Інструкція по застосуванню розчину Флуконазол для дорослих дітей і при вагітності

Форма випуску та склад

Лікарські форми препарату:

• капсули тверді желатинові, кольору кришечки і корпусу, зовнішній вигляд вмісту капсул залежать від виробника (за 1, 2, 4, 7, 8, 10, 14, 16, 20, 28 або 40 шт. в упаковках ячейковых контурних, флаконах полімерних, банках полімерних, банках темного скла, упакованих у картонні пачки);
• таблетки, вкриті плівковою оболонкою: круглі, двоопуклі, оболонка білого з кремовим відтінком або білого кольору (у дозі 50 і 100 мг – по 10 шт., в дозі 150 мг – по 1 або 2 шт. у контурних ячейковых упаковках з ПВХ/Al фольги, по 1 упаковці в картонній пачці);
• розчин для інфузій: злегка забарвлена або безбарвна прозора рідина (по 50 або 100 мл у флаконах або пляшках, по 1, 2, 5 або 10 флаконів, за 10, 15, 24, 36, 40, 42, 48, 72, 80, 84 або 96 пляшок в упаковці).

В 1 капсулі містяться:

• активний компонент: флуконазол – 50, 100 або 150 мг;
• допоміжні компоненти: склад залежить від виробника.

В 1 таблетці містяться:

• активний компонент: флуконазол – 50, 100 або 150 мг;
• допоміжні компоненти: крохмаль картопляний, лактоза, повідон 25, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат;
• плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 6000, тальк, полісорбат.

В 100 мл розчину містить:

• активний компонент: флуконазол – 200 мг;
• допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид/хлористоводнева кислота (для доведення рн), вода для ін’єкцій.

Побічні ефекти і протипоказання

Кліренс препарату залежить від роботи нирок. Призначення флуконазолу дітям при захворюваннях нирок може призвести до накопичення залишків в організмі та інтоксикації. З обережністю призначають у поєднанні з іншими медикаментами з-за можливості резонансного посилення негативного впливу на роботу серця, печінки. Заборонена терапія флуконазолом у наступних випадках:

• гіперчутливість до складових препарату;
• одночасне застосування терфенадину або астемізолу;
• ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда;
• порушення функцій нирок.

Препарат має термін придатності 36 місяців, відпускається в аптеках за рецептом лікаря. Використання після закінчення терміну придатності заборонено. Зберігати ліки треба в затемненому місці, недоступному для дітей.

• генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, інфекції ендокарда, очей, черевної порожнини, дихальних і сечових шляхів, дисемінований кандидоз – з метою терапії, в тому числі у пацієнтів зі злоякісними пухлинами, у відділеннях інтенсивної терапії, в комплексі з цитостатичної або імуносупресивної терапії, при наявності інших факторів, що привертають до розвитку кандидозу;
• кандидоз слизових оболонок, включаючи порожнину рота і глотку, в т. ч. атрофічний кандидоз порожнини рота внаслідок носіння зубних протезів, кандидоз стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі кандидози, кандидози шкіри, кандидурія і кандидоз сечовивідних шляхів; з метою профілактики рецидивуючого орофарингеального кандидозу у пацієнтів зі Снідом;
• генітальний кандидоз: вагінальний кандидоз (хронічний рецидивуючий гострий), кандидозний баланіт; для профілактики з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (при 3 і більше епізодів на рік);
• криптококоз (Cryptococcus neoformans) різної локалізації (легені, шкіра та ін, в т. ч. криптококовий менінгіт) як у пацієнтів з нормальним імунним відповіддю, так і при імунодепресивних станах в результаті Сніду, трансплантації органів тощо; може застосовуватися з метою профілактики криптококової інфекції у хворих на Снід;
• грибкові інфекції у пацієнтів зі злоякісними пухлинами, схильних до таких зараженням в результаті опромінення або хіміотерапії цитостатиками – з метою профілактики;
• мікози шкіри (у тому числі мікози тіла, пахової області, стоп), кандидоз шкіри, оніхомікози, висівкоподібний лишай;
• глибокі ендемічні системні мікози, такі як паракокцидиомикоз, кокцидіомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом;
• кандидоз при наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з нейтропенією (вираженою або довгостроково зберігається) – з метою профілактики;
• кандидоз слизових оболонок і стравоходу, орофарингіальний кандидоз у дітей (для розчину).

