ХВОРОБИ

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Які антибіотики пити при отиті?

Найбільш популярний засіб – амоксицилін – володіє прекрасним протимікробну і антисептичною дією. При відсутності у хворого алергії на напівсинтетичні пеніциліни його можна з успіхом призначати на будь-яких стадіях запального процесу.

Аміноглікозид нетилміцин – препарат для місцевого ін’єкційного застосування, використовується не більше 14 днів поспіль. Має гарні терапевтичні показники і мінімум побічних ефектів.

Питання щодо призначення препаратів приймається лікарем індивідуально після результатів аналізів на мікрофлору виділень.

При неможливості перевірити чутливість мікрофлори до дії протимікробних засобів призначаються препарати широкого спектру дії:

  • левоміцетин, спиртовий розчин. Використовується по 2-3 краплі при гнійному отиті;
  • амоксицилін 3-3,5 грама на добу;
  • аугментин по 375 мг 3 рази на добу;
  • цефуроксим в/м ін’єкції;
  • цефтріаксон 1 раз на добу;
  • ампіцилін в/м ін’єкції.

Підключення антибіотиків до схеми лікування отиту значно знижує ймовірність розвитку ускладнень та покращує прогноз захворювання.

Антибактеріальні препарати можуть бути призначені тільки після визначення збудника інфекції. Для цього при виділенні гнійного вмісту з порожнини вуха береться аналіз на вміст мікрофлори та визначення її чутливості до різних антибіотиків.

Деякі отоларингологи не застосовують цей метод визначення типу збудника, вони просто своїм пацієнтам призначають при гнійному отиті антибіотики широкого спектру дії. Антибіотики при отиті вуха у дорослих можуть бути призначені пацієнтам зі слабким імунітетом з метою попередження розвитку серйозних ускладнень.

Які антибіотики при отиті у дорослих приймати при лікуванні захворювання, скаже тільки фахівець. Під час призначення ліків отоларинголог враховує тип захворювання, ступінь ураження органу слуху, тяжкість перебігу запального процесу.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Спіраміцин – приймати 2-3 рази на добу по одній капсулі протягом тижня.

Ампіцилін – 4 рази в день по капсулі 5 днів поспіль.

Ципрофлоксацин – два рази в день по капсулі протягом 7 днів.

Амоксицилін – тричі на день по капсулі, курс лікування становить 10 днів.

Феноксиметилпеніцилін – три капсули в день протягом 5 діб.

Азитроміцин– одна капсула в день, курс лікування триває 3 доби.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Серед усіх цих антибактеріальних препаратів в отоларингології при лікуванні запального процесу в порожнині вуха найкраще себе зарекомендував Амоксицилін. Це хороший антибіотик при отиту середнього вуха, його популярність обумовлена тим, що він є дієвим проти всіх бактерій-збудників цього запального процесу.

Амоксицилін може бути призначений пацієнту на будь-якому етапі перебігу запального процесу, якщо у хворого немає алергії на напівсинтетичні пеніциліни. Цей антибіотик пригнічує дію на більшість шкідливих мікроорганізмів, він ефективний проти стрептококів, стафілококів, кишкової палички та багатьох інших.

Нетилміцин – проводиться вушна ін’єкція два рази в день протягом доби.

Цефазолін – препарат призначений для внутрішньом’язових ін’єкцій, процедура проводиться 4 рази на день протягом тижня.

При лікуванні гострого середнього отиту для прийому всередину і внутрішньом’язових ін’єкцій можуть використовуватися всі ті ж препарати, що й при гнійному запальному процесі, що протікає в порожнині вуха. Крім того, призначаються антибіотики при отиту середнього вуха у дорослих місцевої дії, це вушні краплі.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Самостійно визначити, які антибіотики пити при отиті, щоб лікування було ефективним, неможливо і робити цього не варто. Як правило, для внутрішнього застосування антибактеріальних засобів у вигляді таблеток, капсул або порошку отоларингологи призначають медикаменти на основі таких діючих речовин, амоксициліну, ампіциліну тригідрат, ципрофлоксацин.

Який антибіотик приймати при отиті дорослим, коли захворювання носить гострий характер? При гострому запальному процесі відзначається різке погіршення самопочуття хворого, підвищення температури тіла та біль у вусі.

Антибіотики при гострому отиті призначаються в обов’язковому порядку, в отоларингології при цій формі захворювання органу слуху застосовується амоксицилін, амоксиклав, доксициклін, ровамицин. Вони призначаються у формі таблеток і капсул для внутрішнього застосування, при тяжкому перебігу гострого отиту середнього вуха необхідним стає внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення антибактеріальних препаратів.

Зазвичай при давніх і важко піддаються формах захворювання призначають такі антибіотики при хронічному отиті, як Спарфло і Авелокс. Курс антибіотикотерапії складає від 10 до 14 днів з одночасним застосуванням протигрибкових препаратів та медикаментів, нормалізують мікрофлору кишечника, а також вітамінних комплексів.

Отит відноситься до категорії ЛОР-захворювань, які носять інфекційний характер. Локалізація запального процесу спостерігається в різних відділах органа слуху людини. При виявленні перших ознак недуги хворому рекомендується звернутися за допомогою до фахівця, який правильно проведе діагностику і призначити раціональне лікування.

Терапія патологічного процесу в обов’язковому порядку повинна бути комплексною. Це забезпечить її високу ефективність. Так як отит відноситься до категорії запальних процесів, то для його лікування у багатьох випадках обов’язково використання антибіотиків. У даній статті ми розглянемо, які антибіотики і скільки днів потрібно пити при отиті дорослим.

У період протікання запального процесу лікарі зазвичай призначають пацієнтам таблетки, що зумовлено простотою їх прийому.

Лікування отиту антибіотиками є досить ефективним тільки у разі правильного підбору препарату і раціонального розрахунку його дозування. В період прийому традиційних медикаментів пацієнтам необхідно бути гранично обережними, так як препарати можуть викликати різноманітні побічні ефекти.

Ампіцилін

Медикаментозний препарат є напівсинтетичним пеніциліном, який здатний ефективно справлятися з інфекцією.

Незважаючи на це, він характеризується наявністю певних протипоказань.

Медикамент категорично забороняється представницям жіночої статі в період виношування дитини, а також при грудному вигодовуванні.

Якщо у хворого спостерігається печінкова недостатність, то від прийому аптечного ліки йому необхідно відмовитися. Неправильне застосування антибіотика може призвести до виникнення побічних ефектів, які проявляються у вигляді дисбактеріозу, анафілактичного шоку, алергічних реакцій.

Дозування і тривалість прийому Ампіциліну призначається строго індивідуально з урахуванням характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Амоксицилін

Медикаментозний препарат відноситься до категорії антибіотиків і має яскраво виражену антибактеріальну та бактерицидну властивості.

Прийом лікарського засобу повинен здійснюватися тільки після консультації у лікаря, що пояснюється можливістю виникнення алергічних реакцій.

Прийом препарату повинен здійснюватися тільки після їжі по одній капсулі. Кратність прийому становить 3 рази в день. Тривалість курсу лікування повинна бути не менше 7 днів.

Ципрофлоксацин

Ліки відноситься до категорії фторхінолонів. Для нього характерна наявність хорошого антибактеріального ефекту.

Прийом препарату дозволяється лише після досягнення пацієнтом повноліття.

Не варто приймати антибіотик у період вагітності. При призначенні ліків в період лактації необхідно припинити.

Неправильний прийом антибіотика призводить до появи безсоння, блювання, нудоти, кропив’янки, запаморочення, швидкої стомлюваності. При передозуванні ліків хворому промивають шлунок.

Дозування Ципрофлоксацину підбирається лікарем залежно від тяжкості захворювання, виду інфекції і загального стану організму пацієнта. Тривалість прийому у більшості випадків займає 7-10 діб.

Антибактеріальні засоби групи макролідів

Раніше застосування амоксициліну та його аналогів для лікування гострого і хронічного запалення вуха не викликало сумнівів. Однак з появою мікроорганізмів, що продукують β-лактамазу (це з’єднання руйнує пеніциліни), почастішанням випадків інфекцій, спричинених хламідіями, мікоплазмами перед лікарями постала необхідність пошуку більш ефективних засобів.

  • Кларитроміцин (Коаліціада) по 250 – 500 мг двічі на день (при необхідності дозу підвищують до 500 мг – 1 г);
  • Еритроміцин по 250 мг 4 рази в добу;
  • Азитроміцин (Азитрокс, Хемомицин) по 0,5 г двічі на день;
  • Спіраміцин (Ровамицин) у дозі 6 – 9 млн ОД на добу (тобто 2 – 3 таблетки).

На відміну від пеніцилінів, перераховані антибіотики при середньому отиті протипоказано вживати при вагітності. Крім того, їх не можна поєднувати прийом з їжею. Таблетки п’ють за півгодини до або 2 години після їди.

З побічних ефектів відмічають головний біль, сонливість, нудоту (рідше – блювання). Іноді виникає тривожність і нервозність. З небажаних ускладнень у жінок можна згадати загострення молочниці. Перераховані ліки протипоказані при порушенні функцій печінки або нирок.

Лікування отиту антибіотиками дає лише короткочасний ефект. Це пов’язують зі здатністю бактерій оточувати свої колонії плівкою, яка складається з ліпідів і інших сполук. Антимікробні компоненти успішно борються з циркулюючими у вогнищі мікроорганізмами, але не здатні знищити основну масу патогенної мікрофлори.

Відкриття і впровадження у практику цефалоспоринів III і IV покоління істотно розширило можливості медицини в боротьбі з стійкими збудниками запалення середнього вуха. Ці препарати мають широкий спектр дії й ефективні відносно мікроорганізмів, стійких до пеніцилінів та макролідів.

  • Супракс (цефіксим) у дозі 400 мг одноразово або по 200 мг двічі на день;
  • Цедекс (цефтибутен), за ефективністю можна порівняти з препаратами для парентерального введення. Приймати його слід так само, як і Супракс.

З побічних ефектів після прийому даних медикаментів іноді з’являються «класичні» для всіх антибіотиків нудота, головний біль. Препарати можна приймати і при запаленні вуха у вагітних. При хронічному отиті антибіотики не призначають до отримання результатів бакпосіву. Зазвичай прописують ліки з групи фторхінолонів:

  • Ципрофлоксацин (Ципролет);
  • Нетилміцин (препарат для місцевих ін’єкцій у область слухового проходу).

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Ці антибіотики при лікуванні отиту володіють великим ризиком побічних ефектів у порівнянні з пеніцилінами, макролідами і цефалоспоринами. Тому їх призначають у крайніх випадках після всебічного обстеження і неефективності інших засобів.

Крім того, фторхінолони не допоможуть вилікувати запалення, викликане пневмококами. При тривалому прийомі Ципрофлоксацин та його аналоги іноді викликають порушення з боку системи кровотворення, ЦНС, органів травлення та ін.

  • Дітям, які переступили віковий рубіж у 2 роки при легкого та середнього ступеня тяжкості отиту. Перші дві доби лікар постарається лікувати отит альтернативними способами – порекомендує знеболюючі препарати («Панадол», «Нурофен» і т. д.), судинозвужувальні краплі в ніс, а також підкаже, як зробити зігріваючий спиртовий компрес. Через пару днів стане очевидно, куди рухатися далі. Якщо імунітет малюка справляється з інфекцією, настане полегшення симптомів отиту. Якщо ні, варто задуматися про антибіотики.
  • Дітям, у яких отит став ускладненням перенесеної вірусної інфекції (грипу або ГРВІ). Тут все досить просто. Антибіотики ефективні лише у відношенні бактерій. Віруси їм непідвладні. Антибіотик не допоможе, але в змозі нашкодити дитині.
  • Дітям старше 2 років, у яких немає температури і вушна біль помірна, антибіотик також не потрібен, щоб не надавати на зростаючий організм імунодепресивної дії. Іншими словами, такий малюк цілком може впоратися з інфекцією сам за допомогою власної захисної системи.

Краплі в ніс при отиті у дітей

Лікування антибіотиками гнійних форм вимагає використання місцевих форм (краплі) і загальносистемної терапії (таблетки, ін’єкції).

Хорошим антибіотиком для дітей вважається амоксицилін. Його використання призводить до виникнення суперінфекції, алергії. Обмеження тривалості дії засобу необхідно з-за побічного впливу на печінку, але курс – не менше 7 днів.

Ампіциліну тригідрат – напівсинтетичний препарат, який протипоказаний людям з печінковою недостатністю, вагітним, дорослим. Побічні ефекти ліки: головний біль, діарея, дисбактеріоз, алергія.

Ципрофлоксацин – антибактеріальний засіб категорії фторхінолонів. Володіє широким спектром. Препарат тільки для дорослих. Протипоказаний вагітним. Провокує метеоризм, нудоту, діарею. Показаний при хронічному отиті.

Нетилміцин – аміноглікозид місцевого застосування. Краплі протипоказані людям похилого віку, вагітним, під час лактації.

Безпосередньо перед призначенням будь-яких лікарських засобів дитині необхідно оцінити його загальний стан і визначити подальшу тактику лікування.

При виявленні у дитини ознак отиту не варто поспішати з призначенням антибіотиків. Вони застосовуються лише у важких, середньо-і ускладнених випадках захворювання, особливо у дітей до 2 років, коли імунна система знаходиться ще на стадії становлення.

При легкому перебігу запального процесу у старших дітей зазвичай обходяться усуненням клінічних проявів захворювання, застосовують анальгетики, вушні краплі, компреси, мазі, примочки. Але якщо в наявності характерна картина загальної інтоксикації організму, присутня підвищена температура, непроходящие головні болі – без антибіотиків не обійтися.

У таких випадках хворий дитина підлягає госпіталізації в стаціонар, де лікар приймає рішення про подальше застосування препаратів. Зазвичай перевага віддається відомому і ефективного антибіотика амоксициліну.

У період лікування антибіотиками слід точно дотримуватися визначене дозування протягом усього призначеного курсу, навіть у випадках стійкого поліпшення загального стану хворого. Через невмотивоване зниження дози ослаблені, але живі бактерії можуть знайти нову силу, і тоді запальний процес спалахне знову.

Як і у дорослих, отит у дітей лікарі не поспішають лікувати антибіотиками. Але бувають винятки, коли їх призначають негайно:

  • дитина занадто малий і йому не виповнилося 2 роки
  • висока температура
  • сильні болі
  • яскраво виражені симптоми інтоксикації

Якщо у дитини легка форма захворювання, то в цьому випадку рекомендується лікування краплями, мазями, примочками і компресами. При важко перебігу хвороби застосування антибіотиків при отиті необхідно і від правильності вибору препарату буде залежати швидкість процесу одужання.

Ось список антибіотиків, які найчастіше призначають при лікуванні отиту у дітей:

  1. Амоксицилін. Цей препарат дітям призначають у першу чергу. І якщо через 2 діб стан не поліпшується, тоді призначають інше ліки. Амоксицилін – препарат широкого радіусу дії з ряду напівсинтетичних пеніцилінів. Дітям молодше 10 років його рекомендують застосовувати у вигляді суспензії. У препарату є деякі побічні ефекти, тому консультація лікаря у разі його застосування необхідна.
  2. Кларитроміцин. Випускається у формі таблеток, суспензій, порошків для приготування ін’єкцій. Це антибіотик з групи макролідів, він набагато ефективніше препаратів пеніцилінової групи. Найчастіше дітям призначається суспензія. Її дозування залежить від стадії захворювання і ваги хворої дитини.
  3. Рокситромицин. Це теж препарат з групи макролідів. Випускається у формі таблеток. Дітям молодше 4 –х років не призначається. Побічні ефекти проявляються не часто.
  4. Цефтріаксон. Випускається у формі ін’єкцій, рекомендованих тільки для використання в лікувальних закладах. Цей антибіотик з широким радіусом дії при необхідності застосовується навіть для лікування новонароджених. При отитах Цефтриаксон призначають лише у виняткових випадках.
  5. Софрадекс. Випускається у формі крапель для вух. Застосовується при гострих і хронічних формах зовнішнього отиту. Чинить протиалергічну, протисвербіжну та протизапальну дію. Антибіотик при отиті у дорослих Отит у дорослих часто провокується бактеріальною інфекцією, а це означає, що лікування буде ефективним лише із застосуванням антибіотиків. Підбирають їх індивідуально, в залежності від того, який різновидом отиту хвора людина.

