ХВОРОБИ

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

Вазомоторний риніт у дітей

Статистика показує, що перші ознаки захворювання виявляються у дітей у віці 8 років. У рідкісних випадках хвороба проявляється у дітей грудного віку. Вираженість симптомів вазомоторного риніту залежить від часу протікання захворювання, виду подразника і ступеня його впливу на організм дитини.

Тільки грамотне обстеження маленького пацієнта дозволяє педіатра визначити форму захворювання. У загальний список симптомів входять:

  • чхання, носить нападоподібний характер;
  • утруднене носове дихання;
  • одностороння закладеність носа;
  • рясне виділення слизу;
  • відчуття свербіння в носі;
  • сильна сльозотеча.

Погіршення носового дихання провокує появу вторинних симптомів недуги, що виражаються в нервозності дитини і поганому сні. В голосі у дітей з’являється гугнявість, шкірні покриви бліднуть, порушується нюхова функція.

У дитини виникнення вазомоторного риніту нерідко пов’язано з наявністю однієї з форм патології — аденоїдні розростання, викривлення носової перегородки або запалення навколоносових пазух. В основній масі випадків, терапія даних захворювань призводить і до зникнення вазомоторного риніту з подальшою нормалізацією носового дихання і відновлення слизової оболонки носа.

Вазомоторний риніт у дітей поділяють на:

  • нейровегетативний (зустрічається у дітей з дисфункцією вегетативної нервової системи. В основі лежать вазомоторні функціональні розлади, і при щонайменших безпосередніх або рефлекторних подразненнях (переохолодження, різкі запахи) ведуть до бурхливих реакцій з боку слизової оболонки порожнини носа);
  • алергічний.

Виділяють постійну (цілорічну) і сезонну форму риніту. При виникненні вазомоторного риніту значну роль відіграють рефлекторні впливи та ендокринні патології слизової оболонки носа.

У групі ризику щодо захворювання стоять діти шкільного віку. Найчастіше батьки приймають хвороба за звичайний нежить. Відповідно лікування буде неправильним. Основні причини вазомоторного риніту у дітей:

  • неналежне використання медичних препаратів;
  • екологічні подразники, що впливають на слизову;
  • неврологічні захворювання і стреси;
  • вроджене або набуте викривлення носової перегородки;
  • гормональні зміни.

У дітей молодшого віку вазомоторний риніт часто супроводжується алергічним станів і ЛОР-захворювань. Зокрема, простежується прямий зв’язок захворюваності вазомоторний риніт з аденоидитами, запалення приносових пазух, викривленнями носової перегородками та іншими патологіями ЛОР-органів. Після усунення основного захворювання вазомоторний риніт у дітей зазвичай дозволяється сам собою.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

Особливо небезпечний вазомоторний риніт для немовлят. Закладеність носа веде до занепаду сил, відмови від грудей і збільшує ризик зупинки дихання. При частковій закладеності носа можливість грудного вигодовування зберігається, однак смоктальні руху вимагають від малюка серйозних зусиль.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітейВазомоторний риніт – частий супутник дітей з запаленими аденоїдами

Нейровегетативна форма вазомоторного риніту у маленьких дітей зустрічається рідше, чим алергічна, однак при загальній схильності до вегетативних неврозів існує ризик розвитку захворювання на грунті хронічного стресу. У підлітків дебют вазомоторного риніту може бути пов’язаний з різкою зміною гормонального фону.

Малюки вазомоторний риніт хворіють по ряду причин, а їх лікування завжди залежить від фактора, який спровокував захворювання. Основними причинами є:

  • вроджене або набуте викривлення носової перегородки;
  • присутність поліпів у носі або аденоїдів у горлі;
  • тривале використання деяких протизапальних або судинозвужувальних препаратів;
  • часті стресові ситуації;
  • підвищені фізичні навантаження;
  • погана екологічна обстановка;
  • вплив різких запахів;
  • переохолодження;
  • ослаблення імунітету;
  • гормональні збої;
  • вплив харчового фактору.

