ХВОРОБИ

Як приймати Аугментин при отиті

Антибіотик SmithKline Beecham Аугментин — відгук

Навесні моя дитина знову перехворів отитом. ЛОР лікар виписав нам антибіотик Аугментин. Раніше ми його теж брали, тому він мені добре знайомий.

Місце придбання: аптека (за рецептом)

Ціна: приблизно 15 білоруських рублів (приблизно 8$)

Аугментин містить антибіотик Амоксицилін.

Амоксицилін — лікарський засіб, напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії групи пеніцилінів.

Моєї 5-річній доньці даний антибіотик призначали при отиті.

Як приймати Аугментин при отиті

Правильну дозу (у урахуванням віку, ваги, захворювання і т. д.) Вам призначить лікар. У нас була дозування по ложці 2 рази в день.

Даний засіб представлено у вигляді порошку. Самостійно його потрібно розвести водою, щоб одержати суспензію. (Все детально описано в інструкції)

Отриману суспензію я зберігаю в холодильнику. Перед застосуванням пляшку струшую.

За смаком – Аугментин з явно вираженою хімічної ноткою, але не зовсім противний. Дитина без умовлянь пив. (Правда, потім просив запити чим-небудь).

Наше лікування тривало тиждень. За цей час стілець (після антибіотиків) став рідким. Але мікрофлора страждає при будь-яких антибіотиків, тому курс відновлюють нормальну флору кишечника обов’язковий (лінекс,біфідумбактерин, лактобактерії).

Інших побічних ефектів у моєї дитини не було (але вона в мене і не страждає алергією).

Звичайно, крім даного антибіотика нам була приписана і інша купа ліків і процедур). Вилікували отит на тиждень потім додатково прогрівала вушка ще тиждень.

Антибіотики при лікуванні отиту у дітей: що може призначити лікар

Аугментин випускають у таблетованій формі (2 блістери по 10 таблеток), у вигляді сиропу, порошку для суспензії та в ампулах для ін’єкцій.

Сироп потрібно буде розводити самостійно. В такому вигляді його не можна зберігати більше тижня. Він має білий колір, а смак — солодкий. Пити сироп треба з мірного стаканчика, який потім варто добре промити.

Порошок для суспензії розчиняється теплою кип’яченою водою. Дозування для лікування підбирає отоларинголог. Для дітей вона розраховується з урахуванням маси тіла дитини і віку.

При порушенні роботи нирок буде проведено коригування дози препарату на основі свідчень аналізів. Дітям до 12 років Аугментин призначається у вигляді сиропу або суспензії. Приймати засіб більше 14 днів не можна.

Запальний процес у вусі малюка викликає занепокоєння батьків. І ця тривога обгрунтована: не до кінця вилікувана інфекція може стати причиною повної втрати слуху і зробити малюка інвалідом на все життя.

Про захворювання

Перш чим заламувати руки, бачачи список таблеток, призначених лікарем, з’ясуйте, який поставлений діагноз немовляті. Наше вухо складається з трьох відділів — зовнішнє, середнє і внутрішнє. Запалення може виникнути в будь-якому з цих відділів.

  • Запалення зовнішнього вуха. Зовнішній отит зазвичай викликається попаданням інфекції в ранки на поверхні вушної раковини або в вушному проході. Інша причина — дозрівання фурункула в сальних залозах зовнішнього вуха.

Ранка гноїться, викликає свербіж і дискомфорт. При такому діагнозі антибактеріальна терапія не призначається. Зазвичай лікар наказує регулярні промивання вуха, припікання виразок і змазування інфікованих місць синтоміциновою маззю.

Гострий середній отит. Найбільш часте явище у дітей. Причин виникнення середнього отиту може бути багато: особливості будови вуха у малюків, запалення через утрудненого дихання через ніс, ускладнення після ГРВІ та грипу, попадання стороннього тіла.

У разі гострого середнього отиту запалення викликається інфекцією і потребує лікування у отоларинголога, інакше є ймовірність серйозних ускладнень. При такому діагнозі лікар призначить антибактеріальну ліки.

Лабіринтит — запалення внутрішнього вуха. Виникає внаслідок не до кінця вилікуваного середнього отиту, при травмах барабанної перетинки, від удару скроневій або потиличній частині голови і як ускладнення менінгіту.

Лабіринтит зустрічається рідко — не більше, чим у 5% дітей із запаленням вуха. Лікується строго під контролем лікаря і з обов’язковим призначенням антибактеріальних засобів.

При запаленнях зовнішнього вуха антибіотикотерапія не застосовується. При середньому отиті ситуація трохи складніше.

У практиці лікарів-отоларингологів прийнято призначати антибіотики лише при гнійному отиті у дітей. Хвороба супроводжується перфорацією барабанної перетинки з виділенням гнійного ексудату. Отит, званий катаральним, не вимагає підключення антибактеріальних препаратів.

Виняток — такі стани, при яких складне лікування призначається завжди:

  • підвищена температура тримається більше трьох днів;

біль у вусі залишається, незважаючи на лікування;

  • спостерігається стійке зниження слуху.
  • Зарубіжні отоларингологи дотримуються принципово іншої точки зору, яку поділяють і деякі вітчизняні лікарі:

    • дітям молодше двох років при будь-якій формі отиту призначається антибіотик;
  • хворому старше двох років допустимо призначення терапії без антибактеріальних препаратів протягом двох-трьох діб.
  • Вважається, що за цей час гострі прояви отиту купіруються.

    Якщо лікар наполягає на застосуванні антибіотикотерапії, не варто противитися: маленьким дітям призначають антибактеріальні засоби з урахуванням їх ваги і переносимості препарату.

    Які потрібно пити антибіотики при отиті середнього або внутрішнього вуха? Добре себе зарекомендували при лікуванні запалень вуха медикаменти групи пеніцилінів. До них відносяться Амоксицилін, Амоксиклав, Флемоксин, Аугментин. Вони зазвичай добре переносяться дітьми і мають мало побічних ефектів.

    Малюкам з непереносимістю цієї групи лікарі прописують терапію макролідами. Це малотоксичні антибіотики широкого спектру дії — це Коаліціада, Кларитроміцин, Сумамед.

    Як приймати Аугментин при отиті

    Не менш широко поширене лікування отиту такою групою, як цефалоспорини — це Супракс, Вантин, Цефазолін.

    З амым популярним засобом для лікування отиту варто вважати Амоксицилін і його аналоги — Аугментин, Амоксиклав, Флемоксин, Амосин.

    Про захворювання

    При появі перших симптомів, які можуть означати розвиток отиту у дитини, потрібно негайно звернутися до лікаря, щоб він встановив точний діагноз і призначив лікування.

    У багатьох випадках доктором може бути обрана вичікувальна тактика по відношенню до призначення антибіотика.

    Вичікувальна тактика стосується саме застосування антибіотикотерапії, знеболюючі та жарознижувальні препарати слід застосовувати в обов’язковому порядку, якщо в них є необхідність. Доктор Комаровський каже, що дуже маленький відсоток хворих отитом потребують призначення антибіотиків.

    Вона рекомендована в таких випадках:

    • Не встановлено наявність запального процесу в середньому вусі при огляді.
    • Дитина старше 2 років.
    • Гострого болю в вушному каналі і високої температури немає.
    • Відсутність інших симптомів.

    Антибіотики при отиті у дітей (пеніциліни, цефалоспорини, макроліди), як і інші ліки в залежності від складу і способу застосування, мають кілька форм випуску, рідше тільки одну.

    • Бальзами і мазі — засоби місцевого застосування для лікування хвороби.
    • Краплі, до складу яких можуть входити компоненти, що володіють знеболюючим і протибактеріальний дією, а також знімають запалення.
    • Таблетована форма призначається дітям старше.
    • Суспензії. Дана форма випуску препарату може застосовуватися місцево, в якості мазі, а також безпосередньо всередину.

    Купуючи ліки, обов’язково ретельно ознайомтеся з інструкцією, уточніть, для якого віку підходить дана форма препарату, а також показання та протипоказання до застосування. Не зайвим буде зайти на медичні форуми і почитати відгуки про обраному ліках.

    Схема лікування захворювань вуха призначається індивідуально, залежно від віку дитини та стадії хвороби. Лікар намагається обійтися без антибіотиків, і по можливості провести лікування, застосовуючи мазі, бальзами і компреси з зігріваючим ефектом.

    У серйозних випадках, ЛОР після обстеження призначає ліки, які діляться на 3 групи за характером їх дії:

    1. Протизапальні засоби, які здатні ефективно зняти почервоніння і набряк уражених тканин.
    2. Знеболюючі речовини знімають больові відчуття і призначаються лише при сильному дискомфорті.
    3. Антибактеріальні препарати, що усувають саму причину хвороби.

    Які саме засоби буде раціонально застосувати в кожному конкретному випадку, вирішить лікар.

    Запальне захворювання вуха – отит – вимагає обов’язкового застосування антибіотика. Зазвичай хвороба виникає на тлі ГРВІ, але іноді протікає поза зв’язку з іншими патологіями.

    Суспензія готується самостійно. Зберігається така форма препарату лише у холодильнику. Дозування Аугментину індивідуально підбирає спеціаліст і з урахуванням різновиди та тяжкості запального процесу. Переважно під час терапії дітей, доза антибактеріального засобу така:

    • з 2 до 6 років дозволено використовувати 25 мг двічі на добу;
    • з 6 до 12 років по 50 мг двічі на добу;
    • з 12 до 18 років 60 мг тричі на добу.

