Таванік при гаймориті інструкція по застосуванню

Опис лікарської форми

• Препарати, що містять двовалентні чи тривалентні катіони, такі як солі цинку і заліза (лікарські препарати для лікування анемії), антацидні засоби, що містять магній та/або алюміній, диданозин (тільки лікарські форми, що містять в якості буфера алюміній або магній) рекомендується приймати не менш чим за 2 год до або через 2 год після прийому таблетки Таванік.
• Солі кальцію надають мінімальний вплив на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі всередину.
• Дія препарату Таванік значно послаблюється при одночасному застосуванні сукральфату. Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 год після прийому левофлоксацину.
• Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено. Концентрація левофлоксацину при одночасному застосуванні фенбуфену підвищується тільки на 13%. Однак при одночасному призначенні хінолонів і теофіліну, НПЗЗ та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливо виражене зниження порога судомної готовності головного мозку.
• У пацієнтів, які отримували левофлоксацин у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/МНО та/або розвиток кровотечі, в т. ч. і важкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів і левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників згортання крові.
• При одночасному застосуванні левофлоксацину та лікарських засобів, що порушують ниркову канальцеву секрецію левофлоксацину, таких як пробенецид та циметидин, слід дотримуватися обережності, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину уповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення при нормальній функції нирок.
• Левофлоксацин збільшував T1/2 циклоспорину на 33%. Т. к. це збільшення є клінічно незначущу, корекції дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібно.
• Одночасне застосування ГКС підвищує ризик розриву сухожиль.
• Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, протиаритмічні препарати класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).

Інші комбінації

Дослідження показали, що при взаємодії левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином і варфарином не змінюється фармакокінетика левофлоксацину.

Лікарські форми:

• таблетки, вкриті плівковою оболонкою: довгастої двоопуклої форми, з розподільчою рискою на кожній із сторін, блідого жовто-рожевого кольору (у блістерах: по 250 мг – 3, 5, 7 або 10 шт., по 500 мг – 5, 7 або 10 шт.; в картонній пачці 1 блістер);
• розчин для інфузій: прозора рідина зеленувато-жовтого кольору (по 100 мл у скляних флаконах без кольору, в картонній пачці 1 флакон).

В 1 таблетці Таванік містяться:

• діюча речовина: левофлоксацину гемігідрат – 256,23 мг або 512,46 мг, що еквівалентно вмісту 250 мг або 500 мг левофлоксацину;
• допоміжні речовини: гіпромелоза, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, натрію стеарилфумарат;
• склад плівкової оболонки: макрогол 8000, гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е172), титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (Е172), тальк.

В 1 мл розчину Таванік містяться:

• діюча речовина: левофлоксацину гемігідрат – 5,1246 мг, що еквівалентно вмісту 5 мг левофлоксацину;
• допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

При одночасному застосуванні Таваника:

• солі кальцію надають мінімальний вплив на абсорбцію препарату у формі таблеток;
• сукральфат значно послаблює ефект препарату;
• варфарин та інші непрямі антикоагулянти можуть викликати підвищення показників згортання крові (протромбіновий час) і/або розвиток кровотечі, в тому числі значної, тому рекомендується регулярно контролювати згортання крові;
• пробенецид, циметидин порушують ниркову канальцеву секрецію препарату і уповільнюють виведення левофлоксацину, але при нормальній функції нирок клінічно значущого впливу це не має;
• циклоспорин може підвищувати свій період напіввиведення T_1/2 на 33%, але корекції дози препарату це не потребує;
• ГКС підвищують ймовірність розриву сухожиль;
• дигоксин, глібенкламід, ранітидин, варфарин на фармакокінетику левофлоксацину не надають особливого дії, здатного впливати на клінічний ефект препарату.

Поєднання левофлоксацину з теофіліном або фенбуфеном окремо не чинить значного впливу на дію препарату. Але слід враховувати, що при комбінованій терапії, що включає кілька препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, включаючи теофілін та нестероїдні протизапальні засоби, ризик вираженого зниження порога судомної готовності головного мозку значно зростає.

Таблетки: довгасті, двоопуклі, з розділювальною борозенкою з обох сторін, вкриті плівковою оболонкою блідо-жовтувато-рожевого кольору.

Взаємодії, що потребують дотримання обережності

З препаратами, що містять магній, алюміній, залізо і цинк, диданозином. Препарати, що містять двовалентні чи тривалентні катіони, такі як солі цинку або заліза (лікарські препарати для лікування анемії), магній – та/або алюминийсодержащие препарати (такі як антациди), диданозин (тільки лікарські форми, що містять в якості буфера алюміній або магній), рекомендується приймати не менш чим за 2 год до або через 2 год після прийому таблетки Таванік®.

Солі кальцію надають мінімальний вплив на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі всередину

З сукральфатом. Дія препарату Таванік® значно зменшується при одночасному застосуванні сукральфату (засоби для захисту слизової оболонки шлунка).

Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 год після прийому левофлоксацину.

З теофіліном, фенбуфеном або подібними ЛЗ з групи НПЗП, що знижують поріг судомної готовності головного мозку. Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено.

Однак при одночасному застосуванні хінолонів і теофіліну, НПЗП та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливо виражене зниження порога судомної готовності головного мозку.

Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується тільки на 13%.

З непрямими антикоагулянтами (антагоністи вітаміну К) У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення ПВ/МНО та/або розвиток кровотечі, в т. ч. і важкого.

З пробенецидом і циметидином. При одночасному застосуванні ЛЗ, що порушують ниркову канальцеву секрецію, таких як пробенецид та циметидин, і левофлоксацину слід дотримуватися обережності, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину уповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення при нормальній функції нирок.

З циклоспорином. Левофлоксацин збільшував період напіввиведення циклоспорину на 33%. Так як це збільшення є клінічно незначущу, корекції дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібно.

З ГКС. Одночасний прийом ГКС підвищує ризик розриву сухожиль.

З лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT. Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).

Інші. Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином і варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється в достатній мірі, щоб це мало клінічне значення.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг. По 3, 5, 7 або 10 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру в картонну пачку.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 5, 7 або 10 табл. у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру в картонну пачку.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Таванік відноситься до синтетичних антибактеріальних лікарських засобів широкого спектра дії і входить до групи фторхінолонів. Його активним компонентом є левофлоксацин, що представляє собою левовращающій ізомер офлоксацину.

Дана речовина забезпечує блокування ДНК-гірази та топоізомеразу IV, перешкоджає зшивки розривів ДНК і суперспіралізації, гальмує синтез ДНК і спричиняє глибокі морфологічні зміни в мембранах клітин шкідливих мікроорганізмів, клітинних стінках і цитоплазмі.

In vitro Таванік володіє підвищеною чутливістю до наступних мікроорганізмів (МПК менше або дорівнює 2 мг/л, зона інгібування перевищує або дорівнює 77 мм):

• анаеробні мікроорганізми: Veillonella spp., Bacteroides fragilis, Propionibacterium spp., Bifidobacterium spp., Peptostreptococcus, Fusobacterium spp., Clostridium perfringens;
• аеробні грамнегативні мікроорганізми: Serratia spp., Serratia marcescens, Acinetobacter spp., Acinetobacter baumannii, Salmonella spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Pseudomonas spp., Pseudomonas aeruginosa (госпітальні інфекції, викликані даним збудником, можуть потребувати комбінованої терапії), Citrobacter freundii, Providencia spp., Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Eikenella corrodens, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Enterobacter spp., Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Pasteurella spp., Pasteurella multocida, Pasteurella dagmatis, Pasteurella canis, Escherichia coli, Neisseria meningitides, Neisseria gonorrhoeae non PPNG/PPNG (штами, непродуцирующие і продукують пеніциліназу), Gardnerella vaginalis, Morganella morganii, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus influenzae ampi-S/R (чутливі або резистентні до ампіциліну), Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis β /β- (штами, що продукують і непродуцирующие бета-лактамази), Helicobacter pylori, Klebsiella spp., Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca;
• аеробні грампозитивні мікроорганізми: Viridans streptococci penis/R (штами, чутливі або резистентні до пеніциліну), Bacillus anthracis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (штами, помірно чутливі, чутливі або резистентні до пеніциліну), Streptococcus agalactiae, Streptococci групи G і С, Corynebacterium jeikeium, Corynebacterium diphtheria, Staphylococcus spp. CNS (коагулазонегативні), Staphylococcus epidermidis methi-S (з чутливістю до метициліну), Staphylococcus aureus methi-S (з чутливістю до метициліну), Staphylococcus coagulase-negative methi-S (I) (коагулазонегативні штами, чутливі або помірно чутливі до метициліну), Listeria monocytogenes, Enterococcus spp., Enterococcus faecalis;
• інші мікроорганізми: Ureaplasma urealyticum, Bartonella spp., Rickettsia spp., Chlamydia trachomatis, Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella spp., Legionella pneumophila, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae, Mycobacterium spp.

Помірну чутливість до левофлоксацину (МПК дорівнює 4 мг/л, зона інгібування становить 16-14 мм) виявляють такі мікроорганізми:

• анаеробні мікроорганізми: Porphyromonas spp., Prevotella spp.;
• аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campylobacter coli/jejuni;
• аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus haemolyticus methi-R (стійкі до метициліну), Staphylococcus epidermidis methi-R (стійкі до метициліну), Enterococcus faecium, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium urealyticum.

До мікроорганізмів, що виявляють резистентність до левофлоксацину (МПК більше або дорівнює 8 мг/л, зона інгібування менше або дорівнює 13 мм), відносяться:

• анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron;
• аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans;
• аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus coagulase-negative methi-R (коагулазонегативні штами, стійкі до метициліну), Staphylococcus aureus methi-R (штами, що володіють стійкістю до метициліну);
• інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.

Особливості механізму дії левофлоксацину обумовлюють відсутність перехресної резистентності між ним та іншими протимікробними препаратами.

Клінічні дослідження ефективності Таваника довели, що його можна використовувати при лікуванні інфекційних захворювань, спровокованих такими збудниками:

• аеробні грамнегативні мікроорганізми: Serratia marcescens, Citrobacter freundii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Proteus mirabilis, Escherichia coli, Morganella morganii, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus influenza, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Klebsiella pneumoniae;
• аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis;
• інші мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Legionella pneumophila, Chlamydia pneumoniae.

