Причини, частота, діагностика та лікування атрезії хоан

Класифікація

ВАХ класифікують як односторонні, двосторонні, часткова, повна. За морфологічним змінам – перетинчаста, хрящова, кісткова, змішана [10,9,14].

Всього фахівці виділяють кілька форм атрезії хоан в залежності від різних факторів, покладених в основу класифікації.

https://www.youtube.com/watch?v=ytabout

Патологія в залежності від поширеності зарощення буває:

• одностороння (заростання хоани всередині одного носового проходу);
• двостороння (заростання хоан всередині обох носових проходів);
• повна (хоана повністю перекрита);
• часткова (перегородка, що закриває просвіт хоани має отвори).

З урахуванням причини розвитку патології фахівці виділяють такі форми хвороби:

• вроджена. Зрощення просвіту спровоковано порушенням ембріогенезу в першому триместрі вагітності. У цей період порушується відділення носової порожнини від глотки;
• придбана. Її виникненню сприяють перенесені інфекційні хвороби (дифтерія, сифіліс), опіки, запальні захворювання носа, травми, ВКВ.

В залежності від будови патології виділяють такі форми:

• перетинчаста (просвіт хоани перекритий сполучнотканинною перетинкою, що сформувалася через запального процесу);
• кісткова (просвіт закритий кістковим розростанням. Цю форму патології відносять до вроджених);
• змішана.

Причина виникнення захворювання

Є дані, що атрезія хоан може передаватися у спадок. У такому разі говорять про генетичної патології, яка є причиною схильності до аномалій розвитку. Також дефект може бути викликаний важкими хронічними захворюваннями матері або інфекційними хворобами, перенесеними під час вагітності.

Атрезія хоан у новонароджених пов’язують з шкідливим тератогенною дією хімічних і біологічних факторів, в результаті яких гине частина бластомерів. Приміром, у екологічно несприятливих районах, у зонах за значним радіаційним фоном частіше зустрічаються каліцтва і патології, в тому числі атрезія хоан.

В основі механізму вродженої атрезії лежить переривання процесу розсмоктування мезенхимальной мембрани, яка спочатку відокремлює глотку ембріона від носової порожнини. Мембрана може зберігатися або заміщатися з якихось причин хрящової і кісткової тканиною, звужуючи або повністю перекриваючи носові хоани.

Придбана атрезія найчастіше виникає через закриття хоан рубцевими утвореннями після перенесених травм, опіків, гострих і хронічних запальних захворювань носоглотки.

Не завжди можна відразу діагностувати у новонародженого односторонню атрезія хоан. При виникненні підозри на патологію зазвичай використовують зонд або назофарингоскопическое дослідження, роблять пошарову КТ.

Вперше атрезія хоан описана в 1829 році Отто (Otto).

За літературними даними ця патологія має місце у 1 з 7 000 новонароджених.

Виникає вроджена атрезія хоан із-за переривання або затримки деорганизации тканини в хоанальной області. В ембріональному розвитку наступає стадія, в процесі якої відбувається розмежування порожнини носа від краниального відділу глотки глоткової-носової мембраною, яка складається з шару мезенхіми, який в свою чергу покрита епітелієм на носовій і глоткової поверхні.

Між 36-м і 38-м днем у ембріона (на стадії 10 мм) з-за розсмоктування мезенхіми ця мембрана стоншується і, нарешті, зникає зовсім. Це веде до утворення первинних хоан, які відокремлюють перегородкою один від одного.

Якщо мембрана не зникає, а продовжує існувати, то це призводить до атрезії хоан. Товщина атрезії може бути різною— від тонкої пластинки до 1-1,5 см.

Серед причин, здатних викликати внутрішньоутробне розвиток атрезії хоан в отоларингології відносять хронічні захворювання матері (хронічний пієлонефрит, бронхіт, цукровий діабет тощо), перенесені нею в період вагітності інфекції (кір, краснуха, грип, хламідіоз, токсоплазмоз, мікоплазмоз), прийом медикаментів з ембріотоксичну дію, вплив іонізуючого випромінювання та інших тератогенних факторів. Також простежується генетична схильність до виникнення атрезії хоан.

Причиною розвитку вродженої патології вважається порушення ембріонального розвитку на початку вагітності. Хвороба розвивається через затримки, переривання процесу відділення порожнини носа від глотки.

