ХВОРОБИ

Як приймати цефазолін при гаймориті Дешеві аналоги

Показання до застосування антибіотика Цефазоліну

Цефазолін є ефективним антибактеріальним препаратом, який можна застосовувати навіть дітям. Він відноситься до антибіотиків-полусинтетикам і є досить потужним, тому його варто приймати лише в тому випадку, якщо препарат прописав лікар при певному інфекційному захворюванні.

Перед тим як почати курс терапії з застосуванням Цефазоліну необхідно обов’язково здати аналіз на бакпосів, який визначить конкретного збудника. Справа в тому, що зазначений препарат не діє на деякі штами і лікування може виявитися повністю даремним.

https://www.youtube.com/watch?v=ytadvertise

Дозування, а також терапевтичний курс, протягом якого необхідно застосовувати ліки, повинні визначатися лікарем. При цьому він буде враховувати всі індивідуальні особливості, які має організм.

Цефазолін не слід застосовувати без попереднього здійснення шкірної проби, за допомогою якого встановлюється або виключається зайва чутливість до препарату. Перед тим як розводити препарат, слід врахувати, що він призначений виключно для внутрішньовенного введення (струминного або краплинного), або ж для внутрішньом’язових ін’єкцій. Тобто, интратекальное введення ліки строго протипоказано.

Якщо препарат необхідно застосовувати шляхом внутрішньом’язових ін’єкцій, то порошок слід розводити у стерильній воді (2-3 мл на флакон ліки). Також для такого введення препарату можна використовувати Лідокаїн (0,5%) або Новокаїн (2%) – ці болезаспокійливі речовини здатні зробити укол практично безболісним.

Що стосується внутрішньовенно крапельне введення препарату, то тут для його розведення використовується основний розчинник (100-150 мл). При цьому розчинником порошку може бути стерильний фізіологічний розчин, розчин Рінгера і т. д.

Як було сказано раніше, дозування препарату визначається станом хворого. Однак існують такі рекомендовані дози препарату при різних захворюваннях:

  • Легкі інфекції, які розвинулися в результаті попадання в організм стафілококів чи стрептококів. Тут застосовують 500 мг-1 г Цефазоліну через 12-годинний інтервал. Якщо є така необхідність, то інтервал між застосуванням препарату можна вкоротити до 8 годин, однак, одноразова доза при цьому не повинна перевищувати 500 мг. На добу можна застосовувати не більше 2 г препарату.
  • Гострі інфекції сечових шляхів. Це стосується таких неускладнених хвороб, як цистит, уретрит і т. д. В цьому випадку використовують 1 г Цефазоліну, який вводять раз на 12 годин. Отже, добова доза препарату становить 2 р.
  • Пневмонія. Мова йде про захворювання, що було викликано пневмококами. Пневмонію слід лікувати за допомогою Цефазоліну шляхом його введення кожні 12 годин по 500 мг. На добу не можна застосовувати більше 1 г препарату.
  • Інфекції, що мають середню або важку ступінь тяжкості. Тут дозування препарату є дещо більшою і становить 3-4 г на добу. Тобто, Цефазолін слід вводити кожні 6-8 годин.
  • Інфекційні хвороби, які представляють серйозну загрозу життю пацієнта. Такі стани потребують введення 1-1,5 г препарату кожні 6 годин. Добова доза в цьому випадку становить від 4 до 6 г антибіотика. Слід зазначити, що якщо стоїть питання життя і смерті пацієнта, то в особливо важких випадках доза ліків може бути збільшена до 12 г на добу.

У дитячому віці, а особливо – у немовлят, препарат приймають лише у разі, якщо дитині загрожує смертельна небезпека від виниклої інфекції. Подібне лікування повинне проводитися в стаціонарі під суворим наглядом лікаря.