Фармакокінетика

Після інфузії левофлоксацину у дозі 500 мг протягом 60 хвилин здоровим добровольцям максимальна концентрація в плазмі становила приблизно 6,2 мкг/мл

Фармакокінетика активного компонента Таваника проявляє тенденцію до лінійності в діапазоні терапевтичних доз 50-1000 мг. При інфузії або прийомі внутрішньо 500 мг препарату 1-2 рази на добу рівноважний значення концентрації левофлоксацину досягається протягом 48 годин.

На 10-й день внутрішньовенного введення Таваника в дозуванні 500 мг 1 раз на добу максимальна концентрація діючої речовини дорівнює 6,4 0,8 мкг/мл, а його мінімальна концентрація (зміст перед введенням чергової дози) становить 0,6 0,2 мкг/мл

Левофлоксацин зв’язується з білками сироватки крові приблизно на 30-40%. Після одноразового і повторного введення 500 мг Таваника середній об’єм розподілу левофлоксацину становить приблизно 100 л, що свідчить про високий ступінь проникнення даної речовини в тканини і системи органів людського організму.

Після 3-х днів введення 500 мг Таваника 1 або 2 рази на добу максимальні рівні левофлоксацину в альвеолярній рідини відзначалися через 2-4 години після інфузії препарату і були рівні 4 і 6,7 мкг/мл відповідно при коефіцієнті пенетрації 1 порівняно з рівнем речовини в плазмі крові.

Після введення в організм левофлоксацин порівняно повільно екскретується з плазми крові (період напіввиведення в середньому становить не менше 6-8 годин). Понад 85% прийнятої дози виводиться з сечею. Після одноразового введення 500 мг Таваника загальний кліренс речовини досягав 175 ± 29,2 мл/хв.

Левофлоксацин з високою швидкістю і практично на 100% всмоктується при пероральному прийомі, прийом їжі незначно впливає на ступінь його абсорбції. Абсолютна біодоступність при застосуванні препарату у формі таблеток дорівнює 99-100%.

На 10-й день прийому всередину Таваника в дозуванні 500 мг 1 раз на добу максимальна концентрація левофлоксацину досягала 5,7 1,4 мкг/мл, а мінімальна концентрація речовини – 0,5 0,2 мкг/мл На 10-й день перорального прийому препарату в дозуванні 500 мг 2 рази на добу дані параметри складають 7,8 1,1 і 3 0,9 мкг/мл відповідно.

Левофлоксацин зв’язується з білками сироватки крові приблизно на 30-40%. Після одноразового і повторного прийому 500 мг Таваника середній об’єм розподілу левофлоксацину становить приблизно 100 л, що свідчить про високий ступінь проникнення даної речовини в тканини і системи органів людського організму.

Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину його максимальний вміст рідини в епітеліального шару слизової оболонки бронхів досягалося протягом 1-4 годин і становила 10,8 і 8,3 мкг/мл відповідно.

Після 5-ти діб перорального прийому Таваника середній рівень левофлоксацину через 4 години після останнього надходження препарату в організм дорівнював 9,94 мкг/мл рідини епітеліальної вистилки і 97,9 мкг/мл – в альвеолярних макрофагах.

Після перорального прийому 500 мг препарату максимальна зміст левофлоксацину в легеневої тканини становила приблизно 11,3 мкг/г та реєструвалося через 4-6 годин після прийому при коефіцієнтах пенетрації 2-5 порівняно з вмістом у плазмі крові.

При пероральному прийомі протягом 3-х днів 500 мг Таваника 1 або 2 рази на добу максимальні рівні левофлоксацину в альвеолярній рідини відзначалися через 2-4 години після прийому препарату і були рівні 4 і 6,7 мкг/мл відповідно при коефіцієнті пенетрації 1 порівняно з рівнем речовини в плазмі крові.

Левофлоксацин відрізняється високим ступенем проникнення в кортикальну і губчасту кісткову тканину, що також стосується як дистальних, так і проксимальних відділів стегнової кістки, при коефіцієнті пенетрації (кісткові тканини/плазма крові) 0,1–3.

Максимальний вміст речовини у губчастої кісткової тканини, локалізованої в проксимальному відділі стегнової кістки, через 2 години після перорального прийому 500 мг Таваника досягало приблизно 15,1 мкг/р.

Левофлоксацин відрізняється незначним ступенем проникнення в спинномозкову рідину.

Фармакологічна група

Інструкція по застосуванню Таваника: спосіб і дозування

Таблетки

Таблетки Таванік приймають всередину, незалежно від прийому їжі, ковтаючи цілими і запиваючи достатньою кількістю рідини (100-200 мл).

При одночасному застосуванні сукральфату, цинку, солей заліза, антацидних засобів, які містять алюміній та/або магній, Таванік приймають не пізніше чим за 2 години до або через 2 години після зазначених препаратів.

При переведенні пацієнта з парентеральної на пероральну терапію дозу препарату не змінюють.

Дозу та період лікування призначає лікар, враховуючи чутливість передбачуваного збудника, характер і тяжкість перебігу захворювання.

