, пневмонії, абсцеси);
  • кишкові інфекції (сальмонельоз, черевний тиф, паратиф, дизентерія);
  • хламідіоз (зокрема, у вагітних жінок);
  • хвороби ЛОР органів (гайморит, синусит, тонзиліт, фарингіт, отит);
  • бактеріальне зараження нирок і сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит, уретрит);
  • гонорея;
  • запалення жовчного міхура (холецистит, холангіт);
  • цервіцит;
  • інфекції шкіри і м’яких тканин, вторинне інфікування раневої поверхні;
  • сепсис;
  • перитоніт;
  • менінгіт (у складі комплексної терапії).

1. Ліки, в основі яких є тільки ампіцилін.

2. Ліки, основу яких складають ампіцилін, і сульбактам.

Сульбактам допомагає нейтралізувати ті штами бактерій, які викликають ангіну і не піддаються впливу пенициллов.

Це речовина не виявляє великого антибактеріальної дії, але допомагає підвищити ефективність лікування у порівнянні з лікуванням препаратами першого виду.

Препарат впливає на бактерії так само, як і інші пеніциліни. Переміщаючись з потоком крові в центр розмноження шкідливих бактерій, ліки блокує виробництво білків, використовуваних збудниками хвороби для формування клітинних стінок.

Ампіцилін при ангіні дає видиме полегшення симптомів вже через пару днів терапії.

Основні переваги ліки:

  • зручна форма прийому,
  • широкий спектр дії,
  • незворотний бактерицидний ефект,
  • мала токсичність,
  • низька можливість вироблення у патогенної мікрофлори стійкості до цього препарату.

Формула сульбактаму

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Фармакодинаміка

Напівсинтетичний антибіотик пеніцилінового ряду, діє бактерицидно. Механізм дії пов’язаний з пригніченням синтезу клітинної мембрани діляться мікроорганізмів: порушує пептидні зв’язки в ній, що призводить до зниження стійкості бактеріальної клітини і до лізису.

Кислотоустойчив. Проявляє активність щодо грампозитивних (стафілокок, стрептокок) і грамнегативних мікроорганізмів (клебсиелл пневмонії, протея, сальмонел, шигел, кишкової палички, палички інфлюенци).

Представляє інтерес в якості препарату для лікування гнійної хірургічної інфекції, інфекцій сечовидільної системи, холангитаи холециститу. Ефективний для лікування бактеріальних інфекцій дихальних шляхів (позалікарняна пневмонія, бронхіт, отит, синусит), менінгіту, ендокардиту (у поєднанні з Гентаміцином), кишкових інфекцій (шигельоз)

 

Ампіцилін Сульбактам(препарат Уназін, Сультасін та інші). Сульбактам не чинить антибактеріальну дію, але пригнічує бета-лактамази, тому такої комбінації антибіотик діє і на стійкі штами мікроорганізмів.

Фармакокінетика

Всмоктування швидке, біодоступність — 40%. Максимальна концентрація в крові визначається через 2 год. З білками зв’язується на 20%. У терапевтичних концентраціях виявляється у плевральній і синовіальній рідинах, у вмісті пухирів, високі концентрації в сечі, жовчному міхурі, легень, статевих органах, жовчі, у бронхіальному секреті, кістках, придаткових пазухах носа, в середньому вусі, слині.

Виводиться нирками (70-80%), частково з жовчю, і з грудним молоком. В сечі виявляються високі концентрації антибіотика. Не накопичується при багаторазовому прийомі.

Особливості прийому

Чи можна приймати Ампіцилін при вагітності?

Застосовувати Ампіцилін при ангіні, яка виникла під час вагітності, дозволяється тільки в тому випадку, якщо користь, принесена вагітної настільки велика, що перекриває шкоду, завдану дитині препаратом.

Ампіцилін при грудному вигодовуванні

Ампіцилін в таблетках проникає під час гв в грудне молоко, від чого, лікуючим лікарем може бути дано пораду припинити грудне вигодовування на час прийому антибіотика.

Ампіцилін дітям

Ампіцилін – антибіотик, який не дозволяється приймати дітям до 6-річного віку.