Абсолютні:

• одночасний прийом Флуконазолу в дозах ≥ 400 мг/добу з лікарськими речовинами, які подовжують інтервал QT (терфенадин, астемізол та ін);
• лактація (період грудного вигодовування);
• дитячий вік до 3 років (для таблеток і капсул);
• непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для таблеток і капсул, у яких в якості одного з допоміжних компонентів присутній молочний цукор);
• гіперчутливість до компонентів лікарського засобу та інших протигрибкових речовин, похідних азола.

Відносні (Флуконазол застосовують з обережністю через підвищений ризик ускладнень): печінкова недостатність, висип, що виявляється на тлі терапії у хворих з інвазивними/системними і поверхневими грибковими інфекціями, потенційно проаритмогенные стану у пацієнтів із множинними факторами ризику (порушення електролітного балансу, органічні ураження серця, одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою, що викликають аритмії лікарськими засобами, рифабутином та іншими індукторами цитохрому Р450), вагітність, застосування в дозах {amp}lt; 400 мг/добу одночасно з терфенадином, астемізолом та ін.

Використання флуконазолу при вагітності необхідно уникати, за винятком випадків терапії тяжких грибкових інфекцій, які потенційно загрожують життю жінки, коли передбачувана користь для неї значимо перевищує ймовірний ризик для плода.

Незважаючи на всі свої переваги, Флуконазол має ряд побічних ефектів, з-за яких приймати його потрібно тільки після консультації з лікарем. До них відносяться:

• порушення травлення – біль у животі, нудота, діарея;
• алергічні реакції у вигляді висипу і головного болю;
• токсична дія на печінку, вплив на електричну активність серця.

У зв’язку з цим визначаються протипоказання до прийому, яких досить багато. Препарат не призначають при аритміях, а також разом з іншими лікарськими засобами, що впливають на електричну активність серця, при важких хворобах печінки і підвищеної чутливості до активних речовин. Також до протипоказань відносяться вагітність, дитячий вік (до 4 років).

Завдяки високій ефективності у відношенні цілого ряду грибів Флуконазол застосовують для лікування важких мікозів. До них відносяться:

• криптококоз – хвороба, що викликається дріжджоподібними грибками – криптококками і вражає легені, шкіру, центральну нервову систему, слизові оболонки будь-яких органів;
• генералізований кандидоз, спричинений грибами Candida, які вражають органи дихання, репродуктивну та сечовидільну системи, шлунок і кишечник;
• кандидоз ротової порожнини, глотки, стравоходу;
• кандидози шкіри;
• генітальні кандидози;
• запальні процеси в статевих органах, спровоковані грибками – кандидозний баланіт;
• мікози шкіри різної локалізації;
• різнобарвний лишай;
• грибкові ураження нігтів – оніхомікоз.

Препарат дає гарні результати при лікуванні хворих зі зниженим імунітетом, у тому числі які страждають на Снід. Він застосовується для профілактики грибкового зараження при променевій терапії, при пересадці органів. Ним лікують навіть кандидозний сепсис.

До переваг препарату належать невисока вартість і можливість приймати ліки 1 раз в день. Флуконазол не викликає звикання у грибків-збудників, що дозволяє розраховувати на високу ефективність при прийомі.

Як будь-які ліки, Флуконазол має ряд протипоказань. Його не рекомендується приймати при:

• алергічної реакції на діючу речовину і допоміжні компоненти препарату;
• лактації;
• одночасному прийомі деяких ліків, наприклад, Терфенадину, Цизаприду, Еритроміцину, Астемізолу, Амиодарина;
• дитячому віці до 4 років.

Не рекомендовано використання препарату під час вагітності. З обережністю слід використовувати його при нирковій недостатності, органічних захворюваннях серця, порушення функцій печінки, порушення балансу електролітів, ризики аритмії.

Спосіб застосування і дозування

Вибір лікарської форми препарату, оптимальної дози і тривалості курсу терапії індивідуальний і залежить від показань, стану пацієнта, клінічного і мікологічного відповідей на протигрибковий засіб.

Добову дозу визначають залежно від характеру інфекції і тяжкості перебігу захворювання.

У разі переходу з в/в введення (розчин для інфузій) на пероральний прийом препарату (капсули, таблетки) змінювати добову дозу флуконазолу немає необхідності.

Капсули і таблетки приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, ковтаючи цілими і запиваючи склянкою води.