При отитах застосовуються 4 категорії антибіотиків: макроліди, фторхінолони, цефалоспорини і пениццилины. Особливості кожної групи антибіотиків потрібно враховувати при лікуванні даного захворювання.

На початковій стадії хвороби дитині прописують протимікробні спиртові краплі Мирамидез на 10-14 днів. Схожу дію має розчин Хлоргексидину. Після застосування засобу у вухо вводять марлеву турунду, яка дасть йому витекти.

Якщо стан малюка не поліпшується, до перерахованих препаратів додають місцеві засоби з антибіотиком – краплі і мазі.

Таблетки використовують при хронічному перебігу хвороби та відділенні гнійного ексудату.

При гострому зовнішньому отиті дітям виписують засоби, які позбавляють від болю і запобігають запалення – Отинум, Анауран, Otifar, Panotile. Немовлятам підбирають склади без гормонів: Отипакс (феназон з лідокаїном).

  • Кандибиотик – на клотримазоле, лідокаїн, беклометазоне і хлорамфениколе. Краплі застосовують для лікування грибкової та бактеріальної інфекції зовнішнього та середнього вуха, приносять швидке полегшення болю, знімають симптоми алергії, блокують запальний процес. Заборонені дітям до 6 років, пацієнтам з перфоративний отитом. Препарат може викликати місцеві алергічні реакції. Ціна – 265 р. за 5 мл.
  • Софрадекс – краплі на фрамицитине, грамидицине і дексаметазоне: аміноглікозидні антибіотики та гормональне речовина. Препарат виявляє протиалергічний ефект, знімає закладеність, має сильну бактерицидну властивість. Софрадекс рекомендований при запальному ураженні зовнішнього вуха без вірусної або грибкової інфекції. Недолік – побічні реакції на гормональний компонент. Ціна – 375 р. за 5 мл.

Мазь для вух

Таку форму ліки застосовують при запаленні зовнішнього вуха і негнойном ураженні середнього. При легкому перебігу хвороби призначаються Іхтіолова мазь, лінімент Вишневського, якими змащують слуховий хід 3-4 рази на добу. Склади з антибіотиком виписують, якщо від зазначених засобів немає ефекту. Перевірені мазі:

  • Левомеколь (левоміцетин, метилурацил, етиленгліколь) – мазь стимулює загоєння тканин, результативна при запаленні з відділенням гною, володіє широким спектром дії. Призначається при отиті середнього і зовнішнього відділів, дозволена дітям з будь-якого віку. Лікування проводять 7-10 днів, переноситься добре. Ціна – 100 грн. за 40 р.
  • Гентаміцин – дешева мазь на аминогликозидном антибіотику дозволена тільки при запаленні зовнішнього вуха, вторинному бактеріальному інфікуванні грибкового ураження. Засіб використовують 3-4 рази на добу, з цефалоспоринами не можна комбінувати. Ціна – 90 грн. за 15 р.

Таблетки

Для лікування внутрішнього отиту з нагноєнням, запалення лівого і правого вуха разом дитині призначають пеніциліни і цефалоспорини всередину. Макроліди в педіатрії використовують рідко: вони знижують імунітет. Малюкам до 3-х років ліки дають в рідкій формі – сиропи, суспензії. Кращі антибіотики при запаленні вуха у дітей:

  • Флемоксин Солютаб (амоксицилін) – таблетки з бактерицидною властивістю п’ють при гострому негнойном запаленні середнього вуха. За відгуками це найефективніший і не токсичний для дітей пеніцилін, який добре переноситься навіть новонародженими. Самим маленьким таблетки розчиняють у воді. У пацієнтів з патологіями ШЛУНКОВО-кишкового тракту і патологіями нирок не використовують. Ціна – 280 р. за 20 шт.
  • Зиннат (цефуроксим) – сильний антибіотик з бактерицидною властивістю виписують в таблетках дітям старше 3-х років. Пацієнтам молодшого віку дають суспензію. Приймають Зиннат після їжі вранці та ввечері. Ціна – 150 грн. за 10 шт. (таблетки).

[12], [13], [14], [15]

Ципромед. Сильнодіючий препарат з добре вираженим антибактеріальним ефектом. Основною діючою речовиною засоби є ципрофлоксацин, який пригнічує ДНК-гіразу бактерій. Перед тим, як застосовувати препарат слід спершу добре промити і висушити вушний прохід.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Також постарайтеся трохи погріти краплі в долонях. Застосовується тричі на добу по п’ять крапель за один раз. Лікування проводиться поки не зникнуть всі симптоми захворювання. Препарат не можна використовувати при вірусному кератиті. Серед побічних ефектів можна виділити: алергія та печіння у вусі.

Анауран. Краплі з яскраво вираженим антибактеріальним ефектом з основними діючими речовинами неоміцин сульфатом, поліміксин В сульфатом та лідокаїном. Для застосування препарату використовується спеціальна піпетка.

Щоб засіб подіяло, необхідно деякий час після використання потримати голову нахиленою. Рекомендовані дози призначаються переважно лікарем залежно від тяжкості захворювання. Зазвичай дітям призначають по три краплі чотири рази на день. Більше тижня препарат приймати не можна.

Вушні краплі при отиті у дітей є найпопулярнішим препаратом, який використовується для лікування даного захворювання. Серед сучасних засобів можна особливо виділити:

  • Отинум. Краплі з добре вираженим протизапальним і обеззараживавшим ефектом. Діючим компонентом препарату є холіну саліцилат. Застосовують препарат від трьох до чотирьох разів на добу (по 3-4 краплі). Перед тим, як використовувати засіб, його необхідно погріти в долонях. Зазвичай терапія проводиться до десяти днів.
  • Отипакс. У складі препарату є два головних речовини (лідокаїн і феназон), що дозволяє посилити знеболюючий і протизапальний ефект. Для одержання позитивного результату дорослим і дітям закапують по чотири краплі тричі на добу. Курс не повинен тривати довше десяти днів.

Особливості призначення антибіотиків

Якщо ефекту від призначеної терапії протягом 2-3 днів немає, стан хворого погіршується, лікар підбирає антибіотики. Вони обов’язкові для гострого отиту з сильним запаленням, лихоманкою. У педіатрії це основа лікування дітей до 2-х років. Інші показання:

  • приглухуватість з-за порушення прохідності євстахієвої труби;
  • виділення гнійного ексудату;
  • хронічний запальний процес у зовнішньому вусі з загостреннями;
  • порушення цілісності барабанної перетинки;
  • симптоми сильної інтоксикації.

Щоб відповісти на питання, чим лікувати отит вуха, і потрібні антибіотики взагалі, коротко опишемо механізм розвитку запалення органу слуху. Найчастіше початковою ланкою патогенезу є інфікування респіраторним вірусом.

Набряк слизової носа призводить до порушення прохідності слухової труби і створення негативного тиску у барабанній порожнині. Спочатку виділяється ексудат не містить патогенних мікроорганізмів, приєднання бактеріальної інфекції відбувається пізніше на тлі застійних явищ і відсутності повітрообміну.

При отитах у дорослих доктора досить часто призначають антибіотики. Це пояснюється тим, що захворювання є бактеріальною інфекцією. Саме тому рекомендується поєднання даних медикаментозних засобів з вушними краплями, що значно збільшує ефективність терапії патологічного процесу.

На вибір певного традиційного медикаменту безпосередньо впливає місце локалізації захворювання. Лікарські засоби володіють антибактеріальним ефектом, що дозволяє організму людини максимально швидко впоратися з інфекційним процесом.

Антибіотики при отиті є дієвими медикаментозними препаратами, за допомогою яких можна значно прискорити процес одужання.

Особливістю використання вушних крапель є зміни барабанної перетинки. Наявність почервоніння оболонки можна усунути, використовуючи вушні краплі. Дітям їх потрібно вводити шляхом використання турунди. Поразка слухового нерва, ушкодження слухових кісточок також усувається місцевими ліками.

Вводяться краплі після нагрівання до температури тіла. Нагрійте піпетку водою, наберіть ліки. Обережно закапайте.

Краплі отипакс мають протизапальну, знеболюючу, антигістамінних засобів. Містять лідокаїну гідрохлорид, феназон. Останнє з’єднання усуває запальні реакції через інгібування циклооксигенази. Виражене місцевоанестезуючий засіб (лідокаїн) має знеболювальну дію.

Наповнювачі: тіосульфат натрію, гліцерин, етиловий спирт. Протинабрякова дія препарату настає через 5 хвилин. Інгредієнти ліки не всмоктуються в системний кровотік, тому призначаються дітям.

Крім антибіотикотерапії отити лікуються іншими препаратами:

  • Парацетамол (1 грам 4 рази на добу);
  • Гліцерин, борна кислота змішуються в рівних пропорціях (эндауральный микрокомпресс);
  • Вливання перекису водню (для видалення гною);
  • Транстимпанальное нагнітання дексаметазону, амоксициліну, лідази, хімотрипсину;
  • Муколітики (синупрет, флуифорт, АЦЦ) при густому секреті;
  • Протизапальний препарат – эреспал;
  • Лазеротерапія, МІКРОХВИЛЬОВА піч, УВЧ;
  • Діоксидин для вливання;
  • Краплі ципромед.

При перфорації перетинки рекомендовано продування по Політцеру, вдування ферментів для усунення спайок.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Дисфункцію слухової труби можна відновити пневмомассажем перетинки, ионофорезом з лідазу.

  • У випадках, коли отит діагностовано у новонародженого і дитини до 2 років.
  • Якщо температура тіла дитини піднімається вище 39 градусів і тримається більше 2 діб.
  • Коли візуальний огляд підтверджує наявність гною в вусі.
  • Якщо у малюка спостерігаються видимі ознаки сильної інтоксикації.

Найпоширеніші «винуватці» отиту в дитячому віці – всім відомі зі шкільного курсу біології стафілокок і гемофільна паличка. Антибіотики сімейства пеніцилінів, як показали останні медичні дослідження, проти шкідників, що викликають запалення вуха, на жаль, малоефективні.

Проте легкі форми захворювання вони можуть вилікувати. До того ж щодо «м’які» і «делікатні» пенициллиновые препарати стануть прекрасним стартом в терапії. Якщо через пару днів полегшення не настане, педіатр або лікар-ЛОР поміняють антибіотик на інший.

Для лікування гострої форми хвороби і катарального отиту, як правило, використовують антибіотики цефалоспоринового типу і макроліди. Вони потужніші, більшість бактерій їм нічого не може протиставити. Однак і перелік побічних дій і протипоказань у таких засобів значно ширше.

Форма антибіотика теж має значення. Сиропи, таблетки і суспензії приймати при лікуванні запалення вуха можна. Але при складній стадії захворювання, наприклад, при гнійному отиті, лікарі воліють наказувати ін’єкції.

Ефективні краплі з антибіотиком при отиті у дорослих

При виникненні запальних процесів часто не обійтися без антибактеріальних препаратів. Обов’язкові антибіотики при отиті і до чого може привести відмова від їх прийому, відповідь на це питання цікавить багатьох.

У випадках, коли після лікування запального процесу протягом тижня не проходить вушна біль, виникають ознаки інтоксикації організму, погіршується слух, необхідним стає антибіотик при середньому отиті.

Місцеве лікування захворювання органу слуху є обов’язковим терапевтичною дією, особливо при вираженому больовому синдромі. Який антибіотик при отиті у вигляді крапель використовувати при лікуванні запального процесу, може сказати тільки фахівець.

Нормакс. Препарат виготовлений на основі норфлоксацину, володіє широким спектром дії, тому користується популярністю в отоларингології. Призначається Нормакс при зовнішньому, і хронічному гнійному середньому отиті.

Застосування препарату може мати побічні дії у вигляді почервоніння шкірних покривів в області зовнішнього слухового проходу, його свербежу та печіння. Іноді виникають і більш серйозні ускладнення – набряк Квінке, у такому випадку слід підібрати інші краплі у вуха з антибіотиком при отиті.

Отофа. Антибіотик, ефективний при середньому отиті гострої і хронічної форми. Препарат наділений широким спектром дії, крім того, його можна застосовувати при перфорації барабанної перетинки. Отофа не надає знеболюючий ефект, краплі можна застосовувати вагітним і годуючим жінкам.

Фугентин. Це ефективний антибіотик при отиті гнійного характеру, найчастіше його призначають при зовнішній формі цього запального захворювання. При перфорації барабанної перетинки лікування цим препаратом проводити не можна.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Ципромед. При отиті вушні краплі з антибіотиком Ципромед призначаються і дорослим і дітям старше 15 років. В основі препарату – антибіотик ципрофлоксацин, що володіє широким спектром дії.

Які антибіотики приймати при отиті, викликаної бактеріями і грибком одночасно? Якщо захворювання спричинене грибками і бактеріями, фахівці можуть призначити препарат Кандибиотик. Він добре себе зарекомендував при лікуванні зовнішніх і середніх отитів у дітей і дорослих.

До складу ліків увійшло відразу кілька антибіотиків – хлорамфенікол, беклометазон дипропіонат, клотримазол, лідокаїну гідрохлорид. Препарат має високу ефективність при лікуванні отитів різного походження.

Кандибиотик може викликати алергічні реакції в області слухового проходу у вигляді почервоніння, висипань, свербежу та печіння. Цей медикамент протипоказаний при лікуванні вагітних і годуючих жінок, а також при лікуванні дитини до 6 років.

Анауран – ще одні краплі з антибіотиком при отиті у дорослих, що володіють протизапальною і антибактеріальним ефектом. Зазвичай призначається при гострому і хронічному отиті середнього вуха, його капають по 3-5 крапель три рази на день.

Які антибіотики приймати при отиті вуха, коли захворювання розвивається у вагітної або годуючої жінки? Насправді антибіотикотерапія цим групам пацієнтів категорично протипоказані, в таких випадках проводиться симптоматичне лікування захворювання.

Отит, або запалення органів слуху, досить поширений серед різновікового населення.

Захворювання вимагає самого серйозного підходу, так як при відсутності адекватної терапії здатне призводити до незворотного зниження слуху та інших тяжких наслідків.

Правильно підібрані антибіотики при отиті у дорослих гарантовано дозволять скоротити тривалість лікування і уникнути виникнення неприємних ускладнень.

До причин розвитку отиту в першу чергу відносять шкідливу бактеріальну флору, присутність в організмі вірусів і грибків. Також до числа збудників хвороби зараховують гемофильную паличку, пневмо, стрепто, стафілококів.

Існують різні види захворювання, що класифікуються в залежності від місця локалізації. Отит може бути:

  • зовнішнім;
  • середнім (катаральним, гнійним, грипозним тощо);
  • внутрішнім, так званим лабиринтитом.

Отит, протікає в 3-х тижневий термін, вважається гострим, тривалістю до 3-х місяців – підгострим, понад цього терміну – хронічним

До відома! Більша частина форм отиту потребує обов’язкового призначення антибіотиків. Також до антибіотикотерапії вдаються з метою попередження розвитку ускладнень у пацієнтів, що мають недостатню імунний захист.

Антибіотикотерапія рекомендована в таких випадках:

  • при розвитку запалення і відсутності результатів симптоматичного лікування;
  • при мимовільному пошкодження вушної мембрани з наступним виділенням ексудату (специфічної рідини, що виробляється під час протікання захворювання);
  • при вираженій болю в вухах і зменшення гостроти слуху;
  • для попередження можливих ускладнень у пацієнтів з ослабленою захисною функцією імунітету.
 

Багатьох цікавить, Чи можна вилікувати отит одними антибіотиками. Для повного звільнення від інфекції додатково вдаються до застосування анальгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів, прогрівань і промивання антисептиками.