    У процесі використання розглянутого антибактеріального засобу потрібно врахувати стан нирок та печінки. Таким чином, у випадку з яким-небудь запальним процесом у зазначених органах, протимікробний препарат потрібно замінити на інші медикаменти.

    Терапевтичний курс у дітей не перевищує 7 діб. Цього терміну буде достатньо для виведення всі негативної інфекції і відновлення організму. Якщо виникає необхідність (важкий перебіг патологічного процесу), вживання засобу може бути продовжено.

    При серйозному захворюванні середнього або внутрішнього вуха лікарі призначають антибіотик широкого спектру дії – «Аугментин». До складу ліків входить амоксицилін, який ефективно знищує віруси й інфекції, діючи практично відразу після застосування.

    Даний засіб вважається найбільш щадним серед антибіотиків і тому призначається досить часто.

    Крім цього, «Аугментин» сприяє зниженню температури і виведенню бактерій.

    «Аугментин» відрізняється від інших антибіотиків хорошою біодоступністю.

    Це означає, що даний медикамент дозволяє вивести з організму збудник хвороби за мінімальний термін.

    Крім цього, застосування Аугментину» необхідно у разі слабкої імунної системи. Таким чином, пацієнт уникне ускладнень і рецидиву.

    Після того як ви діагностували вид захворювання і ступінь його тяжкості у ЛОР-лікаря, переконаєтеся в необхідності застосування антибіотиків.

    У другому випадку суспензію необхідно приготувати самостійно.

    Зберігати даний вид дозволяється тільки в холодильнику.

    Дозування препарату підбирається тільки лікарем в індивідуальному порядку і в залежності від виду та тяжкості запалення.

    В основному в разі лікування дітей, дозування «Аугментину» наступна:

    • з двох до шести років дозволяється застосування 25 мг два рази в день;
    • з шести до дванадцяти років по 50 мг два рази на день;
    • з дванадцяти до вісімнадцяти років 60 мг три рази на день.

    При застосуванні даного антибіотика необхідно враховувати стан нирок та печінки. Так, у разі будь-якого запалення в цих органах, антибіотик необхідно замінити на інші препарати.

    Курс лікування дітей не повинен перевищувати семи днів. Одного тижня достатньо для того, щоб вивести всі негативні інфекції і відновити організм.

    Показання до призначення

    Аугментин і амоксиклав включають в себе два активних компоненти – амоксицилін і клавулановую кислоту. Амоксицилін представляє собою антибіотик з широким спектром дії, ефективно впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії.

    У складі препарату він використовується у вигляді тригідрату. Клавуланова кислота схожа за структурою з речовинами пеніцилінового ряду. Вона блокує бета-лактамази, які можуть руйнівно впливати на амоксицилін.

    Клавуланова кислота запобігає руйнування антибіотика і відновлює чутливість до нього у бактерій. Таким чином, аугментин і амоксиклав володіють розширеним дією відносно навіть тих мікроорганізмів, які зазвичай не піддаються лікуванню іншими пеніцилінами та цефалоспоринами.

    Протипоказання для обох препаратів мають схожу картину:

    • Препарати не рекомендується застосовувати людям з чутливістю до компонентів ліки – амоксициліну або клавуланової кислоти;
    • При ураженнях печінки або нирок препарат може посилити перебіг хвороби;
    • Мононуклеоз і лімфолейкоз, на тлі яких раніше застосовувався ампіцилін, також є протипоказанням до застосування амоксиклаву і аугментину. У цьому випадку може з’явитися висип.

    Зазвичай, фахівці намагаються уникнути призначення антибактеріальних засобів під час терапії отиту, замінюючи їх фізіотерапевтичними процедурами та іншим лікарським лікуванням. Згідно зі статистикою, протимікробні препарати необхідні тільки в 5% випадків захворювання, в інших-95% позитивної динаміки, можливо, досягти завдяки більш щадним методиками.

    Аугментин прописується при наявності важкої і середньотяжкій формах отиту. При легкому протіканні патологічного процесу ліки призначається тільки в ситуаціях, коли інші медикаментозні засоби не дали результату після використання протягом 3-5 діб.

    Його застосування потрібно:

    • У процесі огляду встановлення діагнозу неможливо.
    • При наявності гострих больових відчуттів у вухах.
    • Коли болючий дискомфорт не припиняється навіть після використання анестетиків і триває більше 2 діб.
    • Якщо є двостороння форма отиту.
    • Захворювання перетворилося в гнійну стадію.
    • Температурні показники перевищують 39 градусів.
    • Присутні явні симптоми отруєння.
    • У пацієнта вкрай ослаблений імунітет.

    Аугментин при отиті дітям призначають лише в тій ситуації, коли дитина досягла 2-хлетнего віку. Однак у виняткових випадках вживання ліків дозволяється і в більш ранньому періоді. До факторів, які змушують негайно призначати антибіотик під час отиту у дітей, відносять:

    • Малюк не досягли 2-річного віку, але можливі ускладнення патологічного процесу;
    • Підвищена температура відзначається більше 3 днів;
    • Больові відчуття всередині вуха наростають кожен день;
    • Виявлено ознаки отруєння організму.

    При появі первісної симптоматики хвороб вух, потрібно без зволікань звертатися до кваліфікованого фахівця за діагностуванням запальних явищ та складання індивідуального терапевтичного курсу.

    Якщо ви помітили перші симптоми захворювання вух, негайно зверніться до кваліфікованого лікаря за діагностуванням запалення та складання індивідуального курсу лікування.

    В деяких випадках або при запущеній хворобі фахівець може призначити антибіотик «Аугментин». Однак, в будь-якому випадку для початку необхідна вичікувальна тактика.

    При лікуванні отиту існує три види медикаментів:

    1. Протизапальні препарати, спрямовані на знищення вірусів і інфекцій в організмі, що викликають запалення.
    2. Препарати, призначені для знищення збудника захворювання.
    3. Знеболюючі ліки, які за короткий час знімають больові відчуття.

    У більшості випадків запалення вух проходить без застосування антибіотиків. Тому при запаленні в зовнішньому, середньому або внутрішньому вусі необхідно спробувати перемогти хворобу за допомогою більш щадних засобів.

    Досвідчені лікарі знають, що при перших симптомах визначити ступінь небезпеки хвороби не є реальним. Тому необхідна тактика очікування. Застосування Аугментину» необхідно відкласти на той період, коли лікування без них неприпустимо. Дане правило посилюється при лікуванні дітей.

    У цей час фахівці спостерігають за пацієнтом і за перебігом запалення протягом сорока восьми годин. Якщо захворювання проходить без ускладнень, то у більшості людей воно проходить протягом наступних п’яти днів без застосування антибіотиків.

    Важливо розуміти, що така тактика відноситься тільки до антибіотиків. Застосування інших медикаментів обов’язково! Так, звичайно, пацієнтові призначають знеболюючі та жарознижуючі ліки, а також протизапальні та антибактеріальні медикаменти для лікування.

    Відомо, що при лікуванні від отиту, антибіотики потрібні в середньому п’яти відсоткам хворих. Решта дев’яносто п’ять відсотків виліковуються за допомогою більш щадних засобів.

    Однак, антибіотики необхідні в таких випадках:

    1. При огляді встановити діагноз не є можливим.
    2. У разі гострого болю в вушному проході.
    3. Больові відчуття не припиняються навіть після застосування знеболюючих і триває більше сорока восьми годин.
    4. У разі двостороннього отиту.
    5. Якщо отит перейшов у гнійну стадію.
    6. Температура тіла вище 39 градусів Цельсія.
    7. Явні ознаки інтоксикації.
    8. У хворого дуже слабка імунна система.

    Важливо знати, що лікування отиту антибіотиками «Аугментин» при отиті у дитини дозволяється за умови того, що дитина досяг дворічного віку.

    Купуючи «Аугментин», ретельно ознайомтеся з інструкцією та існуючими протипоказаннями. Методи лікування, особливо якщо захворіла маленька дитина, підбираються строго індивідуально і в залежності від віку пацієнта і виду запалення.

    У більшості випадків фахівці намагаються уникнути застосування антибіотиків, замінюючи їх на компреси, фізіотерапію та інші способи лікування.

     

    Але якщо лікування без «Аугментину» неможливо, слід негайно приступити до застосування антибіотика.

    Перед призначенням «Аугментину» спеціаліст бере аналіз на чутливість бактерій до тих чи інших антибіотиків.

    Застосовувати антибіотики, як і користуватися методами нетрадиційної медицини, а також різними вушними краплями самостійно заборонено. Таким чином ви можете завдати істотної шкоди здоров’ю.

    Крім цього, не вживайте «Аугментином» і іншими антибіотиками, якщо ви вагітні або годуєте грудьми. Дитина в грудному віці особливо чутливий до різних хімічних сполук і антибіотики можуть викликати важкі наслідки.

    Крім цього, багато людей при будь вушної болю користуються прогріванням і сухим теплом. Важливо знати, що у разі гнійних або слизових виділеннях такі процедури також заборонені.

    У список протипоказань входить ниркова та печінкова недостатність.

    У зворотному випадку даний антибіотик не переработается і залишиться в організмі, принісши таким чином, важкі наслідки.

    Важливо знати, що у разі застосування Аугментину» заборонено вживання алкоголю.

    Ще одним побічним ефектом описаного медикаменту вважається діарея, блювання і нудота. У рідкісних випадках – запаморочення і біль в області голови.

    Якщо дані симптоми тривають довгий час необхідно звернутися до лікаря для заміни препарату.

    інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи інфекції ЛОР-органів), наприклад рецидивуючий тонзиліт, синусит, середній отит, зазвичай спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae1, Moraxella catarrhalis1 і Streptococcus pyogenes; (крім таблеток Аугментину 250 мг/125 мг);

    інфекції нижніх дихальних шляхів, наприклад, загострення хронічного бронхіту, часткова пневмонія і бронхопневмонія, зазвичай спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae1 і Moraxella catarrhalis1;

    інфекції сечостатевого тракту, наприклад цистит, уретрит, пієлонефрит, інфекції жіночих статевих органів, зазвичай викликаються видами сімейства Enterobacteriaceae1 (переважно Escherichia coli1), Staphylococcus saprophyticus і видами роду Enterococcus, а також гонорея, спричинена Neisseria gonorrhoeae1;

    інфекції шкіри і м’яких тканин, зазвичай викликані Staphylococcus aureus1, Streptococcus pyogenes та видами роду Bacteroides1;

    інфекції кісток і суглобів, наприклад остеомієліт, зазвичай викликається Staphylococcus aureus1, при необхідності можливе проведення тривалої терапії.

    одонтогенні інфекції, наприклад періодонтит, одонтогенний верхньощелепної синусит, важкі дентальні абсцеси розповсюджується з целюлітом (тільки для таблетованих форм Аугментину, дозування 500 мг/125 мг, 875 мг/125 мг);

    інші змішані інфекції (наприклад септичний аборт, післяпологовий сепсис, интраабдоминальный сепсис) у рамках ступеневої терапії (тільки для таблетованих форм Аугментину дозування 250 мг/125 мг, 500 мг/125 мг, 875 мг/125 мг);

    1 Окремі представники зазначеного роду мікроорганізмів, що продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до амоксициліну (див. «Фармакодинаміка»).

    Інфекції, спричинені чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, можна лікувати препаратом Аугментин®, оскільки амоксицилін є одним з його активних інгредієнтів. Препарат Аугментин® також показаний для лікування змішаних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, а також мікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу, чутливими до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти.

    Чутливість бактерій до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти варіює залежно від регіону і з плином часу. Там, де це можливо, повинні бути прийняті до уваги локальні дані щодо чутливості.

    Для всіх лікарських форм

    підвищена чутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, інших компонентів препарату, бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніциліни, цефалоспорини) в анамнезі;

    Вибираємо антибіотики при отиті у дорослих

    Запалення вух у віці після 12 – 16 років зустрічаються набагато рідше, чим у дітей. Свою роль у цьому відіграє зрілість імунної системи, менша схильність до ГРВІ, ангін та інших захворювань верхніх дихальних шляхів.

    Антибіотики при отиті

    Разом з тим антибіотики при отиті у дорослих застосовують досить часто, так як у багатьох випадках людина не звертається до лікаря, а лікує захворювання в домашніх умовах, використовуючи протизапальні вушні краплі і засоби народної медицини. Але при бактеріальної інфекції потрібні ефективні антибіотики широкого спектру дії.

    Щоб відповісти на питання, чим лікувати отит вуха, і потрібні антибіотики взагалі, коротко опишемо механізм розвитку запалення органу слуху. Найчастіше початковою ланкою патогенезу є інфікування респіраторним вірусом.

    Набряк слизової носа призводить до порушення прохідності слухової труби і створення негативного тиску у барабанній порожнині. Спочатку виділяється ексудат не містить патогенних мікроорганізмів, приєднання бактеріальної інфекції відбувається пізніше на тлі застійних явищ і відсутності повітрообміну.

    При своєчасно розпочатому лікуванні застосування антибіотиків від отиту у дорослих можна уникнути. У 70 – 80% випадків вухо перестає турбувати після використання певних лікарських препаратів. Це місцеві протизапальні і знеболюючі вушні краплі, судинозвужувальні спреї і промивання носа, загальнозміцнююча терапія.

    • біль у вусі не проходить або виникає знову через 2 – 3 години після прийому знеболюючого препарату або крапель;
    • температура;
    • погіршення самопочуття, головний біль;
    • ослаблення слуху;
    • гнійні або сукровичні виділення з вуха.

    Зазвичай подібна клінічна картина говорить про приєднання бактеріальної інфекції. Але краще не експериментувати з самостійним застосуванням антибіотиків. Зазвичай ці засоби володіють широким спектром ефективності, однак відрізняються в плані дії на різні мікроорганізми, мають певні протипоказання і побічні ускладнення. Тому вирішувати, які антибіотики приймати при середньому отиті повинен лікар.

    Коли стає ясно, що без антибіотиків широкого спектру проти отиту не обійтися, завдання лікаря полягає у виборі оптимального препарату для конкретного пацієнта. При цьому враховується безліч факторів.

    Форма випуску

    Антибіотик аугментин, як і амоксиклав, випускається в декількох лікарських формах:

    • Таблетки;
    • Порошок, з якого готують суспензію;
    • Порошок, з якого готують розчин для ін’єкцій.

    Всі три форми містять однакові речовини, активно впливають на бактерії. Різниться тільки дозування змісту антибіотика в ліках. Так, порошок Амоксиклав 125, який використовують для приготування суспензії для дітей, містить 125 мг амоксициліну та 31.25 мг клавуланової кислоти.

    Амоксиклав Форте включає в себе подвійну дозу антибіотика. Кількість вмісту завжди вказано на упаковці.

    Аугментин при отиті у дорослих передбачає 2 діючі речовини – амоксицилін і клавулановую кислоту. Амоксицилін є протимікробним препаратом з великим впливом, дієво борються з патогенною мікрофлорою.

    В лікарському засобі він застосовується у вигляді тригідрату. Клавуналат схожий за структурою з елементами пеніцилінів. Він інактивує бета-лактамази, що деструктивно впливають на амоксицилін.

    Клавуланат попереджає руйнування антибактеріального препарату і відновлює сприйнятливість до нього у шкідливих мікроорганізмів. Звідси можна зробити висновок, Аугментин має широким впливом щодо тієї мікрофлори, яка в основному не піддається терапії іншими антибіотиками пеніцилінового ряду.

    Розглянуте протимікробний засіб може випускатися в наступних фармакологічних формах:

    • Таблетки.
    • Порошок для суспензії.
    • Порошок для ін’єкційного розчину.

    Усі вищевказані форми включають в себе одні й ті ж компоненти, активно діючі на шкідливу флору. Відрізнятися буде лише дозування змісту протимікробної речовини в препараті.

    Порошок: білого або майже білого кольору, з характерним запахом. При розведенні утворюється суспензія білого або майже білого кольору. При стоянні повільно утворюється осад білого або майже білого кольору.

    Таблетки, 250 мг 125 мг: вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, овальної форми, з втисненою написом «AUGMENTIN» на одній стороні. На зламі: від жовтувато-білого до майже білого кольору.

    Таблетки 500 мг 125 мг: вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, овальної форми, з видавленим написом «АС» і рискою на одному боці.

    Таблетки, 875 мг 125 мг: вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, овальної форми, з літерами «А» і «С» на обох сторонах і лінією розлому на одній стороні. На зламі: від жовтувато-білого до майже білого кольору.

    Порошок для приготування суспензії для прийому всередину, 125 мг 31,25 мг в 5 мл У флаконі з прозорого скла, закритому навинчивающейся алюмінієвою кришкою з контролем першого розкриття, по 11,5 р. 1 фл. разом з мірним ковпачком у картонній пачці.

    Порошок для приготування суспензії для прийому всередину, 200 мг / 28,5 мг в 5 мл, 400 мг / 57 мг в 5 мл У флаконі з прозорого скла, закритому навинчивающейся алюмінієвою кришкою з контролем першого розкриття, по 7,7 г (для дозування 200 мг / 28,5 мг в 5 мл) або 12,6 м (для дозування 400 мг / 57 мг в 5 мл). 1 фл. разом з мірним ковпачком або дозуючим шприцом у картонній пачці.

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг 125 мг. В алюміній/блістері ПВХ 10 шт. 1 блістер з пакетиком з силікагелем в упаковці з алюмінієвої ламінованої фольги. 2 упаковки з фольги у картонній пачці.

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг 125 мг. В алюміній/ПВХ/ПВДХ блістері 7 або 10 шт. 1 блістер з пакетиком з силікагелем в упаковці з алюмінієвої ламінованої фольги. 2 упаковки з ламінованої алюмінієвої фольги у картонній пачці.

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 850 мг 125 мг. В алюміній/блістері ПВХ 7 шт. 1 блістер з пакетиком з силікагелем в упаковці з алюмінієвої ламінованої фольги. 2 упаковки з фольги у картонній пачці.

    Механізм дії антибіотика при отиті

    Запалення в середньому вусі зазвичай викликані проникненням збудників хвороби (стафілококів, гемофільної палички, стрептококів) з носоглотки. Патогенні мікроби впроваджуються в слизову і починають активно розмножуватися. Продукти їх життєдіяльності викликають набряк, підвищення температури, хворобливі відчуття.

    Зовні бактерії покриті щільною оболонкою, так званої клітинної мембраною, яка надійно оберігає збудника хвороби від руйнування. Амоксицилін, що входить до аугментину, інтенсивно руйнує захисну оболонку і пригнічує розмноження бактерій.

    Однак багато патогенні мікроорганізми спроможні синтезувати бета-лактамази, що згубно впливають на пеніцилін. Клавуланова кислота здатна блокувати бета-лактамази, тим самим запобігаючи руйнування антибіотика.

    Протипоказання

    Додатково для порошку для приготування суспензії для прийому всередину, 125 мг 31,25 мг

    фенілкетонурія.