Спочатку ніс і горло поділяються мезенхимальной мембраною, що утворюється між ними. Ця мембрана з часом розсмоктується, залишаючи унікальні отвори (носові хоани). Атрезія хоан може виникнути при збереженні мембрани, її заміщення кісткової тканиною.

Внутрішньоутробне формування атрезії хоан можуть спровокувати такі причини:

• хронічні хвороби матері (цукровий діабет, бронхіт, хронічний пієлонефрит);
• інфекції, перенесені жінкою за терміни вагітності (грип, кір, мікоплазмоз, краснуха, токсоплазмоз, хламідіоз);
• генетична схильність;
• вплив іонізуючого випромінювання;
• застосування лікарських засобів, що надають ембріотоксичну дію (антибіотики, барбітурати).

Причинами виникнення придбаної атрезії хоан виступають:

• опіки носа;
• серйозні травми;
• гнійно-запальний процес усередині порожнини носа, що супроводжується рубцюванням;
• скарлатина;
• сифіліс;
• системний червоний вовчак;
• кір;
• дифтерія.

Список літератури

ВАХ – вроджена атрезія хоан

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

КТ – комп’ютерна томографія

ОНП – навколоносові пазухи

1. Грачов М. С., Ворожцов І. Н., Озеров С. С. [та ін]. Хірургічне лікування захворювань порожнини носа і навколоносових пазух з використанням КТ – навігації у дітей. Зростав. оториноларингологія. 2014; № 3 (70): с. 40 – 43.

2. Ковшенкова Ю. Д., Чумічева В. В. Досвід лікування вроджених атрезий хоан у дітей // Ріс. оториноларингологія: II Пленум Правління Зростав. про-ва оториноларингологів; Нарада гол. оториноларингологів регіонів Росії «100 років Ріс. оториноларингології: досягнення і перспективи» (23-24 квіт. 2008 р., р. Санкт – Петербург). – 2008. – Додаток № 2. – С. 55 – 58.

3. Котова Е. Н., Вязьменов Е. О. Ендоскопічна хірургічна корекція вроджених атрезий хоан у дітей. Вестн. оториноларингології. 2011; № 6: с. 43 – 46.

4. Маломуж Ф. Ф. До питання про хірургічне лікування при хоанальных атрезиях у дітей // Вісник оториноларингології. – 1965. – № 4. – С. 53 – 54.

5. Махмудов С. С., Джамолов Ф. П., Карімов А. О., Муталібов А. З., Бободжанов Р. У. Наш досвід хірургічного методу лікування вродженої атрезії хоан у дітей. Матеріали XIX з’їзду оториноларингологів Росії (Казань, 12 – 15 квітня 2016 р.). СПб. 2016: с. 132 – 133.

6. Морохоев в. І. Внутриносовая хірургія при атрезії хоан. Вестн. оториноларингології. 2010; № 6: с. 10 – 15.

7. Сайдулаева А. В., Хірургічне лікування вродженої атрезії хоан транссептальным доступом в дитячому віці/ А. В. Сайдулаева А. С. Юнусов // «Російська оториноларингологія» (73) -2014. –С. 110 – 114 (ВАК)

8. Свистушкин В. М., Селін В. Н., Мустафаєв Д. М. Сучасні технології у лікуванні хворих вродженими атрезиями хоан. ІІ Національний конгрес “Пластична хірургія” (Москва, 12 – 14 грудня 2012 р.): збірник матеріалів. М., 2012: с. 75 – 76.

9. Шеврыгин Б. В. Анатомія, фізіологія та методи дослідження нюхового аналізатора у дорослих і дітей. М., 1971.

10. Юнусов А. С. Порушення носового дихання і захворювання органів дихання: матеріали IX Національного конгресу з хвороб органів дихання. Москва. М., 1999. С. 357.

11. Юнусов А. С. Особливості риноманометрии у дітей при викривленні перегородки носа в області всмоктуючої частини носового клапана // Вестн. оториноларингології. 2001. № 2. С. 15-16.

12. Юнусов А. С. Сучасні аспекти хірургічного лікування вродженої атрезії хоан у дітей // Ріс.оториноларингологія. 2005. № 3. С. 31-33.

13. Юнусов А. С., Рибалкін С. В. Транссептальный хірургічний доступ для формування хоан при атрезиях в дитячому віці: метод. рекомендації. М.: ФДУ «НКЦ оториноларингології Росздрава», 2005. 7 с.