Рекомендований режим дозування для дорослих пацієнтів:

• криптококковые інфекції, дисемінований кандидоз, кандидемії, інші інвазивні кандидозні інфекції: в перший день – 400 мг, далі по 200-400 мг 1 раз на добу; тривалість курсу залежить від клінічного і мікологічного відповіді (наприклад, криптококовий менінгіт – мінімум 6-8 тижнів);
• криптококовий менінгіт у хворих на Снід (для профілактики): по закінченні повного курсу первинної терапії Флуконазолом у дозі 200 мг на добу лікування допускається проводити тривалий час;
• орофарингіальний кандидоз: протягом 7-10 днів по 50-100 мг 1 раз на добу, тривалість курсу при імунодепресії – 14 днів і більше; з метою профілактики рецидивів у хворих на Снід після завершення повного курсу первинної терапії рекомендується підтримуюча доза – 150 мг щотижня;
• пероральний атрофічний кандидоз, пов’язаний з носінням зубних протезів: протягом 14 днів по 50 мг 1 раз на добу у складі комплексного лікування з місцевими антисептиками для обробки протеза;
• кандидози слизових оболонок (за винятком генітального): протягом 14-30 днів по 50-100 мг 1 раз на добу;
• вагінальний кандидоз: одноразово 150 мг; з метою зниження частоти рецидивів, для профілактики, протягом 4-12 місяців по 150 мг 1 раз на місяць, іноді може бути необхідно більш часте застосування;
• баланіт, викликаний Candida: одноразово 150 мг;
• кандидоз (для профілактики): в залежності від ступеня ймовірності розвитку грибкової інфекції – від 50 до 400 мг на добу; високий ризик генералізованої інфекції (наприклад, у пацієнтів з довгостроково зберігається або вираженою нейтропенією після проведення опромінення або хіміотерапії цитостатиками), рекомендована доза – 400 мг/добу; Флуконазол починають застосовувати за кілька днів до прогнозованого появи нейтропенії, при збільшенні числа нейтрофілів ≥ 1 тис./мкл терапію продовжують ще 7 діб;
• ураження шкіри, включаючи мікози паховій області і стоп, кандидози: протягом 14-28 днів по 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу; лікування мікозів стоп може вимагати більш тривалого періоду, до 6 тижнів;
• висівкоподібний лишай: протягом 14 днів по 300 мг 1 раз в тиждень (в залежності від реакції пацієнта на флуконазол може знадобитися третя доза – 300 мг 1 раз в тиждень, а може бути достатньо одноразового прийому дози в 300-400 мг); альтернативна схема: протягом 2-4 тижнів по 50 мг 1 раз на добу;
• оніхомікоз: 1 раз в тиждень по 150 мг до заміщення інфікованого нігтя; у нормі потрібно 3-6 місяців для пальців рук, 6-12 місяців – для пальців стоп; швидкість росту може залежати від віку і варіювати у різних людей в широких межах; після успішного лікування тривало зберігалися хронічних інфекцій можливо зміна форми нігтів;
• глибокі ендемічні мікози: при терапії тривалістю до 2 років по 200-400 мг на добу (кокцидіоідомікоз – 11-24 місяці, паракокцидиоидомикоз – 2-17 місяців, споротрихоз – 1-16 місяців, гістоплазмоз – 3-17 місяців).

Тривалість терапії у дітей, як і при подібних інфекціях у дорослих, залежить від клінічного та мікологічного відповідей. Дитяча добова доза не повинна перевищувати таку у дорослих (за аналогічними показаннями).

Рекомендований режим дозування для дітей старше 3 років:

• кандидоз стравоходу: 3 мг/кг/добу протягом не менше 21 дня і ще 14 днів після регресії симптомів;
• кандидоз слизових оболонок: 3 мг/кг/добу протягом не менше 21 дня;
• генералізований кандидоз та криптококова інфекція (у тому числі менінгіт): 6-12 мг/кг/добу протягом 70-84 днів, до лабораторно підтвердженого відсутності в лікворі збудників;
• грибкові інфекції у дітей зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов’язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок опромінення або хіміотерапії цитостатиками (для профілактики): 3-12 мг/кг/добу залежно від тривалості збереження і вираженості індукованої нейтропенії.

Дітям з порушенням функції нирок добову дозу препарату зменшують за ступенем вираженості ниркової недостатності в тій же пропорційній залежності, що й у дорослих.

Застосовуючи препарат у формі розчину у новонароджених (до 4 тижнів) необхідно враховувати, що виведення флуконазолу відбувається повільно. У дітей перших 2 тижнів життя препарат застосовують у тій же дозі (мг/кг), що і в більш старшому віці, але з інтервалом 72 години; у віці 3-4 тижнів ту ж дозу вводять з інтервалом 48 годин.