    Додатково для порошку для приготування суспензії для прийому всередину, 200 мг / 28,5 мг, 400 мг / 57 мг

    фенілкетонурія;

    порушення функції нирок (Cl креатиніну менше 30 мл/хв);

    дитячий вік до 3 міс.

    Додатково для таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 250 мг 125 мг, 500 мг 125 мг

    дитячий вік до 12 років або маса тіла менше 40 кг

    Додатково для таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 875 мг 125 мг

    З обережністю: порушення функції печінки.

    Аугментин фармакологічна дія

    Запальні процеси в середньому вусі переважно спровоковані попаданням вірусних агентів захворювання (стафілокок, гемофільна паличка, стрептокок) з носової порожнини. Шкідлива мікрофлора проникає всередину слизової і активно розмножується.

    Продукти розпаду можуть викликати набряк, гіпертермію, дискомфорт. Зовні шкідливі мікроорганізми покриті оболонкою (клітинною мембраною), надійно оберігає вірусного агента патологічного процесу від руйнування.

    Велика кількість шкідливих бактерій може синтезувати бета-лактамази, які згубно впливають на пеніцилін. Клавуланат блокує цей процес, попереджаючи руйнування протимікробного препарату.

    Крім того, Аугментин при отиті у дитини відрізняється від інших засобів високою біодоступністю. Використання даного лікарського препарату потрібно при неналежній роботі імунної системи. Так, пацієнт зможе уникнути появи несприятливих наслідків і рецидивування.

    Рубрика МКБ-10 Синоніми захворювань за МКХ-10
    A54 Гонококкова інфекція Гонококові інфекції
    Дисемінована інфекція гонококкова
    Дисемінована інфекція гонорейная
    H66 Гнійний та неуточнений середній отит Бактеріальні інфекції вуха
    Запалення середнього вуха
    Інфекції ЛОР-органів
    Інфекційно-запальне захворювання лор-органів
    Інфекційно-запальні захворювання лор-органів
    Інфекційно-запальні захворювання вуха
    Інфекційні захворювання ЛОР-органів з вираженим больовим синдромом
    Інфекція вуха
    Отит середній інфекційний
    Персистуюче запалення середнього вуха у дітей
    Вушна біль при отиті
    J01 Гострий синусит Запалення придаткових пазух носа
    Запальні захворювання придаткових пазух носа
    Гнійно-запальні процеси придаткових пазух носа
    Інфекційно-запальне захворювання лор-органів
    Інфекція придаткових пазух носа
    Комбінований синусит
    Загострення синуситу
    Гостре запалення придаткових пазух носа
    Гострий бактеріальний синусит
    Гострий синусит у дорослих
    Підгострий синусит
    Гострий Синусит
    Синусити
    J03.9 Гострий тонзиліт неуточнений (ангіна агранулоцитарная) Ангіна
    Ангіна аліментарно-геморагічна
    Ангіна вторинна
    Ангіна первинна
    Фолікулярна ангіна
    Ангіни
    Бактеріальний тонзиліт
    Запальні захворювання мигдалин
    Інфекції горла
    Катаральна ангіна
    Лакунарна ангіна
    Гостра ангіна
    Гострий тонзиліт
    Тонзиліт
    Гострий тонзиліт
    Тонзиллярная ангіна
    Фолікулярна ангіна
    Фолікулярний тонзиліт
    J06 Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної та неуточненої локалізації Бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів
    Бактеріальні інфекції органів дихання
    Болі при простудних захворюваннях
    Біль при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів
    Вірусне захворювання дихальних шляхів
    Вірусні інфекції дихальних шляхів
    Запальне захворювання верхніх дихальних шляхів
    Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів
    Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів з важко відокремлюваним мокротинням
    Запальні захворювання дихальних шляхів
    Вторинні інфекції при грипі
    Вторинні інфекції при застудах
    Грипозні стану
    Утруднене виділення мокротиння при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів
    Інфекції верхніх дихальних шляхів
    Інфекції верхніх відділів дихальних шляхів
    Інфекції дихальних шляхів
    Інфекції дихальних шляхів і легенів
    Інфекції ЛОР-органів
    Інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів
    Інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів і лор-органів
    Інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів у дорослих і дітей
    Інфекційно-запальні захворювання верхніх відділів дихальних шляхів
    Інфекційне запалення дихальних шляхів
    Інфекція дихальних шляхів
    Катар верхніх дихальних шляхів
    Катаральне запалення верхніх дихальних шляхів
    Катаральне захворювання верхніх дихальних шляхів
    Катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів
    Кашель при захворюваннях верхніх дихальних шляхів
    Кашель при застуді
    Гарячкові стани при грипі
    ГРВІ
    ГРЗ
    ГРЗ з явищами риніту
    Гостра респіраторна інфекція
    Гостре інфекційно-запальне захворювання верхніх дихальних шляхів
    Гостре простудне захворювання
    Гостре респіраторне захворювання
    Гостре респіраторне захворювання грипозного характеру
    Першіння в горлі або носі
    Застуда
    Застуда
    Простудні захворювання
    Респіраторна інфекція
    Респіраторно-вірусні інфекції
    Респіраторні захворювання
    Респіраторні інфекції
    Рецидивуючі інфекції дихальних шляхів
    Сезонна застуда
    Сезонні простудні захворювання
    Часті простудні вірусні захворювання
    J13 Пневмонія, викликана Streptococcus pneumoniae Інфекції пневмококової етіології, особливо дихальних шляхів
    Пневмококова пневмонія
    Пневмококковые інфекції
    Стрептококова пневмонія
    J14 Пневмонія, викликана Haemophilus influenzae [паличкою Афанасьєва – Пфейффера] Пневмонія, викликана Hemophilus influenzae
    J18.0 Бронхопневмонія неуточненная Бронхопневмонія
    J32.9 Хронічний синусит неуточнений Запалення бічних пазух
    Запалення носових пазух
    Поліпозний риносинусит
    J35.0 Хронічний тонзиліт Хронічна ангіна
    Запальні захворювання мигдалин
    Хронічний тонзиліт
    Тонзиллярная ангіна
    Хронічний гіпертрофічний тонзиліт
    J39.9 Хвороба верхніх дихальних шляхів неуточненная Інфекції ЛОР-органів
    Механічне подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів
    Гостре захворювання дихальних шляхів
    Рецидивуючі інфекції лор-органів
    Хронічна інфекція верхніх дихальних шляхів
    Хронічні інфекції лор-органів
    J42 Хронічний бронхіт, неуточнений Алергічний бронхіт
    Астмоідний бронхіт
    Алергічний бронхіт
    Астматичний бронхіт
    Хронічний бронхіт
    Запальне захворювання дихальних шляхів
    Захворювання бронхів
    Катар курця
    Кашель при запальних захворюваннях легень і бронхів
    Загострення хронічного бронхіту
    Рецидивуючий бронхіт
    Хронічні бронхіти
    Хронічні обструктивні захворювання легень
    Хронічний бронхіт
    Хронічний бронхіт курців
    Хронічний спастичний бронхіт
    K65 Перитоніт Абдомінальний інфекція
    Внутрішньочеревне інфекції
    Внутрішньочеревні інфекції
    Дифузний перитоніт
    Абдомінальні інфекції
    Інфекції черевної порожнини
    Інфекція черевної порожнини
    Інфекція шлунково-кишкового тракту
    Спонтанний бактеріальний перитоніт
    L08.9 Місцева інфекція шкіри та підшкірної клітковини неуточненная Абсцес м’яких тканин
    Бактеріальна або грибкова інфекція шкіри
    Бактеріальні інфекції шкіри
    Бактеріальні інфекції м’яких тканин
    Бактеріальні шкірні інфекції
    Бактеріальні ураження шкіри
    Вірусна інфекція шкіри
    Вірусні інфекції шкіри
    Запалення клітковини
    Запалення шкірних покривів в місцях ін’єкцій
    Запальні шкірні захворювання
    Гнойничковое захворювання шкіри
    Гнійничкові захворювання шкіри
    Гнійно-запальне захворювання шкіри і м’яких тканин
    Гнійно-запальні захворювання шкіри
    Гнійно-запальні захворювання шкіри та її придатків
    Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин
    Гнійні інфекції шкіри
    Гнійні інфекції м’яких тканин
    Інфекції шкіри
    Інфекції шкіри та шкірних структур
    Інфекційне ураження шкіри
    Інфекційні захворювання шкіри
    Інфекція шкіри
    Інфекція шкіри і її придатків
    Інфекція шкіри та підшкірних структур
    Інфекція шкіри та слизових оболонок
    Інфекція шкірних покривів
    Шкірні бактеріальні інфекції
    Некротизирующие підшкірні інфекції
    Неускладнені інфекції шкіри
    Неускладнені інфекції м’яких тканин
    Поверхнева ерозія шкіри з вторинною інфекцією
    Пупкова інфекція
    Змішані інфекції шкіри
    Специфічні інфекційні процеси в шкірі
    Суперінфекція шкіри
    M00.9 Піогенний артрит неуточнений (інфекційний) Інфекція суглобів
    Септичний артрит
    M86.8 Іншої остеомієліт Посттравматичний остеомієліт
    Остеомієліт з суглобовими проявами
    Посттравматичний остеомієліт
    Хронічний травматичний остеомієліт
    M89.9 Хвороба кісток неуточненная Больовий синдром при гострих запальних захворюваннях опорно-рухового апарату
    Больовий синдром при хронічних запальних захворюваннях опорно-рухового апарату
    Болі в кістково-м’язовій системі
    Біль при хронічних дегенеративних захворюваннях кісток
    Інфекція кісток
    Локальні остеопатії
    Порушення процесів мінералізації кісткової тканини
    Оссалгия
    Остеопенія
    N12 Тубулоинтерстициальный нефрит, не уточнений як гострий чи хронічний Інфекції нирок
    Інфекція нирок
    Неускладнений пієлонефрит
    Інтерстиціальний Нефрит
    Нефрит тубулярний
    Пієліт
    Пієлонефрит
    Пієлоцистах
    Післяопераційна інфекція нирок
    Тубулоинтерстициальный нефрит
    Хронічні запалення нирок
    N30.9 Цистит неуточнений Цистит, ускладнюючий пухлини сечового міхура
    N34 Уретрит і уретральний синдром Неспецифічний бактеріальний уретрит
    Бактеріальний уретрит
    Бужування уретри
    Гонококовий уретрит
    Гонорейний уретрит
    Інфекція уретри
    Негонококковый уретрит
    Негонорейний уретрит
    Гострий гонококовий уретрит
    Гострий гонорейний уретрит
    Гострий уретрит
    Ураження уретри
    Уретрит
    Уретроцистит
    N39.0 Інфекція сечовивідних шляхів без встановленої локалізації Асимптоматична бактеріурія
    Бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів
    Бактеріальні інфекції сечових шляхів
    Бактеріальні інфекції сечостатевої системи
    Бактеріурія
    Асимптоматична бактеріурія
    Бактеріурія хронічна прихована
    Безсимптомна бактеріурія
    Безсимптомна масивна бактеріурія
    Запальне захворювання сечовивідних шляхів
    Запальне захворювання сечостатевого тракту
    Запальне захворювань сечового міхура і сечовивідних шляхів
    Запальні захворювання сечовивідної системи
    Запальні захворювання сечовивідних шляхів
    Запальні захворювання урогенітальної системи
    Грибкові захворювання урогенітального тракту
    Грибкові ураження сечових шляхів
    Інфекції сечового тракту
    Інфекції сечовивідного тракту
    Інфекції сечовивідної системи
    Інфекції сечовивідних шляхів
    Інфекції сечових шляхів
    Інфекції сечових шляхів, спричинені ентерококами або змішаною флорою
    Неускладнені інфекції сечостатевого тракту
    Ускладнені інфекції сечостатевого тракту
    Інфекції органів сечостатевої системи
    Урогенітальні інфекції
    Інфекційні захворювання сечовивідних шляхів
    Інфекція сечового тракту
    Інфекція сечовивідних шляхів
    Інфекція сечовидільної системи
    Інфекція сечових шляхів
    Інфекція сечостатевих шляхів
    Інфекція урогенітального тракту
    Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
    Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
    Неускладнені інфекції сечових шляхів
    Неускладнені інфекції сечостатевої системи
    Загострення хронічної інфекції сечового тракту
    Ретроградна інфекція нирок
    Рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів
    Рецидивуючі інфекції сечових шляхів
    Рецидивуючі інфекційні захворювання сечовивідних шляхів
    Змішані уретральні інфекції
    Урогенітальна інфекція
    Урогенитальное інфекційно-запальне захворювання
    Урогенітальний мікоплазмоз
    Урологічне захворювання інфекційної етіології
    Хронічна інфекція сечового тракту
    Хронічні запальні захворювання органів малого тазу
    Хронічні інфекції сечовивідних шляхів
    Хронічні інфекційні захворювання сечовивідної системи
    N73.9 Запальні хвороби жіночих тазових органів непоточнені Абсцес органів малого тазу
    Бактеріальні захворювання урогенітального тракту
    Бактеріальні інфекції сечостатевої системи
    Бактеріальні інфекції органів малого тазу
    Внутритазовые інфекції
    Запалення в області зіва матки
    Запалення органів малого тазу
    Запальне захворювання органів малого тазу
    Запальні гінекологічні захворювання
    Запальні захворювання жіночих тазових органів
    Запальні захворювання органів малого тазу
    Запальні захворювання тазових органів
    Запальні інфекції в області тазу
    Запальні процеси в малому тазі
    Гінекологічна інфекція
    Гінекологічні інфекції
    Гінекологічні інфекційні захворювання
    Гнійно-запальні захворювання органів малого тазу
    Інфекції жіночих статевих органів
    Інфекції органів малого тазу у жінок
    Інфекції тазових органів
    Інфекції урогенітального тракту
    Інфекційні захворювання статевої системи
    Інфекційні захворювання статевих органів
    Інфекція жіночих статевих органів
    Метрит
    Гостра інфекція жіночих статевих органів
    Гостре запальне захворювання органів малого тазу
    Тазова інфекція
    Тубооваріальні запалення
    Хламідійні гінекологічні інфекції
    Хронічні запальні захворювання органів малого тазу
    Хронічні запальні захворювання придатків
    Хронічні інфекції жіночих статевих органів
    N74.3 Гонококові запальні хвороби жіночих тазових органів (A54.2 ) Гонорейні захворювання
    Гонорея
    Гонококовий Уретрит
    O08.0 Інфекція статевих шляхів і тазових органів, викликана абортом, позаматкової та молярної вагітності Септичний аборт
    O85 Післяпологовий сепсис Післяпологові інфекції
    Пельвіоперитоніт
    Післяпологовий анаеробний сепсис
    Пологова гарячка
     