Категорично забороняється полоскання ротової порожнини суспензією Ампіциліну або прикладання до миндалинам вати, змоченою в розчині. Така терапія здатна спровокувати формування у патогенної мікрофлори стійкості і важке рецидивування захворювання.

Антибактеріальний засіб під час ангіни вживається системно. Як доповнення до застосування Ампіциліну припустимо проводити ополіскування порожнини рота різноманітними розчинами, включаючи антисептичні.

Вагітні жінки можуть використовувати Ампіцилін при лікуванні ангіни лише за рекомендацією фахівця. Ліки легко проникає в плаценту і потрапляє всередину організм зародка. Але ніякого значущого ефекту воно не вплине й на частоту аномалій у формуванні плоду фактично не вплине.

Однак, рекомендовано запобігти використання Ампіциліну в 1 триместрі, а при необхідності його використання вживати мінімально допустимі з лікувальної точки зору терміни. На пізньому етапі вагітності застосування засобу досить безпечно.

Передозування

Лікування полягає у промиванні шлунка, прийом сорбентів, проносних і симптоматичної терапії. Виводиться при гемодіалізі.

Але слід серйозно поставитися до цієї хвороби, адже її діагностувати повинен лікар, і тільки він може призначити лікування антибіотиком, правильно підібравши дозування і визначивши тривалість курсу лікування.

Розкажіть про цю статтю друзям в соц. мережах!

Чим можна замінити Ампіцилін

Ампіцилін, як діючу речовину, можна замінити себеподобными препаратами, але мають іншу назву.

Практично аналогічною за складом і повністю ідентичним за дії вважається антибиотический препарат Ампіокс.

Випускається у двох формах:

  • капсул;
  • порошку для ін’єкцій.

Капсули складаються з:

  • 125 мг Ампіциліну;
  • 125 мг Оксацилина.

Капсулированный антибіотик, дозволений до прийому дітей з 7-ми років.

Дозування таблеток

Кількість, в якому застосовують капсули
Дорослим і підліткам Від 2 до 4-х капсул за один прийом, але не більше 16-ти на добу
Дітям, починаючи з 7-річного віку і до 9 років Використовувати мінімум – 4 капсули, максимум – 6 на добу, поділені на 4 або 3 прийоми, відповідно.
Дітям від 10 до 14 років Мінімум 6, максимум – 8 капсул на добу, прийняті в 3-4 підходи.

Курс лікування Ампиоксом повинен тривати від одного до двох тижнів, на розсуд лікуючого лікаря.

Відомо велика кількість аналогів даного препарату, оскільки на його основі розроблено безліч протимікробних засобів, діючих в лікувальних цілях ангіни. До них відносять:

  • Декапен. Ліки, відмінне антибактеріальним і антисептичною дією. Є відмінним дезінфектором, фактично миттєво усуває патогенну мікрофлору. Цей засіб діє безпосередньо на поверхні тканин (шкірному покриві і слизової), при появі більш небезпечних інфекції не дасть очікуваного ефекту. Так, під час ангіни інфекція розташовується не на поверхні, а в глибині мигдалин і тому ліки не справляється з патологією, з огляду на те, що воно вважається локальним дезінфектором. Під час ангіни полоскання горла не рекомендовано, оскільки застосування такого засобу провокує виникнення алергічної висипки.
  • Пенодил. Застосовується в терапевтичних цілях запальних патологій носової порожнини. Вживається внутрішньо, за 30-60 хвилин до або через 2 години після прийому їжі. Дозування встановлюється індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості протікання і розташування інфекції, чутливості вірусного агента до ліків. Дорослим — по 100-250 мг; дітям — по 125-500 мг. Тривалість терапії становить 1-2 тижні (з урахуванням перебігу патології).
  • Ампіцилін в комплексі з Сульбактамом отримав не тільки стійкість до бета-лактамазою, але і розширив спектр дії: засіб стало активно щодо різних шкідливих мікроорганізмів. Біодоступність препарату також висока. Ампіцилін/Сульбактам можуть бути дозованого з розрахунку 50 мг на 1 кг маси тіла в день, які розділені на 2 прийоми.