Цефазолін – це той антибактеріальний препарат, який здатний усунути досить великий список хвороб, викликаних різними патогенними мікроорганізмами. З цієї причини його призначають для лікування інфекційних уражень різних органів в організмі. Сьогодні препарат призначають при таких інфекційно-запальних патологіях:

  • Бронхіт. Це стосується як гострої, так і хронічної форми захворювання.
  • Бронхоектази з інфікуванням.
  • Пневмонія. Препарат призначають лише в тому випадку, якщо це захворювання було викликане бактеріями. Проти пневмонії грибкового або вірусного походження Цефазолін безсилий.
  • Бронхопневмонія.
  • Інфекційні патології, що виникли в області грудної клітини. Таке іноді відбувається після того, як пацієнт переніс будь-яке хірургічне втручання у відповідному відділі (грудному). Одним з таких втручань є пункція.
  • Емпієма плеври (пиоторакс).
  • Гнійні процеси, що виникли у легкому.
  • Отит.
  • Тонзиліт.
  • Пієлонефрит. Ліки ефективно як при гострій, так і при хронічній формі хвороби.
  • Інфекції сечостатевої системи. Мова йде про циститі, уретриті, простатиті.
  • Венеричні інфекційні захворювання, які легко передаються статевим шляхом. До них відносяться гонорея, сифіліс, а також інші хвороби.
  • Інфекційні хвороби, які вражають шкірні покриви. Крім того, препарат призначають і при тих інфекціях шкіри і м’яких тканин, які виникли після хірургічних операцій.
  • Гангрена, що характеризується, як інфікована.
  • Інфекції, які виникли в ранах і опіках будь-якої локалізації.
  • Інфекційні хвороби, що вражають очі і впливають на якість зору в результаті.
  • Період після аборту, який може супроводжуватися розвитком інфекцій в матці.
  • Зараження крові (сепсисное стан).

Крім усього іншого, Цефазолін дуже часто призначають і при тих патології інфекційного походження, які вражають кісткову тканину і суглоби. Препарат ефективний під час лікування целюліту, де показує відмінні результати.

Незалежно від того, яке захворювання з вищенаведених потребує лікування, призначенням Цефазоліну повинен займатися тільки фахівець. До того ж, без його участі цей препарат не можна придбати в аптеці – для цього потрібен рецепт латинською від лікаря.

Протипоказань у антибіотика не дуже багато, але серед абсолютних видів виділяють:

  1. Період вагітності.
  2. Індивідуальна непереносимість та чутливість до ліків даного виду.
  3. Лактація.
  4. Вік дітей віком до 1 місяця.
 

Використовувати від гаймориту антибіотик треба акуратно людям, у яких є проблеми в роботі нирок. Дозування для таких пацієнтів підбирається за іншими параметрами, виходячи зі ступеня тяжкості ниркових хвороб.

Цефазолін володіє великою кількістю побічних дій і найпоширеніші з них такі:

  1. Алергія, з’являється у вигляді кропив’янки на тілі, супроводжується лихоманкою, ознобом. У рідкісних випадках можлива поява бронхоспазму, синдрому Лайєлла, анафілактичного шоку.
  2. Під час і після лікування можуть бути розлади і збої в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У пацієнтів з’являється нудота, змінюється блювотою, змінюється стілець. В результаті терапії може утворитися грибок травної системи, іншими словами кандидоз слизової.
  3. В окремих випадках бувають збої роботи печінки. Визначити порушення вийде лабораторним методом.
  4. Побічна дія проявляється з боку крові. Антибіотик скорочує кількість лейкоцитів, можливе виникнення гемолітичної анемії.
  5. Препарат призводить до погіршення роботи нирок, за рахунок чого потрібно проводити контроль біохімічних дані.
  6. Місцевий прояв побічного ефекту помічається з боку крові, під назвою флебіт – запалення венозних стінок, зі сторони, куди вводиться препарат.

Як видно, ліки може викликати багато побічних дій, тому призначати антибіотик повинен тільки лікар.

Принцип дії препарату при гаймориті

Цефазолін – антибіотик першого покоління, що випускається у вигляді порошку для подальшого розведення і використання розчину для ін’єкцій. Ліки містить натрієву сіль, а виробництво буває зарубіжне та вітчизняне. Дозування Цефазоліну буває різною, продається засіб у невеликих флаконах по 0,5, 1 та 2 гр.