Крім того, вазомоторний нежить виникає при вегетосудинні порушення, появу новоутворень і зміні клімату.

Багато малюки страждають вазомоторний риніт, і батьки часто обговорюють цю проблему на форумах. За відгуками, у всіх одна проблема: сильна закладеність носа, дитина не може дихати вночі, часто хропе і постійно хворіє простудними захворюваннями.

  • Багато користуються «Назонексом». Відгуки різні, одні кажуть, що дихання стає вільним, іншим препарат абсолютно не допомагає.
  • Батьки також повідомляють, що і видалення аденоїдів допомагає далеко не завжди.
  • Нерідко зустрічаються хороші відгуки про використання «Авамиса». З його застосуванням дихання нормалізується.

Деякі хороший ефект зазначають від тривалого перебування (не менше місяця) дитини на море. З перших днів починаються рясні виділення з носа, після чого дихання налагоджується, і дитина спокійно дихає вдень і вночі.

Але ось по поверненню додому і початком відвідування садка нежить з’являється знову. Для звільнення від хвороби потрібно повсякденні профілактичні заходи, в тому числі і по зміцненню імунітету.

Основні форми захворювання

Нейро-вегетативну форму виявляють збої в роботі декількох систем організму: нервової (центральній і автономній), ендокринної системах. Реакція слизової при цьому стає абсолютно непередбачуваною.

При алергічній формі утворюється висока чутливість організму до якого-небудь речовини, продукту, вовни або пір’ям тварин і птахів, лікарських препаратів. У відповідь на подразник організм виділяє йому персональне антитіло, виявляє симптоми захворювання.

Медикаментозна форма — це реакція організму на тривале лікування судинозвужувальними засобами. Ускладнює стан самовільне збільшення дозування, як результат — стійка закладеність, ринорея.

Залежно від переважаючого етіологічного чинника розрізняють дві форми вазомоторного риніту – нейровегетативную і алергічну. Нейровегетативна форма, зазвичай виникає на тлі нейроциркуляторної дисфункції.

За ступенем вираженості симптомів:

  • легкий – присутня тільки місцева симптоматика, а загальне самопочуття пацієнта залишається задовільним;
  • середньої тяжкості – помірні астенічні прояви і обмеження активності хворого в денний час;
  • важкий – характеризується частими тривалими загостреннями і зниженням працездатності пацієнта.
Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітейСтупеня тяжкості вазомоторного риніту

Періодичність нападів також має значення при виборі терапевтичної стратегії, тому в клінічній практиці інтермітуючої вазомоторний риніт диференціюють з персистуючим. У першому випадку загострення трапляються не частіше 3-4 разів на тиждень, у другому пароксизмальні атаки повторюються майже кожен день.

Провідними симптомами вазомоторного риніту частіше бувають постійне або періодичне утруднення носового дихання і виділення, що стікає в носоглотку. Закладеність носа зазвичай носить поперемінний характер, тобто закладає то одну, то іншу половину носа, що буває особливо виражено в горизонтальному положенні тіла при перевертанні з одного боку на інший. Дитина відчуває слабкість і запаморочення. Загальні симптоми:

  • підвищена втома;
  • поганий сон;
  • нездужання і головний біль;
  • порушення функції нюху;
  • виділення з носа;
  • систематичне чхання;
  • підвищення потовиділення;
  • сльозливість очей.
 

Вазомоторний риніт у дітей буває наступних форм:

  • Медикаментозний
    • Пов’язаний з топічними деконгестантами
    • Пов’язаний із системним застосуванням ліків
  • Гормональний
    • Риніт пубертатного періоду
    • Інші
  • Рефлекторний
  • Психогенний

Існують три основних форми вазомоторного нежиті у дітей:

