Як визначити гайморит в домашніх умовах

Види гаймориту і їх характерні ознаки

В залежності від причин і локалізації запалення, розрізняють наступні види гаймориту:

1. Катаральний. У дорослих він діагностується рідко. До його ознак відносять незначне підвищення температури тіла, млявість, слабкість, відсутність апетиту. У пацієнтів з катаральним гайморитом виявляються ознаки інтоксикації і знижується працездатність.
2. Двосторонній. Хвороба супроводжується такими симптомами, як підвищена температура, головний біль, закладеність і сильне виділення слизу з носа, сльозотеча. Знижується працездатність, відзначається млявість і порушення сну.
3. Гострий. У цьому випадку симптоми захворювання яскраво виражені. Спостерігаються сильні головні болі і больові відчуття в області пазух, гнійні слизові виділення з носа, набряк слизової оболонки. Також при гострому гаймориті підвищується температура, утруднюється дихання, порушується працездатність.
4. Хронічний. Ця форма захворювання розвивається при неправильній або несвоєчасної терапії гострого запалення. При цьому симптоми гаймориту у дорослих змащені, може спостерігатися легкий нежить і закладеність носа. Можлива млявість, апатія, порушення працездатності. При рецидиві у пацієнта виникають такі ж симптоми, як при гострій формі хвороби.

Ось основні ознаки:

• Гнійні виділення при гаймориті мають зелений колір і неприємний запах.
• При легкому постукуванні в області гайморових пазух виникає гострий біль, що віддає в область лоба.
• Голос стає злегка заглушеним.
• Підвищена температура тіла вище 38 градусів.

Як дізнатися, що в тебе гайморит, без лікаря

Допомогти визначити гайморит в домашніх умовах можуть наступні симптоми:

• давить біль в області носа, очей і щік, посилюється при натисканні на зону перенісся і нахилах голови вниз; при односторонньому процесі хворобливі відчуття локалізується переважно на боці ураження синуса;
• першіння або біль у горлі вранці;
• больовий синдром в області верхньої щелепи і набрякання ясен (при одонтогенних гаймориті);
• закладеність носа і рясні гнійні виділення;
• головні болі і пульсація в скроневій області;
• підвищення температури тіла;
• почервоніння шкіри носа, щік;
• зміна тембру голосу;
• неможливість розпізнавати запахи і смаки;
• закладеність вух.

Способи визначення гаймориту за допомогою технологій

Питання: «Як визначити гайморит?», досить поширений, але лояльний відповідь зможе дати лише фахівець. Наявність перерахованих вище ознак – привід звернутися до лікаря, для повної діагностики. Лікар видасть направлення на рентген.

Рентген – найбільш швидкий спосіб з’ясувати, чи є гайморит. Після отримання результатів лікар пояснить, як визначити гайморит по рентгену. Згідно зображенню, якщо носові пазухи затемнені – це свідчення того, що запальний процес вже почався.

Технологічний прогрес дозволяє діагностувати гайморит з допомогою комп’ютерного обстеження носових пазух. Процедура проста і приготування не вимагає. Дана методика допоможе розвіяти наявні сумніви у хворого.

Перевага пункції носових пазух полягає в тому, що лікар при проколі пазухи для взяття гною на аналіз, продезинфікує гайморові пазухи спеціальним розчином. Дана маніпуляція вельми корисна на ранній стадії захворювання.

Діагностика гаймориту у дитини

У зв’язку з недостатнім розвитком пазух, у дітей до п’яти років гайморити зустрічаються рідко. У дітей старшого віку запалення верхньощелепної пазухи діагностується частіше, чим у дорослих. Наявність поліпів, аденоїдних вегетацій, анатомічних недоліків стінки носа може провокувати часті рецидиви.

Гайморит у дітей може протікати з високою лихоманкою

У виникненні гаймориту у дітей важливу роль відіграють спадкові захворювання, зокрема муковісцидоз. Гайморит може початися на тлі ГРВІ. Його симптоми схожі з алергічним ринітом.

Слизові виділення з носа можуть бути зеленими або жовтими, голос стає гугнявий. Можлива поява неприємного запаху з рота і носа (при бактеріальної інфекції), підвищення температури тіла до 38 °C і вище.

Дитина продовжує активно рухатися, грати навіть при високій лихоманці (від 38 °C). Тому дуже важливо стежити за температурою тіла і, при необхідності, дати жарознижуючі препарати, щоб уникнути розвитку ускладнень. Важливо пам’ятати, що зовнішній стан дитини не завжди відображає тяжкість його стану.

При двосторонньому гаймориті дитина починає дихати через рот, хропіти і кашляти уві сні. При натисканні на центральну область щік і перенісся він відзначає біль. При сильній інтоксикації організму можлива слабкість, відмова від їжі, виражена апатія.