Після появи гнійних виділень призначається взяття проби мікрофлори для визначення рівня її чутливості до конкретних препаратів. Рішення про те, чи потрібні антибіотики при отиті, приймається лікарем у кожному індивідуальному випадку, після інтерпретації результатів лабораторних досліджень.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

При важкому протіканні хвороби рекомендують паралельний прийом декількох видів препаратів, що застосовуються в різних формах.

Фахівці визначають, які антибіотики пити пацієнта, виходячи з багатьох показників. Лідирують у цьому списку пеніциліни, як найбільш часто застосовуються при захворюваннях вух.

Тип та назва антибіотика Показання до застосування
Пеніциліни (Ампіцилін, Амоксицилін, Аугментин, Оксацилін, Амоксиклав, Флемоксин Солютаб) При розвитку лихоманки, виражених запальних процесах, виявлення у результатах аналізів шкідливих мікроорганізмів.
Цефалоспорини (Цефазолін, Цефалексин, Цефтріаксон, Супракс) Застосовуються для лікування особливо стійких інфекцій та при відсутності ефекту від застосування пеніцилінів.
Макроліди (Азитроміцин, Кларитроміцин, Еритроміцин, Азитрокс, Сумамед) Здатні посилювати ефект від застосування інших антибіотиків, чинить руйнівний вплив на білкову структуру мікроорганізмів і зупиняючи їх розмноження.

Існує стандартна схема застосування антибіотиків. В більшості випадків їх приймають від 7 до 10 діб. Основну, «ударну» дозу призначають тільки в перші 3 дні. При відсутності полегшення змінюють форму введення препарату.

При лікуванні необхідний постійний контроль за проявом побічної дії. У разі виникнення пацієнт повинен негайно поставити до відома лікуючого лікаря. При незначній мірі присутності небажаних ефектів немає необхідності у зміні лікування, однак особливо складні випадки можуть потребувати корекції дози або повної відмови від препарату.

Не менш важливим є контроль за станом печінки та нирок. У разі змін показників лабораторних аналізів також міняють тактику лікування.

Антибіотикотерапія обмежено застосовується в похилому віці, і повністю протипоказана вагітним і лактуючим жінкам. В цих випадках проводиться симптоматичне лікування отиту, без застосування антибіотиків.

Самостійний вибір подібних препаратів при отиті є неприпустимим, так як відсутність контролю за лікуванням з боку фахівця чревате самими негативними наслідками.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Вирішувати самостійно, які антибіотики приймати при отиті, небезпечно.

Лікування без урахування результатів антибіотикограми, в неправильних дозах і неповними курсами призводить до тяжких ускладнень, розвитку хронічної форми хвороби і частих рецидивів.

До відома! Вилікувати отит без антибіотиків вдається досить рідко. Відмова від їх прийому або безконтрольне лікування чреваті розвитком мастоидита (запального процесу в скроневої кістки), а також інфекції, що поширюється на мозкові оболонки.

Антибіотикотерапія також показана при хворобливості в органах слуху і ослабленні їх чутливості.

Щоб вилікувати зовнішню форму отиту, використовують медикаменти у вигляді капсул або таблетовані препарати на основі:

  • Ампіциліну;
  • Оксациліну;
  • Азитроміцину;
  • Амоксициліну;
  • Цефазоліну.

Популярні антибіотики при зовнішньому отиті – Ампіцилін та Оксацилін, нерідко застосовуються спільно. Обидва засоби здатні до придушення синтезу клітинних бактеріальних стінок. Можуть вводити внутрішньом’язовим або внутрішньовенним способом, або призначатися для прийому всередину.

Азитроміцин — лідер за частотою призначення при отиті. До нього чутливі найрізноманітніші мікроорганізми.

Препарат впливає на них, пригнічуючи синтез білка і позбавляючи здатності до подальшої життєдіяльності. Амоксицилін вважається 4-гідроксильним аналогом ампіциліну.

Список антибіотиків

  • «Амоксицилін». Антибіотик групи пеніцилінів, який широко застосовують при лікуванні гострої форми отиту середнього вуха. Новонародженим і дітям до 5 років радять антибіотик в зручній для прийому формі суспензії. З 7 років – у таблетках, підліткам з 12 років – в капсулах.
  • «Юнідокс Солютаб». Антибиотический препарат тетрациклін, який допомагає при лікуванні всіх форм отиту. В аптеках його продають у вигляді розчиняються таблеток. Ліки не прописують дітям молодше 8 років. І взагалі педіатри «недолюблює» тетрацикліни через достаток у них побічних дій.
  • «Аугментин». Цей пеніциліновий препарат чудово зарекомендував себе як засіб для лікування отиту середнього вуха. Для лікування отитів використовують підвищені дозування цього антибіотика. Для малюків підійде форма суспензії, яку можна приготувати із гранул, куплених в аптеці. Для дітей старшого шкільного віку – таблетки. «Аугментин» лікар може призначити і в ін’єкціях пацієнта будь-якого віку, якщо визнає це необхідним.
  • «Кларитроміцин». Антибіотик – напівсинтетичний макролід. Лікарі призначають цей препарат при різних формах отитів. Дітям старше 6-7 років препарат можна дати в таблетках, після 12 років – в капсулах. Іншої форми випуску «Кларитроміцину» немає. Дитячу дозу антибіотика розраховує лікар, враховуючи вік і вага дитини, а також стадію і особливості форми недуги.
  • «Азитроміцин». Антибіотик-макролід, який нерідко призначають дітям при запаленні середнього вуха і загостреннях хронічної хвороби. Він випускається в капсулах і таблетках. Не рекомендується дітям, які не досягли 12-річного віку.
  • «Сумамед». Цей антибіотик групи макролідів-азалідів – теж досить поширене засіб лікування запалення середнього вуха. Ліки призначають, якщо дитині вже виповнилося 6 місяців. Антибіотик можна використовувати в суспензії, в таблетированном вигляді або в капсулах. Іноді медики рекомендують «Сумамед» в уколах.
  • «Супракс». Антибактеріальний засіб цефалоспориновой приналежності прописують в капсулах або суспензії для лікування отитів в основному гострою або середньої форми недуги дітям з самого народження. Однак до півроку давати ліки слід з крайньою обережністю, краще – у стаціонарі під наглядом фахівців.
  • «Коаліціада». Досить відомий антибіотик сімейства макролідів. Його часто рекомендують при лікуванні всіх форм запалення органів слуху. Існуючі аптечні форми антибіотика дають свободу дій і медикам, і батькам. Препарат можна давати дитині у формі суспензії, в таблетках, а також колоти внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дозу розраховує лікар, він же приймає рішення про доцільність призначення «Клацида» дітям до 1 року.
  • «Цефтріаксон». Антибіотик групи цефалоспоринів третього покоління. Препарат актуальний при складних формах хвороби, коли вимагається негайна антибактеріальна терапія. При ускладненому отиті гнійної форми ліки накажуть у формі уколов. Препарат дають дітям з народження з жорстким дотриманням режиму дозування.
  • «Цефазолін». Цефалоспорин першого покоління. Він випускається тільки у формі порошків для приготування ін’єкцій, а тому його лікар може призначити дитині, якщо отит запущений або гнійний, а також у випадках тяжкого перебігу інших форм недуги. Ліки призначається дітям з 1 місяця життя.
  • «Цефипим». Цефалоспориновий антибіотик четвертого покоління призначається у виняткових випадках. Якщо отит протікає важко, і інші антибіотики не допомогли. Єдина форма випуску: суха речовина для подальшого приготування інфузій (уколів). Це сильний антибіотик з великим списком побічних явищ. Новонародженим і грудним дітям препарат зазвичай вводять в стаціонарі під цілодобовим наглядом лікарів.
  • «Цефуроксим Аксетил». Цефалоспорин другого покоління відмінно зарекомендував себе в лікуванні лор-захворювань, в тому числі і отитів. У продажу він є у двох формах: суха речовина для ін’єкцій і таблетки. Ліки можна застосовувати новонародженим і дітям до 1 року (в уколах). Малюкам, починаючи з 5-6 років, дозволено приймати таблетовану форму препарату.
  • «Омницеф». Це препарат цефалоспориновой групи третього покоління, який призначають при більшості форм отиту. Ліки на прилавках у провізорів існує у формі сухого речовини для подальшого розведення для ін’єкцій і в таблетках. Препарат протипоказаний дітям, які не досягли шести місяців.

Антибіотики при зовнішньому і гострому отиті

Іноді лікарі призначають антибактеріальні препарати у вигляді мазей або крапель, але в деяких випадках доцільно приймати системні антибіотики. Розглянемо два приклади популярних антибіотиків при гострому отиті:

  • Амоксицилін . Препарат має виражені бактерицидні та антибактеріальні властивості. Іноді у зв’язку із застосуванням Амоксициліну можлива поява алергічних реакцій, а також приєднання суперінфекції. Курс лікування зазвичай становить один тиждень. Випускається препарат у вигляді капсул, які необхідно пити три рази на день після прийому їжі;
  • Ампіцилін . Це напівсинтетичний пеніцилін, який застосовується у вигляді капсул або порошку. Не можна застосовувати засіб вагітним і годуючим жінкам. Ампіцилін може викликати поява таких побічних ефектів: дисбактеріоз, алергія, головні болі і навіть анафілактичний шок.

Запалення зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха лікується амоксициліном. Препарат є одним з найпопулярніших. Відноситься до категорії напівсинтетичних пеніцилінів, які застосовуються при будь-якій стадії запального процесу. Протипоказання – порушення функціональності печінки, вагітність, грудне вигодовування.

Такі антибактеріальні засоби застосовуються при неможливості прийому амоксициліну:

  1. Левоміцетин – по 2 краплі (гнійний отит);
  2. Цефотаксим – внутрішньом’язово;
  3. Цефтріаксон – одноразово щодоби;
  4. Аугментин – 3 рази по 375 мг;
  5. Ампіцилін – внутрішньом’язово.

Підключення антибактеріальних засобів при отиті дозволяє уникнути інфекційних ускладнень, запобігти ймовірність хронізації нозології.

Зовнішній і середній отит краще лікувати після проведення тесту на антибиотикочувствительность збудника. Протимікробні препарати широкого спектру дії застосовуються до отримання результатів посіву.

Амоксицилін ефективно знищує більшість збудників запалення середнього вуха: кишкова паличка, стафілококи. Оптимальна дозування ліків – 0,3 грама щодня, тричі. Антибіотик використовується більше 7 днів.

Препарати для лікування зовнішнього отиту:

  • Оксикорт – мазь;
  • Граміцидин – краплі;
  • Софрадекс;
  • Неоміцин;
  • Офлоксацин;
  • Азитроміцин – 1 капсула добово;
  • Ністатин – 2 тижні 4 рази на добу.

Існують комбіновані схеми лікування отиту, які підбираються лікарем.

Гостре протягом отиту характеризується різким наростанням симптомів, швидким погіршенням загального самопочуття хворого турбує болісна біль у вусі, віддає на всю половину голови і на зуби, стрімкий підйом температури тіла до 39 градусів.

Дуже ефективні в таких ситуаціях протибактеріальні засоби, що застосовуються місцево, у вигляді крапель і мазей. Але в багатьох випадках з’являється необхідність у прийомі системних препаратів. Об’єднані антибіотики мають більш широкий спектр дії, високу функціональну активність.

Для лікування гострого отиту можуть використовуватися будь-які з антибіотиків широкого спектру застосування, які мають виражену бактерицидну дію і відновлюють природну слабокислу середу слухового проходу.

Цей вид захворювання в основному не вимагає антибіотикотерапії. Антибіотики виписують лише у випадку гострої потреби, коли традиційні методи лікування не дають потрібних результатів.

  • висока температура
  • головні болі
  • поява зубного болю і різких болів у вусі
  • закладеність і шуми у вусі

Для лікування рекомендуються такі антибіотики:

  1. Для ін’єкцій рекомендують цефазолін
  2. Для внутрішнього прийому призначають ті ж антибіотики, що і при хронічному гнійному отиті.
  3. Для місцевого застосування використовують:
  • ципромед
  • нормакс
  • фугентин
  • норфлоксацин

[22], [23], [24]

Краплі при зовнішньому отиті

Щоб позбутися ознак зовнішнього отиту, часто вимагається застосування антибактеріальних засобів, спрямованих на знищення патогенної мікрофлори. Серед препаратів місцевої дії використовуються мазі і вушні краплі, що містять в собі антибіотики.

Якщо захворювання викликане не тільки бактеріями, але ще й грибком Кандида одночасно, ефективним вважається антибіотик «Ністатин». Також при такій формі запального процесу можна використовувати мазь Оксикорт, у складі якої присутні протигрибкові і антибактеріальні речовини – гідрокортизон і окситетрациклін.

При діагностуванні фурункула зовнішнього слухового проходу і при запаленні шкіри доцільним стає застосування Граміцидину у вигляді спиртових крапель. Для лікування використовується 2% спиртовий розчин антибіотика.

Слід знати, що антибіотик при зовнішньому отиті призначається лише у разі, коли захворювання прийняло гостру або хронічну форму, при цьому на місці запального процесу почав утворюватися гній. Також необхідна антибіотикотерапія при гострому вушної болю і погіршення слуху.

Для лікування зовнішнього отиту зазвичай використовуються медикаменти на основі таких антибіотиків, як ампіцилін, оксацилін, амоксицилін, цефазолін, цефалексин. Такі препарати призначаються фахівцями для прийому всередину у вигляді таблеток або капсул. Крім того, використовуються вушні краплі і уколи антибіотиків при отиті дорослим пацієнтам.

Лікування гнійного отиту середнього вуха проводиться такими антибіотиками, як еритроміцин, кларитроміцин, амоксиклав, цефтріаксон. Якщо захворювання вже набула затяжного характеру, призначаються нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, Диклофенак або Олфен. Серед антибіотиків при гнійному отиті в отоларингології популярними стали Флемоксин і Оспамокс.

Краплі, що застосовуються для лікування вушних запальних процесів, зазвичай вельми ефективні, так як вводяться безпосередньо в осередок запалення. Вони можуть бути декількох видів:

  • гормональні протизапальні препарати (отинум, отипакс);
  • розчини антибіотиків (левоміцетин, нормакс, ципромед, фугентин);
  • комбіновані розчини, що поєднують дію антибіотика і глюкокортикоида (софрадекс, анауран, полидекс, гаразон).

Препарат анауран застосовується при всіх видах гострих і хронічних форм отиту, використовується дорослими і дітьми по 3-5 крапель тричі на добу.

Краплі софрадекс можуть застосовуватися в лікувальних цілях при отитах і кон’юнктивітах, мають сильну протизапальну і антиалергічну місцевий вплив.

Краплі, як правило, мають досить широкий спектр дії. Використовуються місцево по 4 краплі двічі на день в уражене вухо, дітям по 2-3 краплі тричі на добу.

Вушні краплі, що мають у своєму складі кортикостероїди, з обережністю призначають маленьким дітям і вагітним жінкам.

При підозрі на можливість алергічної реакції (набряк вушної раковини, поява висипки, свербіж) застосування крапель припиняють, а лікар переглядає схему лікування і замінює препарат на більш підходящий.

[51], [52], [53], [54], [55], [56]

  • Санорин. Застосовують дані краплі від двох до трьох разів на добу (по одній-дві краплі в кожну ніздрю). Основним діючим компонентом є нафазолин нітрат, крім того, є й додаткові речовини: борна кислота, етилендіамін, вода, метилпарагідроксибензоат. Серед основних побічних ефектів виділяють прискорене серцебиття, головні болі. Препарат не можна приймати при тахікардії і гіпертонії.
  • Тизин. Перед застосуванням крапель дуже важливо добре очистити носові ходи. Основною діючою речовиною засоби є тетризолін гідрохлорид. Дози і тривалість терапії призначаються лікарем. Як правило, дітям призначають по чотири краплі від одного до двох разів на добу.