  1. Алергічна – розвивається при попаданні на слизову оболонку носової порожнини алергену, яким може бути: пилок рослин, шерсть тварин, продукти харчування, пил, медичні препарати, забруднене повітря. Нежить проявляється сезонно або постійно протягом року.
  2. Нейровегетативна – пов’язана з порушеннями в роботі якогось відділу вегетативної нервової системи або при вегетосудинної дистонії. В результаті у дитини відбувається порушення гормонального балансу, ендокринної системи, виникають коливання артеріального тиску, змінюється тонус судин носа. При невеликому подразненні раковини носа набрякають і дихати стає важко.
  3. Медикаментозна – виникає при зловживанні судинозвужувальними медикаментозними засобами. При недотриманні батьками дозування або застосуванні препарату більше п’яти-семи днів з’являється рясне виділення ексудату і постійна закладеність носа.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

В залежності від форми недуги вазомоторного риніту у дітей, симптоми і лікування буде мати певні відмінності.

Всі симптоми хвороби діляться на первинні і вторинні. До первинних належить:

  • періодична поява слизових виділень, іноді без певних причин;
  • закладеність носа;
  • виникнення свербіння в носі і поява чхання;
  • подкашливание і нудота із-за стікання слизу по задній стінці гортані.

До вторинних симптомів вазомоторного риніту у дитини зараховується:

  • сльозоточивість;
  • порушення нюху;
  • зміна тембру голосу;
  • безсоння;
  • підвищена стомлюваність;
  • пітливість.

Закладеність носа найчастіше виникає в положенні лежачи і з одного боку, а потім з іншого. Може з’явитися набряклість на обличчі. У запущених випадках стан дитини погіршується, порушується вентиляція легень, а з-за поганого постачання киснем клітин головного мозку виникає гіпоксія мозку.

Грамотний вибір медикаментозних препаратів при лікуванні вазомоторного риніту у дитини є найбільш відповідальним кроком. Від цього залежить не тільки результат, але і його здоров’я в майбутньому. Існує кілька груп препаратів, що використовуються при лікуванні:

  • Судинозвужувальні – сприяють зменшенню набряку слизової оболонки носа. Вони мають швидкий ефект, відразу припиняють виділення з носа і полегшує дихання. Важлива умова – дотримуватися дозування, призначену лікарем і максимальний час використання препарату (не більше 7 днів). Для лікування використовують «Нафтизин», «Ксилен», «Називін».
  • Зволожуючі і пом’якшуючі – забезпечують розрідження слизу, яка потім легко виводиться з носа, не дозволяючи розвиватися патогенним мікробам. засоби можна використовувати до чотирьох і більше разів в день. Випускаються вони у різних формах і забезпечені насадками для м’якого дозованого розпилення при використанні у маленьких дітей. Застосування препаратів на основі морської води попереджає набряклість і сприяє підвищенню імунітету. Часто використовують «Риностоп Аква», «Марімер», «Аквамаріс», «Аквалор».
  • Антигістамінні – стабілізують мембрани тучних клітин. Дітям виписують сиропи і краплі всередину: «Еріус», «Кларитин», «Супрастинекс», «Зодак», «Перитол». Спреї і краплі в ніс: «Гистимет», «Виброцил», «Вивидрин». У важких випадках призначають глюкокортикостероїди: «Авамис», «Нозефрин», «Бенарин».
  • Для підвищення імунітету використовують: «Циклоферон», «Іммунал», «Інтерферон».

При лікуванні симптомів вазомоторного риніту у дітей необхідно давати їм побільше рідини: воду, морси, компоти, свіжовичавлені соки. У приміщенні систематично проводити вологе прибирання, робити провітрювання і процедури по зволоженню повітря. Якщо терапія не дає результату, використовують лазер для припікання судин носової порожнини.

Діагностика

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

Попередній діагноз ставиться отоларингологом на підставі клінічної картини і даних анамнезу. Під час огляду проводиться ретельний огляд слизових оболонок носової порожнини, глотки і гортані – рино-, фаринго – та ларингоскопія.

У період загострень спостерігається набряклість і сухість слизових оболонок, мармуровий малюнок або біло-синюшні плями на внутрішній поверхні верхніх дихальних шляхів; можуть бути присутні дефекти носової перегородки, гіпертрофія слизового шару та поліпи в синусах.