14. Юнусов А. С., Рибалкін С. В., Сайдулаева А. В., Трассептальный доступ для формування хоан при їх вроджених атрезиях/ А. С. Юнусов, Рибалкін С. В., А. В. Сайдулаева// Дитяча оториноларингологія. –М.- №1. -2011. – С. 38 – 40.

15. Юнусов А. С., Сайдулаева А. В., Використання транссептального доступу для формування хоан при вроджених атрезиях в дитячому віці/А. С. Юнусов, А. В. Сайдулаева //Матеріали ІІ республіканської науково-практичної конференції оториноларингологів. Республіки Дагестан з всеросійським участю, присвячений пам’яті професора Максудова М. М.– №3 (23). – 2013. – С. 38-40 .

16. Юнусов А. С. Сайдулаева А. В. Атрезія хоан у дітей. Новий метод реабілітації // Матеріали III Петербугского форуму оториноларингологів Росії. – 2014. –С. 70–71.

17. Юнусов А. С., Сайдулаева А. І. Особливості реконструктивної хірургії вродженої атрезії хоан і рубцевих процесів порожнини носа у дітей. Head and Neck / Голова і шия. 2015; № 4: с. 37 – 40.

18. Юнусов А. С., Губеев Р. В., Молодцова Е. В. Вирішення проблеми атрезії хоан у новонароджених // Матеріали XIX з’їзду оториноларингологів Росії (Казань, 12 – 15 квітня 2016 р.). – СПб. 2016. – С. 203 – 204.

19. Saidulaeva A. I.,YunusovA.SChoanalformationbytransseptalaccess in congenital aresias in childhood// Folia Otorhinilaryngologiae et Pathologiae Respiratoriae. Volume 20. -№2– 2014. – С. 67 -68.

20. Ba I. D, Ba A., Thiongane A., Ly/Ba A., Ba M., Fattah M., Faye P. M., Ciss? D. F., Diouf F. N.[Malignant infantile osteopetrosis revealed by choanal atresia: A case report]. Arch Pediatr. 2016 May;23(5):514-8. doi: 10.1016/j.arcped.2016.02.006. Epub 2016 Mar 23. French.

21. Lazar.R.H., Yonis R. T., Gross C. W. Pediatric functional endonasal sinus surgery: Review of 210 cases //Head Nech.-1992.- Vol.14.-P. 92-98

22. 1. Eladl H. M., Khafagy Y. W. Endoscopic bilateral congenital choanal atresia repair of 112 cases, evolving concept and technical experience.J. Pediatr Otorhinolaryngol. 2016; 85: р. 40-45. doi: 10.1016/j.ijporl.2016.03.011. Epub 2016 Mar 19.

23. Saraniti C, Santangelo M, Salvago P. Surgical treatment of choanal atresia with transnasal endoscopic approach with stentless single side-hinged flap technique: 5-year retrospective analysis. Braz J Otorhinolaryngol. 2016. 22. pii: S1808-8694(16)30042-8. doi: 10.1016/j.bjorl.2016.03.009. [Epub ahead of print].

Симптоми і прояви

Клінічна картина проявляється наступними ознаками: ускладнення або відсутність дихання; гугнявість (утворюється в результаті порушення циркуляції повітря); слизуваті вміст у місці запалення; шум і свист при диханні.

Діагностика

Існує ряд діагностичних методів. Вони полягають в наступному:

• анамнез скарг пацієнта;
• риноскопія;
• зондування (за допомогою зонда визначається місце зрощення елементів);
• ендоскопія (за допомогою ендоскопа проводиться дослідження назальних шляхів і носоглотки);
• комп’ютерна томографія;
• додаткова консультація терапевта.

Одностороннє захворювання зазвичай протікає безсимптомно, тому виявити її розвиток можна лише за наявності водянистих виділень з однієї ніздрі.

При двосторонньому запальному процесі спостерігаються періодичні напади асфіксії, які проявляються в нічний час при спробі матері нагодувати дитину.

Немовлята в нормі дихають носом. Якщо виникла непрохідність носових ходів, порушується звичний повітрообмін. Кисень проникає всередину дихальних органів тільки при крику, під час неспання малюка. Смоктання грудей провокує розвиток задухи.

Більш небезпечною вважається повна форма захворювання. При повній атрезії проникнення повітря всередину дихальних шляхів можливо лише при крику. У новонародженого спостерігається дихальна недостатність, гіпоксія, асфіксія, що може стати причиною летального результату.