Рекомендований режим дозування Таваника для хворих з нормальною функцією нирок [кліренс креатиніну (КК) більше 50 мл/хв]:

• позалікарняна пневмонія: 500 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування – 7-14 днів;
• хронічний бактеріальний простатит: 500 мг 1 раз на добу, курс лікування – 28 днів;
• неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз на добу протягом 3 днів;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 500 мг 1 раз на добу протягом 7-14 днів;
• пієлонефрит: по 500 мг 1 раз на добу, тривалість терапії – 7-10 днів;
• лікарсько-стійкі форми туберкульозу (у складі комплексної терапії): по 500 мг 1-2 рази на добу, тривалість прийому – не більше 90 днів;
• гострий синусит: по 500 мг 1 раз на добу, курс лікування – 10-14 днів;
• загострення хронічного бронхіту: по 500 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів;
• сибірська виразка, що передається повітряно-крапельним шляхом (включаючи профілактику): по 500 мг 1 раз на добу, курс терапії – до 56 днів;
• інфекції шкіри та м’яких тканин: по 500 мг 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів.

Розчин для інфузій

Розчин Таванік призначений для внутрішньовенного (в/в) крапельного повільного введення.

Тривалість введення 100 мл (500 мг левофлоксацину) препарату, змішаних зі 100 мл інфузійного розчину, становить не менше 60 хвилин.

Розчин сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, 2,5% розчином Рінгера з декстрозою, 5% розчином декстрози, комбінованими розчинами для парентерального живлення (вуглеводи, амінокислоти, електроліти).

Розчин Таванік не можна змішувати з розчином натрію бікарбонату та іншими розчинами з лужною реакцією, гепарином.

При кімнатному освітленні витягнутий з картонної пачки флакон з препаратом придатний до застосування не більше 3 днів.

Рекомендоване дозування Таваника для хворих з КК понад 50 мл/хв:

• позалікарняна пневмонія: 500 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 7-14 днів;
• хронічний бактеріальний простатит: 500 мг 1 раз на добу, курс лікування – 28 днів;
• неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 250 мг 1 раз на добу, курс лікування – 3 дні;
• пієлонефрит та інші ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 250 мг 1 раз на добу, курс лікування – 7-10 днів. Для досягнення клінічного ефекту при тяжких інфекціях показано підвищення разової дози;
• лікарсько-стійкі форми туберкульозу (у складі комплексної терапії): по 500 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування – до 90 днів;
• септицемія або бактеріємія: по 500 мг 1-2 рази на добу, курс лікування – 10-14 днів;
• інфекції черевної порожнини (у поєднанні з антибактеріальними препаратами, що впливають на анаеробну флору): по 500 мг 1 раз на добу протягом 7-14 днів.

Після достовірної ерадикації збудника або нормалізації температури тіла хворого на застосування препарату рекомендується продовжувати ще протягом як мінімум 2-3 днів.

Враховуючи високу біодоступність левофлоксацину у формі таблеток, після декількох днів в/в краплинного введення розчину і при позитивній динаміці терапії хворого можна перевести на прийом препарату внутрішньо в тій же дозі.

При порушенні функції нирок (КК 50 мл/хв і нижче) режим дозування таблеток та розчину Таванік корегують індивідуально, враховуючи величину КК і клінічні показання хворого:

• КК 50-20 мл/хв: перша доза – 250 мг, далі – по 125 мг 1 раз на добу; перша доза – 500 мг, далі – по 250 мг 1 або 2 рази на добу;
• КК 19-10 мл/хв: перша доза – 250 мг, далі – по 125 мг 1 раз у 2 дні; перша доза – 500 мг, далі – по 125 мг 1 або 2 рази на добу;
• КК менше 10 мл/хв (включаючи постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД) і гемодіаліз]: перша доза – 250 мг, далі – по 125 мг 1 раз у 2 дні; перша доза – 500 мг, далі – по 125 мг 1 раз на добу.

Після проведення гемодіалізу або ПАПД додатковий прийом препарату не потрібно.

При порушенні функції печінки та пацієнтам літнього віку корекція режиму дозування Таваника не потрібно.

Хворому не можна самостійно порушувати режим дозування, призначеного лікарем, або припиняти застосування препарату. При випадковому пропуску прийому чергової дози її слід прийняти негайно, після того як згадали, і далі продовжувати лікування відповідно до рекомендацій лікаря.

Дані, отримані в результаті проведення експериментів на тваринах, свідчать про те, що найбільш ймовірними ознаками гострого передозування Таваника є симптоми, пов’язані з ураженням ЦНС (судоми, запаморочення, порушення свідомості, у тому числі сплутаність свідомості).

При постмаркетинговому застосуванні препарату при введенні його у високих дозах були виявлені небажані реакції з боку ЦНС, включаючи галюцинації, судоми, тремор і помутненное свідомість. Іноді спостерігаються ерозивні ураження слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту і нудота.

В цьому випадку призначають симптоматичну терапію. Також рекомендований ретельний моніторинг стану пацієнта, включаючи регулярне проходження ЕКГ. При гострому передозуванні препарату у формі таблеток, необхідно промити шлунок і ввести антациди, що є протекторами слизової оболонки шлунка.

Таблетки

Всередину, 1 або 2 рази в день, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0,5 до 1 склянки), перед їжею або у будь-який час між прийомами їжі, оскільки прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату (див. «Фармакокінетика»). При необхідності таблетки можна ламати по розділовій борозенці.