Недостатнє надходження кисню в організм дитини внаслідок тривалого порушення носового дихання може призвести до затримки загального розвитку, виникнення отиту і приглухуватості. При виявленні симптомів гаймориту необхідно в короткі терміни звернутися до лікаря-отоларинголога.

Ознаки запалення гайморової пазухи у дорослого проявляються більш яскраво і набагато швидше, чим у дитини, що пов’язано з анатомічними відмінностями в будові приносових пазух. Найчастіше причиною запалення гайморової порожнини у дорослих є віруси, гемофільна паличка й стрептококи.

Для гаймориту характерна давить біль в області носа

У групу ризику входять працівники з виробничими шкідливостями: при роботі в цехах з сухим повітрям високої температури, в умовах ризику попадання хімічних випарів, промислової пилу в дихальні шляхи.

На відміну від дитини, дорослий відразу відзначає підвищення температури тіла з ознаками інтоксикації організму:

• загальна слабкість;
• швидка втомлюваність;
• пітливість;
• біль і ломота в м’язах і суглобах;
• нудота і блювання (у поодиноких випадках).

Біль в області носа часто іррадіює в надбрівні дуги, скуловые кістки і скроневу область, посилюючись при нахилах або поворотах голови. До вечора інтенсивність болю збільшується, починає боліти голова.

Можлива мінлива закладення правої і лівої половин носа, при цьому рясні, густі, слизові виділення протягом декількох днів стають зеленими і жовтими. Вранці відзначаються напади кашлю з-за слизу і гною, які стікають по ковтку. Погіршення загального стану призводить до порушення працездатності.

Тривала застуда, чи ГРВІ з ускладненнями у дитини – перша ознака розвитку гаймориту. Застуда затягується, лікуванню не піддається, температура підвищується, а нежить змінює колір і запах – зверніться до лікарні.

Лікар під час бесіди проінформує, як визначається гайморит у дитини, з’ясує характер болю, скарги. Після консультації будуть призначені аналізи крові, рентген, і відео огляд носоглотки. Достовірним методом виступає томографічне дослідження носових пазух.

Важливо! Після діагностування захворювання у дитини, вагітної, або просто дорослого, курс лікування необхідно пройти без зволікань.

Відповідно до призначень лікаря, використовуйте промивання носа антисептиками, антигістамінні препарати. Не зайвими будуть физпоцедуры, для їх призначення відвідайте фізіотерапевта. Абсцес гаймориту має не тільки наслідки, а й загрозу життю людини.

Діагностика гаймориту у дитини

Вагітність протипоказана до обстеження за допомогою рентгена. Цей факт діагностику істотно обтяжує. Виникає питання, як визначити чи є гайморит у вагітної?

У період вагітності опромінення неможливо, а значить визначити недугу необхідно при огляді та особистому спілкуванні вагітної з лікарем. Ряд ознак, скарги, пункція в цілях лікування, відчуття болю в ділянці пазух, при контакті з пальцями, допоможуть виявити гайморит без шкідливих для плода втручань.

Найчастіше дифдиагностика проводиться для встановлення причини захворювання – алергічної, грибкової або бактеріальної природи. Бактеріальне запалення може бути викликане хворими зубами. Неправильний діагноз тягне за собою неправильне лікування.

Завжди потрібно виключати пухлинні утворення, кісти, мукоцеле, запалення кістки і остеомієліт.

Тільки лікар зможе підібрати правильне лікування гаймориту, враховуючи індивідуальну фізіологію кожного пацієнта. Пам’ятка для тих, хто не бажає лікувати нежить і його ускладнення: чим ближче гнійний вогнище до головного мозку, тим більшу він представляє загрозу для життя людини.

Лікування гаймориту

Симптоми гаймориту у дорослих не можуть зникнути самостійно. Для того щоб уникнути розвитку ускладнень, необхідна своєчасна і адекватна терапія. В домашніх умовах позбутися від захворювання дуже складно.

Для перевірки симптомів і призначення адекватної терапії потрібно звернутися до Лора

Як лікувати захворювання? В більшості випадків в терапії гаймориту застосовуються антибіотики. Підбирають засоби широкого спектру дії, які активні по відношенню до більшості бактерій, що викликають захворювання.

Препарат, схему лікування та тривалість застосування визначає лікар. При легких формах гаймориту призначаються ліки у вигляді таблеток або суспензій. При тяжкому перебігу застосовуються антибіотики для парентерального введення.

В комплексному лікуванні захворювання використовуються судинозвужувальні краплі. Вони дозволяють відновити носове дихання і сприяють відтоку вмісту з гайморових пазух. Активною речовиною таких крапель є ксилометазолин або оксиметазолін.

В якості додаткового лікування застосовують препарати наступних груп:

1. Муколітики: дозволяють зменшити в’язкість мокротиння та сприяє його евакуації з гайморових пазух.
2. Імуностимулятори: стимулюють неспецифічну резистентність організму та імунітет, що прискорює одужання.
3. Нестероїдні протизапальні засоби: зменшують запальний процес і дозволяють усунути головний біль.