До аналогів Ампіциліну в таблетках відносять Амоксицилін сандоз. Фармакологічна дія схоже на основний засіб, в комплексі з метронідазолом ліки активно до вірусного агенту. Крім цього, аналогами таблеток Ампіциліну стануть:

  • Амписид;
  • Макропен;
  • Амоксиклав;
  • Ампіокс.

При важких формах патологічного процесу і при стаціонарної терапії найчастіше призначається Ампіцилін або його аналоги в якості ін’єкцій внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Засоби такої групи в цілях проведення ін’єкційного курсу випускаються як порошку, растворяемого особливої рідини для уколів.

За своїми характеристиками ліки взаємозамінні, проте таке рішення може прийняти лише фахівець. Ампіцилін і його аналоги відпускають в аптеках без рецепта, проте це не є причиною для проведення самостійної терапії, здатної заподіяти шкоду здоров’ю.

Правила лікування ангіни антибіотиками

Формула сульбактаму

Це лікарський засіб належить до групи напівсинтетичних пеніцилінів, антибіотиків пеніцилінового ряду. Цей препарат впливає саме на місце, де відбувається розмноження хвороботворних мікроорганізмів, зупиняючи їх діяльність. Бактерії перестають розмножуватися і інфекція загасає.

Хворий може відчути полегшення вже через дві доби після того, як почав лікування препаратом. Через 4-5 днів всі ознаки ангіни можуть повністю зникнути. Однак немає конкретних термінів одужання. Тому спосіб лікування повинен призначати лікар, беручи до уваги цілий ряд факторів.

Іноді замість ампіциліну приписують амоксицилін.

1. За біодоступності другий антибіотик вважається кращим, чим перший. Якщо порівняти, яка частина речовини, взята з 100 г препарату, потрапить у кров, то перше місце займе амоксицилін.

2. Ампіцилін більшою мірою зв’язується з білками крові, внаслідок чого близько 22 % ліки пропадає даремно, в той час коли в амоксициліну це відбувається лише з 17% речовини.

У дорослих. Коли ангіна діагностована у дорослої людини, йому потрібно пити препарат по 1 таблетці (250 мг) 4 рази на добу. Ліки слід приймати за годину до їжі. Якщо захворювання не проходить, допускається підвищення разової дози до 750 мг.

У дітей. Якщо захворів ангіною дитина до року, ампіцилін призначають у вигляді суспензії. У такому разі слід дотримуватися дозування 100 мг лікарського засобу на один кілограм маси тіла. Доза, розрахована на добу, поділяється 4-6 частин, 1 частина для 1 прийому.

Дітям від року до 4 років дозволяється приймати цей антибіотик (мг рідкого ліки на один кілограм маси тіла – кількість суспензії, що допускається для прийому протягом доби). Доза, розрахована на добу, ділиться на 4-6 частин, 1 частина для 1 прийому.

Якщо захворювання у дитини набуває важкий перебіг, лікар може призначити ін’єкції препарату внутрішньом’язово. В такому випадку ліки дозується з расчетамг на один кілограм маси тіла, уколи робляться 4 рази на добу.

Чого не можна робити при прийомі ампіциліну:

  • Не можна вживати препарат під час їжі або відразу після нього, так як в такому випадку значно погіршується його засвоєння;
  • Ні в якому разі не можна полоскати рот або горло суспензією. Такі дії можуть супроводжувати розвиток у бактерій стійкості до впливу препарату і навіть викликати рецидив хвороби;
  • Забороняється приймати цей антибіотик хаотично, одноразово, так як користі від такого лікування не буде.

Ангіна — загострення хронічного тонзиліту або гостре запалення піднебінних мигдалин — має інфекційну природу. У 90% випадків причиною запалення є кокова флора. Стрептокок, пневмокок, стафілокок провокують гнійний процес (освіта гною в фолікулах або лакунах мигдаликів).

Призначення антибіотиків у цьому випадку необхідно, так як викликає ерадикацію збудника (видалення з організму), що призводить до зворотного розвитку симптомів і профілактує розвиток ускладнень (паратонзіллярний абсцес, регіонарний лімфаденіт, ревматизм, гломерулонефрит та ін)

Застосування ампіциліну при ангіні має клінічне значення тільки при наявності чутливості мікрофлори, що викликала захворювання, до даного препарату, що спостерігається не завжди. Чутливість визначається при бактеріологічному дослідженні мазків із зіву.