[15], [16], [17], [18], [19]

Дітям після року можна призначати:

  • Отофа. Головною діючою речовиною є рифампіцин (синтетичний антибіотик). Перед використанням краплі необхідно трохи підігріти. Можна просто потримати флакон з препаратом у руках. При отиті у дітей краплі застосовуються два рази на добу (по три краплі в одне вухо). Терапію проводять не більше тижня. Серед основних побічних ефектів можна виділити: почервоніння та свербіж, висипання на шкірі. Не можна використовувати краплі, якщо у пацієнта є алергія на основну діючу речовину.
  • Отизол. Відрізняється комбінованим складом з такими діючими речовинами: бензокаїн, феназон, фенілефрин гідрохлорид. Щоб ввести краплі у вухо використовують спеціальну піпетку. Терапія проводиться від трьох до десяти днів. Дітям зазвичай дозу призначає лікар, виходячи з серйозності захворювання і віку малюка.

Зверніть увагу, що гнійний отит у дітей необхідно лікувати паралельно з антибіотиками.

[20], [21], [22], [23], [24], [25]

[26], [27], [28], [29]

Основою таких крапель є природні витяжки або масла, які надають протимікробну, протизапальну, знеболювальну та усуває свербіж дію.

Застосування такого препарату заборонено тим, хто має індивідуальну чутливість до складових, при пошкодженнях на шкірі.

Масляні краплі використовують у вигляді змочених турунд, які ставлять у вушний прохід 3-4 рази в день.

У період годування груддю, а також при вагітності використовувати ліки тільки після попередньої консультації з лікарем.

Серед побічних дій можливий свербіж, алергічна реакція на шкірі, рідко – контактний дерматит.

Гнійний отит – розплавлення барабанної перетинки і вихід назовні гнійних виділень. Ця форма отиту виникає в 1/3 випадків при захворюванні середнім отитом.

При гнійному отиті обов’язково потрібно проводити обробку слуховий прохід розчином перекису водню або іншим засобом з антисептичною дією. Для лікування також можна користуватися краплями при гнійному отиті: Отофа, Нормакс і Ципромед.

Отофа, діючою речовиною якого є рифаміцин, має протимікробну активність до більшості мікроорганізмів, які провокують розвиток гнійного отиту. Рекомендують для дорослих застосовувати 5 крапель три рази на день, для дітей, без вікових обмежень – 3 краплі вранці і ввечері.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Активним компонентом краплі Нормакс є фторхинолоновый антибіотик норфлоксацин. Призначають препарат по 2-3 краплі від 4 до 6 разів у день, коли ж більш важкий випадок – рекомендують капати в хворе вухо кожні три години. Нормакс не використовують при вагітності та дітям, які не досягли 12-річного віку.

До складу крапель Ципромед входить ципрофлоксацин, який активно допомагає боротися з інфекцією. Доза ліків для дорослих становить 5 крапель в хворе вушний прохід три рази в день. Лікування триває від 3 до 5 днів. Не можна використовувати краплі дітям до 15 років, а також в період вагітності та під час лактації .

[12], [13]

Середній отит – це запальний процес у середньому вусі, найчастіше виникає у дитячому віці, як наслідок простудних захворювань, гострих запальних патологій ЛОР-органів різної етіології.

Для терапії середнього отиту можна використовувати краплі Софрадекс, Отипакс.

Софрадекс – активна речовина фраміцетін сульфат, який чинить бактерицидну дію на мікроорганізми, що викликають захворювання середнього вуха. Капати у хворе вухо по 2-3 краплі 3-4 рази на день дорослим і дітям від 7 років. Терапія не повинна тривати більше тижня.

Чинне становить Отипакса феназон, володіє аналгетичними, протизапальними і знеболюючими властивостями. Денна доза Отипакса складає 4 краплі 2-3 рази. Лікування препаратом до 10 днів.

[14], [15], [16]

Катаральний отит – гостре катаральне запалення слизової оболонки середнього вуха (барабанна порожнина, соскоподібний відросток, євстахієва труба), що супроводжуються гострим болем, який посилюється при кашлі, чханні, ковтанні.

Для лікування використовують краплі при катаральному отиті Анауран, Отинум.

Анауран – аминогликозидный антибіотик широкого діапазону дії. Чинить бактерицидний ефект на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми. Хворе вухо необхідно закапувати від 2 до 4 разів на добу по 4-5 крапель.

Активний компонент Отинума холіну саліцилат. Це похідне саліцилової кислоти чинить антивоспалительный і знеболюючий ефект. Рекомендована доза лікарського засобу для дорослих 3-4 краплі до чотирьох разів на добу. Вагітним і жінкам, що годують грудьми, а також дітям використовувати ці краплі не рекомендується.

[17], [18], [19]

Для того щоб зменшити ознаки набряклості в області глоткового отвору євстахієвої труби можливе застосування судинозвужувальних крапель при отиті, таких як Санорин, Галазолін, Отривин, Тизин.

Після застосування цих лікарських препаратів зменшуються ознаки набряку, гіперемії, ексудації, що призводить до відкриттю і розширенню вихідних протоків придаткових носових пазух і слухових труб, що покращує виведення секрету і захищає від осадження мікробів.

[20], [21], [22]

Краплі з антибіотиком призначають для лікування отиту у тих випадках, коли інші речовини не дають потрібного ефекту: Левоміцетин, Нормакс.

Левомицетиновые краплі при отиті рекомендують використовувати дітям старше 1 року та дорослим по 2-3 краплі один-два рази на добу. При рясних виділеннях з вушного проходу використання препарату збільшують до чотирьох разів на добу.

Нормакс – активний компонент норфлоксацин має широку антимікробну дію. Для лікування отитів рекомендують закапувати по 5 крапель в хворе вушний прохід три рази на добу дорослим і дітям від 15 років.

Краплі при отиті самостійно, без рекомендацій лікаря, застосовувати не рекомендується. Необхідно обов’язково звертатися за консультацією до отоларинголога, щоб не нашкодити самолікуванням.

[23], [24], [25], [26], [27]

Найчастіше, щоб впорається з отит зовнішнього вуха використовуються такі краплі як:

  • Софрадекс – ліки з выжаренным дією, спрямованою на придушення інфекції та запалення. Також може знімати прояви набряку. З-за наявності в складі гормональних речовин, вимагає точності у дотриманні рекомендацій лікаря. Варто мати на увазі, що при використанні цих крапель є ймовірність виникнення побічних ефектів, що проявляються у вигляді алергії (свербежа). Ці краплі можна використовувати в лікуванні в гестаційному періоді, дітям, а також людям з патологією функції нирок і печінки.
  • Отипакс – один з найбільш популярних медикаментів, які використовуються для лікування цієї патології. Характеризується високою ефективністю і швидкістю діяльності в знятті больового симптому, набряку та запалення. Можна використовувати жінкам у гестаційному періоді і немовлятам. Для підвищення ефективності, бажано його використовувати вже на початку захворювання. Протипоказанням буде лише прорив барабанної перетинки і перед проведенням процедури отоскопії.
  • Нормакс – краплі, що використовуються в лікуванні зовнішнього отиту як антимікробного засобу. Можуть викликати негативні ефекти у вигляді відчуттів свербежа, печіння і висипань вуха. Варто повторно звернутися до лікуючого лікаря, у разі, якщо з’явиться хоча б один негативний ефектів.
  • Кандибиотик – характеризується широким спектром антибактеріальної дії, який ефективний проти багатьох збудників цієї патології. Крім цього, проявляє також протимікробну активність. Заборонено використовувати його в гестаційному періоді і до шестирічного віку. Медикамент може викликати алергічні реакції.

«Супракс»

Якщо отит відносно легкий, можна обійтися без ін’єкцій і суспензій. Допоможуть антибіотики, що діють місцево. При складних формах захворювання, а також при інтенсивній, сильної вушної болю краплі можуть стати хорошим доповненням до основного лікування, призначеного лікарем. Якщо мова йде про засоби з антибіотиком, то зазвичай призначають такі препарати:

  • «Кандибиотик». Це ліки комбіноване, яке містить антибіотик (хлорамфенікол) і гормон. Ліки помітно полегшує стан дитини при зовнішньому запаленні в гострій формі, при запаленні середнього вуха, а ще при загостренні проявів хронічного недуги. Препарат капають у вушка по 4-5 крапель чотири рази на день. Середній курс терапії – від тижня до десяти днів. «Кандибиотик» виробники не рекомендують застосовувати дітям, які не досягли шестирічного віку.
  • «Краплі «Анауран». У розчині містяться два антибіотики, а також лідокаїн, який швидко знімає сильний біль. Це ліки рекомендують закапувати при гострому запаленні і хронічному недугу зовнішнього вуха, а також гострій стадії отиту середнього вуха. Вводять розчин у вушну раковину спеціальною піпеткою-дозатором чотири рази на день по дві-три краплі у хворе вухо. Не рекомендується використовувати «Анауран» більше тижня. Якщо дитині ще немає 1 року, краплі слід використовувати з граничною обережністю, щоб уникнути розвитку алергічної реакції.
  • «Отофа». Антибіотичні краплі без домішок інших складових. В основі –рифаміцин, досить дієвий антибіотик. Розчин допомагає при запаленні зовнішнього вуха, також його призначають дітям у разі діагностики у них гострої форми запалення середнього вуха, при хронічному недугу, навіть при пошкодженнях перетинки. Крім того, засіб показало себе з кращої сторони при лікуванні запалення середнього вуха, яке перейшло в хронічну форму. Ліки закапують по 2-3 краплі тричі на день. Загальний термін прийому «Отофы» не повинен перевищувати одного тижня.
  • «Нормакс». Вушне засіб з антибіотиком сімейства фторхінолонів норфлоксацином. Цей препарат можуть призначити при зовнішньому запаленні органів слуху, а також гострій і хронічній формах. При складному перебігу хвороби призначається по 1-2 краплі з проміжками в два години. При середньому і легкому ступені хвороби – 2 краплі чотири рази на день. Ліки протипоказано дітям до 15 років.
  • «Левомицетиновый спирт». Розчин левоміцетину зазвичай застосовують при лікуванні гнійного отиту. Капати потрібно 1-3 краплі на добу, добре діє введення ватних турунд, змочених у розчині, в хворе вухо. Процедури з льовоміцетіновим спиртом можна проводити щодня, не більше семи діб.
  • «Софрадекс». Бактерицидний препарат – аміноглікозид фрамицетин, що знаходиться в краплях, дуже швидко і ефективно діє при зовнішньому отиті. Приймати його рекомендується чотири рази на добу по 3 краплі в уражене вухо. Можна також зробити ватні примочки з «Софрадексом» на уражену область вушної раковини. «Софрадекс» не варто капати немовлятам, дітям до 4 років препарат слід давати з великою обережністю.

Інші краплі у вухо:

  • «Отипакс». Краплі, які відмінно знеболюють і зменшують поширення запального процесу. Широко використовуються при гострому запаленні середнього вуха, при отиті, що став ускладненням перенесеного вірусного захворювання (грип, ГРВІ). Дозування – 2-4 краплі чотири рази на день. Застосовувати їх можна при лікуванні дітей будь-якого віку, починаючи з самого народження. Максимальний термін застосування препарату – 10 днів.
  • «Отинум». Це краплі, що діють проти запалення. Їх лікар порекомендує дітям з діагнозами «середній отит» і «зовнішній отит». Дозування становить 3-4 краплі у хворе вухо чотири рази на день. Середній курс – від тижня до 10 діб. Вікових обмежень немає.
  • Гормональні (отипакс, отинум);
  • Антибактеріальні (фугентин, ципромед, нормакс, левоміцетин);
  • Комбіновані (гаразон, полидекс, анауран, софрадекс).

Антибіотики при хронічному отиті

Хронічний отит розвивається, як правило, при неправильному або несвоєчасному лікуванні гострого запалення.

При хронічному отиті характерним є широке розмаїття збудників, змішування різних видів бактерій в ексудаті, що значно ускладнює вибір антибіотика і призначення загальної схеми лікування.

У разі давніх і важко піддаються терапії хронічних формах отиту призначають такі медпрепарати, як спарфло (перорально 400 мг в перший час, в наступні дні по 200 мг щодня), авелокс в дозі 400 мг щоденно за один прийом.

Ципрофлоксацин – фторхинолоновый антибіотик, який користується особливою популярністю у медичних закладах країн Європи. Цей препарат хороший тим, що надає згубну дію на активні бактерії, так і на нерухомі. Приймається натщесерце тричі на добу, максимальна добова доза 750 мг.

[25], [26], [27], [28], [29], [30], [31]

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Зазвичай хронічний процес є результатом несвоєчасного або неправильного лікування гострого отиту. Лікування хронічного отиту ускладнюється тим, що в ексудаті змішуються різні бактерії і тому є широке розмаїття збудників. Розглянемо два часто призначуваних антибіотиків:

  • Ципрофлоксацин . Відноситься він до фторхинолинам і має широкий спектр свого впливу. Протипоказаний він неповнолітнім особам та вагітним жінкам;
  • Нетилміцин . Цей аміноглікозид потрібно використовувати місцево у вигляді вушних ін’єкцій два рази в день. Протипоказаний людям похилого віку, а також вагітним жінкам.

До ефективних препаратів широкого спектру дії можна віднести: Левоміцетин, Аугментин, Цефтріаксон

Застосування антибіотиків на цій стадії захворювання буде виправдано у разі загострення запального процесу й появи гнійних виділень в місці локалізації хвороби.

  • температура тіла підвищується
  • слух поступово погіршується
  • з’являються слабкість і блідість
  • з вуха починає виділятися слиз з частинками гною
  • болі у вусі

Мазі при гнійному отиті

Отит у легкій формі можна вилікувати, застосовуючи мазі. Хоча найчастіше таку форму лікарського засобу використовують не як окремого виду терапії, а як відмінне доповнення до інших комплексним призначень лікаря.

  • «Левомеколь». Комбінована мазь з вмістом антибіотиків та протизапального препарату. Мазь «закладають» у хворе вухо за допомогою ватної палички чи тампона. У добу рекомендується проробляти таку процедуру 2-3 рази.
  • «Флуцинар». Мазь, яка не містить антибіотиків, але має сильну протизапальну дію. Турунди з таким препаратом можна вводити у вухо декілька раз на добу. Мазь не можна давати дітям, які не досягли віку 2 років.

Використання мазей в терапії цієї патології достатню часте явище, так як вони досить практичні.

Найчастіше лікарі призначають такі медикаменти:

  1. Левомеколь – мазь, що володіє антибактеріальним або протизапальним ефектом. До складу препарату входять – левоміцетин, антибактеріальний засіб, і метилурацил, сприяє швидкому відновленню тканин і виробництва інтерферону. Етиленгліколь, що також входить до складу мазі в якості додатково речовини, що відповідає за адсорбуючі засоби медикаменту.
  2. Тетрациклінова мазь – ліки, яке відноситься до антибактеріальних засобів з широким спектром дії. Завдяки діючій речовині відбувається придушення цілісності білка збудника і швидку регенерацію уражених сегментів шкіри.

Стандартно вважається, що мазь при отиті просто необхідна. Але це не має відносини до запального виділення гною у дорослих – якщо лікар не призначив якусь мазь, то самостійне застосування таких засобів зовсім не вітається.

Наприклад, популярна мазь Софрадекс при гнійному отиті може застосовуватися тільки до стадії перфорації. Мазеві засіб наносять на невелику ватну турунду і вкладають у вушний хід на чверть години, і не більше чим на півгодини. Не можна глибоко вставляти турунду.

Мазь Вишневського теж застосовується тільки на ранньому етапі розвитку отиту. З початком гнійного процесу застосування мазі слід припинити.

Краплі при середньому отиті

Середній отит – найбільш часто зустрічається форма отиту, являє собою запальний процес в області середнього вуха.

 

Антибіотикотерапія призначається, як правило, при розвитку ускладнень, затяжному перебігу захворювання і наявності рідини в вушниці. Найбільш відповідний препарат вибирається на підставі алергологічної чутливості хворого, його стану і віку.

