ХВОРОБИ

Передатся чи отит іншим

Різновиди отиту

Будова вуха передбачає наявність трьох основних відділів. І залежно від дислокації збудників розрізняють внутрішній, середній і зовнішній типи отиту. З них перші два не вважаються заразними з кількох причин.

  • Внутрішній отит не може бути первинним захворюванням, оскільки ця частина вуха знаходиться глибоко в скроневої кістки. Дістатися сюди інфекція може лише з боку середнього вуха або черепної області. Тому повітряно-крапельний шлях поширення для отиту даного виду закритий.
  • Середнє вухо також являє собою герметичний простір, закритий від зовнішнього світу барабанною перетинкою. Єдине, що з’єднує цей відділ слухової системи із зовнішнім світом, це евстахиева труба, представляє собою досить тонке освіта. Тому що розвивається в даних місцях отит не заразний.

Як розвивається захворювання?

Отити, як і відділи вуха, поділяють на внутрішні, середні і зовнішні. Класифікація ґрунтується на локалізації патологічного процесу. Причинами розвитку є стафілококи, стрептококи (бактеріальна мікрофлора), віруси, що викликають респіраторні захворювання, гриби.

Для того щоб мікроорганізми потрапили в вухо і спровокували запалення, необхідна наявність декількох факторів:

  • Висока концентрація збудників;
  • Спосіб поширення мікроорганізмів;
  • Несприятливий внутрішній фактор;
  • Особливі санітарно-гігієнічні умови зовнішнього середовища.

Збудники здатні «подорожувати» з одного відділу вуха в інше. У середній відділ вони потрапляють двома шляхами:

  • Через слуховий хід з зовнішнього відділу;
  • Через слухову трубу з носоглотки.

Виділяють кілька видів захворювання, в залежності від його характеру і розташування вогнища запалення. Проте найбільш поширеними є два способи класифікації захворювання.

Перший метод грунтується на тривалості запального процесу і передбачає виділення наступних видів захворювання:

  1. Гострий отит. Характеризується швидким розвитком запального процесу. Загальна тривалість хвороби рідко перевищує три тижні (у разі надання медичної допомоги). Не призводить до розвитку патологічних змін у вусі.
  2. Хронічний отит. Призводить до патологічних змін в вушниці, що загрожує погіршенням слуху, аж до його повної втрати. Може розвинутися через запущеного гострого отиту.

Більш поширеною є класифікація хвороби в залежності від місця дислокації вогнища запалення. Виходячи з цієї характеристики виділяють такі види отитів:

  1. Зовнішній. Запальний процес зачіпає зовнішній слуховий прохід. Зустрічається у громадян різного віку. Може пройти самостійно, без застосування лікарських препаратів.
  2. Середній. Характерний для дітей, але зустрічається і у дорослих. Запальний процес зачіпає середній відділ вуха. Причиною розвитку виступають інфекції.
  3. Внутрішній. Складна форма хвороби, у більшості випадків розвивається як ускладнення середнього отиту. Зачіпає внутрішнє вухо (равлика). Відсутність лікування може призвести до втрати слуху.

Виділяють також бульозний, дифузний, адгезивний види хвороби. Запальний процес може бути пов’язаний з алергічною реакцією організму. В такому випадку має місце алергічний отит.

У тому випадку, якщо хто-небудь з членів сім’ї починає боліти середнім отитом, якихось спеціальних заходів для застереження зараження не застосовується. Рекомендується користуватися хворому окремими постільними приналежностями.

 

Такі прості заходи дозволять попередити захворювання у інших членів сім’ї. Проводити прання постільної білизни хворого людини слід при максимальних показниках температурного режиму. Обов’язково після закінчення прання слід прасувати білизну з двох сторін.

Після очищення хворого органу слід обов’язково ретельно вимити руки з застосуванням дезинфікуючого засобу. Важливо вчити дитину з раннього віку правильної особистої гігієни. Турбота про вухах не є винятком.

При розвитку даного патологічного процесу не можна залишати де попало використані серветки, вушні палички, які використовуються для очищення вушниці.

Всі гігієнічні процедури проводяться тільки чистими предметами. По завершенні процедури очищення дитина або дорослий теж повинен ретельно вимити руки з застосуванням дезинфікуючого засобу або господарського мила.