Вазомоторний риніт диференціюють з алергійним нежитем, синуситом, туберкульоз, склеромой, сифілісом і гранулематозом Вегенера. Для уточнення діагнозу зазвичай призначають рентгенографію придаткових пазух, загальний аналіз крові та алергологічні проби.

При нейровегетативному риніті рівень еозинофілів та імуноглобулінів класу Е (IgE) залишається в межах форми, шкірні проби дають негативний результат. При алергічній формі відзначається еозинофілія та підвищений рівень IgE сироватки крові, при проведенні шкірних проб, як правило, вдається виявити алергени.

У вагітних жінок також визначається вихідний вегетативний тонус і гормональний статус організму; особливе значення мають показники естрадіолу, естріолу і прогестерону – гормонів, що роблять вплив на нейровегетативні реакції.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітейЩоб диференціювати вазомоторний риніт з іншими патологіями ЛОР-органів, проводять рентгенографію придаткових пазух носа

За показаннями проводяться додаткові дослідження – ринопневмометрия і ендоскопічне дослідження носової порожнини, мікроскопія зразків епітелію слизових оболонок і бакпосів слизових виділень з носа.

При первинному огляді лікарем проводиться візуальна оцінка стану носових проходів. У результаті виявляються набряклість слизової, білі або сині плями в глотці, гортані.

Для з’ясування повної картини патології призначаються аналізи сечі, крові, проби на бакпосів слизових виділень, алергічні проби. Лабораторні дослідження покликані підтвердити неінфекційне походження риніту.

Щоб виключити більш серйозні захворювання, потрібно гістологія слизової оболонки, ендоскопія носових ходів. В особливо складних випадках призначається рентгенографія приносових пазух.

Лікування вазомоторного риніту у дитини починається тільки після точного підтвердження діагнозу та виявлення причин, які його викликали. Для цього при зверненні до лікаря після бесіди з батьками та збору анамнезу дитині призначаються такі дослідження:

  • аналіз сечі і крові (загальний);
  • аналізи крові на вміст алергену;
  • шкірні алергопроби;
  • рентгенологічне обстеження носових пазух;
  • проведення риноскопії;
  • обстеження за допомогою ендоскопа.

Після отримання всіх результатів обстежень дитині призначається відповідна терапія.

Ускладнення вазомоторного риніту

Утруднене дихання при вазомоторний риніті погіршує аерацію носових раковин і придаткових пазух, створюючи передумови для розвитку гаймориту і синуситу, а також вважається одним з факторів ризику розвитку синдрому обструктивного апное сну – патологічного стану, що супроводжується короткочасними зупинками дихання уві сні і може призвести до раптової смерті.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітейУтруднене дихання при вазомоторний риніті може стає причиною апное сну

Тривалий перебіг вазомоторного риніту призводить до кисневого голодування головного мозку та порушенням мозкового кровообігу, що має негативні наслідки для когнітивних функцій та інтелектуальної продуктивності пацієнта; у дітей знижується здатність до навчання.

 

Вазомоторний риніт у дітей небезпечний розвитком ускладнень, що виникають від неправильного лікування або в результаті ослаблення імунної системи дитини. Найбільш «популярними» причинами перетікання вазомоторного риніту у ускладнену фазу є:

  • захворювання (отит, синусит);
  • освіта поліпів;
  • фізіологічні зміни (швидка втомлюваність, підвищена пітливість, часті головні болі, зниження працездатності);
  • хропіння під час сну можливі зупинки дихання.

В результаті проблем з диханням виникає кисневе голодування, що загрожує мозкової діяльності дитини.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

При довго тривалому перебігу з носа можливі наступні ускладнення:

  • Розвивається гострий синусит, гайморит, отит, хронічний тонзиліт.
  • Порушується сон, з’являється слабкість і швидка стомлюваність.
  • Можливо розлад серцевого ритму, зміна показників артеріального тиску.
  • Поява хропіння, короткочасної зупинки дихання уві сні, що викликає кисневе голодування організму.

