Портативні кишенькові інгалятори за технологією Модулит
В сучасний лікарський арсенал входить чимало кишенькових інгаляторів, як бронхорозширюючих, так і протизапальних (гормональних). Бронхорозширювальні засоби відрізняються по механізму дії, швидкості настання ефекту і його тривалості.
Ліки короткої дії (4-6 годин) зазвичай призначають, коли потрібно зняти напад. А препарати тривалої дії (12 годин) використовують для постійного лікування, щоб попередити прояви хвороби (крім того, вони дозволяють застосовувати менші дози інгаляційних гормонів).
https://www.youtube.com/watch?v=ytadvertise
Кишенькові інгалятори при бронхіальній астмі представлені двома типами пристроїв – дозованими аерозольними інгаляторами і порошковими інгаляторами. Дозовані аерозольні інгалятори містять розчин або суспензію (завись частинок) ліки в пропелленте (носії).
Для вивільнення дози препарату необхідно натиснути на балончик, і пропелент, розширюючись, утворює “хмарка” аерозолю. Порошкові інгалятори містять дрібну пудру – в многодозовом контейнері, блістері на декілька доз або в капсулах на одну дозу.
До достоїнств порошкових інгаляторів відносяться хороша доставки препарату в легені, а також те, що не потрібно синхронізувати вдих з активацією пристрою. Їх недоліками є ризик помилок у техніці використання інгалятора (при недостатньому навчанні) і необхідність робити сильний і швидкий вдих.
Останнє не завжди можливо з-за віку (діти, літні люди), важкого перебігу або загострення хвороби, а також супутніх захворювань. Крім того, порошкові інгалятори відрізняються досить високою вартістю.
Дозовані аерозольні інгалятори прості в експлуатації, надійні, компактні і відносно недорогі. Розподіл препарату в бронхах не залежить від швидкості вдиху. Однак труднощі можуть бути пов’язані з необхідністю натиснути на балончик одночасно з початком вдиху.
Щоб препарат краще потрапляв “куди слід”, рекомендується використовувати спейсер – камеру, яку приєднують до інгалятора. Впорскування з балончика робиться не в рот, а в спейсер, і вже звідти ліки вдихається пацієнтом.
При цьому зникає необхідність координувати вдих з натисканням на балончик, збільшується відсоток попадання препарату в бронхи і зменшується його осідання у роті і в горлі. В цілому це підвищує ефективність лікування та знижує ризик небажаних явищ.
Важлива характеристика інгаляційного препарату – розмір часток аерозолю, який залежить від типу і властивостей інгалятора. Оптимальна величина частинок аерозолю становить 2-5 мкм, тоді як більш великі частинки осідають у верхніх дихальних шляхах, збільшуючи ризик небажаних ефектів, а більш дрібні – осаджуються занадто глибоко (в альвеолах), або ж не встигають осісти і губляться при видиху.
Одним із сучасних ноу-хау у виробництві кишенькових інгаляторів стала технологія під назвою Модулит, створена для підвищення ефективності та безпеки дозованих аерозольних інгаляторів. Ця технологія дозволяє створювати аерозолі з заданими розмірами частинок і забезпечувати доставку лікарського препарату на потрібний рівень дихальних шляхів.
Крім того, створюване таким інгалятором “хмарка” аерозолю рухається в 3,5 рази повільніше і “живе” в 2,5 рази довше в порівнянні із звичайним аерозолем. Це означає, що координувати вдих з натисканням на балончик буде легше, а небажане відкладення препарату в роті і глотці зменшиться.
У нашій країні зареєстровано два протиастматичних інгалятора, зроблених за технологією Модулит: бронхорозширюючий препарат атимос (містить формотерол) і протизапальний засіб кленил (містить беклометазон).
Атимос викликає потужне розширення бронхів, поєднуючи швидкий початок ефекту (через 1-3 хвилини) і більшу його тривалість (12 годин). Перед застосуванням інгалятор не потрібно струшувати, оскільки він містить розчин, а не суспензію активного речовини.
Атимос – це єдиний бронхорозширюючий препарат тривалого і швидкого дії, що існує у формі аерозолю (інші випускаються у вигляді порошкових інгаляторів). Цей кишеньковий інгалятор простий і зручний у використанні, при цьому він забезпечує високу стабільність дозування – і на початку, і в кінці терміну служби.
Інгалятор кленил містить одну з двох дозувань беклометазона (50 або 250 мкг в одній дозі), що полегшує для лікаря точний підбір режиму терапії. Кленил випускається не тільки у вигляді звичайного балончика, але і в поєднанні з вбудованим спейсером (Джет-системою).
У цьому випадку інгалятор називається кленил з Джет-системою і містить в одній дозі 250 мкг беклометазона. При використанні Джет-системи вирішується проблема координації вдиху, причому великі частинки препарату осідають на стінках спейсера, а не в ротоглотці.
Газ-пропелент встигає зникнути ще до потрапляння в дихальні шляхи, зате саме “хмарка” ліки існує довше. Завдяки всім цим факторам кількість препарату, що потрапив у бронхи, збільшується більш чим наполовину, а частота небажаних ефектів зменшується майже в 4 рази.
Хороший кишеньковий інгалятор при бронхіальній астмі – це не тільки ефективне ліки, але також зручність і легкість його використання, що дозволяє зробити терапію астми ще ефективніше. Оскільки атимос і кленил випускаються у формі дозованого аерозолю, то вони з успіхом застосовуються навіть у тих пацієнтів, які не можуть зробити глибокий енергійний вдих через вік або тяжкості стану.
https://www.youtube.com/watch?v=ytabout
Лікаря при виписуванні рецепта в числі інших факторів треба враховувати і доступність для пацієнта того або іншого засобу. Якщо порівняти вартість лікування (скажімо, протягом місяця), то атимос і кленил виявляються доступнішими своїх аналогів при відмінному європейському якості (виробляються ці інгалятори в Італії).