Якщо вірусна ангіна, то, незалежно від віку хворого приймати антибіотики потрібно тільки з того моменту, коли стали помітні ознаки ускладнень з боку вух, дихальних та інших ЛОР-органів (посилення болю в горлі, поява болю у вусі, на одній стороні обличчя або у грудях, погіршення самопочуття,

і т. д.). Якщо при вірусної ангіні не з’явилися ознаки ускладнень, то приймати антибіотики не потрібно.

Якщо ангіна бактеріальна (гнійна), то дитині віком 3 – 15 років слід почати давати антибіотики як можна раніше. Однак якщо не вдалося розпочати застосування антибіотиків з перших днів ангіни, то це можна зробити до 9 дня включно від початку інфекційного захворювання.

Дорослим старше 15 років при гнійній ангіні застосовувати антибіотики потрібно тільки при появі ознак ускладнень з боку вух, дихальних та інших ЛОР-органів. Тобто, якщо у людини старше 15 років при гнійній ангіні відсутні ознаки ускладнень, то застосовувати антибіотики зовсім не потрібно.

Оскільки у 90 – 95% випадків бактеріальна ангіна або ускладнення вірусної провокуються

групи А або

, то для лікування необхідно застосовувати антибіотики, які згубно діють на дані бактерії. В даний час згубні у відношенні бета-гемолітичних стрептококів і стафілококів, а відповідно, ефективні для лікування ангіни, такі групи антибіотиків:

  • Пеніциліни (наприклад, Амоксицилін, Ампіцилін, Амоксиклав, Аугментин, Оксацилін, Ампіокс, Флемоксин та ін);
  • Цефалоспорини (наприклад, Цифран, Цефалексин, Цефтріаксон та ін);
  • Макроліди (наприклад, Азитроміцин, Сумамед, Рулид та ін);
  • Тетрацикліни (наприклад, Доксициклін, Тетрациклін, Макропен та ін);
  • Фторхінолони (наприклад, Спарфлоксацин, Левофлоксацин, Ципрофлоксацин, Пефлоксацин, Офлоксацин та ін).

Препаратами вибору при гнійній ангіні є антибіотики з групи пеніцилінів. Тому за відсутності у людини алергії на пеніциліни при гнійної ангіни в першу чергу завжди потрібно застосовувати пенициллиновые антибіотики.

І тільки якщо вони виявилися неефективними, можна переходити на використання антибіотиків інших зазначених груп. Єдиною ситуацією, коли лікування ангіни потрібно починати не пеніцилінами, а цефалоспоринами, є ангіна, протікає дуже важко, з високою температурою, сильним

горла і вираженими явищами

(головний біль, слабкість,

і т. д.).

Якщо ж цефалоспорини або пеніциліни виявилися неефективними або у людини є алергія на антибіотики даних груп, то для лікування ангіни слід застосовувати макроліди, тетрацикліни або фторхінолони.

При цьому при ангіні середньої і легкої тяжкості слід застосовувати антибіотики з групи тетрациклінів або макролідів, а при важкому перебігу інфекції – фторхінолони. Причому слід мати на увазі, що макроліди володіють більшою ефективністю в порівнянні з тетрациклінами.

Таким чином, можна укласти, що при тяжкому перебігу ангіни застосовують антибіотики групи цефалоспоринів або фторхінолонів, а при легкому і середньотяжкому – макроліди, пеніциліни або тетрацикліни. При цьому препаратами вибору є антибіотики групи пеніцилінів і цефалоспоринів, перші з яких оптимальні для лікування ангіни середнього та легкого ступеня тяжкості, а другі – при тяжкому перебігу інфекції.

Якщо пеніциліни або цефалоспорини неефективні або їх застосовувати не можна, то оптимально використовувати антибіотики з групи фторхінолонів для важкої ангіни і макроліди – для легкого та середнього ступенів тяжкості. Застосування тетрациклінів по можливості необхідно уникати.