Цефазолін має бактерицидну дію, яке не дозволяє формувати клітин і розвиватися бактеріям, за рахунок цього вони гинуть. Дія препарату базується на грампозитивні бактерії, певні види грамнегативних мікробів та на спірохети.

Ліки застосовується виключно для ін’єкцій, оскільки в ШКТ руйнується. Уколи від гаймориту Цефазолін не очищають гайморові пазухи, але згубно впливають на бактерії, що провокують захворювання, що не дозволяють розвиватися запалення.

Склад і дозування Цефазоліну

У складі порошку є єдине активна речовина – цефазоліну натрію. Ліки, має білий колір, міститься у флаконах. Після додавання води або іншого розчинника (новокаїну, лідокаїну, фізичної розчину), а також ретельного струшування препарат перетворюється в безбарвну рідину, як вода.

Препарат випускається в трьох варіантах дозування активного компонента у флаконі:

  • 250 мг;
  • 500 мг;
  • 1000 мг (1 р).

Така кількість варіантів дозування препарату оптимально для лікування будь-яких інфекційно-запальних недуг. Особливо це стосується пацієнтів дитячого віку, де дозування ліків, як правило, мінімальна.

Цефазолін для уколів

Цефазолін часто використовується при гаймориті і різних синуситів, ЛОР-хвороби, але є й інші хвороби, коли може призначатися препарат. При гаймориті ліки використовується для знищення бактерій, які провокують захворювання.

Уколи антибіотика призначаються в таких випадках:

  1. Коли немає можливості використовувати пероральні засоби.
  2. Інші ліки для внутрішнього застосування не дають ефекту.
  3. Гайморит протікає у важкій формі з явною інтоксикацією.
  4. Гайморит доповнюється бронхіт, отит.
  5. Ймовірність ускладнень в ході захворювання, що вимагає швидкого лікування.
  6. Уколи використовуються після оперативного втручання.
  7. Є хвороби ШЛУНКОВО-кишкового тракту, коли таблетки використовувати не рекомендується.

Оскільки застосовувати медикамент при гаймориті можна лише через ін’єкції, то лікування проводять в умовах лікарні. Крім такого антибіотика, доктора використовують допоміжні препарати, що покращують дихання через ніс, звільняють пазухи, покращують відтік слизу, гною.

Єдина лікарська форма препарату – це сухий порошок, з якого готують розчин для ін’єкцій. Як правило, застосування цих ліків відбувається в умовах стаціонару, однак, в окремих випадках пацієнти проходять лікування та будинку шляхом внутрішньом’язового введення.

Потрібно сказати, що Цефазолін у формі таблеток не виробляється на сьогоднішній день. Справа в тому, що таблетована форма випуску ліки не є доцільною з терапевтичної точки зору, так як препарат в такому випадку буде повністю розчинятися в ШКТ.

Отже, від прийому таких таблеток не буде потрібного лікувального ефекту. Саме з цієї причини Цефазолін випускається у формі порошку для подальшого приготування ліків – таким чином препарат впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії потрібну дію.

Дози і тривалість терапії

Лікування гаймориту Цефазоліном проводиться по 3 рази на добу. Вводять ін’єкції навіть у нічний час. Дозування в добу для дорослої людини не перевищує 1 грама.

Для дітей дозування буде інший, а застосовувати ліки можна з місячного віку. Дитяча дозування розраховується з ваги дитини. Для лікування потрібно використовувати 25-50 мг на 1 кг ваги. Для правильно розрахунку потрібно вага, приміром, 20 кг помножити на середню добову норму ліки, наприклад, 30 мг.

 

Що стосується тривалості терапії при гаймориті, то вона становить від тижня до 10 діб. Важливо при використанні антибіотика стежити за його ефективністю. У разі поганого результату, коли поліпшення не з’являються через 2-3 дні, то бактерії можуть протистояти активним речовинам, не бояться його. Рекомендується якомога швидше замінити препарат іншим.