Клінічні прояви залежать від вираженості зарощення хоан. Двостороння облітерація може супроводжуватися такими патологіями:

• хронічна гіпоксія;
• неправильне формування лицьового скелета;
• порушення росту зубів;
• гіпотрофія;
• відставання в психічному розвитку.

При розвитку атрезії хоан у дітей старшого віку спостерігаються нижченаведені симптоми:

• рясні виділення слизу (вона каламутна, густа);
• зниження нюху;
• порушення носового дихання;
• гугнявість голосу (при двосторонній атрезії).

Причина виникнення захворювання

Вроджена атрезія хоан (ВАХ) – вада розвитку, що характеризується повним або частковим зрощення задніх відділів порожнини носа і відноситься до персистенції [1, 2, 3, 4, 6, 23, 24], оскільки у хворих в порожнині носа зберігаються ті елементи, які в процесі ембріогенезу повинні піддатися зворотному розвитку до моменту народження.

CHARGE-синдром – поліморфний захворювання, яке включає в себе не менше чотирьох вад розвитку, з обов’язковим включенням колобомы і атрезії хоан.

Вроджена атрезія хоан – порушення прохідності порожнини носа, пов’язане з її повним або частковим зрощення сполучної, хрящової або кісткової тканиною.

Для контролю ефективності проведеного хірургічного втручання необхідно проводити повторні огляди і діагностичні дослідження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. В післяопераційному періоді може звужуватися просвіт сформованої хоаностомы за рахунок утворення грануляцій і рубців, які призводять до рестенозированию.

Антирубцовая терапія повинна призначатися за результатами діагностики стану хоанального отвори слизової оболонки порожнини носа до отримання результатів виникнення післяопераційних ускладнень.

Методи лікування

У клінічних рекомендаціях узагальнено досвід авторів з діагностики та лікування дітей, що страждають вродженою вадою розвитку носа з різними формами повної або часткової вродженою атрезією хоан, двосторонніми або односторонніми вадами ураження носа.

Клінічні рекомендації містять у собі відомості, необхідні для діагностики, диференціальної діагностики, вибору методу хірургічного лікування та післяопераційного ведення хворих дітей з вродженим поразкою хоан носа.

Цільова аудиторія даних клінічних рекомендацій:

1. Лікар-оториноларинголог;

2. Медичний генетик;

3. Педіатр;

4. Терапевт;

5. Інфекціоніст;

6. Сімейний лікар лікар загальної практики.

Таблиця П1 – Використані рівні достовірності доказів

Клас (рівень)	Критерії достовірності
I (A)	Великі подвійні сліпі плацебоконтролируемые дослідження, а також дані, отримані при мета-аналізі декількох рандомізованих контрольованих досліджень.
II (B)	Невеликі і контрольовані рандомізовані дослідження, при яких статистичні дані побудовані на невеликому числі хворих.
III (C)	Нерандомизированные клінічні дослідження на обмеженій кількості пацієнтів.
IV (D)	Вироблення групою експертів консенсусу з певної проблеми

Таблиця П2 -Використані рівні переконливості рекомендацій

Шкала	Ступінь переконливості доказів	Відповідні види досліджень
A	Докази переконливі: є вагомі докази пропонованого твердженням	Високоякісний систематичний огляд, мета-аналіз. Великі рандомізовані клінічні дослідження з низькою ймовірністю помилок і однозначними результатами.
В	Відносна переконливість доказів: є достатньо доказів на користь того, щоб рекомендувати дану пропозицію	Невеликі рандомізовані клінічні дослідження з неоднозначними результатами і середньою або високою ймовірністю помилок. Великі проспективні порівняльні, але нерандомизированные дослідження. Якісні ретроспективні дослідження на великих вибірках хворих з ретельно підібраними групами порівняння.
C	Достатніх доказів немає: існуючих доказів недостатньо для винесення рекомендації, але рекомендації можуть бути надані з урахуванням інших обставин	Ретроспективні порівняльні дослідження. Дослідження на обмеженій кількості хворих або на окремих хворих без контрольної групи. Особистий неформалізований досвід розробників.

Порядок оновлення клінічних рекомендацій

Клінічні рекомендації будуть оновлюватися кожні 3 роки

Лікування захворювання можливо лише хірургічним шляхом. Із-за загрози асфіксії при діагностуванні повної вродженої атрезії потрібна термінова операція. Хірурги виконують прокол в області зарощення хоан троакаром. Всередину отриманого отвору вводять катетер, через який здійснюється носове дихання.