    Амоксиклав при отиті у дорослих

    Амоксиклав в таблетках приймають перед їжею, при цьому його потрібно запити достатньою кількістю води. Зазвичай вміст діючих речовин зазначається наступним чином: 250/31,5, де перший показник – кількість амоксициліну в міліграмах на одну таблетку, а другий – кількість клавуланової кислоти у міліграмах на одну таблетку. Порядок прийому залежить від дози діючої речовини:

    • Амоксиклав 250/125 – 3 рази на день;
    • Амоксиклав 500/125 2 рази на день;
    • Амоксиклав 875/125– 1-2 рази в день (в залежності від ступеня тяжкості).

    Амоксиклав Квіктаб можна розчиняти у воді або розжовувати, препарат має фруктовий смак. При важкому протіканні захворювання призначаються внутрішньовенні ін’єкції.

    Складові препарату

    Порошок для приготування суспензії для прийому всередину 5 мл
    активні речовини:  
    амоксициліну тригідрат (у перерахунку на амоксицилін) 125 мг
      200 мг
      400 мг
    клавуланат калію (в перерахунку на клавулановую кислоту)1 31,25 мг
      28,5 мг
      57 мг
    допоміжні речовини: камедь ксантанова— 12,5/12,5/12,5 мг; аспартам— 12,5/12,5/12,5 мг; бурштинова кислота— 0,84/0,84/0,84 мг; кремнію діоксид колоїдний — 25/25/25 мг; гіпромелоза — 150/79,65/79,65 мг; ароматизатор апельсиновий 1 — 15/15/15 мг; ароматизатор апельсиновий 2 — 11,25/11,25/11,25 мг; ароматизатор малиновий— 22,5/22,5/22,5 мг; ароматизатор «Світла патока»— 23,75/23,75/23,75 мг; кремнію діоксид — 125/до 552/до 900 мг  

    1 При виробництві препарату клавуланат калію закладається з 5% надлишком.

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою 1 табл.
    активні речовини:  
    амоксициліну тригідрат (у перерахунку на амоксицилін) 250 мг
      500 мг
      875 мг
    клавуланат калію (в перерахунку на клавулановую кислоту) 125 мг
      125 мг
      125 мг
    допоміжні речовини: магнію стеарат— 6,5/7,27/14,5 мг; карбоксиметилкрахмал натрію — 13/21/29 мг; кремнію діоксид колоїдний— 6,5/10,5/10 мг; МКЦ — 650/до 1050/396,5 мг  
    плівкова оболонка: титану діоксид— 9,63/11,6/13,76 мг; гіпромелоза (5 cps)— 7,39/8,91/10,56 мг; гіпромелоза (15 cps)— 2,46/2,97/3,52 мг; макрогол 4000 — 1,46/1,76/2,08 мг; макрогол 6000 — 1,46/1,76/2,08 мг; диметикон 500 (силіконове масло)— 0,013/0,013/0,013 мг; вода очищена1 — -/-/-  

    1 очищена Вода видаляється в процесі нанесення плівкової оболонки.

    Фармакодинаміка

    Амоксицилін — напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, що володіє активністю проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. У той же час, амоксицилін схильний до руйнування бета-лактамазами, і тому спектр активності амоксициліну не поширюється на мікроорганізми, які продукують цей фермент.

    Клавуланова кислота — інгібітор бета-лактамаз, структурно споріднений пеніцилінів, має здатність інактивувати широкий спектр бета-лактамаз, виявлених у мікроорганізмів, стійких до пеніцилінів і цефалоспоринів.

    Клавуланова кислота має достатню ефективність відносно плазмідних бета-лактамаз, які найчастіше зумовлюють резистентність бактерій, і менш ефективна щодо хромосомних бета-лактамаз 1-го типу, які не ингибируются клавуланової кислоти.

    Присутність клавуланової кислоти у препараті Аугментин® захищає амоксицилін від руйнування ферментами — бета-лактамазами, що дозволяє розширити антибактеріальний спектр амоксициліну.

    Нижче наведена активність комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти in vitro.