При гнійній ангіні або при ускладненнях інфекції будь-які антибіотики необхідно приймати 7 – 14 днів, а оптимально – 10 днів. Це означає, що будь-який антибіотик слід приймати протягом 10 днів незалежно від того, з якого дня від моменту появи ангіни була розпочата антибіотикотерапія.

Єдиним винятком є антибіотик Сумамед, який потрібно приймати лише 5 днів. Інші антибіотики не можна приймати менше 7 днів, оскільки при більш коротких курсах антибіотикотерапії можуть гинути не всі патогенні бактерії, з яких згодом формуються стійкі до дії антибіотика різновиди.

З-за формування таких стійких до антибіотиків різновидів бактерій наступні ангіни у цієї ж людини будуть дуже погано піддаватися лікуванню, внаслідок чого доведеться застосовувати препарати з широким спектром дії і високою токсичністю.

 

Також не можна застосовувати антибіотик при ангіні довше 14 днів, оскільки якщо препарат не призвів до повного лікування протягом 2 тижнів, то це означає, що він недостатньо ефективний в даному конкретному випадку.

У такій ситуації потрібно провести додаткове обстеження (посів виділень з горла з визначенням чутливості до антибіотиків), на підставі результатів якого підібрати інший препарат, до якого збудника ангіни є чутливість.

Застосування препарату від ангіни дозами по інструкції ефективно допомагає лікувати неприємну симптоматику. Але не слід забувати про ризик використання антибактеріального препарату:

  • він зовсім несумісний з аміноглікозидами, аллопурином, знижує ефективність дії пероральних контрацептивів та інших ліків з естрогеном;
  • при одночасному лікуванні з діуретиками підвищується вміст ліків у крові, що може спричинити за собою різні побічні ефекти або стан передозування.

Для дітей суспензія Ампіцилін зазвичай застосовується до 12 років. У флакон із засобом додається 62 мл кип’яченої води, суміш добре збовтують. Суспензію можна приймати дорослим – по 500 мг через кожні 6 годин.

Уколи при ангіні

Спочатку потрібно приготувати розчин для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення уколов. Для внутрішньом’язового до вмісту в ампулі для ін’єкцій додається 2 мл Новокаїну, Лідокаїну або спеціальної води.

При внутрішньовенному введенні для одного разу вміст ампули розлучається 10 мл ізотонічного розчину. При перебігу захворювання середньої тяжкості дорослим і дітям масою більше 20 кг показано внутрішньом’язові ін’єкції 250 – 500 мг 4 рази на добу, при важкому перебігу – 1000 – 2000 мг 4 рази за добу.

Якщо вага дитинки до 20 кг – доза розраховується за формулою 12,5 – 25 мг на 1 кг ваги у відповідності з вагою ангіни. Уколи лікарського препарату часто призначаються при гострому тонзиліті дитині.

У більшості випадків лікування ангіни фахівці віддають перевагу іншим препаратам з наступних причин:

  1. Ампіциліну тригідрат поступається Амоксициліну по своїй біодоступності. Вона становить всього 40%, а у Амоксициліну 93%. Це означає, що прийом таблетки 100 мг у кров проникає тільки 40 мг, а при такому ж дозуванні Амоксициліну – 93 мг.
  2. Ампіцилін таблетки сильно зв’язуються з білками крові, тобто 40%, потрапляють в кров майже половина інактивується.

Ампіцилін проти ангіни

Ампіцилін — це найпоширеніший і відносно дешевий антибіотик широкого спектру дії. Як правило, ангіна викликається бактеріями групи стрептококів (β–гемолітичного стрептококу групи А) або стафілококів, або їх поєднанням.

Ампіцилін при ангіні нерідко призначається лікарями з-за невисокого кількості випадків тонзиліту, викликаного стійкими до нього штамами. Не варто купувати і приймати антибіотик без консультації лікаря, і тим більше завершувати курс при зникнення неприємних симптомів.

Антибіотик при ангіні – коли потрібно використовувати?

Як приймати Ампіцилін в таблетках при ангіні

Ангіна – хвороба, що має інфекційне походження. У більшості випадків її викликає кокова флора: стрептококи, пневмококи, стафілококи, які провокують гнійні процеси.