Якщо неможливо уточнити, який конкретно збудник викликав захворювання, призначається системний антибіотик, що діє на великий спектр найбільш типових збудників отиту (пневмококова інфекція, гемофільна паличка, моракселла та ін).

Найчастіше при лікуванні середнього отиту перевагу віддають амоксициліну. Звичайна доза для дорослих – 3 м щодоби, тричі в день. Діти беруть 85 мг на кг ваги на добу.

Якщо через 2-3 дні клінічна картина не поліпшується, необхідно зробити заміну даного антибіотика більш сильний комбінований препарат – наприклад, амоксиклав, цефуроксим.

[32], [33], [34], [35], [36]

[14], [15], [16]

Запалення середнього вуха може з’явитися в будь-якому віці, але найчастіше захворюванням страждають діти, що пов’язано з анатомічними особливостями. При цьому симптоми виглядають таким чином:

  • біль у вусі;
  • підвищення температури;
  • тимчасове зниження слуху;
  • нудота;
  • зниження апетиту;
  • дратівливість.

У більшості випадків при отиту середнього вуха у дорослих і дітей вдається обійтися без будь-яких ліків, проте, з метою полегшення стану і запобігання зниження слуху, застосовують антибіотики.

Нерідко хвороба вражає одне вухо, потім переходить на інше. Також вважається, що отит середнього вуха може розвинутися як ускладнення захворювань верхніх дихальних шляхів. Лікування в більшості випадків проводиться в стаціонарі під наглядом лікарів.

При лікуванні середнього отиту антибіотики обов’язкові в таких випадках:

  • вік молодше двох років;
  • відсутність позитивного ефекту від судинозвужувальних крапель та інших препаратів, призначених для лікування;
  • часті випадки гострого середнього отиту;
  • виражений гнійний отит.

Найчастіше захворювання лікують нижчезазначеним препаратами:

  1. Отофа. Сильні антибактеріальні краплі вушні, застосовувані від болю у вусі, отиті і навіть у разі розриву перетинки. Активний компонент – рифампіцин, є напівсинтетичним антибіотиком, що надають протибактеріальну дію. Краплі призначають у лікуванні середнього, гострого або хронічного отиту. Отофа вводять у зовнішній слуховий прохід по 5 крапель тричі на день, при цьому голову необхідно нахилити вбік, а ліки попередньо зігріти в руках. Зазвичай терапія триває тиждень. Препарат заборонений, якщо у пацієнта є схильність до розвитку алергічного риніту. Також він не рекомендується під час вагітності або лактації.
  2. Ципромед. Використовується для лікування різних видів отитів, викликаних інфекціями, ще його застосовують після видалення стороннього тіла з вуха. Діючою речовиною є антибіотик ципрофлоксацин, що дозволяє усунути не тільки активні інфекції, але і знаходяться у спокої. Компонент є ототоксичным, що означає можливе негативний вплив на слух, а також функції вестибулярного апарату. У зв’язку з чим його призначають лише коли інші антибіотики не дали позитивного результату, оскільки, незважаючи на ризик, Ципромед вважається ефективним засобом. Це пов’язано з низьким розвитком стійкості мікроорганізмів до ципрофлоксацину. Капають ліки тричі на день по 5 крапель, в цілому курс лікування не перевищує 10 днів. Дітям до 15 років прийом препарату не рекомендується. Протипоказаннями також є: вагітність, грудне вигодовування, індивідуальна непереносимість і алергія на головний компонент.
  3. Фугентин. Комбінований засіб на основі гентаміцину, відзначається особливою ефективністю при гнійному отиті. Фугентин – препарат широкого спектру дії, його застосовують у лікуванні змішаних інфекцій, але, якщо збудник не визначено, рекомендується комбіноване лікування з ампіциліном. Хворим необхідно капати Фугентин по 2-5 крапель тричі на добу. Також можна змочити краплями ватку і закласти її у вухо. Лікування проводиться протягом 5 днів. Категорично забороняється використання крапель в наступних випадках: порушення цілісності перетинки, вагітність, годування груддю, не рекомендується дітям віком до 12 років.
  4. Анауран. Ефективний комбінований місцевий препарат при отиті на доперфоративном етапі, коли мембрана не лопнула, надає анестетический і протимікробний ефекти. До складу входять: поліміксин, неоміцин і лідокаїн, а також інші компоненти. Дорослим показано 4-5 крапель всередину ураженого вуха тричі на добу, дітям 2-3 краплі. Перед процедурою потрібно прочистити вухо. Засіб застосовується у дітей після першого року життя, вагітним і в період лактації також дозволено застосування, але під наглядом лікаря. Ануран вважається відносно безпечним препаратом, оскільки побічних дій практично не буває. Слід знати, застосування паралельно з іншими антибіотиками може бути небезпечним і призвести до токсичного отруєння.

Крім крапель середній отит лікується за допомогою ін’єкцій внутрішньом’язово Цефтріаксоном. Затяжний отит вимагає застосування нестероїдних протизапальних препаратів, а запущену форму допоможе вилікувати Ципрофлоксацин.

Анауран у вигляді крапель з антибіотиком має протизапальну і антибактеріальну дію. Допомагає вилікувати гостру і хронічну форми отиту середнього вуха.

Отофа відомий як потужний препарат, ефективний у разі розриву барабанної перетинки. Його відмітною особливістю є мінімальний знеболюючий ефект.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Ципромед, що представляє собою краплі від отиту, призначають пацієнтам не молодше 15-річного віку. У складі препарату присутній ципрофлоксацин, який є широко застосовуваним антибіотиком.

Фугентин відрізняється високою результативністю при лікуванні отиту гнійного характеру, однак протипоказаний при перфорованої барабанної перетинки. Цефтріаксон входить в список антибіотиків, відрізняються широким спектром дії та надають протидія процесу синтезу клітинних бактеріальних стінок.

Широко застосовують различныеантибиотики при гнійному отиті середнього вуха. У цьому випадку проводять терапію з використанням Амоксиклаву, Кларитроміцину, Еритроміцину, Флемоксина Солютаб. При затяжному характері хвороби виникає необхідність у призначенні нестероїдних протизапальних засобів – Диклофенаку або Олфена.

Загальні рекомендації

  • При гнійній формі не варто прогрівати вухо. Це спровокує більш швидке розмноження хвороботворних бактерій.
  • Не можна самостійно змінювати дозування ліків і тривалість курсу лікування антибіотиками. При отиті середній курс зазвичай становить 5-7 днів.
  • Ефективність антибіотика потрібно оцінювати протягом 2-3 днів після початку його прийому. Зазвичай 72 годин цілком вистачає, щоб зрозуміти, стало дитині легше. Якщо ні – потрібно замінити антибіотик на інший. Зробити це може тільки лікар.
  • При закапуванні крапель у хворі вуха стежте, щоб ліки було трохи вище кімнатної температури (просто погрійте флакон в руці), вушну раковину бажано попередньо очистити від сірки і гнійних виділень. Для цього підійде розчин фурациліну.
  • Слідкуйте за термінами придатності медикаментів в домашній аптечці. Пам’ятайте, що у крапель і мазей термін зберігання менше, чим у таблеток і капсул. А готову суспензію антибіотика не можна зберігати більше 14-24 днів.

У мледующем відеоролику Олена Малишева і її колеги розкажуть про симптоми отиту і про методи лікування цього неприємного захворювання.

Лікування отиту повинно бути комбінованим. Терапія повинна бути спрямована на те, щоб прибрати всі симптоми в перші дні, а після видалити всю рідину з вуха і зняти запальний процес. Багато лікарів використовують спеціальну стратегію, яка включає в себе кілька основних пунктів:

  • Зменшення больового синдрому. Щоб зняти біль, радять в перший же день почати прийом парацетамолу по 1 г чотири рази на добу. Також добре знеболюють краплі «Отипакс» – по 4 краплі до трьох разів. Зняти біль можна за допомогою компресу з Цитовичу – змішати 3% борну кислоту і гліцерин, зробити тампон, мокнути в розчин і вставити у вухо, тримати компрес не менше 3 годин.
  • Прибрати набряк і поліпшити відтік гною з середнього вуха. Для цих цілей радять застосовувати краплі в ніс – «Називін», «Тизин» або «Нафтизин» по 2 краплі до трьох разів на добу.
  • Прибрати набряк слизової євстахієвої труби. В цьому випадку радять застосовувати антигістамінні засоби, такі як «Димедрол», «Супрастин» або «Тавегіл». Ці препарати радять застосовувати в тому випадку, якщо отит викликаний алергією.
  • Прибрати запалення вуха. Лікування у дорослих антибіотики в цьому випадку включає в обов’язковому порядку. Підбираються препарати з того списку, що був представлений вище.

Якщо запалення у вусі турбує дуже часто, то в цьому випадку без профілактичних заходів ніяк не обійтися.

Антибіотик при отиті у дітей

Розвиток гнійного отиту характеризується проривом внутрішньої перетинки і виходом гнійного вмісту назовні.

У цей період доцільно призначення промивань антимікробними засобами (не мають ототоксичну дію, тобто не пригнічують слухову функцію), введення у вушну порожнину комбінованих розчинів антибіотиків. Такі процедури проводять виключно в стаціонарі або клініці лікарем-отоларингологом.

Загальні терапевтичні методи при гнійному отиті не відрізняються від таких при стандартному запальному процесі. Антибактеріальна терапія проводиться комплексними препаратами, еритроміцином, кларитроміцином, амоксиклавом, цефтріаксоном.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

При розвитку ускладнень і тривалому перебігу захворювання підключають нестероїдні протизапальні засоби (диклофенак, олфен). Популярним залишається відомий препарат першого покоління ампіцилін, хоча більш раціонально застосування нових лікарських засобів – амоксициліну (флемоксина, оспамокса).

[37], [38], [39], [40], [41], [42]

[12], [13]

Промивання ураженого вуха проводять у домашніх умовах, або в поліклініці. Для промивання можна використовувати різні розчини антисептиків – наприклад, фурацилін, перекис водню, слабкий розчин марганцівки, або звичайний фізрозчин.

  • Як проводять промивання в домашній обстановці?

Нагрівають розчин для промивання до температури тіла. Набирають прогрітий розчин у шприц, знімають голку, нахиляють голову хворого так, щоб уражене вухо виявилося зверху. Вливають в порожнину вуха 1 мл препарату, після чого нахиляють вухо так, щоб рідина вилилася з нього на підставлений хустку або серветку.

  • Як проводячи промивання в поліклініці або стаціонарі?

Хворий сідає на кушетку, ураженим вухом в бік медсестри. До вуха приставляється спеціальний вигнутий лоток, у який буде стікати промивний розчин. Медсестра наповнює великий шприц прогрітим розчином, вводить цей розчин у вухо так, щоб він стікав по поверхні задньої стінки.

[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10]

При утворенні гною у вусі частіше вдаються до допомоги полусинтетиков і так званих захищених пеніцилінів. До них відносяться Амоксиклав, Амоксицилін. Аналогами перерахованих препаратів виступають Азитроміцин, Цефуроксим, Ципрофлоксацин.

Уколи при гнійному отиті також можуть містити антибіотики. У більшості випадків це такі групи медикаментів:

  • фторхинолоновый ряд, представлений Офлоксацином, Ципрофлоксацином;
  • β-лактами, представлені Имипенемом, Меропенемом;
  • цефалоспориновий ряд, представлений Цефотаксимом, Цефтріаксоном;
  • ряд захищених пеніцилінів (наприклад, Ко-амоксиклав).

Ін’єкції β-лактамів та антибіотиків, фторхінолонів залишають для «крайнього» випадку – їх призначають при важких формах запалення, при великій імовірності виникнення ускладнень.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

[11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20]

  • До моменту розриву (розрізу) перетинки застосовують краплі з анальгетиками, наприклад:

Антимікробні краплі на цьому етапі недоречні, так як вони не зможуть проявити своєї дії через наявність бар’єру у вигляді перетинки.

  • Після перфорації краплі з анальгетиками не застосовують: вони здатні пошкодити рецептори завитки. На цій стадії настає черга антибіотиків – їх закапувати у хворе вухо, враховуючи резистентність бактерій. Але і тут є деякі обмеження: не можна застосовувати ототоксичні препарати типу гентаміцину, поліміксину B, а також спиртові розчини, холін і феназон.

Оптимальними для вибору антимікробними препаратами вважаються Мірамістин, Ципрофарм, Нормакс та ін.

[21], [22], [23], [24]

Постановка компресу – гарячого або холодного, при гнійно-запальних процесах у вусі заборонена. Справа в тому, що ефект компресу може призвести до поширення поразки на навколишні тканини, а також до прориву патологічної маси не назовні через перетинку, а в порожнину черепа.

Компреси і будь-які зігріваючі процедури проводять тільки при гострому отиті на ранній стадії захворювання, за умови відсутності високої температури і видимих пошкоджень на шкірі.

[25], [26], [27], [28], [29]

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Отити бувають зовнішніми, середніми і локалізованими у внутрішньому вусі. А їх стадії варіюються від легкої і середньої до гострої і катаральну. Ось саме в залежності від стадії захворювання і буде вирішуватися питання про призначення дитині антибіотиків.

Симптоми отиту розпізнати нескладно. Дитина скаржиться на стріляє або різкий біль у вусі, на головний біль. У малюка може підвищитися температура, знижується слух, а при гнійному отиті з вушної раковини виділяється специфічна рідина з домішкою гною.

При отиті дитина стає млявим, скаржиться на біль у вусі і зниження слуху

Треба зауважити, що лише 10-11% хворих отитом діток потребують антибактеріальної терапії. В основному це стосується випадків гнійного отиту.

І тоді обов’язково виникне питання про прийом антибіотичних препаратів.

Не завжди для лікування отиту потрібні антибіотики

У наступному відеоролику доктор Комаровський розповість, коли необхідно застосовувати антибіотики для лікування отиту.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Найпоширеніші «винуватці» отиту в дитячому віці – всім відомі зі шкільного курсу біології стафілокок і гемофільна паличка.

Антибіотики сімейства пеніцилінів, як показали останні медичні дослідження, проти шкідників, що викликають запалення вуха, на жаль, малоефективні. Проте легкі форми захворювання вони можуть вилікувати.

До того ж щодо «м’які» і «делікатні» пенициллиновые препарати стануть прекрасним стартом в терапії. Якщо через пару днів полегшення не настане, педіатр або лікар-ЛОР поміняють антибіотик на інший.

Основна причина отиту — це бактерії стафілокока і гемофільна паличка

  • «Амоксицилін». Антибіотик групи пеніцилінів, який широко застосовують при лікуванні гострої форми отиту середнього вуха. Новонародженим і дітям до 5 років радять антибіотик в зручній для прийому формі суспензії. З 7 років – у таблетках, підліткам з 12 років — в капсулах.

Дітям до 5 років можна давати препарат у вигляді суспензії

Юнідокс Солютаб можна давати дітям, старше 8 років

  • «Аугментин». Цей пеніциліновий препарат чудово зарекомендував себе як засіб для лікування отиту середнього вуха. Для лікування отитів використовують підвищені дозування цього антибіотика. Для малюків підійде форма суспензії, яку можна приготувати із гранул, куплених в аптеці. Для дітей старшого шкільного віку — таблетки. «Аугментин» лікар може призначити і в ін’єкціях пацієнта будь-якого віку, якщо визнає це необхідним.

Аугментин можна застосовувати у вигляді суспензії, розробленої спеціально для малюків

  • «Кларитроміцин». Антибіотик — напівсинтетичний макролід. Лікарі призначають цей препарат при різних формах отитів. Дітям старше 6-7 років препарат можна дати в таблетках, після 12 років – в капсулах. Іншої форми випуску «Кларитроміцину» немає. Дитячу дозу антибіотика розраховує лікар, враховуючи вік і вага дитини, а також стадію і особливості форми недуги.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Кларитроміцин призначають дітям, старше 6-7 років

Азитроміцин не рекомендований до прийому дітей, молодших 12 років

Сумамед можна давати дітям вже з 6 місяців

  • «Супракс». Антибактеріальний засіб цефалоспориновой приналежності прописують в капсулах або суспензії для лікування отитів в основному гострою або середньої форми недуги дітям з самого народження. Однак до півроку давати ліки слід з крайньою обережністю, краще — у стаціонарі під наглядом фахівців.