    Бактерії, зазвичай чутливі до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти

    Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Streptococcus spp.,в т. ч. Streptococcus pyogenes1,2, Streptococcus agalactiae1,2 (інші бета-гемолітичні стрептококи)1,2, Staphylococcus aureus (чутлива до метициліну)1, Staphylococcus saprophyticus (чутлива до метициліну), коагулазонегативні стафілококи (чутливі до метициліну).

    Грампозитивні анаероби: Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp., в т. ч. Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros.

    Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae1, Helicobacter pylori, Moraxella cafarrhalis1, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholerae.

    Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp.,в т. ч. Bacteroides fragilis, Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens, Fusobacterium spp.,в т. ч. Fusobacterium nucleatum, Porphyromonas spp., Prevotella spp.

    Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

    Бактерії, для яких імовірна набута резистентність до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти

    Грамнегативні аероби: Escherichia coli1, Klebsiella spp.,в т. ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae1, Proteus spp.,в т. ч. Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Salmonella spp., Shigella spp.

    Грампозитивні аероби: Corynebacterium spp., Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae1,2, стрептококи групи Viridans.

    Бактерії, що володіють природною стійкістю до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти

    Грамнегативні аероби: Acinetobacter spp., Citrobacter freundii, Enterobacter spp., Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, Providencia spp., Pseudomonas spp., Serratia spp., Stenotrophomonas maltophilia, Yersinia enterocolitica.

    Інші: Chlamydia spp., в т. ч. Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Coxiella burnetii, Mycoplasma spp.

    1 Для даних бактерій клінічна ефективність комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти було продемонстровано в клінічних дослідженнях.

    2 Штами цих видів бактерій не продукують бета-лактамазу. Чутливість при монотерапії амоксициліном дозволяє припускати аналогічну чутливість до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти.

    Фармакокінетика

    Всмоктування

    Як приймати Аугментин при отиті

    Обидві діючі речовини препарату Аугментин® — амоксицилін і клавуланова кислота швидко і повністю всмоктуються із травного ТРАКТУ після перорального прийому. Абсорбція діючих речовин препарату Аугментин® оптимальна в разі прийому препарату на початку прийому їжі.

    Нижче показані дані фармакокінетичних параметрів амоксициліну і клавуланової кислоти, отримані в різних дослідженнях, коли здорові добровольці у віці 2-12 років натщесерце брали в три прийому 40 мг 10 мг/кг/добу препарату Аугментин®, порошок для приготування суспензії для прийому всередину, 125 мг 31,25 мг в 5 мл (156,25 мг).

    Таблиця 1

    Основні фармакокінетичні параметри

    Препарат Доза, мг/кг Cmax, мг/л Tmax, год AUC, мг·год/л T1/2, год

    Амоксицилін

    Аугментин®, 125 мг 31,25 мг в 5 мл

    40 7,3±1,7 2,1 (1,2–3) 18,6±2,6 1±0,33

    Клавуланова кислота

    Аугментин®, 125 мг 31,25 мг в 5 мл

    10 2,7±1,6 1,6 (1-2) 5,5±3,1 1,6 (1-2)

    Нижче показані дані фармакокінетичних параметрів амоксициліну і клавуланової кислоти, отримані в різних дослідженнях, коли здорові добровольці у віці 2-12 років приймали препарат натщесерце Аугментин®, порошок для приготування суспензії для прийому всередину, 200 мг / 28,5 мг в 5 мл (228,5 мг) в дозі 45 мг 6,4 мг/кг/добу, розділеній на два прийоми.

    Таблиця 2

    Діюча речовина Cmax, мг/л Tmax, год AUC, мг·год/л T1/2, год
    Амоксицилін 11,99±3,28 1 (1-2) 35,2±5 1,22±0,28
    Клавуланова кислота 5,49±2,71 1 (1-2) 13,26±5,88 0,99±0,14

    Нижче показані дані фармакокінетичних параметрів амоксициліну і клавуланової кислоти, отримані в різних дослідженнях, коли здорові добровольці приймали одну дозу препарату Аугментин®, порошок для приготування суспензії для прийому всередину, 400 мг / 57 мг в 5 мл (457 мг).

    Таблиця 3

    Діюча речовина Cmax, мг/л Tmax, год AUC, мг·год/л
    Амоксицилін 6,94±1,24 1,13 (0,75–1,75) 17,29±2,28
    Клавуланова кислота 1,1±0,42 1 (0,5–1,25) 2,34±0,94

    – 1 табл. препарату Аугментин®, 250 мг 125 мг (375 мг);

    – 2 табл. препарату Аугментин®, 250 мг 125 мг (375 мг);

    – 1 табл. препарату Аугментин® 500 мг 125 мг (625 мг);

    – 500 мг амоксициліну;

    – 125 мг клавуланової кислоти.

    Таблиця 4

    Препарат Доза, мг Cmax, мг/мл Tmax, год AUC, мг·год/л T1/2, год

    Амоксицилін у складі препарату Аугментин®

    Аугментин®, 250 мг 125 мг 250 3,7 1,1 10,9 1
    Аугментин®, 250 мг 125 мг, 2 табл. 500 5,8 1,5 20,9 1,3
    Аугментин®500 мг 125 мг 500 6,5 1,5 23,2 1,3
    Амоксицилін 500 мг 500 6,5 1,3 19,5 1,1

    Клавуланова кислота у складі препарату Аугментин®

    Аугментин®, 250 мг 125 мг 125 2,2 1,2 6,2 1,2
    Аугментин®, 250 мг 125 мг, 2 табл. 250 4,1 1,3 11,8 1
    Клавуланова кислота, 125 мг 125 3,4 0,9 7,8 0,7
    Аугментин®500 мг 125 мг 125 2,8 1,3 7,3 0,8

    При застосуванні препарату Аугментин® концентрації амоксициліну в плазмі схожі з такими при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну.

    – 2 табл. препарату Аугментин®, 875 мг 125 мг (1000 мг).

    Таблиця 5

    Препарат Доза, мг Cmax, мг/л Tmax, год AUC, мг·год/л T1/2, год

    Амоксицилін у складі препарату Аугментин®

    Аугментин®, 875 мг 125 мг

    1750 11,64±2,78 1,5 (1-2,5) 53,52±12,31 1,19±0,21

    Клавуланова кислота у складі препарату Аугментин®

    Аугментин®, 875 мг 125 мг

    250 2,18±0,99 1,25 (1-2) 10,16±3,04 0,96±0,12

    Розподіл

    Як і при в/в введенні комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти, терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти виявляються в різних тканинах та інтерстиціальній рідині (жовчний міхур, тканини черевної порожнини, шкіра, жирова і м’язова тканина, синовіальна та перитонеальна рідини, жовч, гнійне відокремлюване).

    Амоксицилін і клавуланова кислота володіють слабкою ступенем зв’язування з білками плазми крові. Проведені дослідження показали, що з білками плазми крові зв’язується близько 25% загальної кількості клавуланової кислоти та 18% амоксициліну в плазмі крові.

    У дослідженнях на тваринах не було виявлено кумуляції компонентів препарату Аугментин® у якомусь органі.

    Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, проникає в грудне молоко. У грудному молоці можуть бути виявлені також слідові кількості клавуланової кислоти. За винятком можливість розвитку діареї і кандидозу слизових оболонок порожнини рота, невідомо ніяких інших негативних впливів амоксициліну та клавуланової кислоти на здоров’я немовлят, вскармливаемых грудним молоком.

    Дослідження репродуктивної функції у тварин показали, що амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар’єр. Однак не було виявлено негативного впливу на плід.

    Метаболізм

    10-25% від початкової дози амоксициліну виводиться нирками у вигляді неактивного метаболіту (пенициллоевая кислота). Клавуланова кислота піддається інтенсивному метаболізму до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-3Н-пірол-3-карбонової кислоти і -аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виводиться нирками, через ШКТ, а також з видихуваним повітрям у вигляді діоксиду вуглецю.

    Виведення

    Як і інші пеніциліни, амоксицилін виводиться в основному нирками, тоді як клавуланова кислота — за допомогою як ниркового, так і внепочечного механізмів.

    Приблизно 60-70% амоксициліну і близько 40-65% клавуланової кислоти виводиться нирками в незміненому вигляді в перші 6 год після прийому 1 табл. 250 мг 125 мг або 1 табл. 500 мг 125 мг.

    Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не клавуланової кислоти (див. «Взаємодія»).

    Антибіотики при лікуванні отиту у дітей: що може призначити лікар

    Про захворювання

    Отит — запальні захворювання вуха. При його лікуванні найчастіше призначаються антибіотики. Аугментин при отиті призначають дітям та дорослим. Це напівсинтетичний комбінований антибіотик. Володіє широким спектром дії.

    Лікарі цей медикамент призначають при тонзиліті, гаймориті, гнійних ранах, при інфекційних хворобах органів дихання. Препарат вважається найбільш ефективним при лікуванні ангіни у дітей. Він відмінно бореться з гемофільними і стрептококовими паличками при запаленні мигдалин.

    Вилікувати гнійний отит можна тільки з допомогою антибіотиків. Інших ефективних способів немає. Антибіотична лікування показане всім людям, включаючи:

    • пацієнтів з імунодефіцитом;
    • дітей віком до 2 років;
    • людей, які мають захворювання, що перешкоджають лікуванню антибіотиками.

    Як приймати Аугментин при отиті

    До вживання Аугментину лікар робить аналіз на чутливість патогенної мікрофлори до різних медикаментозних засобів. Купуючи Аугментин, слід ретельно ознайомитися з інструкцією та ймовірними протипоказаннями.