Препарат слід приймати не менш чим через 2 год до або через 2 год після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, залізо, цинк або сукральфат (див. «Взаємодія»).

Враховуючи те, що біодоступність левофлоксацину при прийомі препарату Таванік® в таблетках дорівнює 99-100 %, у випадку переведення пацієнта з в/в інфузії препарату Таванік® на прийом таблеток слід продовжувати лікування у тій же дозі, яка застосовувалася при в/в інфузії (див. «Фармакокінетика»).

Пропуск прийому однієї або декількох доз препарату

Якщо випадково пропущено прийом препарату, то треба якомога швидше прийняти чергову дозу і далі продовжувати приймати препарат Таванік® відповідно до рекомендованого режиму його дозування.

Дози і тривалість лікування

Режим дозування визначається характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Тривалість лікування варіює залежно від перебігу захворювання.

Позалікарняна пневмонія — по 2 табл. Таванік® 250 мг або по 1 табл. Таванік® 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину) — 7-14 днів.

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів — по 2 табл. Таванік® 250 мг 1 раз на добу або по 1 табл. Таванік® 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) — 7-14 днів.

Пієлонефрит — по 2 табл. Таванік® 250 мг 1 раз на добу або по 1 таблетці Таванік® 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) — 7-10 днів.

Хронічний бактеріальний простатит — по 2 табл. Таванік ® 250 мг або по 1 табл. Таванік® 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) — 28 днів.

Інфекції шкіри та м’яких тканин: — по 2 табл. Таванік® 250 мг або по 1 табл. Таванік® 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно по 500-1000 мг левофлоксацину) — 7-14 днів.

Комплексне лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу — по 1-2 табл. Таванік® 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно по 500-1000 мг левофлоксацину) — до 3 міс.

Профілактика і лікування сибірської виразки при повітряно-крапельному шляху зараження — по 2 табл. Таванік® 250 мг або по 1 табл. Таванік® 500 мг (відповідно по 500 мг левофлоксацину) 1 раз на добу протягом 8 тижнів.

Гострий синусит — по 2 табл. Таванік® 250 мг або 1 табл. Таванік® 500 мг 1 раз на добу (відповідно 500 мг левофлоксацину) — 10-14 днів.

Загострення хронічного бронхіту — по 2 табл. Таванік® 250 мг або 1 табл. Таванік® 500 мг 1 раз на добу (відповідно 500 мг левофлоксацину) — 7-10 днів.

Неускладнений цистит — по 1 табл. Таванік® 250 мг 1 раз на добу (відповідно по 250 мг левофлоксацину) — 3 дні.

Режим дозування у пацієнтів з порушенням функції нирок (Cl креатиніну ≤50 мл/хв)

Левофлоксацин виводиться переважно через нирки, тому при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок потрібно знижувати дозу препарату. Відповідна інформація з цього приводу міститься в таблиці.

Режим дозування

* Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз.

Режим дозування у пацієнтів з порушеннями функції печінки. При порушенні функції печінки не потребують корекції режиму дозування, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці.

Передозування

При постмаркетинговому застосуванні препарату при передозуванні спостерігалися ефекти з боку ЦНС, включаючи сплутаність свідомості, судоми, галюцинації і тремор.

Можливий розвиток нудоти, виникнення ерозій слизової оболонки ШКТ.

У клініко-фармакологічних дослідженнях, проведених з дозами левофлоксацину, що перевищують терапевтичні, було показано подовження інтервалу QT.

Лікування: у разі передозування потрібне ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ-моніторування. Лікування симптоматичне. У разі гострого передозування таблеток Таванік® показане промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка.

Особливі вказівки

Госпітальні інфекції, викликані синьогнійної палички (Pseudomonas aeruginosa), можуть потребувати комбінованого лікування.

Ризик розвитку резистентності. Поширеність набутої резистентності висіваються штамів мікроорганізмів може змінюватись залежно від географічного регіону і з плином часу. У зв’язку з цим потрібна інформація про резистентності до препарату в конкретній країні.

Метицилін-резистентний золотистий стрептокок. Є висока ймовірність того, що метицилін-резистентний золотистий стафілокок буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, спричинених метицилін-резистентним золотистим стафілококом, у разі якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину.

Втрата працездатності (інвалідність) і потенційні незворотні серйозні побічні реакції, обумовлені прийомом фторхінолонів. Застосування фторхінолонів, в т. ч. левофлоксацину, було пов’язано з втратою працездатності та розвитком незворотних серйозних побічних реакцій з боку різних систем організму, які можуть розвинутися одночасно в одного і того ж пацієнта.

Побічні реакції, викликані фторхінолонами, включають тендиніти, розрив сухожиллі, артралгию, міалгію, периферичну нейропатію, а також побічні ефекти з боку нервової системи (галюцинації, тривога, депресія, безсоння, головний біль і сплутаність свідомості).

Дані реакції можуть розвинутися в період від декількох годин до декількох тижнів після початку терапії левофлоксацином. Розвиток цих побічних реакцій відзначалося у пацієнтів будь-якого віку або без наявності попередніх факторів ризику.

При виникненні перших ознак або симптомів будь-яких серйозних побічних реакцій слід негайно припинити застосування левофлоксацину. Слід уникати застосування фторхінолонів, в т. ч. левофлоксацину у пацієнтів, у яких відзначалися будь-які з цих серйозних побічних реакцій.