Перша допомога при отиті

При виявленні ознак отиту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Проте першу допомогу можна надати самостійно. Рекомендується робити наступне:

  1. Прийняти знеболювальний засіб (а при необхідності і жарознижуючий). Приміром, допускається використання Ібупрофену або Парацетамолу.
  2. Скористатися судинозвужувальними краплями (закопуються в ніс). Дана міра дасть можливість знизити набряк євстахієвої труби, що також позитивно позначиться на больових відчуттях.
  3. Накласти зігріваючий компрес в області вуха (навколо нього). Дана міра може бути застосована лише в тому випадку, якщо гнійні виділення відсутні. Коли впевненості в цьому немає, краще нічого не робити (компрес при наявності гною погіршить становище хворого).

Закапувати знеболюючі краплі у вуха заборонено. Отит може наносити ушкодження барабанної перетинки. У такому разі краплі зможуть негативно вплинути на стан хворого і призвести до розвитку незворотних дефектів. Навіть якщо первинні симптоми були зняті, рекомендується якомога швидше звернутися до лікаря.

Таким чином, серед всіх видів отиту найбільш заразною є зовнішня форма хвороби. Заразитися можна через контакт з гнійними виділеннями і речами, якими користувався хворий. При середньому і внутрішньому отиті ризик зараження мінімальний (якщо хвороба не викликана ГРВЗ).

Отит відноситься до тих захворювань, які не варто лікувати самостійно. По-перше, деякі ліки неприпустимо використовувати при пошкодженої барабанної перетинки. Визначити цей факт можна тільки за допомогою спеціального обладнання.

По-друге, потрібно визначити тип мікроба, який потрібно усунути. Тому будь-які дії є сенс здійснювати тільки в тих випадках, коли звернутися до лікаря відразу не виходить. Наприклад, симптоми захворювання проявили себе вночі.

У цьому випадку можна скористатися кількома методами. Якщо запальний процес супроводжується високою температурою, її можна збити за допомогою препаратів, що містять парацетамол, а також ібупрофен.

Зняти біль можна за допомогою звужуючих судини крапель для носа. Оскільки сферою їх впливу стає і евстахиева труба, таким чином можна зняти набряк в середньому вусі. Тоді хворий зможе з меншим дискомфортом дочекатися лікарської допомоги.

 

Ще один спосіб першої допомоги при отиті полягає у використанні зігріваючого компресу. Його можна накласти навколо вушної раковини на півтора або 2 години. Але попередньо варто бути абсолютно впевненим, що запальний процес проходить без утворення гною.

Навіть якщо після прийнятих заходів симптоми зникли, в будь-якому випадку потрібно відвідування лікаря. Після проведення огляду і діагностики захворювання він призначить необхідне лікування. З дозволу спеціаліста можна буде скористатися і рецептами народної медицини, усувають ознаки отиту.

Лабіринтит: заразний для оточуючих чи ні?

Передатся чи отит іншим

Діагностика лабиринтита у дітей

Лабіринтит виникає, коли бактеріальна (вірусне) флора потрапляє в порожнину внутрішнього вуха. Він буває трьох видів:

  • серозний;
  • некротичний;
  • гнійний.

Жоден з них не є небезпечним в плані зараження, так як всі структури перетинчастого лабіринту знаходяться глибоко в скроневої кістки. Проте до цього не відносяться ті випадки, коли лабіринтит виступає як ускладнення гнійних захворювань середнього вуха і соскоподібного відростка.

Є ще один можливий, але досить нетиповий варіант інфікування. Шляхом розповсюдження інфекції в цьому випадку є гематогенний. При попаданні інфікованої крові донора в організм реципієнта також можливий розвиток зовнішнього, середнього отиту або лабиринтита, а разом з ним і будь-якого іншого захворювання.

Існує думка, що якщо в розвитку запального процесу винна інфекція, захворювання заразне для осіб, які перебувають у контакті з хворим. Патологічний процес, що локалізується в середньому або внутрішньому відділі, обмежений барабанною перетинкою, а значить, не є загрозою для оточуючих.

Запалення може виникати на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції. Це відбувається внаслідок затікання слизу через євстахієву трубу з носоглотки. Трапляється при чханні або спроби прочистити носові ходи. В такому випадку збудником отиту стає вірус.

Віруси володіють високою летючістю і контагіозністю. Отит вважається продовженням захворювання, а оточуючим варто побоюватися основної хвороби – грипу. Хворого треба ізолювати в окрему добре провітрюване приміщення.