    Вживання таблеток Аугментину під час отиту призначається, коли відзначається самопочуття пацієнта середньої тяжкості. Крім того, він у стані сам прийняти медикаментозний препарат і у нього відсутні складності всередині організму.

    Проміжок між прийомами препарату становить 8 годин для ліків з концентрацією амоксициліну 250-500 мг і 12 годин для засобу, що містить 875 мг амоксициліну. Аугментин призначається таким чином:

    • 250/125 – тричі на добу;
    • 500/125 – 2-3 рази протягом дня;
    • 875/125 – 1-2 рази на добу.

    При складних запальних процесах у вусі дозування може бути змінена. У вкрай важких ситуаціях проводяться ін’єкції внутрішньовенно. У той же час таке введення Аугментину має бути повільним – 3-4 хвилини.

    Дане медикаментозне засіб дозволено розчиняти у воді. При важких запальних явищах призначають ін’єкцію Аугментину внутрішньовенно. Треба постійно здійснювати контроль за станом нирок або печінки при тривалому використанні антибактеріального засобу.

    Також потрібно пам’ятати, що прийом алкогольних напоїв забороняється протягом усього терапевтичного курсу. Тривалість лікування у дорослому віці не перевищує 15 діб. Оцінка самопочуття хворого здійснюється на 2-3 добу використання протимікробного засобу.

    Склад

    5 мл суспензії містить

    активні речовини: амоксициліну (у вигляді амоксициллинатригидрата) 400 мг;

    кислота клавуланова (у вигляді калію клавуланату) 57 мг,

    допоміжні речовини: камедь ксантанова, аспартам,кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, кросповідон, натриякроскармеллоза, натрію бензоат, ароматизатор полуничний, кремнію диоксидбезводный.

    Застосування при вагітності і годуванні грудьми

    У дослідженнях репродуктивних функцій у тварин пероральне і парентеральне введення препарату Аугментин® не викликало тератогенні ефекти.

     

    В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом плодових оболонок було встановлено, що профілактична терапія препаратом Аугментин® може бути пов’язана з підвищенням ризику некротизирующего ентероколіту у новонароджених.

    Препарат Аугментин® можна застосовувати під час грудного вигодовування. За винятком можливість розвитку діареї або кандидозу слизових оболонок порожнини рота, пов’язаних з проникненням у грудне молоко слідових кількостей діючих речовин цього препарату, ніяких інших несприятливих ефектів у немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, не спостерігалося.

    Побічні ефекти від прийому антибіотиків

    Побічні реакції на ліки в дорослому і дитячому віці проявляються однаково:

    • виникнення проносу, блювотного рефлексу і нудоти;
    • запаморочення, судомні стани і больові відчуття в голові;
    • загострення гастриту;
    • поява стоматиту;
    • загострення захворювань товстого кишечника і печінки;
    • у деяких випадках на мові утворюється чорний наліт;
    • формування алергії в якості шкірного висипу.

    Крім того, у даного лікарського препарату існують певні протипоказання:

    • Ліки не рекомендовано приймати людям з сприйнятливістю до складових препарату – амоксициліну або клавуланату.
    • При печінкових або ниркових ураженнях засіб здатне погіршити перебіг захворювання;
    • Мононуклеоз і лімфолейкоз. При наявності також стануть перешкодою для застосування Аугментину. У такій ситуації проявляється висипання.

    Як приймати Аугментин при отиті

    Коли з’явилася алергія, то терапія даними антибактеріальним засобом повинна бути припинена і розпочато альтернативне лікування. Обережно застосовується Аугментин при наявності таких патологічних явищ, як цироз печінки та ниркова недостатність.

    Побічні дії препарату у дорослих і дітей виявляються однаково:

    • з’являється діарея, блювання і нудота;
    • запаморочення, конвульсії і головний біль;
    • може загостритися гастрит;
    • рідко з’являється стоматит;
    • можуть загострити хвороби товстої кишки та печінки;
    • іноді на мові з’являється наліт чорного кольору;
    • виявляється алергічна реакція у вигляді шкірних висипань.

    Для зниження ризику прояву побічних ефектів лікарський засіб рекомендується вживати під час прийому їжі.

    Небажані явища, представлені нижче, перераховані у відповідності з ураженням органів і систем органів та частотою зустрічальності. Частота зустрічальності визначається наступним чином: дуже часто — ≥1/10;

    часто — ≥1/100 і {a}lt;1/10; нечасто — ≥1/1000 і {a}lt;1/100; рідко — ≥1/10000 і {a}lt;1/1000; дуже рідко — {amp}lt;1/10000, включаючи окремі випадки. Категорії частоти були сформовані на підставі клінічних досліджень препарату і пострегистрационного спостереження.

    Інфекційні та паразитарні захворювання: часто — кандидоз шкіри та слизових оболонок.

    З боку крові та лімфатичної системи: рідко — оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію), оборотна тромбоцитопенія; дуже рідко — оборотний агранулоцитоз і оборотна гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та ПВ, анемія, еозинофілія, тромбоцитоз.

    З боку імунної системи: дуже рідко — ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

    Як приймати Аугментин при отиті

    З боку нервової системи: нечасто — запаморочення, головний біль; дуже рідко — оборотна гіперактивність, судоми (судоми можуть спостерігатися у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у тих, хто отримує високі дози препарату), безсоння, збудження, тривога, зміна поведінки.

    – дорослі: дуже часто — діарея; часто — нудота, блювання;

    – діти: часто — діарея, нудота, блювання;

    – вся популяція: нудота найбільш часто була пов’язана з використанням високих доз препарату. Якщо після початку прийому препарату спостерігаються небажані реакції з боку ШКТ, вони можуть бути усунені, якщо приймати Аугментин® на початку прийому їжі;

    нечасто — порушення травлення; дуже рідко — антибіотико-асоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик, гастрит, стоматит; зміна забарвлення поверхневого шару емалі у дітей.

    З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто — помірне підвищення активності АСТ і/або АЛТ. Дане явище спостерігається у пацієнтів, які отримували терапію бета-лактамними антибіотиками, однак клінічна значущість невідома.

    Дуже рідко — гепатит і холестатична жовтяниця. Дані явища спостерігається у пацієнтів, які отримують терапію антибіотиками пеніцилінового ряду і цефалоспоринами. Збільшення концентрації білірубіну і ЛФ.

    Небажані явища з боку печінки спостерігаються головним чином у чоловіків і хворих похилого віку і можуть бути пов’язані з тривалою терапією. Дані небажані явища рідко спостерігаються у дітей.

    Як приймати Аугментин при отиті

    Перераховані ознаки і симптоми зазвичай зустрічаються в процесі або відразу після закінчення терапії, однак в окремих випадках можуть не проявлятися протягом кількох тижнів після закінчення терапії. Небажані явища, як правило, оборотні.

    Небажані явища з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідких випадках були повідомлення про летальні наслідки. Майже у всіх випадках це були пацієнти з серйозною супутньою патологією або пацієнти, які отримують одночасно потенційно гепатотоксичність препарати.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — висипання, свербіж, кропив’янка; рідко — багатоформна еритема; дуже рідко — синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

    У разі виникнення шкірних алергічних реакцій лікування препаратом Аугментин® необхідно припинити.

    З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко — інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. «Передозування»), гематурія.

    Взаємодія

    Одночасне застосування препарату Аугментин® і пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує канальцеву секрецію амоксициліну, тому одночасне застосування препарату Аугментин® і пробенециду може призводити до підвищення і персистенції в крові концентрації амоксициліну, але не клавуланової кислоти.

    Одночасне застосування алопуринолу та амоксициліну може підвищувати ризик виникнення шкірних алергічних реакцій. В даний час в літературі немає даних про одночасному застосуванні комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти та алопуринолу.

    Пеніциліни здатні уповільнювати виведення з організму метотрексату за рахунок інгібування його канальцевої секреції, тому одночасне застосування препарату Аугментин і метотрексату може збільшити токсичність метотрексату.

    Як і інші антибактеріальні препарати, препарат Аугментин® може впливати на кишкову мікрофлору, приводячи до зниження всмоктування естрогенів з ШКТ і зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.

    У літературі описуються поодинокі випадки збільшення MHO у пацієнтів при сумісному застосуванні аценокумаролу або варфарину та амоксициліну. При необхідності одночасного призначення препарату Аугментин® з антикоагулянтами ПВ або MHO повинні ретельно контролюватися при призначенні або відміні препарату Аугментин®, може знадобитися корекція дози антикоагулянтів для прийому всередину.

    Спосіб застосування та дози

    Всередину.

    Режим дозування встановлюється індивідуально, залежно від віку, маси тіла, функції нирок пацієнта, а також від ступеня тяжкості інфекції.

    Для зниження потенційно можливих порушень з боку ШКТ і для оптимізації всмоктування препарат слід приймати на початку прийому їжі. Мінімальний курс антибактеріальної терапії становить 5 днів.

    Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду клінічної ситуації.

    При необхідності можливе проведення ступінчастої терапії (спочатку парентеральне введення препарату з наступним переходом на пероральний прийом).

    Необхідно пам’ятати, що 2 табл. препарату Аугментин®, 250 мг 125 мг не еквівалентні 1 табл. препарату Аугментин® 500 мг 125 мг.

    Дорослі та діти від 12 років і старше або з масою тіла 40 кг і більше. Рекомендується використовувати 11 мл суспензії у дозі 400 мг / 57 мг в 5 мл, що еквівалентно 1 табл. препарату Аугментин®, 875 мг 125 мг.