Лікують хворобу за допомогою антибіотиків. Одним з дійсно ефективних лікарських засобів для лікування цього захворювання є ампіцилін.

Таким антибіотиком лікують ангіну у хворих будь-якого віку, а також вагітних жінок і годуючих матусь.

Якщо врахувати, що близько 40% ліки при всмоктуванні в шлунку втрачаються, більш ефективним є лікування ангіни з допомогою ін’єкцій. Але це не завжди підходить для лікування хворого в домашніх умовах.

Беручи до уваги те, що амоксицилін при пероральному прийомі потрапляє в кров майже з тією самою швидкістю, що й ампіцилін при введенні ін’єкцій, стає ясним те, що в цьому конкретному випадку другий поступається першому.

Важливо знати! Ампіцилін і амоксицилін належать до пеніцилінів. Обидва засоби проявляють знищує дію по відношенню до бактерій, що провокує захворювання ангіною.

І якщо з допомогою лікаря виявлено, що хворий страждає алергією на пеніциліни, то жоден з вищезазначених препаратів не допоможе вилікувати захворювання. Мало того, може навіть зашкодити, викликавши алергічну реакцію.

Стандартна дозування препарату:

  • дорослим – 1 таб. (по 250 мг) 4 рази на день за годину до прийому їжі. Таблетку слід запивати великою кількістю води. У важких випадках доза збільшується в три рази;
  • немовлятам ліки дають у вигляді суспензій з розрахунку 100 мг препарату на добу на кілограм ваги малюка. Добову порцію треба розділити на декілька прийомів;
  • дітям у віці старше року денний обсяг ліки визначають з розрахунку від 100 до 150 мг суспензії на кожен кілограм маси тіла.

Іноді дітям Ампіцилін при ангіні прописують у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій чотири рази на добу.

По впливу на бактерій — збудників ангіни ампіцилін мало відрізняється від амоксициліну, феноксимелитпенициллина та інших пеніцилінів. Як і всі антибіотики цієї групи, потрапляючи з током крові у вогнище розмноження бактерій, ампіцилін гальмує синтез білків, які бактерії використовують для побудови і відновлення клітинної стінки.

На практиці вже через 1-2 дні прийому ампіциліну хворий відчуває значне полегшення, через 4-5 днів практично всі симптоми хвороби можуть пройти. Ці терміни, однак, не є жорсткими — в кожному конкретному випадку вони можуть змінюватися в залежності від загального стану організму хворого та від дотримання вказівок лікаря, а при ангіні у дитини — від його віку.

«Один раз мені лікували ангіну, інший раз — дочки. Мені було тоді десь 20, в інституті вчилася, ну тобто доросла була. Кололи ампіцилін, такий, не дуже болючий укол, терпимо. Кололи чотири рази в день, я лежала в лікарні, тому що справа була на спортивних зборах і мені заборонили з’являтися в готелі.

Вилікували все за 5 днів, але ще три дні я ходила на уколи в лікарню. Як-то так. А доньці лікували в 8 років, теж в лікарні лежали, але вона пила суспензію. Вибачте, не пам’ятаю назву препарату, чоловік його купував.

У підсумку, таблетки з ампіциліном або інші форми його для прийому всередину поступаються по ефективності аналогам з амоксициліном, і призначення цього антибіотика в багатьох випадках не є оптимальним рішенням.

«У минулому році у малого була ангіна, лікували ампіциліном. Все трапилося на курорті, ми з чоловіком шукали спершу Амоксиклав, що лікар прописав, але там на все Приморське одна аптека, і в ній про таке засіб навіть не чули.

У той же час, можна ввести ампіцилін у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій. В цьому випадку ті 40% препарату, які втрачаються при всмоктуванні засоби з шлунка в кров, активно діють на інфекцію. Але саме застосування ін’єкцій значно більш трудомістко (особливо якщо мова йде про лікування в домашніх умовах), а той же амоксицилін при пероральному прийомі всмоктується в кров приблизно з тією ж швидкістю, з якою ампіцилін всмоктується з м’язів при ін’єкціях. Тобто і в цьому випадку цей антибіотик поступається амоксициліну.