Супракс можна давати дітям з самого моменту їх народження

Коаліціада рекомендований при будь-яких формах запалення вуха

Цефтриаксон можна давати дітям з самого народження

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Цефазолін прописують дітям, яким вже виповнився 1 місяць

Цефипим — це досить сильний препарат, який має ряд побічних ефектів

Препарат випускають у формі таблеток та у вигляді порошку для ін’єкцій

Омницеф випускають у вигляді таблеток і порошку для розчинення

Якщо отит відносно легкий, можна обійтися без ін’єкцій і суспензій. Допоможуть антибіотики, що діють місцево. При складних формах захворювання, а також при інтенсивній, сильної вушної болю краплі можуть стати хорошим доповненням до основного лікування, призначеного лікарем. Якщо мова йде про засоби з антибіотиком, то зазвичай призначають такі препарати:

  • «Кандибиотик». Це ліки комбіноване, яке містить антибіотик (хлорамфенікол) і гормон. Ліки помітно полегшує стан дитини при зовнішньому запаленні в гострій формі, при запаленні середнього вуха, а ще при загостренні проявів хронічного недуги. Препарат капають у вушка по 4-5 крапель чотири рази на день. Середній курс терапії — від тижня до десяти днів. «Кандибиотик» виробники не рекомендують застосовувати дітям, які не досягли шестирічного віку.

Кандибиотик призначають дітям, старше 6 років

Анауран не рекомендують використовувати більше тижня

Курс лікування краплями Отофа не повинен перевищувати 1 тиждень

Краплі Нормакс не можна застосовувати дітям, які не досягли 12 років

Левомицетиновый спирт призначають, як правило, при гнійних отитах

Софрадекс дітям до 4 років потрібно капати з обережністю

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Інші краплі у вухо:

  • «Отипакс». Краплі, які відмінно знеболюють і зменшують поширення запального процесу. Широко використовуються при гострому запаленні середнього вуха, при отиті, що став ускладненням перенесеного вірусного захворювання (грип, ГРВІ). Дозування – 2-4 краплі чотири рази на день. Застосовувати їх можна при лікуванні дітей будь-якого віку, починаючи з самого народження. Максимальний термін застосування препарату – 10 днів.

Лікування краплями Отипакс можуть призначити з народження дитини

  • «Отинум». Це краплі, що діють проти запалення. Їх лікар порекомендує дітям з діагнозами «середній отит» і «зовнішній отит». Дозування становить 3-4 краплі у хворе вухо чотири рази на день. Середній курс — від тижня до 10 діб. Вікових обмежень немає.

«Супракс»

Антибактеріальна терапія ексудативної форми середнього отиту

  • Пенициллиновые – Ампіцилін, Аугментин, Флемоксин Солютаб, Амоксиклав, Амоксицилін – основна група антибіотиків при інфекційних запаленнях. Препарати з клавуланової кислоти більш ефективні, оскільки стійкі до бета-лактамаз, які виділяють патогенні бактерії.
  • Цефалоспоринові – Цефазолін, Цефтріаксон, Супракс – призначаються при відсутності ефекту від лікування пеніцилінами, розвитку важких ускладнень.
  • Макроліди – Азитроміцин, Еритроміцин, Сумамед – застосовуються перорально при непереносимості пеніцилінів. Ці антибіотики у великих дозах чинять ототоксичний ефект.

Схему лікування визначає лікар. Для зовнішньої форми хвороби використовують мазі, для середньої і внутрішньої показано краплі. Таблетки у всіх ситуаціях є додатковим методом лікування. Якщо розвиваються ускладнення, запалилася скронева кістка, препарати вводять ін’єкціями. Рекомендації по підбору лікарських засобів:

  • При перфорації барабанної перетинки вушні краплі від болю у вусі вибирають і використовують акуратно – допускаються ципрофлоксацины, пеніциліни.
  • Легкий отит зовнішнього вуха або середнього без ексудату лікують місцевими комбінованими засобами з анестетиком, гормональним речовиною: краплі Ниотит ДФ, Tyotocin, Flavaco.
  • При тубоотите обов’язкові назальні краплі з судинозвужувальним ефектом, антигістамінні засоби, які знімають набряк. Антибіотики показані, якщо є гнійні маси.
  • Змішану інфекцію лікують комбінованими складами з протигрибковою, противірусною компонентом: Кандибиотик, Ністатин.

Коли стає ясно, що без антибіотиків широкого спектру проти отиту не обійтися, завдання лікаря полягає у виборі оптимального препарату для конкретного пацієнта. При цьому враховується безліч факторів.

Крім того, судять і за деякими симптомами. Наприклад, отит, викликаний гемофільної паличкою, майже завжди протікає паралельно з кон’юнктивітом. Звертають увагу і на можливу резистентність бактеріальної флори.

При виборі, який антибіотик краще підходить при отиті, враховують непереносимість того чи іншого компонента препарату, ризик алергічної реакції. Також важливий і вік. Літнім людям з-за особливостей функціонування видільної і травної системи дозування коригують.

Далі лікар визначає оптимальну форму випуску та дозування ліків. При сильних болях і температурі антибіотики при хронічному отиті або при гострій формі захворювання потрібні у вигляді уколів. При неускладненому запаленні підійдуть таблетки або суспензія. На початковому етапі захворювання можна обійтися вушними краплями для місцевого застосування.

Коли отит потрібно лікувати антибіотиками? – Доктор Комаровський

Як довго потрібно приймати антибіотики при отиті? – Доктор Комаровський

АНТИБІОТИКИ / коли починати / як вибрати / скільки / приймати при ангіні / бронхіті / гаймориті

Для запобігання вторинній стійкої інфекції потрібно обов’язково дотримуватися тривалість прийому ліків. Скільки приймати препарат підкаже лікар. Проте зазвичай лікуємо отит 7 – 10 днів. Причому ця схема універсальна для антибіотиків незалежно від форми випуску.

Будь-які лікарські засоби розподіляються в організмі у відповідності з їх фізико-хімічними властивостями та здатністю проникати в різні тканини. Тому при системному прийомі антибіотики при отиту середнього вуха у дорослих досягають вогнища запалення у малій концентрації.

Тому на початкових етапах захворювання велике значення має «доставка» активної речовини безпосередньо в область патогенного розвитку бактерій. У таких випадках можна застосовувати вушні краплі з антибіотиками від середнього отиту у дорослих:

  • Отофа, що містять рифампіцин;
  • Полидекса, до складу препарату входить два антибіотики, неоміцин і поліміксин В, і кортикостериод дексаметазон. Тому цей засіб надає комплексну протизапальну і антибактеріальну дію;
  • Софрадекс крім дексаметазону містить граміцидин С і фрамицетин. Але ці вушні краплі протипоказані при перфорації барабанної перетинки, так як при попаданні у внутрішні відділи препарат може давати ототоксичний ефект;
  • Гаразон, складається з комбінації бетаметазону і гентаміцину.

Потрібно сказати, що Отофа є препаратом вибору при позитивній відповіді на питання, обов’язкові антибіотики для вагітних при отиті. Дозування становить 3 – 4 краплі в кожне вухо тричі на день.

У переважній більшості випадків збудником запалення вуха є β-гемолітичний стрептокок, чутливий до дії пеніцилінів. Тому такі антибіотики призначають при отиті у дорослих в першу чергу. Широкою популярністю користується Амоксицилін і його аналоги:

  • Оспамокс (по 1 таблетці 1 г двічі на день);
  • Амоксиклав (по 1 капсулі, що містить 500 мг амоксициліну та 125 мг клавуланової кислоти кожні 12 годин);
  • Аугментин, дозування збігається з Амоксиклавом;
  • Оспен (феноксиметилпеніцилін) по 500 мг тричі на день.

Препарати зазвичай добре переносяться, пенициллиновые антибіотики призначають і при середньому отиті у вагітних. Ліки адсорбується з шлунково-кишкового тракту на 80 – 95% незалежно від прийому їжі.

Завдяки високій концентрації всмоктування дисбактеріоз після застосування пеніцилінів виникає рідко, у поодиноких випадках відзначалися алергічні висипання, нудота, головний біль. Протипоказаннями до застосування даних ліків є гіперчутливість, інфекційний мононуклеоз (вірус Епштейна-Барра), патологія печінки.

Незалежно від того, які антибіотики пити при отиті, не обійтися без додаткових лікарських засобів. Вухо зазвичай запалюється на тлі закладеного носа, тому усунути такі симптоми можна за допомогою судинозвужувальних крапель.

В аптеці асортимент подібних засобів широкий, вибрати найкращий препарат, що підходить і за ціною, і за якістю, складно. Тому лікарі радять зупинитися на медикаментах пролонгованої дії (Отривин, Виброцил).

На додаток до судинозвужувальних спреям для усунення набряку застосовують антигістамінні засоби. Пити їх слід також 7 – 10 днів. На додаток до антибактеріальних препаратів у формі таблеток лікар може призначити закапыватьв вухо протизапальні засоби (Отинум, Отипакс).

  • нормальна температура тіла;
  • відсутність болю у вусі;
  • поліпшення самопочуття.

Якщо симптоми захворювання зберігаються після 3 – 4 днів терапії, можливо, мікрофлора, стійка до дії прописаного антибактеріального препарату. У такому разі його міняють на більш ефективний. Проте це відбувається дуже рідко при тривалому, уповільненому запальному процесі.

У гострому періоді ураження зовнішнього вуха в основному використовують місцеводіючі ліки. Для зняття свербежа, набряки та запалення – гормональні, аналгезуючу та протиалергічні препарати.

В схему лікування можуть входити такі медикаменти:

  1. Нормакс, Полидекса – антибактеріальні краплі, які пригнічують розвиток бактерій, внаслідок зниження синтезу мембрани патогенних клітин;
  2. Рідина Бурова, фуроталгин – лужні краплі для підвищення рівня кислотності в вусі і дія місцевого имунитетета;
  3. Міконазол, клотримазол – протимікробні мазі, які спрямовані на знищення грибкових мікроорганізмів, продукти діяльності яких сприяють розвитку запалення;
  4. Хлоргексидин, мірамістин – антисептичні засоби, потрібні дня знезараження вогнищ запалення, завдяки чому підвищується швидкість покриття епітелієм тканин, які були вражені;
  5. Кетанов, ібупрофен – анальгезуючі засоби, які знижують пульсацію і ниючий біль, перешкоджаючи її поширення всередину лабіринту;
  6. Ибуклин, Найз – відносяться до групи НПЗЗ, знімають запалення і біль, тим самим полегшуючи симптоми патології Лор-органу;
  7. Акридерм, Тридерм – гормальным мазі для зняття ознак запалення, набряки, нормалі таких функцій акустичного проходу як, дренажна та вентиляційна.
  8. Цетиризин, Телфаст – краплі проти алергії, завдяки яким усувається набряклість і почервоніння в слуховому каналі, за рахунок зниження синтезу медіатор запалення.

Вибір медикаментів для лікування може робити тільки лікар, ретельно аналізуючи причину захворювання і хід його перебігу.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

У складі цього медикаменту два активних речовини:

  1. Лідокаїн – анестезуючий засіб, що зменшує біль, свербіж та інші негативні відчуття;
  2. Феназон – анальгезуючий засіб, що знімає симптоми запалення, прибирає болючість, набряклість і знижує жар.

Використовувати краплі можна не більше десяти днів, капаючи по чотири краплі два – три рази за добу.

Левомеколь у терапії цієї патології використовується вже багато років. І за цей період не один раз довів свою ефективність. Для нього є характерними дуже багато дій. Наприклад:

  1. Антибактеріальне;
  2. Протизапальний;
  3. Регенеруючу.

Левомеколь – практично ідеальний засіб, яке має мінімум побічних дій і практично не має протипоказань. Але, як і будь-який медичний засіб, використовувати його можна, тільки після консультації з лікарем. Тим більше, що в комплексі з іншими призначеними медикаменту, її дія зросте в рази.

  • Готують лікувальний збір з таких рослин, як череда, деревій, календула, листя подорожника і евкаліпта, соснові бруньки, кореневища солодки. 1 ч. л. збору заливають 200 мл окропу, витримують півгодини під кришкою, після чого приймають потроху протягом доби. Тривалість прийому – до півроку.
  • До настання перфорації рекомендують капати в вухо настоянку евкаліпта, м’ятні листя, ромашки, листя подорожника або календули – по 6 крапель вранці, вдень і на ніч.
  • Приймають внутрішньо 5% настоянку чистотілу – по п’ять крапель у воді, протягом тижня. В якості аналога допускається використовувати настоянку околоплодника волоських горіхів.
  • вид отиту в залежності від збудника: вірусний, бактеріальний, грибковий;
  • перебіг хвороби: гострий, підгострий, хронічний;
  • тип запального процесу: ексудативний, гнійний.

«Супракс»

Хороші антибіотики при зовнішньому отиті: вушні краплі і уколи

Зовнішній отит вражає шкірні покриви вуха, зовнішню зону слухового проходу і окістя, яка знаходиться відразу під шкірою. Якщо немає можливості оглянути стан барабанної перетинки і виключити більш глибоке поширення процесу, лікування призначають одночасно як для зовнішнього так і для внутрішнього отиту.

Основним моментом у лікуванні зовнішнього отиту є використання антибіотиків у вигляді вушних крапель (офлоксацин, неоміцин). Можна використовувати також ватяний тампон з антимікробною маззю або розчином антибіотика, що вводиться глибоко в слуховий прохід. Такий тампон слід замінювати кожні 2,5 години протягом доби.

Обов’язково підключення додаткових методів лікування, таких як зігріваючі компреси, вітамінотерапія, підтримка мікрофлори кишечника.

Найчастіше при лікуванні зовнішнього отиту немає необхідності призначення протимікробних засобів. Антибіотикотерапію проводять лише у випадках розвитку ускладнень, або у хворих з критично ослабленими імунними силами організму.

Азитроміцин — лідер за частотою призначення при отиті. До нього чутливі найрізноманітніші мікроорганізми. Препарат впливає на них, пригнічуючи синтез білка і позбавляючи здатності до подальшої життєдіяльності.

Амоксицилін вважається 4-гідроксильним аналогом ампіциліну. Активний відносно аеробних грампозитивних бактерій, проте малоефективний у боротьбі з мікроорганізмами, що продукують пеніциліназу.

Одночасно з названими препаратами нерідко користуються засобами у вигляді крапель і мазями, роблять ін’єкції з антибіотиком. У разі виявлення змішаної інфекції (бактерій в поєднанні з грибками Candida) потрібний ефект дає застосування Ністатину, Кандибиотика і місцевого препарату Оксикорта.

Популярністю користується вушної антибіотик Нормакс з високим вмістом норфлоксацину. Препарат має чималий спектр дії, тому призначається і при гнійному середньому отиті.

Для лікування зовнішнього отиту застосовують місцеві протигрибкові препарати. І лише коли захворювання затягується і пацієнта турбують сильні болі, тоді призначають бактерицидні препарати.

  • свербіж у вусі
  • лімфовузли збільшені
  • при торканні до вушної раковини виникають больові відчуття
  • поява гнійних виділень з вуха
  • незначне зниження слуху

1. Для прийому всередину:

  • азитроміцин
  • ністатин
  • ампіцилін

Важливо! Ні в якому разі не починайте прийом антибіотиків і бактерицидних препаратів самостійно. Обов’язково проконсультуйтеся у лікаря. Тому що подібні дії можуть спровокувати погіршення загального стану і загострення захворювання.