    По 1 табл. 250 мг 125 мг 3 рази на добу при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості. При інфекціях тяжкого ступеня (включають хронічні та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, хронічні та рецидивуючі інфекції нижніх дихальних шляхів) інші рекомендовані дозування препарату Аугментин®.

    Як приймати Аугментин при отиті

    По 1 табл. 500 мг 125 мг 3 рази на добу.

    По 1 табл. 875 мг 125 мг 2 рази на добу.

    Діти у віці від 3 міс до 12 років з масою тіла менше 40 кг Розрахунок дози проводять залежно від віку і маси тіла, вказують у мг/кг/добу або в мл суспензії. Добову дозу ділять на 3 прийоми через кожні 8 год (125 мг 31,25 мг) або на 2 прийоми через кожні 12 год (200 мг / 28,5 мг, 400 мг / 57 мг). Рекомендований режим дозування та кратність прийому представлені в таблиці нижче.

    Таблиця 6

    Режим дозування препарату Аугментин® (розрахунок дози проведений за амоксициліну)

    Дози Суспензія 4:1 (125 мг 31,25 мг в 5 мл); в 3 прийоми кожні 8 год Суспензія 7:1 (200 мг / 28,5 мг в 5 мл або 400 мг / 57 мг в 5 мл); у 2 прийоми кожні 12 год
    Низькі 20 мг/кг/сут 25 мг/кг/сут
    Високі 40 мг/кг/сут 45 мг/кг/сут

    Низькі дози препарату Аугментин® рекомендовані для лікування інфекцій шкіри і м’яких тканин, а також рецидивуючого тонзиліту.

    Високі дози препарату Аугментин® рекомендовані для лікування таких захворювань, як середній отит, синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів і сечовивідних шляхів, інфекції кісток і суглобів.

    Недостатньо клінічних даних для рекомендації застосування препарату Аугментин® в дозі більше 40 мг 10 мг/кг в 3 прийоми (суспензія 4:1) у дітей молодше 2 років.

    Діти від народження до 3 міс. Внаслідок незрілості видільної функції нирок рекомендована доза препарату Аугментин® (розрахунок за амоксициліну) становить 30 мг/кг/добу в 2 прийоми у вигляді суспензії 4:1.

    Діти, що народилися передчасно. Немає рекомендацій щодо режиму дозування.

    Особливі групи пацієнтів

    Пацієнти літнього віку. Корекція режиму дозування не потрібна, застосовується такий самий режим дозування, як у більш молодих пацієнтів. У пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок призначаються відповідні дози для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок.

    Пацієнти з порушенням функції печінки. Лікування проводять з обережністю; регулярно здійснюють моніторинг функції печінки. Недостатньо даних для зміни в рекомендації доз у таких пацієнтів.

    Пацієнти з порушенням функції нирок. Корекція режиму дозування базується на максимальній рекомендованій дозі амоксициліну та значенні кліренсу креатиніну.

    Таблиця 7

    Режим дозування препарату Аугментин®

    Cl креатиніну, мл/хв Суспензія 4:1 (125 мг 31,25 мг в 5 мл) Суспензія 7:1 (200 мг / 28,5 мг в 5 мл або 400 мг / 57 мг в 5 мл) Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг 125 мг Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг 125 мг Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 875 мг 125 мг
    {amp}gt;30 Корекція режиму дозування не потрібна Корекція режиму дозування не потрібна Корекція режиму дозування не потрібна Корекція режиму дозування не потрібна Корекція режиму дозування не потрібна
    10-30 15 мг 3,75 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 500 мг 125 мг 2 рази на добу 1 табл. (при легкому і середньотяжкому перебігу інфекції) 2 рази на добу 1 табл. (при легкому і середньотяжкому перебігу інфекції) 2 рази на добу
    {amp}lt;10 15 мг 3,75 мг/кг/добу, максимальна доза — 500 мг 125 мг/добу 1 табл. (при легкому і середньотяжкому перебігу інфекції) 1 раз на добу 1 табл. (при легкому і середньотяжкому перебігу інфекції) 1 раз на добу

    У більшості випадків по можливості слід віддавати перевагу парентеральної терапії.

    Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі. Порошок для приготування розчину для прийому всередину: 15 мг 3,75 мг/кг/добу.

    Перед сеансом гемодіалізу слід ввести одну додаткову дозу 15 мг 3,75 мг/кг.

    Для відновлення концентрації активних компонентів препарату Аугментин® в крові другу додаткову дозу 15 мг 3,75 мг/кг слід ввести після сеансу гемодіалізу.

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг 125 мг: корекція режиму дозування базується на максимальній рекомендованій дозі амоксициліну.

    2 табл. 250 мг 125 мг в 1 прийом кожні 24 год.

    Під час сеансу діалізу додатково 1 доза (1 табл.) і ще 1 табл. в кінці сеансу діалізу (для компенсації зниження сироваткових концентрацій амоксициліну та клавуланової кислоти).

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг 125 мг: корекція режиму дозування базується на максимальній рекомендованій дозі амоксициліну.

    1 табл. 500 мг 125 мг в 1 прийом кожні 24 год.

    Спосіб приготування суспензії

    Суспензію готують безпосередньо перед першим застосуванням. У флакон з порошком слід додати приблизно 60 мл кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури, далі закрити флакон кришкою і струшувати до повного розведення порошку, дати флакону постояти протягом 5 хв для забезпечення повного розведення.

    Потім додати воду до мітки на флаконі і знову струсити флакон. В цілому, для приготування суспензії потрібно близько 92 мл води для дозування 125 мг 31,25 мг і 64 мл води для дозувань 200 мг / 28,5 мг і 400 мг 57 мг.

    Флакон слід добре струшувати перед кожним використанням. Для точного дозування препарату слід використовувати мірний ковпачок, який необхідно добре промивати водою після кожного застосування. Після розведення суспензію слід зберігати не більше 7 днів в холодильнику, але не заморожувати.

    Для дітей, молодших 2 років отмеренную разову дозу суспензії препарату Аугментин® можна розвести водою у співвідношенні 1:1.

    Передозування

    Описана амоксициллиновая кристалурія, в деяких випадках призводила до розвитку ниркової недостатності (див. «Особливі вказівки»).

    Судоми у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у тих, хто отримує високі дози препарату.

    Лікування: симптомів з боку ШЛУНКОВО — симптоматична терапія, приділяючи особливу увагу нормалізації водно-електролітного балансу. Амоксицилін і клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку шляхом гемодіалізу.

    Результати проспективного дослідження, яке було проведено за участю 51 дитини у токсикологічному центрі, показали, що введення амоксициліну в дозі менше 250 мг/кг не призводило до значущих клінічних симптомів і не вимагало промивання шлунка.

    Особливі вказівки

    Перед початком лікування препаратом Аугментин® необхідно зібрати детальний анамнез щодо попередніх реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші речовини, що викликають алергічну реакцію у пацієнта.

    Описані серйозні, а іноді і летальні реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції) на пеніциліни. Ризик виникнення таких реакцій найбільш високий у пацієнтів, що мають в анамнезі реакції гіперчутливості на пеніциліни.

    При серйозних анафілактичних реакціях слід негайно ввести пацієнту епінефрин. Можуть знадобитися також оксигенотерапія, в/в введення ГКС і забезпечення прохідності дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

    У разі підозри на інфекційний мононуклеоз препарат Аугментин® не слід застосовувати, оскільки у пацієнтів з цим захворюванням амоксицилін може викликати кореподобную шкірний висип, що ускладнює діагностику захворювання.

    Тривале лікування препаратом Аугментин® може привести до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів.

    В цілому препарат Аугментин® добре переноситься і має властивої всім пеніцилінів низьку токсичність. Під час тривалої терапії препаратом Аугментин® рекомендується періодично оцінювати функцію нирок, печінки та кровотворення.

    З метою зниження ризику розвитку побічних ефектів з боку ШКТ слід приймати препарат на початку прийому їжі.

    У пацієнтів, які отримували комбінацію амоксициліну з клавуланової кислоти спільно з непрямими (пероральними) антикоагулянтами, у рідкісних випадках повідомлялося про збільшення ПВ (підвищення MHO). При спільному призначенні непрямих (пероральних) антикоагулянтів з комбінацією амоксициліну з клавуланової кислоти необхідний контроль відповідних показників.

    У пацієнтів з порушенням функції нирок дозу препарату Аугментин® слід призначати відповідно до ступеня порушення (див. «Спосіб застосування та дози», Пацієнти з порушенням функції нирок).

    У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко виникає кристалурія, переважно при парентеральної терапії. Під час введення високих доз амоксициліну рекомендується приймати достатню кількість рідини і підтримувати адекватний діурез для зменшення ймовірності утворення кристалів амоксициліну (див. «Передозування»).

    Прийом препарату Аугментин® всередину призводить до високого вмісту амоксициліну в сечі, що може призводити до хибнопозитивних результатів при визначенні глюкози в сечі (наприклад проба Бенедикта, проба Фелінга).

    Догляд за порожниною рота допомагає запобігти зміна забарвлення зубів, асоційовану з прийомом препарату, оскільки для цього досить чистити зуби (для суспензій).

    Необхідно використовувати препарат Аугментин® протягом 30 днів з моменту відкриття упаковки з алюмінієвої фольги ламінованої (для таблеток)

    Зловживання і лікарська залежність. Не спостерігалося лікарської залежності, звикання і реакцій ейфорії, пов’язаних з вживанням препарату Аугментин®.

    Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Оскільки препарат може викликати запаморочення, що необхідно попередити пацієнтів про заходи обережності при керуванні транспортним засобом або роботи з механізмами, що рухаються.

    ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