І амоксицилін, і ампіцилін є пеніцилінами, обидва вони не діють на бактерії, що продукують пециллиназу. Тому якщо в конкретному випадку бактерії стійкі, наприклад, до амоксициліну, то і ампіцилін на них не подіє. І навпаки.

Аналогічно, якщо пити ампіцилін при ангіні не можна через наявність у хворого алергії до пеніцилінів, то і амоксицилін йому протипоказаний. Все це означає, що практично не існує ситуацій, коли ампіцилін може бути призначений, а більш ефективний і кращий амоксицилін — ні.

Питання про необхідність застосування антибіотиків при ангіні повинен вирішуватися індивідуально в кожному конкретному випадку на підставі наступних факторів:

  • Вік людини, хворого на ангіну;
  • Вид ангіни – вірусна (катаральна) або бактеріальна (гнійна – фолікулярна або лакунарна);
  • Характер перебігу ангіни (доброякісне або з тенденцією до розвитку ускладнень.

Це означає, що для того, щоб прийняти рішення про необхідність застосування антибіотиків при ангіні, слід точно встановити вік хворого, визначити вид

і характер її течії. Встановлення віку хворого будь-яких проблем не становить, тому докладно зупинимося на двох інших факторів, від яких залежить, чи потрібно приймати антибіотики для лікування ангіни в кожному конкретному випадку.

Отже, для вирішення питання про необхідність прийому антибіотиків необхідно визначити, чи є ангіна вірусної або бактеріальної. Справа в тому, що вірусна ангіна зустрічається в 80 – 90% випадків і не вимагає застосування антибіотиків.

Вірусна ангіна проявляється наступними симптомами:

  • Біль у горлі поєднується з закладеністю носа, нежить, першіння в горлі, кашлем і іноді ранками на слизовій оболонці порожнини рота;
  • Ангіна почалася без температури або на тлі її підвищення не більше, чим до 38,0oС;
  • Горло просто червоне, вкрите слизом, але без гною на мигдалинах.
  • Захворювання почалося з різкого підвищення температури до 39 – 40oС, одночасно з якої з’явилися болі в горлі і гній на мигдалинах;
  • Одночасно або незабаром після болів у горлі з’явилися болі в животі, нудота і блювання;
  • Одночасно з болем в горлі збільшилися шийні лімфатичні вузли;
  • Через тиждень після початку ангіни у людини почали лущитися долоні і пальці;
  • Одночасно з гнійної ангіною з’явилася дрібна червона висипка на шкірі (в цьому випадку людина захворіла на скарлатину, яка також лікується антибіотиками, як і бактеріальна ангіна).

Тобто, вірусна ангіна поєднується з іншими симптомами

, такими, як

, нежить і закладеність носа, і при ній ніколи не буває гною на мигдалинах. А бактеріальна ангіна ніколи не поєднується з кашлем або

, але при ній завжди є гній на мигдалинах. Завдяки таким чітким ознаками, відрізнити вірусну ангіну від бактеріальної можна в будь-яких умовах, навіть без проведення спеціальних

Другим важливим фактором, від якого залежить, чи потрібно приймати антибіотики при ангіні в даному конкретному випадку, є характер перебігу захворювання. У цьому випадку необхідно визначити, чи протікає ангіна сприятливо (без ускладнень) або ж у людини почали розвиватися ускладнення.

  • Через деякий час після початку ангіни з’явилися болі у вусі;
  • Стан у міру перебігу хвороби погіршується, а не поліпшується;
  • Біль в горлі у міру перебігу захворювання посилюється;
  • З одного боку горла з’явилася помітна опуклість;
  • З’явилися болі при повертанні голови в сторону і при відкриванні рота;
  • Через 2 – 3 дня застосування антибіотиків стан не покращився;
  • Біль у горлі і температура тіла вище 38oЗ тримаються довше 7 – 10 днів;
  • На будь-який день перебігу ангіни з’явилися болі в грудях, головні болі, а також болі в одній половині обличчя.