Щоб уникнути всіх цих наслідків необхідно вчасно звертатися за призначенням лікування до лікаря.

Для вазомоторного риніту характерно подразнення рецепторів слизової носа за рахунок безперервного переміщення сопель в носоглотку. Це провокує виникнення кашлю. Постійний кашель забезпечує головний біль, що відображається на якості життя дитини.

Закладеність носа не забезпечує надходження кисню в мозок в потрібному обсязі. Це призводить до розладу сну, втраті апетиту, апатія. У більшості випадків спостерігається погіршення уваги, здатності зосереджуватися та запам’ятовувати.

Прогноз

проліферативні зміни слизових оболонок порожнини носа стають незворотними. У таких випадках для досягнення стійкого позитивного ефекту потрібне хірургічне втручання. При важкій формі вазомоторного риніту прогноз залежить від вираженості загальних симптомів, реакції на терапію, наявності ускладнень і супутніх захворювань, однак у більшості випадків вдається досягти стійкої ремісії.

Види патології та методи терапії

При лікуванні вазомоторного нежиті особливе місце займають фізіотерапевтичні процедури:

  • Інгаляції – сприяють зволоженню слизової оболонки, розрідженню слизу, з подальшим її видаленням. Для виконання процедури застосовують физиораствор розведену морську сіль, додаючи в неї ефірні масла.
  • Куф-терапія з використанням ультрафіолетових променів. Ця процедура допомагає відновитися пошкодженим і атрофированным тканин, сприяє виробленню гормону меланіну і вітаміну D. При приєднанні вторинної інфекції знищує патогенну мікрофлору.
  • УВЧ-терапія – лікування вазомоторного риніту у дитини з допомогою цієї процедури проводиться за допомогою впливу струмів високої частоти на носову порожнину. В результаті зменшується набряклість, збільшується кровотік в тканинах, знімаються больові відчуття. УВЧ призначається дітям з трирічного віку.

Всі фізіотерапевтичні процедури проводять у комплексі з медикаментозним лікуванням.

Класифікуючи вазомоторний риніт як хронічну патологію, лікарі відзначають його неінфекційний характер. При запаленні носової порожнини відбувається порушення функцій та набряк слизових носа, що враховується при виборі лікування захворювання.

Профілактика

Для профілактики вазомоторного риніту важливо загальне благополуччя нервової системи, тому необхідно уникати стресових ситуацій, дотримуватися щадний режим дня, повноцінно харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок і не зловживати прийомом стимуляторів. Корисний контрастний душ, який служить хорошою гімнастикою для судин.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

В цілях релаксації можна практикувати дихальну гімнастику, йогу і медитацію; корисні прогулянки на свіжому повітрі, поїздки за місто, заняття плаванням та аквааеробікою. Спортивні навантаження для пацієнтів, схильних до вегетативних порушень, надто втомлюють;

При гострих інфекціях верхніх дихальних шляхів не варто займатися самолікуванням; особливо небажаний безсистемний прийом сильнодіючих засобів. Пацієнти з хронічними захворюваннями, змушені постійно приймати ліки, повинні суворо дотримуватися рекомендованої схеми і не вдаватися до самостійної заміни препаратів.

При частих застудах і алергічних нежиті не слід застосовувати назальні спреї і краплі з судинозвужувальним ефектом більше двох тижнів підряд. В цілях запобігання простудних захворювань рекомендується загартовування, а при схильності до алергій – звернення до алерголога-імунолога.

Дотримання норм гігієни в житлових та робочих приміщеннях роблять позитивний вплив на стан дихальної системи. Обов’язково регулярне провітрювання кімнат і вологе прибирання не рідше двох разів на тиждень.

Вазомоторний риніт у ряді випадків спровокований діями або процесами, на які можна впливати. Тому профілактика такого риніту обов’язкове. До профілактичних заходів відносять:

  • Відмова від використання судинозвужувальних крапель в ніс.
  • Своєчасне і адекватне лікування будь-яких видів нежитю.
  • Мінімізувати вплив алергічних подразників. Для цього варто позбавити житло від джерел алергії.
  • Уникати стресових ситуацій та негативних емоцій. Це погіршує тонус судин.