Пацієнти, схильні до розвитку судом. Як і інші хінолони, левофлоксацин повинен з великою обережністю застосовуватися у пацієнтів зі схильністю до судом. До таких пацієнтів відносяться пацієнти з попередніми ураженнями ЦНС, такими як інсульт, тяжка ЧМТ;

пацієнти, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен і інші подібні йому НПЗП або інші препарати, що знижують поріг судомної готовності, такі як теофілін (див. «Взаємодія»). При розвитку судом лікування левофлоксацином слід припинити.

Псевдомембранозний коліт. Розвинулася під час або після лікування левофлоксацином діарея, особливо тяжка, завзята, та/або з кров’ю може бути симптомів псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile.

У разі підозри на розвиток псевдомембранозного коліту лікування левофлоксацином слід негайно припинити та розпочати специфічну антибіотикотерапію (ванкоміцин, тейкопланін або метронідазол внутрішньо). Препарати, що гальмують перистальтику кишечнику, протипоказані.

Тендиніт і розрив сухожиль. При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, рідко спостерігається тендиніт, який іноді може призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля та може бути двостороннім.

Цей побічний ефект може розвинутися протягом 48 год після початку лікування або через декілька місяців після завершення терапії фторхінолонами. Пацієнти похилого віку більш схильні до розвитку тендиніту;

у пацієнтів, які приймали фторхінолони, ризик розриву сухожилля може підвищуватися при одночасному застосуванні ГКС. Крім цього, у пацієнтів після трансплантації підвищений ризик розвитку тендинітів, тому рекомендується дотримуватися обережності при призначенні фторхінолонів даної категорії пацієнтів.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок добову дозу слід скоригувати на підставі кліренсу креатиніну. Пацієнтам слід рекомендувати залишатися в спокої при появі перших ознак тендинітів або розриву сухожилля, і звернутися до лікаря.

При підозрі на розвиток тендиніту або розриву сухожилля слід негайно припинити лікування препаратом Таванік® та почати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши йому достатню іммобілізацію (див. «Протипоказання» та «Побічні дії»).

Реакції гіперчутливості. Левофлоксацин може викликати серйозні потенційно летальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть при застосуванні початкових доз (див.

«Побічні дії»). Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. У разі їх розвитку пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та терміново звернутися до лікаря.

Тяжкі бульозні реакції. При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. «Побічні дії»).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів. Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу, включаючи розвиток печінкової недостатності з летальним кінцем при застосуванні левофлоксацину, головним чином, у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом (див.

«Побічні дії»). Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак і симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж шкіри, біль у животі.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином через нирки, у пацієнтів з порушенням функції нирок потрібна обов’язковий контроль за функцією нирок, а також корекція режиму дозування (див.

Запобігання розвитку реакцій фотосенсибілізації. Хоча фотосенсибілізація при застосуванні левофлоксацину розвивається дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування і протягом 48 год після лікування левофлоксацином піддаватися без особливої необхідності сильного сонячного або штучного УФ-опромінення (наприклад, відвідувати солярій).

Суперінфекція. Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій і грибів), що може викликати зміни мікрофлори, що в нормі присутня у людини.

В результаті може розвинутися суперінфекція. Тому в ході лікування обов’язково проводити повторну оцінку стану пацієнта і в разі розвитку під час лікування суперінфекції слід приймати відповідні заходи.

Подовження інтервалу QT. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження QT-інтервалу у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин.

При застосуванні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, слід дотримуватися обережності у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів з нескорректированными електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією);

з синдром вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі ЛЗ, здатні подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики.

Пацієнти літнього віку і пацієнти жіночої статі можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому слід з обережністю застосовувати у них фторхінолони, включаючи левофлоксацин (див.

Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. У пацієнтів з латентним або маніфестаційним дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є схильність до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами, що слід брати до уваги при лікуванні левофлоксацином.

Гіпо – і гиперликемия (дисгликемия). Як і при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіперглікемії та гіпоглікемії, зазвичай у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують одночасно лікування пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) або препаратами інсуліну.

Периферична нейропатія. У пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про випадки розвитку сенсорної та сенсорно-моторної периферичної нейропатії, початок якої може бути швидким.

Якщо у пацієнта розвиваються симптоми нейропатії, застосування левофлоксацину повинно бути припинено. Це мінімізує ризик розвитку необоротних змін. Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність повідомляти своєму лікарю про появу будь-яких симптомів нейропатії.

Загострення псевдопаралітичною міастенії (myasthenia gravis). Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються блокує нервово-м’язову проведення активністю і можуть посилювати м’язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією.

У постмаркетинговому післяреєстраційному

періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, яка потребувала проведення штучної вентиляції легень, і смертельний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією.

Фармакодинаміка

Таванік® — синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить в якості активної речовини левофлоксацин — левовращающій ізомер офлоксацину.

Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин.

Левофлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.

Чутливі мікроорганізми (МПК≤2 мг/мл; зона інгібування ≥17 мм)

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S/I (коагулазонегативні метицилліно-чутливі/помірно чутливі), Staphylococcus aureus methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus spp.