Цефазолін при вагітності

Цефазолін відноситься до антибіотиків, тому використовувати його жінкам під час очікування дитини не рекомендується. Крім того, ліки не пройшло достатньо досліджень, немає даних про безпеку засоби для вагітних жінок. Медики не використовуються його від гаймориту при вагітності, особливо на ранньому терміні.

У невеликій кількості активні речовини потрапляють у материнське молоко, за рахунок чого не рекомендується лікування при лактації. У дітей може початися дисбактеріоз, алергія та інші побічні дії. Рекомендується на час лікування припинити грудне годування.

Ціна Цефазоліну

Цефазолін Акос має низьку вартість, за рахунок чого це ліки може придбати кожен пацієнт. З тієї причини, що цей препарат є дуже сильним антибіотиком, придбати його не так просто. Для купівлі ліків необхідно обов’язково надати фармацевта рецепт від лікаря.

При необхідності можна вибрати дієвий аналог ліки. Це рекомендується здійснювати виключно після схвалення лікаря – багато антибіотики мають серйозні протипоказання, а також побічні явища.

Протипоказання і побічні ефекти

Як приймати цефазолін при гаймориті Дешеві аналоги

Для того, щоб підібрати оптимальний антибактеріальний препарат для лікування гаймориту, лікар враховує наступні дані про пацієнта:

  • Історію хвороби – коли і за яких обставин виникло захворювання (сезонна застуда, системна інфекція, поліноз, травма), який характер симптомів (температура тіла, ступінь інтоксикації організму, вираженість больового синдрому, колір і консистенція назальної слизу), наскільки давно людина захворіла, намагався чимось лікуватися самостійно;

  • Результати обстеження та аналізів – рентгенівський знімок, загальний аналіз крові, бактеріальний посів;

  • Вік і статус – багато антибіотики при гаймориті не застосовуються у дітей, ослаблених і літніх людей, вагітних і годуючих жінок;

  • Інформацію про раніше застосовувалися антибіотики – чим частіше людина лікується одним і тим же антибактеріальним препаратом, тим менш ефективним він стає;

  • Наявність алергії.

Виходячи з цього, можна зрозуміти, що самим ефективним антибіотиком від гаймориту буде той препарат, до якого чутливий збудник, немає резистентності, алергії і протипоказань, мінімальні побічні ефекти і шкоду для організму.

Оскільки більшість сучасних антибіотиків мають дуже широким спектром дії і активні відносно майже всіх мікробів, що викликають гайморит, необхідність в бактеріальному посіві і встановлення конкретного винуватця захворювання виникає тільки в тому випадку, коли пройдений курс терапії не дав результатів.

Це синтетичні пеніциліни в комбінації з особливими речовинами, що нейтралізують резистентність бактерій. За довгі роки активного використання пеніцилінів і цефалоспоринів багато збудники пристосувалися до них і виробили фермент з групи бета-лактамаз, названий «пеніциліназу», який просто знищує потрапляє в організм ліки і не дає йому боротися з інфекцією. Щоб цього уникнути, до пеніцилінів додають сульбактам або клавулановую кислоту.

Проти гаймориту найбільш ефективні:

  • Сульбактаматы ампіциліну (Амписид, Либакцил, Уназін, Сультасін, Сульбацин, Сулациллин, Сультамициллин);

  • Клавулонаты амоксициліну (Амоксиклав, Экоклав, Рапиклав, Флемоклав, Панклав, Аугментин).

Як приймати цефазолін при гаймориті Дешеві аналоги

Звичайний амоксицилін, який продається за великі гроші під торговою маркою Флемоксин Солютаб, в більшості випадків від гаймориту вже не допомагає.

Захищені пеніциліни надають бактерицидну дію (знищують бактерії), причому, роблять це адресно, оскільки орієнтуються на особливі маркери клітинних оболонок збудників. В організмі людини схожих клітин немає, тому така терапія не руйнує здорові тканини.

Пеніциліни широко застосовуються для лікування гаймориту у дітей. Однак препарати цієї групи досить часто виникає алергія, а тривалий прийом загрожує порушенням балансу мікрофлори внутрішніх органів, побічними ефектами з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту, розвитком грибкових інфекцій.