Для промивання носа можуть бути призначені готові сольові розчини (Салін, Але-сіль, Натрію хлорид). Також в терапії гаймориту застосовуються антисептики (Мірамістин, Фурацилін, Діоксидин).

Запальний процес допомагають зменшити відвари лікарських трав, що використовуються для промивання порожнини носа. Найбільш ефективними вважаються засоби на основі ромашки, календули або материнки. Невелика кількість сировини заливають водою, кип’ятять, а після охолодження проціджують.

Народні засоби застосовують при хронічній формі захворювання, коли симптоми гаймориту у дорослих не дуже виражені. До найбільш популярним і ефективним з них відносять спеціальні суміші, які прискорюють відтік вмісту гайморових пазух.

Для приготування використовують коричневе господарське мило, віск, мед, сік ріпчастої цибулі, сік алое. Їх змішують і розтоплюють на водяній бані. Потім суміш наносять на тампон і вводять у порожнину носа. Протягом короткого періоду вміст починає виходити з пазух.

Одним з надійних і ефективних засобів для лікування гаймориту є сік кореня цикламена. Він впливає на рецептори нервів, тим самим стимулюючи секрецію, що дає можливість зменшити набряк і вивести гній назовні. Сік цикламена є діючою речовиною часто застосовуваного препарату Синуфорте.

Ознаки гаймориту у дорослих можуть бути досить різноманітними. Виявити, що саме стало причиною появи головного болю, закладеності носа, допоможе ЛОР після очної консультації та здачі відповідних аналізів.

Перед тим, як лікувати гайморит, лікар в обов’язковому порядку проводить діагностику стану пацієнта і визначає характер виникнення хвороби. Ефективна терапія можлива лише в тому випадку, коли усувається не лише сам гайморит, але і його першопричина, при цьому в кожному випадку необхідні різні препарати.

В цілому лікування гаймориту може відбуватися у два способи. Перший це консервативний підхід до проблеми, що передбачає використання лікарських препаратів, промивань, і інгаляцій. Також допускається проведення занять спеціального масажу, голковколювання.

Другий метод є кардинальним і являє собою хірургічне втручання, шляхом вчинення проколу і очистити гайморових пазух спеціальними інструментами і засобами. Проте лікувати пацієнта таким способом необхідно тільки у вкрай важких випадках, коли ніякі інші методи не дають позитивного ефекту.

Консервативне лікування гаймориту різного типу передбачає використання таких засобів:

• прийом антибіотиків, серед яких найбільш ефективними в даному випадку є Амоксицилін, Флемоксин і Макропен;
• використання місцевих антибактеріальних засобів у вигляді назальних крапель, спреїв, і інгаляцій, мають протинабрякові властивості;
• застосування засобів для зняття запального процесу;
• промивання гайморових пазух за допомогою сольового розчину, фурациліну, відварів лікарських трав у вигляді ромашки, календули, череди, а також використання інгаляцій;
• фізіотерапія, включає опромінення променями ультрафіолету і вплив за допомогою високочастотних магнітних хвиль.

В цілому методика лікування гаймориту багато в чому залежить від того, прояв яких симптомів спостерігається у хворого та їх характеру. Однак для того, щоб терапія приносила максимум користі, основні методи і засоби для кожного конкретного випадку повинен підбирати тільки лікуючий лікар.

Для того щоб гострий процес не перейшов у хронічну форму, необхідно звернутися до лікаря для підбору адекватної схеми лікування. Терапія включає в себе:

• антибіотики: для усунення з інфекційного агента;
• антигістамінні препарати і судинозвужувальні краплі: для зняття набряклості слизової оболонки носа.

Також призначається фізіотерапевтичне лікування, що включає лазерну терапію, яка підсилює дію лікарських засобів. На другому етапі, для закріплення досягнутого ефекту, проводять електрофорез, УВЧ (ультравысокочастотную терапію), УФО (ультрафіолетове опромінення).

Пацієнтам з гайморитом корисна спелеотерапія – це лікувальний перебування в соляній шахті або карстової печері, де на організм сприятливо діє чистий, прохолодний іонізоване повітря низької вологості.

При своєчасному лікуванні можна уникнути ускладнень гаймориту: отиту, флегмони очниці, менінгіту, енцефаліту, остеомієліту, бактеріального ураження міокарду та нирок.

Загартовування – один з ефективних заходів профілактики гаймориту

https://www.youtube.com/watch?v=JtsqFwABERQ

Методи профілактики гаймориту включають:

• загартовування;
• зміцнення імунітету;
• правильна гігієна носа;
• достатня добове вживання рідини;
• правильне харчування;
• своєчасне виявлення і лікування вірусних та бактеріальних захворювань;
• санація хронічних вогнищ інфекцій.