Під зовнішнім отитом мається на увазі запальне ураження зовнішньої частини слухового проходу. Найчастіше причиною запалення стає травма, потрапляння води або грибкові та бактеріальні інфекції. При цьому стан супроводжується декількома симптомами:

  • сильний біль у вусі чи в голові;
  • відчуття закладеності;
  • набряклість;
  • гнійний запах з вуха.
 

Якщо не лікувати запалення, хвороба може прогресувати і повністю перекрити зовнішній прохід, а далі поширитися на територію.

При перехід у гостру або хронічну стадію призначають антибіотикотерапію, також вона показана, якщо з’явився гній або відзначається ослаблення чутливості.

При зовнішньому отиті застосовуються антибіотики у вигляді таблеток, крапель і мазей для місцевого застосування. Серед перших найчастіше призначають:

  1. Азитроміцин. Препарат є найпопулярнішим серед антибіотиків при запаленні вуха. Зазначається його висока ефективність проти більшості представників хвороботворної мікрофлори, оскільки бактерії, що викликають запалення, слабо чутливі до пеніциліну, тому макроліди виявляться більш придатними. Азитроміцин є саме таким препаратом, інша його назва – Сумамед. Зазвичай в упаковці міститься 3 капсули або 3 таблетки. Препарати широкого спектру дії застосовуються дорослими по 500 мг не більше двох разів на день, часто курс лікування триває максимум три дні. Для дітей засіб випускається у вигляді порошку для виготовлення суспензії. Через властивості макролідів проникати крізь плацентарний бар’єр, вагітним і годуючим жінкам прийом забороняється.
  2. Ампіцилін. Антибіотик-пеніцилін з широким діапазоном активності, сприяє зупинці росту і розмноженню бактерій. Засіб випускається у вигляді таблеток та розчину для ін’єкцій. Дозування встановлюється лікуючим лікарем, зазвичай ліки у таблетованій формі дорослі приймають до чотирьох разів на день в обсязі 250-1000 мг. Розчин використовується відразу після приготування – до 3 г на добу. Допустиме використання в лікуванні маленьких дітей, дозування необхідно уточнювати у лікаря. Ліки не призначається в період вагітності, лактації, а також особам з нирковою недостатністю. Слід звернути увагу, прийом препарату може спричинити побічні явища: нудоту, висип, біль у животі, пронос і т. д. Рекомендується перед застосуванням порошку спочатку виконати шкірну пробу, щоб упевнитися у відсутності гіперчутливості.
  3. Оксацилін. Нерідко застосовують спільно з Ампіциліном. Антибіотик від отиту у дорослих випускається у вигляді порошку для ін’єкційного розчину. Показаний для лікування різних інфекційних захворювань. У лікуванні отиту більш ефективним виявиться комбінований засіб Ампіцилін-Оксацилін, у складі якого два антибіотика в рівних пропорціях. Часто призначається при хворобах ЛОР-органів. Засіб не застосовується, якщо у хворого є порушення функції нирок і печінки, а також ВІЛ. У такому випадку слід розглянути можливість прийому Оксациліну в якості окремого препарату. Майбутнім мамам призначають лише в разі крайньої необхідності, коли очікувана користь від препарату перевищить потенційні ризики. Годуючим жінкам необхідно припинити годування груддю на час лікування. Дорослим і дітям старше 14 років рекомендується доза в розмірі 250 мг кожні 6 годин.
  4. Амоксиклав. Протимікробний призначається у разі тяжкої або середньотяжкій стадії отиту, якщо стан не поліпшується внаслідок застосування простих крапель і мазей. В складі міститься амоксицилін і клавуланова кислота. Остання сприяє збільшенню бактерицидної дії, запобігаючи звикання бактерій до даного антибіотика. Випускається препарат у вигляді таблеток, суспензій або порошку для ін’єкцій. Дітям переважно виписують суспензії. Залежно від перебігу хвороби показано від 250 до 1000 мг три-чотири рази на день. Дітям необхідно пити 20-25 мг суспензії на 1 кг тричі на день. Дітям молодше 12 років призначають іншу форму Амоксиклаву лише в особливо складних випадках.

Від отиту зовнішнього вуха у дорослих використовуються також краплі з антибіотиком: Нормакс, Фугентин, Левомецин або мазі з мупироцином – Бактробан або Бондерм. Якщо виявлено змішаний тип інфекції, застосовуються: Кандибиотик, Ністатин або Оксикорт.

Вагітним або годуючим необхідно відмовитися від вищевказаних засобів і використовувати Отипакс. Важливо лише переконатися, що барабанна перетинка не пошкоджена, в іншому разі можуть виникнути ускладнення.

[43], [44], [45], [46], [47], [48], [49], [50]

Тривалість лікування залежить від виду запалення зовнішнього слухового каналу. Так, наприклад:

  1. Обмежена форма – з-за наявності фурункулів, що вимагають розкриття, лікування триватиме не менше одного тижня;
  2. Дифузна форма – так як при цій формі запальний процес може дійти до барабанної перетинки, терапія буде тривати від двох до трьох тижнів. Після цього відбувається зниження виразності симптоматики і хворий починає одужувати.

Під час терапії запалення зовнішнього вуха можуть бути використані наступні антибактеріальні медикаменти:

  • Ампіцилін – 0,5 мг за добу за добу, розділені на два –шість вживань. Діти – з розрахунку 100 мг/кг ваги;
  • Оксацилін – 0,6 мг чотири рази за день. До шестирічного віку – доза залежить від ваги і віку дитини;
  • Амоксицилін – пів грама на добу, розділивши їх на три прийоми. Для дітей добова доза становитиме 0,125-0,25 грам.
  • Цефазолін – від чверті до одного грама через шість – вісім годин. Дітям – 20 – 50 мг.
  • Цефалексин – 0,25 – 0,5 г, розділених на чотири вживання;
  • Аугментин – 0,75 – 2 грами на добу, розділивши дозу на два – чотири вживання.

Крім пігулок, також можуть бути призначені вушні краплі або ін’єкції з антибактеріальним медикаментом.

Ліки і необхідну дозування визначає лікар.

[6], [7], [8], [9]

Так, наприклад:

  1. Дексаметазон з Ципрофлоксацином – використовуються у вигляді розчину, до складу якого входить 0,1% дексаметазону і 0,3% ципрофлоксацину. Іноді в якості гормонального препарату, може використовуватися такий же за дії гідрокортизон.
  2. Неоміцин з поліміксином і гирокортизон – у такій комбінації найчастіше виступає у вигляді суспензії або розчину. Завдяки взаємодії всіх компонентів між собою, значно підвищується ефективність цього медикаменту. Антибактеріальні препарати розширюють свій вплив, а кортикостероїд знижує прояви запалення.

Показанням для антибіотикотерапії є зростання температури тіла вище 39С, появи гнійного відокремлюваного, розрив барабанної перетинки, двосторонній отит. В інших же випадках треба спостерігати за хворим і використовувати ліки, що володіють знеболюючою ефективністю.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Якщо лікар дозволяє, можна використовувати зігріваючі компреси при отиті, які ґрунтуються на нагріванні спирту або горілки до 40С.

Етапи формування компресу:

  1. У ураженого вуха потрібно докласти марлю, попередньо змочену в горілці;
  2. На марлі треба зробити розріз, в який протягується вухо;
  3. Зверху марлю потрібно покласти поліетилен і вату;
  4. Закріпити сформований компрес пов’язкою.

[20], [21]

  • Зігріваючий компрес. Робиться він так: нагрітим розчином спирту (50 мл спирту (або горілки) 50 мл води) намочити марлевий відріз, відтиснути та покласти на раковину вуха таким чином, щоб, сама раковина, змащений кремом (дестким) або вазеліном, залишалася відкритою. Тримати компрес слід дві години.
  • Можна також прикладати до ураженого вуха лист подорожника або запечена цибуля, до моменту прориву фурункула;
  • Також з народних методів широке вживання при даній патології має лавровий лист: п’ять штук лаврового листа залити склянкою води і довести до кипіння і настояти. Вживати по 3 столові ложки два рази за добу, і по десять крапель закопувати у вушну порожнину.

Антибактеріальна терапія – лікування препаратами

Пеніциліни

Такі антибіотики застосовуються найчастіше. Принцип дії препаратів відрізняється в залежності від діючої речовини:

  1. Ампіцилін. Даний засіб відрізняється нестійкістю до активності бета-лактамаз, які представляють собою захисні ферменти бактеріальних мікроорганізмів. Саме тому даний засіб практично не дає бажаних результатів.
  2. Амоксицилін. У цю категорію входять такі засоби, як амосин, амоксицилін, флемоксин солютаб. Ці препарати теж не мають стійкості до бета-лактамаз патогенних мікроорганізмів. При цьому біодоступність засобу збільшено до 97 %. Саме такі ліки найчастіше виписують дітям.
  3. Амоксицилін і клавуланова кислота. До них відносять такі популярні засоби, як амоксиклав і аугментин. Дані ліки володіють стійкістю до захисних ферментів бактеріальних мікроорганізмів.

Всі пеніциліни володіють широким спектром дії. Вони допомагають справлятися з грампозитивними і грамнегативними збудниками отиту. Принцип дії таких ліків базується на ураженні стінки клітин бактерій.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Пеніциліни являють собою ліки першої лінії, які застосовуються при неускладнених середніх отитах та інфекціях вуха у дітей. До переваг даної категорії медикаментів можна віднести наступне:

  • Безпека. Речовини можливо застосовувати для лікування дітей, включаючи новонароджених немовлят. Також з їх допомогою можна лікувати вагітних і годуючих жінок.
  • Різноманітність форм випуску. У продажу можна відшукати таблетовані форми, капсули, суспензії. Тому можна підібрати зручні засоби для дітей і дорослих.
  • Відсутність токсичної дії та негативного впливу на внутрішні органи.
  • Доступна вартість.

При цьому пеніциліни мають і певні недоліки:

  1. Часті випадки стійкості збудників отиту до антибіотиків.
  2. Велика кількість випадків індивідуальної непереносимості і алергії.
  3. Необхідність суворо дотримуватися графіка. Деякі засоби слід приймати 3-4 рази на добу.

Цефалоспорини

Принцип дії даної категорії препаратів збігається з активністю пеніцилінів. Найчастіше лікарі виписують такі ліки:

  • Цефтріаксон

    . Дане ліки є ін’єкційним антибіотиком третього покоління. Подібно до інших цефалоспоринів, засіб володіє широким спектром дії, відрізняється стійкістю до ферментів бактерій і прекрасно переноситься. За призначенням лікаря цефтриаксон можна пити дітям після 1 місяця, при вагітності і годуванні.

  • Супракс. Це засіб вважається напівсинтетичним цефалоспорином третього покоління. Активним інгредієнтом медикаменту є цефіксим. Препарат виробляють у формі капсул по 200 або 400 міг. Також можна придбати порошок для виготовлення суспензії. При хронічній недостатності нирок засіб потрібно застосовувати з великою обережністю.
  • Зиннат. Активним інгредієнтом ліки є цефуроксим. Його випускають у формі порошку для виготовлення суспензії. Нерідко застосовують даний антибіотик при отиті у дітей.

Цефалоспорини мають безліч переваг. До них відносять наступне:

  • більш висока результативність у порівнянні з пеніцилінами;
  • практично 100 % стійкість до ферментам шкідливих мікроорганізмів;
  • можливість лікування дітей після лікарської консультації.

При цьому ліки з цієї категорії мають і певні недоліки:

  • неможливість застосування у людей з недостатністю нирок і печінки;
  • алергічні реакції;
  • ризик розвитку дисбактеріозу та порушення мікрофлори кишечника – спостерігається при тривалому використанні.

Рекомендуємо – як видаляти вушні пробки в домашніх умовах.

Макроліди

Дані засоби мають бактеріостатичний ефект, який спрямований на пригнічення синтезу білка клітинами мікробів. Також медикаменти з цієї категорії порушують процес розмноження вірусу.

В даний час ці засоби вважаються дуже ефективними. Їх використовують при непереносимості або відсутності ефекту від застосування пеніцилінів і цефалоспоринів. До найбільш популярним макролідів можна віднести наступне:

  1. Сумамед. Активним компонентом засобу азитроміцин. Препарат являє собою протимікробний засіб, який відрізняється широким спектром дії. Її виготовляють у формі таблеток та капсул. Також можна придбати порошок для виготовлення суспензії і розчин для ін’єкцій. Крім сумамеда, існують інші засоби на базі азитроміцину – екомед, азитро.
  2. Коаліціада. Активним інгредієнтом ліки є кларитроміцин. Препарат виробляють виключно в таблетованій формі. При цьому засіб має пролонговану дію. Коаліціада заборонено використовувати пацієнтам молодше 18 років.

Макроліди мають цілий ряд переваг. До них, зокрема, відносять наступне:

  • висока ефективність;
  • можливість усунення не тільки мікробів, а й внутрішньоклітинних паразитів;
  • необхідність застосування 1 раз на день;
  • 3-денний курс терапії;
  • мінімальна кількість побічних ефектів.

Незважаючи на високу ефективність, макроліди мають і певні недоліки. До основних недоліків таких засобів відносять наступне:

  • висока ціна;
  • вплив на органи травлення;
  • ризик розвитку дисбактеріозу.
  • Краплі у вуха. Лікар призначає краплі з антибактеріальною і протизапальною дією, а також комбіновані медикаменти. Вушні засоби з кортикостероїдами не призначаються дітям до п’яти років. Курс лікування від 5 до 7 днів, але полегшення настає вже на 2-3 добу.
  • Антибактеріальні мазі. Терапія вважається при отиті зовнішнього вуха і триває 10-14 днів. Для зручності робиться ватна тампонада, змочується ліками і закладається у вушний прохід.
  • Ін’єкції. Внутрішньом’язові або внутрішньовенні уколи використовуються рідше і тільки при ймовірності серйозних ускладнень.
  • Таблетки. ЛОР-лікар виписує антибіотики пеніцилінового ряду, фторхінолони, цефалоспорини або макроліди. Таблетки приймають дорослі, а дітям медикаменти дають у формі суспензії.

    Варто відзначити, що фторхінолони першого покоління призначаються тільки особам старше 18 років.

Пеніциліни

Пеніциліни вважаються антибіотиками першої лінії при лікуванні використовуються найчастіше. Вони вбивають більшість бактерій-збудників, але потрібно знати, що в числі протипоказань входить вагітність, годування груддю, захворювання печінки. Пеніциліновий ряд препаратів нетоксичний і випускається в багатьох формах.

Максимальна ефективність досягається при лікуванні середнього отиту неускладненій стадії. На жаль, до пеніцилінів швидко виникає звикання. Якщо препарати не покращують самопочуття через пару днів, то ЛОР-лікар вибирає препарат з цефалоспоринового ряду.

Цефалоспорини

Механізм дії аналогічний пеніцилінів, але ефективність усунення збудників вище, а ризик побічних ефектів нижча. Антибіотики цієї групи призначаються при лікуванні отиту у дітей, а також в якості основи для терапії гнійного отиту.

При появі гострого запального процесу проводять диференціальну діагностику між вірусним і бактеріальним отитом.

При наявності виділень з слухового проходу роблять посів на живильне середовище. Це необхідно для виявлення специфічного збудника захворювання і підбору чутливого до нього засоби.

При розвитку алергічної реакції на пеніциліни або цефалоспорини призначають макроліди – “Азитроміцин” (“Сумамед”).

Препарати фторхінолонового ряду володіють вираженим антибактеріальним ефектом. Однак призначають їх з обережністю – більшість з них характеризується ототоксичным дію і призводить до зниження слуху і ураження восьмої пари черепних нервів.

Тому лікарські засоби цієї групи частіше призначають як засіб додаткової терапії у вигляді крапель. Застосування системних фторхінолонів допускається при неефективності дії пеніциліну, цефалоспоринів та макролідів. Вони відносяться до групи резерву.

  • пневмококи;
  • гемофильную паличку;
  • моракселлу.