Основною рекомендацією у профілактиці дитячого вазомоторного риніту є прогулянки на свіжому повітрі і заняття спортом. Попередити захворювання можна, дотримуючись правила:

  • своєчасне лікування нежиті і правильне застосування лікарських препаратів;
  • створення дитині спокійних умов з позитивними емоціями.

Нежить по праву вважається однією з найбільш неприємних проблем зі здоров’ям, тому захворювання потрібно постаратися попередити. Позбутися від риніту, або скоротити його згубну дію допоможуть заходи по зміцненню судин.

Першим і найкращим профілактичним засобом вважаються регулярні заняття фізкультурою.

На другому місці — лікарські засоби, але не тільки медикаменти. Судинозвужувальні препарати короткочасної дії успішно замінюють промиванням солоними розчинами — процедура повністю нешкідлива, добре підвищує тонус слизової, систематизує нормальне дихання через ніс.

В якості додаткових заходів забезпечують правильний температурний режим будинку, регулюють вологість, часто провітрюють приміщення.

Народні способи лікування

В допомогу медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування стан дитини можна полегшити, використовуючи прості народні засоби:

  • Давати дитині багато пити, використовуючи чисту воду, морси, свіжовичавлені соки, компоти.
  • При лікуванні у дитини вазомоторного риніту необхідно кілька разів на день промивати ніс з використанням содового або сольового розчину. Для цього чайну ложку соди або кухонної солі розчинити в літрі теплої кип’яченої води.
  • Проводити інгаляції з трав’яним настоєм, в який додають кілька крапель олії. Вони пом’якшують слизову носа і сприяють швидкому виведенню слизу.
  • Закапувати масляні розчини по 2-3 краплі кожні дві години в ніс, використовуючи масляний вітамін A, вазелінове і оливкове масло.
  • Для підвищення імунітету п’ють відвар шипшини і настоянку ехінацеї.

Всі ці процедури допоможуть полегшити дихання малюка.

Якщо захворювання у дитини знаходиться на початковій стадії, то часто для лікування риніту досить терапії народними засобами. Найчастіше застосовують:

  • водні і масляні розчини для промивання носової порожнини і розм’якшення кірочок;
  • відвари трав і ефірні олії для парових інгаляцій;
  • настої лікарських рослин для підняття імунітету, що застосовуються всередину.
 

Як краплі в ніс використовують:

  • розчин кам’яної солі (пів чайної ложки солі на півсклянки теплої питної води);
  • гарне антибактеріальний засіб – сік свіжої цибулі або часнику, розведений водою або фізіологічним розчином (один до десяти);
  • для лікування риніту застосовують краплі на основі соку каланхое або алое (пару листків рослин промивають і віджимають сік, який розводять теплою питною водою в пропорції один до десяти), закопуючи по дві-чотири впали п’ять разів на добу до одужання;
  • лікувати нежить можна за допомогою суміші соку буряка і моркви (один до одного) з додаванням обліпихової олії, декількох крапель часнику і води (один до одного);
  • хорошим антисептичним засобом для носа є медові краплі: беруть одну частину меду і три частини бурякового соку, закопують отримане засіб по три краплі п’ять разів на добу.

Перед лікуванням дітей народними засобами, важливо переконатися у відсутності алергії на кожний компонент, що входить у склад рецепта.

Промивання носа дітям в комплексному лікуванні вазомоторного риніту необхідно виконувати таким чином: дитина має нахилити голову вперед, і вдихати носом лікарську рідина з мисочки, видихаючи її в раковину.

Процедуру слід повторювати, як мінімум, п’ять разів на добу. Така процедура дозволить вивести значну кількість слизу з носових проходів, і підвищити ефективність закапываемых лікарських засобів.