При діагностуванні у дитини часткової атрезії з незначними порушеннями дихальної функції проведення оперативного лікування лікар може відкласти до старшого віку (прокол в такому випадку роблять у дошкільному віці).

Суть оперативного лікування полягає у видаленні тканин, закривають повідомлення носової порожнини і глотки, відновлення прохідності шляхів, по яких проходить повітря. Операції проводять двома методами:

• трансназально (з доступом через ніс);
• транспалатально (з доступом через розріз у небі).

Виконання доступу через ніс набагато простіше. В цьому випадку знижується ризик закриття носових ходів після проведеної операції. Хірург просвердлює товсту кісткову хоан, розширює отвір долотом, пилкою, кістковими щипцями.

Якщо діагностовано перетинчаста форма хвороби, лікар виконує її висічення. Для збереження сформованого отвори всередину отвору вводять дренажну трубку (її виймають через 3 тижні після операції).

Додаток Ст. Інформація для пацієнтів

Зміна носового дихання є симптомом, який вимагає додаткового обстеження – огляду гортані. Якщо зміна носового дихання триває більше доби при двосторонньому ураженні хоан носа або кілька років при односторонньому пороці, а також пацієнт страждає хронічним захворюванням легенів, використовують інгаляційні кортикостероїдні препарати, отримував тривалу антибактеріальну терапію.

https://www.youtube.com/watch?v=ytcopyright

Пацієнти, які перенесли реконструктивні втручання по усуненню хоан носа потребують реабілітаційних заходах. Пацієнти, яких не влаштовує якість носової функції, потребують проведення фонопедических, дихальних занять, а також фізіотерапевтичних заходів з метою поліпшення дихальної функції носа.

Особливу увагу слід приділяти виконанню призначень лікаря-оториноларинголога, проведення всього курсу терапії повністю, відвідувати лікаря-оториноларинголога відповідно до його рекомендацій. Самолікування може призвести до хронізації процесу і утворення рубцевих процесів в області хоан і виникнення синехій порожнини носа.

Наслідки

Після проведеного оперативного лікування атрезії хоани можуть виникати часті рецидиви. Це пояснюється формуванням рубцевих змін. Повторно проведена операція здатна лише погіршити перебіг хвороби.

Запобігти процес рубцювання, мінімізувати ризик рецидиву патології можливо завдяки перекриттю операційного ділянки тканинним клаптем на ніжці. Трансплантат береться з лицьової частини. Донорський клапоть підшивається спеціальними швами, не сдавливающими краю рани.

1.2. Етіологія та патогенез

ВАХ є наслідком збереження носонебной мембрани, що виникає між 6-й і 12-м тижнями гестації, внаслідок зближення і послідовного зрощення заднього краю сошника із задніми кінцями носових раковин.

Патологічні зміни в порожнині носа і навколоносових пазухах (ОНП) можуть бути проявами, як самостійного патологічного процесу, так і симптомом якого-небудь захворювання або наслідком вродженої аномалії розвитку (вади).

Морфологічно ВАХ являє собою одностороннє або двостороннє утворення кісткової або перетинкової перегородки між носом і горлом з повним закриттям або різким звуженням однієї або обох половин носа [7, 9, 14].

Етіологія ВАХ до теперішнього часу залишаються до кінця не з’ясованими. Можна відзначити надзвичайне різноманіття чинників, здатних привести до виникнення вроджених аномалій і каліцтв. Найбільшу групу складають ендо – та екзогенні тератогенні агенти, які можуть надавати як безпосередня дія на плід, так і опосередковано, через материнський організм. [1, 2, 3, 4, 5, 6, 23, 24].

2.1 Скарги і анамнез

Основною скаргою при ВАХ є утруднення носового дихання аж до повної його відсутності, що відзначається з народження. Зважаючи на те, що новонароджені не вміють дихати ротом у них виникає важка асфіксія.

Якщо новонароджений все ж починає дихати ротом, то виникають інші симптоми. Засинаючи, дитина закриває рот, виникає стридорозне дихання, посилюються респіраторна задишка – явища дихальної недостатності у деякій мірі купіруються.