Макроліди

Антибіотики цієї групи є найбільш безпечними для людини, рідше викликають алергію і побічні ефекти. На відміну від пеніцилінів, вони чинять бактеріостатичну дію (не дають бактеріям розмножуватися), що дуже вигідно при наполегливому, хронічному перебігу гаймориту.

Ці препарати дуже зручні в застосуванні, оскільки добре накопичуються в тканинах і надовго в них зберігаються. Макроліди останніх поколінь продаються в упаковках, що містять лише кілька капсул. Неускладнені інфекції успішно лікуються навіть одноразовим прийомом.

До недоліків можна віднести високу вартість деяких препаратів цієї групи. Застосування у дитячому віці, в період вагітності та годування груддю можливе у тому випадку, коли потенційний ризик нижче очікуваної користі.

Макроліди поділяються на:

  • 14-членні – Еритроміцин, Рокситромицин (Рулид, Кситроцин, Элрокс, Роксилор, Ровенал), Кларитроміцин (Коаліціада, Клабакс, Кларицин, Экозитрин, Фромилид Уно);

  • 15-членний Азитроміцин і його аналоги, звані азалидами (Хемомицин, Сумамед, Азитрал, Азитрокс, Азитрус, Зитролид, Зи-фактор);

  • 16-членні – Мидекамицин (Макропен, Мидепин), Спіраміцин (Ровамицин, Спирамисар), Джозамицин (Вильпрафен).

Цефалоспорини

Це одна з найбільш численних і давно застосовуються груп антибіотиків. Вони роблять бактерицидну дію. На сьогоднішній день налічується вже п’ять поколінь цефалоспоринів. По широті антибактеріального спектру вони не перевершують пеніциліни і, тим більше, макроліди, однак володіють стійкістю до бета-лактамаз – ферментам, якими пояснюється резистентність деяких збудників гаймориту. Втім, це твердження справедливо відносно далеко не всіх цефалоспоринів.

 

Якщо у пацієнта є алергія на пеніциліни, то з великою ймовірністю у нього виникне негативна реакція і на цефалоспорини. Побічні ефекти також схожі, лікування гаймориту у дітей можливо, при вагітності і лактації питання вирішується індивідуально.

Багато препаратів цієї групи непридатні для перорального приймання, оскільки не всмоктуються із ШКТ, та ще й сильно подразнюють слизові оболонки. До плюсів цефалоспоринів антибіотиків при гаймориті відноситься доступна ціна.

Цефалоспорини поділяються на:

  • 1 покоління – Цефазолін (Лизолин, Кефзол, Золфин), Цефалексин (Экоцефрон, Споридекс, Лексин);

  • 2 покоління – Цефуроксим (Зінацеф, Цефурус, Аксетин), Цефокситин (Анаэроцеф, Бонцефин, Мефоксин);

  • 3 покоління – Цефіксим (Супракс, Максибат, Лопракс), Цефтриаксон (Роцефін, Азаран, Лендацин);

  • 4 покоління – Цефпиром (Изодепом, Цефанорм), Цефепім (Цефомакс, Максипим);

  • 5 покоління – Цефтобипрол (Зафтера), Цефтолозан.

Фторхінолони

Препарати цієї групи сильно відрізняються від інших антибіотиків від гаймориту, оскільки є повністю синтетичними і не зустрічаються в живій природі. Фторхінолони володіють широким спектром антибактеріальної дії, роблять дуже швидкий та виражений бактерицидний вплив на більшість збудників гаймориту, включаючи атипові форми, викликані хламідіями або мікоплазмами.

Як антибіотики при гаймориті у дітей фторхінолони розглядаються тільки в крайніх випадках, вагітним і годуючим жінкам вони категорично протипоказані. Ще один мінус препаратів цієї групи – висока ціна, однак якщо шукати ліки за діючої речовини, а не з відомої торгової марки, можна істотно заощадити.