Пацієнтам літнього віку за відсутності ознак ниркової недостатності корекції дози не потрібно.

При порушенні функції нирок дорослим пацієнтам спочатку вводиться ударна доза від 50 до 400 мг, наступні добові дози визначають залежно від КК (кліренсу креатиніну) за наступною схемою:

1. КК {amp}gt; 50 мл/хв – 100% від рекомендованої дози.
2. КК 11-50 мл/хв (без діалізу) – 50% кожні 24 години або 100% кожні 48 годин.
3. Пацієнти на діалізі – 100% після кожного сеансу діалізу.

Прийом Флуконазолу під час вагітності

Вагітність – період, коли будь-яку хворобу практично нічим лікувати. При всій безлічі ефективних медикаментів, відомих сучасній медицині, лише небагато не представляють небезпеки для плоду. Як же йде справа з Флуконазолом? Чи виправдано його застосування і якої шкоди він може завдати майбутньому малюку?

Перший триместр

Флуконазол при вагітності на ранніх термінах надзвичайно небезпечний для плоду. В цей період формуються внутрішні органи, і будь-яке медикаментозне лікування може вплинути на перебіг процесу.

У 1 триместрі лікарі намагаються не призначати майбутнім матусям ніяких системних препаратів. Разом з тим зниження імунітету, необхідне для запобігання викидня, підвищує ризик зараження грибковими захворюваннями.

Флуконазол – найсильніший антимикотик, його проникнення у рідини організму призведе до впливу на плід. В результаті лікування ймовірний викидень, альтернативою йому є патологічні порушення мозку, вроджені дефекти у малюка.

Другий триместр

Йти на ризик доводиться при глибоких мікозах, які являють собою загрозу для життя або здоров’я матері. При цьому ймовірність благополучного завершення вагітності дуже мала. Одноразовий прийом препарату ще може пройти без наслідків для дитини, але курсове лікування практично завжди закінчується трагічно.

Третій триместр

3 триместр включає завершення формування плоду, підготовку організмів матері і немовляти до пологів. У цей період застосування препарату може знадобитися, якщо грибкове захворювання загрожує не тільки здоров’ю та життю матері, але і здатне вразити дитину.

Ризик застосування Флуконазолу великий і в цей період, антимикотик може загальмувати розвиток плоду, негативно вплинути на формування і зростання м’язового корсета дитини. Однак іноді для лікування важких захворювань лікар призначає ліки, якщо ніщо інше не допомогло.

Лікарська взаємодія

Найбільш часто під час клінічних випробувань флуконазолу спостерігалися такі побічні ефекти, як головний біль, шкірний висип, біль у животі, нудота, діарея.

Інші побічні реакції з боку органів та систем:

• нервова система: часто – головний біль; нечасто – парестезії, судоми, запаморочення, напади, тремор, сонливість, безсоння, загальна слабкість, сильна втомлюваність;
• серцево-судинна система: рідко – подовження інтервалу QT, аритмія типу пірует;
• травна система: часто – зменшення апетиту, біль у животі, нудота, блювання, діарея; нечасто – метеоризм, запор, анорексія, диспепсія, сухість слизових оболонок ротової порожнини, зубний біль, зміна смаку;
• гепатобіліарна система: часто – клінічно значуще посилення активності печінкових ферментів [АЛТ (аланінамінотрансферази), АСТ (аспартатамінотрансферази), ЛФ (лужної фосфатази)]; нечасто – гепатит, жовтяниця, холестаз, іктеричність склер, клінічно значуще збільшення концентрації в плазмі крові загального білірубіну (0,3%); рідко – порушення роботи печінки, токсичний гепатит (у т. ч. зі смертельним наслідком);
• органи кровотворення: рідко – анемія; рідко – тромбоцитопенія (петехіальні крововиливи, кровотечі), лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія;
• шкірні покриви: нечасто – гіпергідроз, медикаментозний дерматит; дуже рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз;
• опорно-руховий апарат: нечасто – міалгія;
• орган слуху та рівноваги: нечасто – вертиго;
• обмін речовин: рідко – гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія, гіперхолестеринемія;
• реакції гіперчутливості: часто – висип на шкірі; рідко – багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса – Джонсона), анафілаксія; дуже рідко – ексфоліативний дерматит, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), анафілактоїдні реакції (у т. ч. набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, свербіж, кропив’янка);
• інше: рідко – алопеція, ниркова недостатність.