Якщо у людини з’явились якісь перераховані вище симптоми, то це свідчить про розвиток ускладнень, а, значить, ангіна протікає несприятливо і потребує лікування антибіотиками в обов’язковому порядку. В іншому випадку, коли ангіна протікає сприятливо, антибіотики застосовувати не потрібно.

Спираючись на все вищевказане, наведемо ситуації, в яких потрібно і не потрібно застосовувати антибіотики при ангіні людям різного віку.

З точки зору необхідності застосування антибіотиків при ангіні всі люди старше 15 років, незалежно від статі, вважаються дорослими.

По-перше, якщо вірусна ангіна і протікає сприятливо, то антибіотики не потрібно застосовувати незалежно від віку хворого. Тобто, якщо дитина чи дорослий захворів вірусної ангіною, яка протікає сприятливо, без появи ознак ускладнень, то нікому з них не слід застосовувати антибіотики для лікування.

Однак якщо при вірусної ангіні у дорослого або дитини з’явилися ознаки розвитку ускладнень, то слід якомога швидше розпочати застосування антибіотиків. Але не слід пити антибіотики для “профілактики” ускладнень, оскільки це неефективно.

По-друге, якщо ангіна бактеріальна (гнійна), то необхідність застосування антибіотиків визначається віком хворого і характером перебігу захворювання.

Пеніциліни Цефалоспорини Макроліди Фторхінолони Тетрацикліни
Амоксицилін:

Амоксицилін

Амосин

Оспамокс

Флемоксин Солютаб

Хиконцил

Экобол

Цефалексин Еритроміцин:

Эомицин

Еритроміцин

Левофлоксацин:

Глево

Лебел

Левостар

Левотек

Левофлокс

Левофлоксацин

Лефлобакт

Лефокцин

Маклево

ОД-Левокс

Ремедиа

Таванік

Танфломед

Флексид

Флорацид

Хайлефлокс

Элефлокс

Эколевид

Міноціклін
Экоцефрон
Кларитроміцин:

Арвицин

Клабакс

Кларбакт

Кларексид

Кларитроміцин

Кларицин

Кларицит

Кларомин

Класине

Коаліціада

Клеримед

Коатер

Сейдон-Сановель

Лекоклар

Фромилид

Экозитрин

Амоксицилін

клавуланова

кислота:

Амоксиклав

Аугментин

Арлет

Бактоклав

Медоклав

Панклав

Ранклав

Рапиклав

Флемоклав Солютаб

Экоклав

Ломефлоксацин:

Ксенаквин

Ломацин

Ломефлоксацин

Ломфлокс

Лофокс

Азитроміцин:

Зимбактар

Киспар

СР-Кларен

Сумамед

Макропен

Азивок

Азимицин

Азитрал

Азитрокс

Азитроміцин

Азитроцин

АзитРус

Азицид

Зи-фактор

Зитролид

Сумаклид

Сумамецин

Сумамокс

Суматролид Солютаб

Тремак-Сановель

Хемомицин

Екомед

Зитноб

Суматролид Солюшн

Ампіцилін:

Ампіцилін

Стандациллин

Ампіцилін

Оксацилін:

Ампіокс

Оксамп

Норфлоксацин:

Локсон-400

Нолицин

Норбактин

Норилет

Нормакс

Норфацин

Норфлоксацин

Оксацилін
Феноксиметилпе-

ницилллин

Офлоксацин:

Джеофлокс

Заноцин

Зофлокс

Офло

Офлокс

Офлоксацин

Офлоксин

Офломак

Офлоцид

Таривід

Тариферид

Ципрофлоксацин:

Ифиципро

Квинтор

Проципро

Цепрова

Циплокс

Ципраз

Ципрекс

Ципринол

Ципробай

Ципробид

Ципродокс

Ципролет

Ципронат

Ципропан

Ципрофлоксацин

Цифран

Джозамицин:

Вильпрафен

Вильпрафен

Солютаб

Спіраміцин:

Ровамицин

Спирамисар

Спіраміцин-Веро

Рокситромицин:

Кситроцин

Ремора

Роксептин

РоксиГексал

Рокситромицин

Роксолит

Ромик

Рулид

Рулицин

Мидекамицин:

Макропен

Формула сульбактаму

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