Фторхінолони поділяються на:

  • 1 покоління – Офлоксацин (Таривід, Заноцин), Пефлоксацин (Абактал, Юникпев);

  • 2 покоління – Ципрофлоксацин (Ципролет, Цифран, Цифринол, Ципробай, Экоцифол), Норфлоксацин (Нолицин, Нормакс, Норбактин);

  • 3 покоління – Левофлоксацин (Глево, Таванік, Левостар), Спарфлоксацин (Спарфло, Респара, Спарбакт);

  • 4 покоління – Моксифлоксацин (Моксин, Авелокс, Мегафлокс), Гемифлоксацин (Фактив).

Аналоги Цефазоліну

Дуже часто трапляється так, що одні ліки доводиться замінювати іншим, максимально наближеним за дії або зовсім повним аналогом. Так само, як і основна частина медичних препаратів на сьогоднішній день, Цефазолін має аналоги, найбільш популярними серед них є наступні препарати:

  • Лексин (Lexin). Недорогий антибактеріальний препарат, який призначають при ЛОР-інфекції, інфекційних ураженнях сечостатевої системи, а також захворювань кісткової тканини і суглобів.
  • Цезолин (Cesoline). Цей препарат має в своєму складі ідентичне оригіналу діюча речовина, а також відрізняється тими ж показаннями. Цезолин випускається у формі лиофилизата, який використовують для приготування розчину. Цезолин має більш високу вартість, чим Цефазолін.
  • Цефалексин (Cephalexin). У його складі є інше активна речовина, однак, покази до застосування дуже схожі з Цефазоліном. На відміну від оригіналу, Цефалексин випускається у формі капсул.
  • Цефтриаксон (Ceftriaxone, Rocephin). Так само, як і оригінал, цей антибактеріальний препарат випускається у вигляді порошку для приготування розчину. Тобто, Цефтріаксон також застосовують шляхом внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення. Цей аналог застосовується для лікування інфекційно-запальних патологій різних органів і систем.

Існують і інші антибактеріальні препарати, якими можна замінити Цефазолін. Якщо говорити про таблетованій формі випуску, то тут потрібно виділити Цефадроксил (Cefadroxil, раніше відомий як Дурицеф), Цефаклор (Cefaclor, Ceclor), Цедекс (Cedex), Зиннат (Zinnat), Супракс (Suprax) і т. д.

Крім таблеток і капсул, на прилавках аптек є і ті замінники ліки, які випускаються у формі суспензії. Це стосується таких препаратів, як Цедекс, Панцеф, Иксим Люпин та ін. Їх можна застосовувати не тільки дорослим, але й дітям, що є досить зручним.

Недолік антибактеріальних ліків у вигляді суспензії полягає в тому, що в результаті їх прийому часто виникають побічні реакції у вигляді розладів травлення. Вони зникають самі по собі відразу після відміни препарату.

Поради по лікуванню антибіотиками

Дозування, частотність ін’єкцій, час проведення терапії повинно вибиратися персонально для кожного пацієнта, виходячи з його стану. Тільки лікарі можуть призначати антибіотики, враховуючи тяжкість гаймориту, можливість інших хвороб, що протікають в гострій і хронічній формі.

Описаний антибіотик вводиться через відень, краплинним і струменевим методом, якщо у пацієнта гострий стан, яке треба моментально купірувати. Якщо гайморит протікає зазвичай, не викликаючи ускладнень, то уколи вводяться через м’яз.

Перед першим використанням Цефазоліну лікарі повинні провести пробу для визначення непереносимості або підвищеної чутливості до препарату. До початку уколу порошок розлучається, щоб отримати рідку форму.

Роблячи уколи в м’яз можна замінювати розчинник водою, новокаїном або лідокаїном. Якщо вводиться ліки через відень крапельним методом, використовується глюкоза. Забороняється поєднувати препарат в одну ін’єкцію з іншими медикаментами. При гаймориті ін’єкція вводиться в сідницю, глибоко, а повторні ін’єкції проводять через 6-8 годин.

https://www.youtube.com/watch?v=ytcreators

По тривалості терапія може бути різною, але препарат треба використати ще кілька днів, навіть якщо симптоми пройшли. Це дозволяє позбутися від суперінфекції. Курсом лікування може бути період 5-14 діб.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