Побічні ефекти у дітей проявляються більш часто, чим у дорослих пацієнтів, найбільш характерними з них є анемія і дратівливість.

Симптоми передозування Флуконазолу: параноїдна поведінка, галюцинації.

Лікування даного стану симптоматичне: формированный діурез, промивання шлунка. Гемодіаліз, який проводився протягом трьох годин, знижує плазмову концентрацію речовини приблизно на 1/2.

• варфарин: в середньому на 12% збільшується протромбіновий час (рекомендується ретельний моніторинг показників протромбінового часу у пацієнтів, які отримують Флуконазол у поєднанні з антикоагулянтами кумаринового ряду);
• пероральні гіпоглікемічні засоби, похідні сульфонілсечовини (глібенкламід, хлорпропамід, глипизид, толбутамід): у здорових людей флуконазол збільшує період напіввиведення з плазми; у пацієнтів з діабетом внаслідок такої комбінації можливий розвиток гіпоглікемії;
• фенітоїн: можливе зростання до клінічно значущого рівня концентрації фенітоїну в плазмі (необхідний моніторинг концентрації фенітоїну та корекція його дози для підтримання рівня засоби в межах терапевтичних значень);
• рифампіцин: знижується на 25% AUC і скорочується на 20% період напіввиведення флуконазолу з плазми (доцільно збільшення дози флуконазолу);
• циклоспорин: повільно збільшується плазмова концентрація циклоспорину у пацієнтів з пересадженою ниркою при застосуванні флуконазолу в дозі від 200 мг/добу (необхідний контроль цього показника);
• теофілін (у високих дозах або при ймовірності розвитку теофиллиновой інтоксикації): флуконазол знижує середню швидкість кліренсу теофіліну з плазми (потрібен моніторинг пацієнтів для своєчасного виявлення ознак передозування теофіліном на ранній стадії);
• терфенадин, цизаприд: є дані про випадки небажаних ефектів з боку серцево-судинної системи [тахікардія, запаморочення, підвищений ризик виникнення аритмій, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (torsades de pointes)];
• гідрохлоротіазид: можливе зростання до 40% плазмової концентрації флуконазолу;
• рифабутин: підвищується його сироватковий рівень, внаслідок чого можливий розвиток увеїту (потрібен контроль спільного застосування цих препаратів);
• зидовудин: знижується перетворення зидовудину у його головний метаболіт, що призводить до зростання його концентрації; можливе збільшення небажаних побічних ефектів, характерних для зидовудину;
• мідазолам: флуконазол збільшує показник його концентрації, підвищуючи ризик розвитку психомоторних ефектів (більш виражене при застосуванні пероральних форм Флуконазолу);
• такролімус: підвищується ризик нефротоксичної дії.

Небажані реакції при спільному прийомі флуконазолу з іншими препаратами можливі у вигляді аритмії, алергії, психомоторних ефектів, діабетичних проявів, інтоксикації організму. Відомі випадки придбання сліпоти.

• хлорпропамід, глипизид, глібенкламід, толбутамід;
• фенітоїн;
• циклоспорин;
• варфарин;
• рифампіцин, рифабутин;
• еритроміцин;
• зидовудин.

Травна система може реагувати нудотою, метеоризмом, проявом симптомів жовтяниці та гепатиту. На тлі прийому препарату змінюються смакові відчуття – дитина може відмовитися від страв, які любить.

Реакція нервової системи виражається надмірним збудженням, нервозністю, головними болями, неадекватною поведінкою. Можливі зниження гемоглобіну в крові, аритмія, алергічні і шкірні прояви: висип, свербіж, набряки.

Особливі вказівки

Терапію препаратом продовжують до появи клініко-гематологічної ремісії, оскільки передчасно припинене лікування призводить до рецидивів.

Починати застосування флуконазолу можна при відсутності даних посіву/інших лабораторних аналізів, але при їх наявності фунгіцидну терапію слід відповідним чином скорегувати.

Необхідний контроль показників крові, функції нирок та печінки в процесі терапії. У випадку печінкової/ниркової недостатності прийом лікарського засобу слід припинити.

Гепатотоксический ефект флуконазолу зазвичай звернемо, після припинення терапії його симптоми зникають.

Одночасне застосування лікарського засобу з кумариновими антикоагулянтами потребує контролю протромбінового індексу.

Пацієнтам, зайнятим потенційно небезпечними роботами, потрібно враховувати можливість розвитку таких побічних ефектів, як судоми і запаморочення. Рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі зі складними машинами і механізмами.