Виникнення середніх отитів у більшості випадків провокується пневмококами – бактеріями, високочутливими до пеніциліну. Ліки на його основі нерідко показані при гарячкових станах і вираженому запальному процесі.

Антибіотики пеніцилінового ряду у деяких ситуаціях замінюються препаратами з числа цефалоспоринів або макролідів. Необхідність у цьому виникає у разі недостатньої ефективності попереднього лікування, а також при наявності стійкої інфекції.

Більшість антибіотиків є «конфліктними», тобто здатними вступати в небезпечна взаємодія з іншими ліками. З цієї причини фахівець, який проводить лікування, повинен ретельно підбирати препарати для паралельного прийому.

Позбутися від отиту без призначення антибіотиків досить проблематично. Відмова від терапії часто провокує різні ускладнення, серед яких запальні процеси в скроневій області або в мозкових оболонках.

  • Глюкокортикостероїди – гормональні засоби (наприклад, Преднізолон) – усувають набряк, сприяють швидкому завершенню запального процесу.
  • Антибіотики – у вигляді ін’єкцій, таблеток, капсул, вушних крапель. Більшість фахівців починають терапію з препаратів пеніцилінової групи, або цефалоспориновой групи. Препаратами другого вибору можуть стати макроліди – наприклад, Азитроміцин. Не застосовують при гнійному отиті такі антибіотики, як аміноглікозиди – через їх токсичності для органів слуху.
  • Протиалергічні препарати – їх призначають тоді, коли гнійного отиту передує алергічний риніт чи інші види алергій. У подібній ситуації доречно призначення Супрастину, Клемастина та ін.
  • Судинозвужувальні засоби – застосовують для зниження набряклості, для розширення прохідності слухової труби. Для цих цілей підійде Нафтизин, Санорин та інші подібні препарати.

Види отиту. Причини

Отит – це захворювання, яке може уразити будь-яку з трьох частин вуха, саме тому в залежності від вогнища запалення патологія ділиться на три види:

  • отит зовнішнього вуха;
  • отит середнього вуха;
  • запальний процес внутрішнього вуха, або лабіринтит.

Причин, що викликають той чи інший вид патології, величезна кількість, але основними є такі:

  • захворювання носоглотки, які ведуть до набряку і запалення середнього вуха;
  • патології, що послабляють імунітет, в їх числі кір та грип;
  • потрапляння у вухо холодної води під час водних процедур або купання у водоймі;
  • травми і пошкодження барабанної перетинки;
  • спадкова схильність.

Лікування отиту у дорослих антибіотиками – це ефективно, але які препарати підійдуть того чи іншого пацієнта, повинен вирішувати лікар залежно від складності захворювання та його перебігу. Але які симптоми можуть вказати на запальний процес у вушній раковині?

У кожного виду свої симптоми отиту, але загальними вважаються такі:

  • пульсуючий біль в області вуха;
  • неприємні відчуття за вухом;
  • підвищення температури тіла;
  • озноб;
  • шуми і дискомфорт у вусі;
  • зниження слуху.

Як вже говорилося, у кожної форми захворювання є свої симптоми. Взяти, наприклад, зовнішній отит. Симптоми та лікування у дорослих викликають чимало запитань. Як дізнатися, що це саме ця форма захворювання? Чим усунути дискомфорт? Потрібно приймати антибіотики або можна обійтися народними засобами?

Розпізнати симптоми зовнішнього отиту можна за такими ознаками:

  • свербіж;
  • біль при доторканні до запаленої ділянки;
  • набряк, почервоніння шкіри;
  • підвищення температури тіла.

Отит зовнішнього слухового проходу – це одна з легких форм патології, але навіть в цьому випадку потрібні вушні антибіотики. Без таких препаратів можливий розвиток ускладнень.

Середній отит – це запалення середнього вуха. Саме ця форма захворювання найчастіше зустрічається як у дорослих, так і у дітей. Яке вимагається, якщо діагностовано отит середнього вуха, лікування? У дорослих антибіотики можуть викликати масу протесту, однак саме препарати цієї групи призначають у першу чергу.

Зрозуміло, лікар візьме до уваги етіологію захворювання. Як вже говорилося раніше, природа недуги може бути як вірусної, так і бактеріальної. Серед бактерій найчастіше саме стрептококи і гемофільна паличка викликають запалення середнього вуха.

А ось серед вірусів спровокувати розвиток патології у вусі може як грип, так і риновірус або респіраторно-синтициальный вірус. Визначити наявність запального процесу можна з таких симптомів:

  • пульсуючий біль;
  • стріляючий біль у вусі;
  • дискомфорт;
  • слабкість;
  • розлад сну;
  • відсутність апетиту;
  • погіршення слуху.

Гострий отит – це запалення, пов’язане з локалізацією рідини в області середнього вуха. При цій формі у хворого часто підвищується температура тримається в межах 39 градусів. Збити її не вдається, пару годин – і вона знову піднімається.

Часто пацієнти говорять про те, що вони чують десь усередині свій власний голос. А ось поява гною в порожнині середнього вуха говорить про те, що гострий отит перейшов вже в наступну стадію. Гнійний отит у дорослих (лікування антибіотиками в цьому випадку просто необхідно, і починати терапію потрібно як можна швидше) – явище не з приємних, і самолікуванням тут не обійтися.

Але варто пам’ятати, що перші кілька днів лікування не проводять, в цей час найчастіше відбувається розрив барабанної перетинки, і гній виходить. Пацієнт відчуває полегшення, температура тіла знижується і біль відступає.

Крім всіх описаних вище форм отиту, є ще одна – двосторонній отит. Ця патологія вражає обидва вуха. Якщо не почати лікування отиту у дорослих антибіотиками, то дана форма може призвести до прободению барабанної перетинки.

Якщо гній накопичувався досить довго, то збільшується тиск у відділі середнього вуха, в результаті перетинка стоншується, і виникає ризик її розриву. У деяких випадках лікарі радять провести хірургічне втручання, зробити прокол в барабанної перетинки, а не чекати, коли все станеться само собою.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Запалення внутрішнього вуха – це ще одна з форм патології, яку лікарі називають лабиринтитом. Це захворювання зустрічається набагато рідше, чим зовнішній і середній отит. Лікування (антибіотики життєво необхідні) досить тяжкий та затяжний, а сам недугу вважається самим небезпечним, може загрожувати навіть життя пацієнта. Гнійні процеси зачіпають кісткову тканину, що призводить до серйозних наслідків.

Частота даної патології, тяжкість перебігу та різноманіття механізмів розвитку обумовлені анатомічними і фізіологічними особливостями.

У дорослих слухова труба має відносно більший просвіт, чим у дітей, і розташовується вище носа під кутом 45 градусів по відношенню до вуха. Вона відкривається в носоглотку на рівні нижньої носової раковини.

При широкому відкриванні рота, ковтанні і зевании гирлі труби відкривається, що є сприяючим фактором для поширення інфекції з порожнини носа або горла.

Гіпертрофія трубних і глоткових мигдаликів також ускладнює нормальну вентиляцію барабанної порожнини і може стати причиною серйозного запального процесу.

Для отитів фактором ризику також служить: загальна сенсибілізація організму, хронічні тонзиліти, гайморити і риніти, у дітей — аденоїдні вегетації.

Запальний процес, як правило, асоційований з бактеріальною флорою, рідше причиною є грибки або віруси.

Тому, антибіотики при отиті у дорослих і дітей складають основу лікування. Початковий курс проводиться емпірично, протимікробними засобами широкого спектру дії, що охоплюють весь діапазон передбачуваних збудників (пневмо, стрепто-і стафілококи, гемофільна паличка).

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Подальше коригування, у разі необхідності продовження терапії, що грунтується на результатах посівів на чутливість флори. Тривалість лікування залежить від тяжкості запального процесу, стану імунної системи, наявності ускладнень і супутніх патологій.

Найчастіше середні отити з’являються в результаті інфікування патогенною мікрофлорою при різних ГРЗ і ГРВІ. Запалення проникає через євстахієву трубу, і без належного лікування звичайного нежитю або ангіни може придбати найважчі форми.

Зовнішній отит, як правило, виникає при ушкодженнях шкірних покривів у результаті неправильного туалету вуха, різких перепадах температури, опіках, травмах. Купання в брудній воді також сприяє появі зовнішнього отиту.

Крім цих очевидних причин, що факторами підвищеного ризику можуть виступати:

  • Структурні і анатомічні особливості вуха;
  • Незбалансоване харчування (зокрема, нестача вітаміну А);
  • Аномалії будови носової перегородки (вроджені і набуті викривлення, перегородки);
  • Аденоїди, хвороби носа і пазух, горла;
  • Знижений загальний імунітет.
  • вірусний;
  • бактеріальний;
  • грибковий.

Симптоми

Для кожного виду отиту характерна своя симптоматика, однак є ряд симптомів, які сміливо можна називати загальними:

  • Пульсуючий біль у вусі і шуми;
  • Дискомфорт або навіть больові відчуття за вухом;
  • Підвищена температура тіла та озноб;
  • Погіршення слуху.

Зовнішній отит розвивається на шкірі вушної раковини і часом захоплює зовнішній слуховий прохід. Зазвичай викликають цю форму захворювання грибкові та бактеріальні інфекції.

Зовнішній отит в свою чергу розділяється на розлитої і обмежений. У пацієнтів ця форма проявляється зазвичай у вигляді фурункулів – гнійного процесу сальної залози.

Симптоми зовнішнього отиту:

  • Болить при торканні запаленої ділянки;
  • Свербіж, набряк і почервоніння шкіри;
  • Висока температура тіла.

Середній отит – це запалення протікає в середньому вусі. Природа недуги може бути вірусної (ускладнення після грипу, риновируса, респіраторно-синтициальный вірусу) або бактеріальної (хвороба викликають стрептококи і гемофільна паличка).

Запалення середнього вуха також виникає після перенесеного грипу або нежиті, коли слабшає імунітет і кількість бактерій в носоглотці зростає. Так як носова порожнина пов’язана з середнім вухом, що скупчуються в ній бактерії провокують його запалення.

Про розвиток запального процесу розкажуть наступні симптоми:

  • Пульсуючий або стріляючий біль у вусі;
  • Слабкість;
  • Інсомнія;
  • Втрата апетиту;
  • Погіршення слуху.

Гострий отит – це швидко розвивається запалення, коли рідина локалізується в області середнього вуха.

Зазвичай у хворого підвищується температура до 39 С. Якщо в порожнині середнього вуха з’являється гній, значить, гострий отит перейшов у стадію гнійного.

Якщо в першу пару днів після загострення не проводиться ніякого лікування, може статися розрив барабанної перетинки, тоді гній вийде назовні. У хворого настає полегшення, біль відступає і знижується температура тіла. Крім гною, про події переломі свідчать кров’яні і серозні виділення.

Хронічний отит розвивається в разі, якщо почати рано лікувати гостру форму або при лікуванні інших форм захворювання не закінчити курс лікування.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Хронічний отит буває різних типів:

  • Туботимпанальный;
  • Епітимпаніт;
  • Епімезотімпаніт.

Двосторонній отит вражає обидва вуха. Він теж може привести до розриву перетинки. Якщо гною там накопичилося достатньо, збільшується тиск у сегменті середнього вуха, перетинка стоншується, виникає ризик розриву.

Ще одна форма патології — запалення внутрішнього вуха або лабіринтит. Це найбільш рідко зустрічається форма отиту, але не менш небезпечна.

Будь-яка форма отиту може виявитися при неправильному лікуванні небезпечною для життя. Справа в тому, що гнійні процеси зачіпають гнійну тканину і розплавляють навколишні тканини, що може призвести до небезпечних наслідків у зв’язку з безпосередньою близькістю головного мозку.

Отипакс

Вушні краплі з феназоном і лідокаїном, які надають аналгетичний і антивоспалительный ефекти. Призначають для місцевої терапії та знеболювання при середньому отиті.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Протипоказання до застосування: індивідуальна чутливість до складових речовин, інфекційне або травматичне порушення цілісності барабанної перетинки.

Після попередньої консультації з отоларингологом і тільки при гострій необхідності можливе використання Отипакса вагітним і в період грудного вигодовування. Також можна застосовувати дітям в період грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози – дітям будь-якого віку також як і дорослим закапувати у хворе вухо по 4 краплі до трьох разів на добу. Триває курс терапії повинен не більше 10 діб, після чого обов’язково переглянути метод терапії.

Серед побічних ефектів можливі виникнення місцевих алергічних реакцій, відчуття свербіння і почервоніння на шкірі.

Гарантійний термін зберігання 3 роки і місяць після розкриття флакона. Зберігати краплі при температурі до 25 градусів в темному місці.

Отофа

Протимікробний препарат, активним елементом якого є рифаміцин.

Фармакодинаміка: рифаміцин має протимікробну активність до більшості мікроорганізмів, які сприяють розвитку інфекційно-запальних захворювань середнього вуха. На Pseudomonas aeruginosa (синьогнійна паличка) рифаміцин не впливає.

Препарат застосовують при лікуванні острогнойных виділень з вуха після операційного втручання, загостренні хронічного отиту, ізольованому гнійному ураженні барабанної перетинки.

Краплі використовують місцево, для закопуючи у зовнішній слуховий прохід хворого вуха два рази в день. Для дорослих рекомендують закапувати 5 крапель, для дітей – 3 краплі, без обмежень у віці.

Протипоказаний Отофа при алергічних реакціях на складові компоненти препарату.

У період грудного годування і вагітності можна використовувати препарат попередньо проконсультувавшись з лікарем.

Так як медикамент має низьку абсорбцію – передозування малоймовірне.

Серед побічних реакцій можна спостерігати алергічні висипання, бронхоспазм, екзему.

Зберігати при температурі не більше 25 °С. Після закінчення лікування розкритий флакон зберігати не до повторного використання.

Данцил

Протимікробний засіб із широким спектром дії. Активним компонентом Данцила є офлоксацин. Рекомендований при терапії гострих запальних процесів у вусі.

Фармакокінетика: після використання складові краплею легко і досить швидко абсорбуються. Більшою мірою виводиться в первісному вигляді з сечею, незначна частина-з калом у первісному вигляді протягом 6-13 годин.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Не застосовувати Данцил годуючим і вагітним, а також дітям, яким немає 18 років, при індивідуальній чутливості до офлоксацину.

Рекомендована доза крапель при зовнішньому отиті – 10 крапель в день. Лікування триває близько 10 днів.

Якщо хронічний отит – 10 крапель два рази на добу близько 2 тижнів.

При запаленні середнього вуха рекомендоване лікування Данцилом у дозі по 5 крапель тричі на день не повинна тривати більше 10 днів.

Серед побічних ефектів можливі такі: нудота, діарея, запаморочення, безсоння, кропив’янка, відчуття свербежу.

Рекомендовані умови зберігання: темне місце, температура до 25 градусів.

Термін придатності препарату 2 роки, після того як відкрили флакон – один місяць.

[7], [8]

Анауран

Протимікробні краплі, основними компонентами яких є поліміксин В сульфат, лідокаїн і неоміцин сульфат.

Застосування цього лікарського засобу показано при хронічній та гострій формі зовнішніх отитах, гострому середньому отиті, гнійних запальних ускладненнях після радикальної мастоидектомии в післяопераційний період, тимпанопластики.

Не використовують Анауран при індивідуальній гіперчутливості до активних компонентів ліки.

Для лікування призначають по 4-5 крапель в хворе вухо від 2 до 4 разів в день капають дорослим. Дітям, які досягли 6-річного віку – по 2-3 краплі до 4 разів на добу, залежно від ступеня тяжкості перебігу хвороби.

Які приймати антибіотики при запаленні вуха

Серед небажаних побічних реакцій організму можливі місцеві алергічні висипання на шкірному покриві, лущення шкіри в області зовнішнього слухового проходу.

Забороняється використовувати препарат вагітним і годуючим, також дітям до 6-ти років.

Термін придатності препарату 3 роки, відкритий флакон препарату не використовувати більше 3 місяців.

[9], [10], [11]

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