Способи захисту

Знаючи, якими способами збудники отиту передаються від хворої людини до здорової, можна організувати просту, але ефективну захист від зараження. Для цього необхідно:

  • Передатся чи отит іншимпостаратися ізолювати хворого, оскільки це небезпечно для інших дітей і дорослих;
  • стежити за тим, щоб кожен в сім’ї користувався своїм рушником;
  • регулярно міняти постільну білизну, що для повного усунення зарази потрібно кип’ятити і прасувати максимально прогрітим праскою;
  • не користуватися чужими головними уборами чи навушниками;
  • надягати стерильні рукавички, перш чим робити які-небудь маніпуляції з хворим вухом;
  • одразу викидати у відро для сміття використані вушні палички або ватяні диски;
  • дотримуватися гігієни вушних раковин.

Заразний зовнішній отит

Передатся чи отит іншим

Будова вуха людини

Зовнішній отит буває обмеженим і дифузним.

Обмежений – це фурункул вуха. Він викликається переважно стафілококами і стрептококами, які проникають в місця пошкоджень шкіри, внаслідок чого утворюється гнійне запалення волосяного фолікула.

Запальні процеси зовнішнього вуха, спричинені бактеріями, теоретично можуть бути небезпечними. Але на практиці таке відбувається рідко.

 

Зовнішній отит супроводжується утворенням фурункула або карбункула, заповненого гнійним вмістом. Збудником патології в більшості випадків стає золотистий стафілокок, який міститься у великій кількості в гної.

Розвиток зовнішнього отиту обумовлено процесом переохолодження, травмою епітеліального шару на поверхні слизової вушного каналу. Патологічний процес починає переходити і в середнє вухо, в ділянку барабанної перетинки.

Хвороба чітко виражена, коли спостерігається виділення з слухового проходу. При наявності гнійного ексудату захворювання вважається заразним. Оскільки отит гнійного характеру викликаний інфекційними агентами, що знаходяться на поверхні шкірного покриву, слизових. Це бактерії можуть переходити від хворої людини до здорової.

Існує також і така форма захворювання, як стафілококовий отит. Нерідко ним заражаються люди, які відвідують басейн, громадські водойми. У такому разі за твердженнями лікарів, отит стафілококової етіології здатний передаватися від одного хворого до іншого шляхом використання засобів загального користування (рушник).

Важливе місце в зараженні займає стан імунітету здорової людини. При підвищеної резистентності організму до інфекцій і вірусів, є ймовірність того, що зараження не відбудеться.

Заходи профілактики

Фахівці вважають, що найкращим способом захисту від інфекції є профілактика. Її дотримання допоможе підтримувати міцну імунну систему, що зробить організм менш вразливим перед атаками мікробів. Для цього слід:

  • пити достатньо води;
  • підтримувати необхідну вологість в кімнаті, що становить близько 50%;
  • вживати достатню кількість вітамінів, мікроелементів для підтримки природної системи захисту організму;
  • вчасно і правильно лікувати респіраторні захворювання;
  • видаляти скупчення рідини з носових каналів;
  • дотримуватися гігієни слухових проходів;
  • застосовувати антисептичні засоби після купання в ставку або басейні;
  • намагатися не перебувати у місцях, де повітря сильно забруднене;
  • регулярно проходити огляд вушних раковин у отоларинголога.

Хоча отит являє собою запальний процес, викликаний бактеріями, він не завжди являє собою небезпеку для оточуючих. Вважається заразним тільки зовнішній отит. І, щоб уникнути передачі інфекції, здоровій людині варто використовувати прості методи захисту, що включають зміцнення імунітету, дотримання гігієни і карантину.

Як убезпечити дитину?

Якщо у когось із членів сім’ї або в дитячому саду з’явився запальний процес вуха, специфічні заходи, щоб ваш малюк не заразився, робити не потрібно. Батьки хворого повинні обмежити його контакти до повного одужання.

В домашніх умовах хворому слід користуватися індивідуальними постільною білизною та засобами гігієни, а після контакту з зовнішніми формами запалення ретельно обробляти руки. Постільна білизна і рушники обробляють високими температурами (прання і прасування).

Підсумок

По-іншому йде справа з грипом і ГРВІ – ось справжній ворог будь-якої людини, як дорослого, так і дитини. Передається повітряно-крапельним шляхом і викликає різні ускладнення у хворого аж до отиту, гаймориту й інших запальних захворювань. Ну а як з ними боротися всім давно відомо – здоровий спосіб життя і профілактика.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