CNS (коагулонегативные), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni-I/S/R (пенициллиночувствительные/помірно чутливі/резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci penis/R (пеніцилін-чутливі/-резистентні).

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp.

, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R (ампіцилін-чутливі/резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp.

, Moraxella catarrhalis β /β- (що продукують та непродуцирующие бета-лактамази), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae non PPNG/PPNG (непродуцирующие і продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Pasteurella spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa (госпітальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть потребувати комбінованого лікування), Pseudomonas spp, Salmonella spp., Serratia marcescens, Serratia spp..

Анаеробні мікроорганізми:Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus, Propionibacterium spp., Veillonella spp.

Інші мікроорганізми:Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ricketsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метицилін-резистентні).

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Campylobacter jejuni/coli.

Анаеробні мікроорганізми:Prevotella spp., Porphyromonas spp.

Резистентні до левофлоксацину мікроорганізми (МПК≥8 мг/л; зона інгібування ≤13 мм)

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:Staphylococcus aureus methi-R, (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R (коагулазонегативні метицилін-резистентні).

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Alcaligenes xylosoxidans.

Анаеробні мікроорганізми:Bacteroides thetaiotaomicron.

Інші мікроорганізми:Mycobacterium avium.

Резистентність

Резистентність до левофлоксацину розвивається в результаті поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомеразу II типу: ДНК-гіразу і топоизомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетрационниє бар’єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм эффлюкса (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини), можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину.

У зв’язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Інші:Chlamydia pneumoniae; Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.

Фармакокінетика

Абсорбція. Левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо, прийом їжі мало впливає на його абсорбцію. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо становить 99-100%. Після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину Cmax в плазмі крові досягається протягом 1-2 год і становить (5,2±1,2) мкг/мл

На 10-й день прийому внутрішньо препарату Таванік® 500 мг 1 раз на добу Cmax левофлоксацину в плазмі крові становила (5,7±1,4) мкг/мл, а Cmin левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) в плазмі крові становила (0,5±0,2) мкг/мл

На 10-й день прийому внутрішньо препарату Таванік® 500 мг 2 рази на добу Cmax левофлоксацину в плазмі становила (7,8±1,1) мкг/мл, а Cmin — (3±0,9) мкг/мл

Розподіл. Зв’язок з білками сироватки крові становить 30-40%. Після одноразового і повторного прийому 500 мг левофлоксацину Vd левофлоксацину становить, в середньому, 100 л, що вказує на гарне проникнення левофлоксацину в органи і тканини організму людини.

Проникнення у слизову оболонку бронхів, рідина епітеліальної вистилки, альвеолярні макрофаги. Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину Cmax левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1 год або 4 год і становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно, з коефіцієнтами пенетрації в слизову оболонку бронхів і рідина епітеліальної вистилки порівняно з концентрацією у плазмі крові, що становлять 1,1–1,8 і 0,8–3 відповідно.

Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 год після останнього прийому препарату в рідині епітеліальної вистилки становили 9,94 мкг/мл та в альвеолярних макрофагах — 97,9 мкг/мл

Проникнення в легеневу тканину.Cmax в легеневій тканині після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалася через 4-6 год після прийому препарату з коефіцієнтами пенетрації 2-5 порівняно з концентрацією у плазмі крові.

Проникнення в альвеолярну рідина. Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз або 2 рази на добу Cmax левофлоксацину в альвеолярній рідини становили 4 і 6,7 мкг/мл, відповідно і досягалися через 2-4 год після прийому препарату з коефіцієнтом пенетрації 1 порівняно з концентраціями в плазмі крові.

Проникнення в кісткову тканину. Левофлоксацин добре проникає в кортикальну і губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і дистальних відділах стегнової кістки з коефіцієнтом пенетрації (кісткова тканина/плазма крові) 0,1–3.

Проникнення в спинно-мозкову рідину. Левофлоксацин погано проникає в спинно-мозкову рідину.

Проникнення в тканину передміхурової залози. Після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів, середня концентрація левофлоксацину в тканині передміхурової залози становила 8,7 мкг/г, середнє співвідношення концентрацій передміхурова залоза/плазма крові становив 1,84.

Концентрації у сечі. Середні концентрації у сечі через 8-12 год після прийому внутрішньо дози 150, 300 і 600 мг левофлоксацину становили 44, 91 і 162 мкг/мл відповідно.

Метаболізм. Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (5% прийнятої дози). Його метаболітами є деметиллевофлоксацин і N-оксидлевофлоксацин, які виводяться нирками. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає хіральні перетворень.

Виведення. Після прийому внутрішньо левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми крові (T1/2 — 6-8 год). Виведення переважно через нирки (понад 85% прийнятої дози). Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового прийому 500 мг становив (175±29,2) мл/хв.

Відсутні суттєві відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину при його в/в введенні та прийомі всередину, що підтверджує, що прийом всередину і в/в введення є взаємозамінними.

Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів. Фармакокінетика левофлоксацину у чоловіків і жінок не розрізняється.

Фармакокінетика у пацієнтів літнього віку не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, за винятком відмінностей фармакокінетики, пов’язаних з відмінностями в кліренсі креатиніну.