Симптоми та лікування вазомоторного риніту різної природи у дітей

Парові інгаляції при риніті прогрівають носоглотку, розріджує і виводить слиз, підвищують всмоктування лікарських препаратів. Для проведення інгаляцій у домашніх умовах застосовують:

  • розчин харчової соди (столова ложка на один літр води);
  • відвари таких лікарських рослин, як ромашка, шавлія, липа;
  • продукти бджільництва;
  • ефірні масла (ялиці, евкаліпта, чайного дерева);
  • соснові бруньки і хвою.

Для проведення процедури гарячий лікарський розчин заливають у чайник, глибоку миску або паровий інгалятор, після чого накриваються великим рушником і дихають над теплим паром. Для збільшення ефективності процедури, потрібно правильно дихати, вдихаючи по черзі носом і ротом.

Тривалість інгаляції зазвичай становить вісім-десять хвилин. Після процедури слід залишатися вдома, краще прилягти в ліжко і сховатися ковдрою, для кращого відходження слизу з носа рекомендується підняти подушку.

Використання будь-яких медикаментозних засобів для лікування дітей, особливо препаратів, що стимулюють імунітет, необхідно проводити з обережністю і тільки під наглядом лікаря.

Хірургічне лікування

Чим лікувати вазомоторний риніт у дитини? У тому випадку, коли випробувані всі методи консервативної терапії, призначають оперативне лікування. Малюкам грудничкового віку проводять операції тільки при виявленні вроджених дефектів або розростанні пухлини носової порожнини.

Лікування вазомоторного нежиті хірургічним шляхом призначається дітям після 12-річного віку при повній відсутності носового дихання. Всі операції проводяться з використанням загального наркозу. При цьому:

  • Поліпи видаляють коагулятором, щоб зменшити кровотечу.
  • Набряки слизової лікують лазером, випалюючи тонкі смужки на оболонці носових раковин;
  • Лазерної фотодеструкцією усувають розширення вен і артерій.
  • При гіпертрофії слизової ультразвуком видаляють надлишкову тканина, полегшуючи дихання.

Після будь-якого оперативного втручання, щоб уникнути кровотечі, роблять тампонування носових ходів.

Лікування за Комаровським

Вазомоторний риніт Комаровський називає неприємним, але не серйозним захворюванням. Такий вид нежиті у дітей часто виникає, як алергічна реакція слизової носа на подразник:

  • ароматичні речовини;
  • інфекції;
  • різна пил;
  • медикаментозні препарати;
  • перепади вологості і температур.

Крім алергічної форми, нерідко зустрічається нейродинамічну, коли при порушенні діяльності нервових механізмів, що відповідають за фізіологію носоглотки, звужуються судини слизової оболонки носа. Для вазомоторного риніту характерна закладеність носа, водянисті безбарвні виділення, головний біль, проблеми зі сном і пам’яттю. Подібною недугою часто страждають гіпотоніки.

Лікування вазомоторного риніту у дітей за Комаровським проводиться комплексно з використанням:

  • лікарських засобів;
  • фізіопроцедур;
  • загальнозміцнюючих заходів.

При закладеності носа у малюка необхідно одразу ж звернутися до лікаря. Причому вазомоторний риніт у немовлят практично не зустрічається через недорозвиненість кавернозної тканини носової порожнини.

Алергічний риніт

При підозрі на алергічний риніт лікар призначає дослідження крові на імуноглобулін E і вміст еозинофілів. Крім того, для призначення лікування вазомоторного риніту у дітей з 3 років можна проводити шкірні проби для виявлення виду алергену.

У дитини на дермі руки роблять невеликий надріз, в який вводять алерген. Поява набряку і почервоніння підтверджує підвищену чутливість до перевіряється подразника. Встановивши конкретний алерген, насамперед його необхідно усунути.

  • Симптоматичне лікування вазомоторного алергічного риніту у дітей. Для цього застосовують назальні судинозвужувальні засоби, антигістамінні препарати, інтраназальні аерозолі та спреї.
  • Алерген-специфічну терапію. Дитині вводяться зростаючі дози алергену, щоб виробити стійкість організму до нього. При успішному лікуванні такий метод позбавляє малюка від болісного нежитю.

ВАМ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