Під час годування немовля не може одночасно смоктати, ковтати й дихати. Одностороння атрезія хоан не викликає таких важких респіраторних порушень, тому зазвичай діагностується в більш старшому віці.

• Рекомендується з’ясувати з якого віку з’явилися скарги.

Рівень переконливості рекомендацій З (рівень достовірності доказів – IV)

2.3 Лабораторна діагностика

• Рекомендовано виконувати загальноклінічні обстеження хворих із встановленим діагнозом вроджена атрезія хоан носа для виключення супутньої патології та виявлення фонових захворювань:

1. Клінічний аналіз крові;

2. Біохімічний аналіз крові: рівень глюкози крові, загального білка, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, креатиніну;

3. Аналіз крові на сифіліс;

4. Аналіз крові на інфекцію, викликану вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);

5. Аналіз крові на гепатити В та С.

Хірургічне лікування атрезії хоан в Науково-клінічному Центрі дитячої оториноларингології

• Рекомендовано використовувати спосіб формування хоан при вродженої атрезії транссептальным доступом.

У Відділі дитячого ЛОР патології ФГБУ НКЦО ФМБА Росії з успіхом проводять хірургічне лікування атрезії хоан, використовуючи розроблену авторську методику транссептального доступу, яка дозволяє сформувати хоани, не травмуючи слизову оболонку порожнини носа, що має велике значення для профілактики рецидиву захворювання та формування синехій, тобто післяопераційних ускладнень.

Приклад з практики

Наводимо приклад з практики

Дитина (дівчинка), П, 1 міс 16 дн., перебувала на стаціонарному лікуванні у Науково-клінічному відділі дитячої оториноларингології з 30.06.2015 за 13.07.2015 р. з основним клінічним діагнозом: Вроджена повна двостороння кісткова атрезія хоан.

Мама пред’являла скарги на відсутність носового дихання у дитини і виділення з носа, слизового характеру.

З анамнезу відомо, що зазначені скарги турбують з народження. Дитина народилася в строк 40-41 тиждень (27.05.2015), на тлі наростання дихальної недостатності, через дві години після пологів проведена інтубація трахеї.

Екстубацію трахеї – 29.05.2015. З 01.06.2015 за 20.06.2015 з діагнозом нижнедолевая сегментарна правобічна пневмонія, піодермія, риніт, кон’юнктивіт дівчинка була на стаціонарному лікуванні в ОГБУЗ “Дитячої обласної клінічної лікарні р. Білгород.

Проведено СКТ: картина двосторонньої атрезії хоан. Рекомендовано консультація в НКЦО р. Москва. Дитина консультирован проф. Юнусова А. С. 22.06.2015 р. і спрямований на хірургічне лікування у Відділ дитячого ЛОР патології ФГБУ НКЦО ФМБА Росії.

Стан при надходженні важкий.

Шкіри і видимі слизові чисті, бліді. При пальпації периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Дихання в легенях пуэрильное, проводиться в обох легенях, хрипів немає. ЧД 46 в хвилину. Тони серця ясні, гучні, ритмічні.

ЧСС 150 в хвилину. Пульс задовільних якостей. ПЕКЛО 70 / 50 мм рт. ст. Живіт м’який, доступний пальпації у всіх відділах. Печінка пальпується у реберного краю, не виступає. Локальної болючості при пальпації не виявлено.

Стілець 1-2 рази в день, кашкоподібний. З боку сечостатевої системи патології не виявлено. Сечовипускання вільне, безболісне. З боку нервової системи патології не виявлено. Свідомість ясна.

LOR-status.

Форма зовнішнього носа не змінена, слизова оболонка порожнини носа блідо-рожевого кольору. Носові ходи звужені, більше праворуч, за рахунок атрезії носових ходів. Слизуваті виділення в носових ходах. Видимі нижні і середні носові набряклі, при анемізації скорочуються добре.

Слизова їх блідо-рожева. Видима частина перегородка носа не викривлена. Область придаткових пазух носа не змінена. Носове дихання відсутній з обох сторін. По інших ЛОР-органів без особливостей.

Формування лівій хоани транссептальным доступом під ендотрахеальний наркозом проведено 01.07.2015 р. Операційний та післяопераційний період без особливостей.

Трубка-протектор видалена на 11 добу. Дитина виписаний на 13 день після операції в задовільному стані. Носове дихання відновлено ліворуч.

Приклад з практики

https://www.youtube.com/watch?v=upload

LOR-status.