При нирковій недостатності фармакокінетика левофлоксацину змінюється. По мірі погіршення функції нирок виведення через нирки і нирковий кліренс знижуються, а період напіввиведення збільшується.

Фармакокінетичні показники при нирковій недостатності після одноразового прийому внутрішньо 500 мг препарату Таванік®представлені в таблиці.

Аналоги Таваника

Покупка даного препарату широкого спектру дії без даного рецепту неможлива, оскільки це досить сильнодіючі ліки.

Зберігати антибіотик Таванік необхідно в сухому, добре провітрюваному місці при температурі до 25 градусів тепла. Також, важливо зберігати препарат далеко від доступу дітей.

Використання даного антибіотика дозволено протягом п’яти років з дати, зазначеної на упаковці препарату.

Застосовувати ліки після закінчення терміну придатності суворо заборонено, так як це загрожує розвитком небезпечних для пацієнта ускладнень. У людей, які в минулому перенесли інсульт або важку травму голови, під час лікування Таваником можуть розвинутися судоми.

Також, при лікуванні запалення легень, спровокованого пневмококами, препарат може не надати належного лікувального ефекту. На період терапії важливо відмовитися від прийому спиртного. Також бажано не водити транспортні засоби, оскільки Таванік здатний порушувати швидкість реакції і викликати запаморочення.

На сьогоднішній день у фармакологічному ринку представлено безліч аналогів Таваника, які непогано справляються з хворобами представницької залози і запаленням сечівника. При цьому, слід зазначити ефективні аналоги препарату, а саме Лефонцин, Элнфлокс, Флорацид, а також Левофлоксацин.

Ярослава, 32 роки. «Приймала препарат Таванік за призначенням лікаря для лікування гострого синуситу. Я використовувала препарат у комплексі з іншими засобами, тому можу сказати, що особисто в моєму випадку, Таванік повністю впорався зі своїм завданням і вже через тиждень, я знову ходила на роботу. Ніяких побічних ефектів у мене не було.»

Михайло, 44 роки. «Я лікувався Таваником у формі розчину для ін’єкцій. З приводу лікувального ефекту такого препарату у мене немає жодних сумнівів, однак, на жаль, цей антибіотик я погано переносив, адже він провокував у мене сильні болі в голові і запаморочення. Не думаю, що знову буду приймати такі ліки.»

Ганна, 29 років. «Я довго страждала від кашлю, який, як потім виявилося, був викликаний пневмонією. Після госпіталізації мені був призначений антибіотик Таванік в таблетках. Я брала його протягом десяти днів, і саме стільки часу вистачило, щоб засіб допомогло мені усунути хвороба.

Придбати Таванік сьогодні можна в будь-якій аптеці. Його вартість багато в чому визначається конкретним місцем продажу, дозуванням і формою випуску. Таким чином, в середньому, ціна на даний препарат становить 550 рублів за одну упаковку.

Аналогами Таваника є: Золев, Флоксіум, Лексид, Лефлокад, Тайгерон, Левобакт, Локсоф, Глево, Лефлок, Левобакс, Левофлоцин, Левоцин, Левофлоксацин, Левокса, Левоцел, Лебел, Левофлокс, Левомак, Левостад, Левоксимед, Левотор.

Умови зберігання препарату Таванік®

позалікарняна пневмонія;

ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит;

хронічний бактеріальний простатит;

інфекції шкіри та м’яких тканин;

комплексне лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу;

профілактика і лікування сибірської виразки при повітряно-крапельному шляху зараження.

гострий синусит;

загострення хронічного бронхіту;

неускладнений цистит.

При застосуванні препарату Таванік® слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів в конкретній країні (див «Особливі вказівки»).

При температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

5 років.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Термін придатності препарату Таванік®

За рецептом.

5 років.

Берегти від дітей.

Зберігати при температурі до 25 °C, розчин – в захищеному від світла місці.

Термін придатності: таблетки – 5 років, розчин – 3 роки.

Відпускається за рецептом.

Приблизна ціна на Таванік у формі таблеток дозуванням 250 мг становить 497-617 рублів (за упаковку, що включає 10 шт.). Придбати таблетки Таванік 500 мг можна за 477-522 рубля (за упаковку, що включає 5 таблеток) або 915-956 рублів (за упаковку, що включає 10 таблеток). Розчин для інфузій обійдеться в 1000-1077 рублів (за флакон 100 мл).

Антибіотик Таванік: аналоги і відгуки

Відгуки про Таванике серед лікарів досить хороші. Цей препарат широкого спектру дії добре переноситься при дотриманні схеми терапії та загальних вимог до прийому антибіотиків. Під час курсу лікування рекомендується пити велику кількість рідини, повноцінно харчуватися (акцент в меню краще зробити на кисломолочні продукти), більше відпочивати і приймати препарати для захисту слизових оболонок ШКТ.

Пацієнти відгукуються про Таванике по-різному. Деякі хворі стверджують, що це досить «важкий» лікарський засіб, яке вони переносили погано під час терапії, а також відзначають безліч побічних ефектів.

Проте багато пацієнтів хвалять його за високу ефективність у боротьбі з захворюваннями, спровокованими самими різними бактеріями. При дотриманні дозування, призначеного лікарем, кількість побічних реакцій зводиться до мінімуму, і лише зрідка відзначаються невелика головний біль і запаморочення.