Форми випуску та дозування препарату
Тонзилгон в аптечних пунктах пропонується під виглядом драже у блістерах, а також крапель для внутрішнього прийому. Краплі випускаються в спеціальному темному скляному флаконі з додатковими краплинними пристроями для правильного дозування препарату.
Препарат використовують для інгаляції за допомогою спеціальних апаратів небулайзерів, які сприяють перетворенню розчину в аерозольну форму. Щоб розчином опинявся потужний зволожуючий ефект для слизових тканин дихального шляху, він в обов’язковому порядку розбавляється з допомогою фізрозчину.
У разі, коли Тонзилгон для інгаляцій з небулайзером виконується дорослою людиною, а також дитиною, яка досягла 7 років — розбавляється фізрозчином в рівних пропорціях. Діти від одного до семи років на 2 мл розчину застосовується 3 мл фізіологічного розчину.
Тонзилгон для інгаляцій: компонентні складові
Медикамент має унікальний рослинний склад. Різні активні речовини, включені до складу Тонзилгона Н, володіють вираженими лікувальними властивостями, а в сукупності тільки посилюють свою дію.
У складі лікарського препарату є витяжки і ефірні олії ромашки аптечної, алтея, деревію, листя волоського горіха, кори дуба, кульбаби і хвоща. Багато з цих компонентів мають виражену протимікробну та протизапальну дію.
Хвощ польовий знімає набряк зі слизової дихальних органів і зменшує запальний процес. Кора дуба багата танінами, особливими речовинами, до яких чутливі багато віруси, в тому числі й грипу.
В сукупності всі рослинні компоненти, що є у ліках, допомагають боротися з будь-якими інфекціями і сприяють зміцненню місцевого імунітету.
Інгаляції з Тонзилгоном можуть бути прописані для дітей різного віку і дорослих. У дітей молодшого віку імунна система сформована ще не остаточно, тому вони так часто хворіють респіраторними інфекціями.
Результат лікування з’являється з-за взаємодіючих складових фітотерапевтичних речовин. Для ефективних інгаляцій Тонзилгоном фармацевти розробили такий перелік рослинних ліків:
- квітки ромашок;
- листя хвоща;
- дубова кора;
- волоські горіхи;
- екстракт деревію;
- алтеевый корінь.
Протипоказання і побічні явища
Тонзилгон є повністю натуральним препаратом, тому протипоказання у нього тільки одне – непереносимість окремих компонентів, що входять до складу ліків.
Лікарський засіб не вважається токсичним. З побічних явищ зрідка спостерігаються алергічні реакції. При використанні ліки для проведення інгаляцій ризик виникнення алергії нижче, чим при прийомі розчину всередину.
З обережністю призначають інгаляції з Тонзилгоном таким групам пацієнтів:
- Людям, у яких є хронічні захворювання щитовидної залози або серця.
- Тим, хто страждає на бронхіальну астму.
- Немовлятам.
- Пацієнтам похилого віку, у яких є захворювання серцево-судинної системи.
У всіх цих випадках лікарський препарат призначається тільки після зважування всіх ризиків.
Показання до застосування
Перелік рекомендацій для застосування препарату дуже широкий, оскільки він може використовуватися, як складова комплексного лікування різних патологій верхнього, а також деяких хвороб нижнього дихального шляху.
- гострої респіраторної вірусної інфекції різних форм;
- грипу;
- тонзиліту;
- ларингіту;
- фарингіту;
- захворювань, пов’язаних із запаленням бронхіальної системи;
- запальних процесів області носа (риніту);
- ангіни.
Крім перерахованих вище показань, засіб широко використовують в якості профілактики. Застосовувати його з небулайзером потрібно між сезонами, коли епідемія простудного, вірусного характеру не є рідкістю.
Цей гомеопатичний препарат складається повністю з натуральних компонентів, практично не має побічних реакцій, і його застосування можливе для дітей з самого раннього віку.
Хоча Тонзилгон не має в складі противірусних та протибактеріальних речовин, він допомагає організму боротися із захворюваннями, викликаними бактеріями і вірусами. Кращого ефекту можна досягти при комплексному лікуванні хвороби.
Компоненти цього лікарського засобу (кульбаба, деревій, кора дуба, корінь алтея, волоський горіх, квітки ромашки) надають імуномодулюючу дію на організм, що провокує вироблення неспецифічного імунітету.
Інгаляції розчином застосовують при наступних захворюваннях:
- фарингіт;
- тонзиліт;
- ларингіт;
- трахеїт;
- обструктивний бронхіт (спільно з іншими лікарськими засобами);
- ГРВІ різної природи;
- риніт;
- грип;
- ангіна (в комплексі з антибіотиком);
- профілактика хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів у міжсезоння.
Спектр застосування Тонзилгона дуже широкий, а дія посилюється з застосуванням інгалятора.
Чому ефективні інгаляції
Для проведення інгаляцій використовують небулайзер – особливий прилад, який оснащений компресором. Небулайзер сприяє розпорошенню лікарських розчинів в дрібнодисперсну масу. Коли хворий вдихає такий аерозоль, частки лікарських препаратів осідають на поверхню слизової дихальних органів. Завдяки такій процедурі досягається протизапальний, антисептичний і пом’якшувальний ефект.
Як такої інструкції по застосуванню Тонзилгона через небулайзер не існує. Але як показує практика, це гомеопатичний засіб дуже ефективно саме для інгаляцій. Використовуючи розчин Тонзилгона для лікування дитини, батьки повинні розуміти, що рослинний є алергенним.
Правила використання
Більшість випадків показує, що інгаляції з розчином Тонзилгон в небулайзере проводять, використовуючи таке високоефективний засіб, як краплі. Хоч інструктивний перелік, що додається до засобу, не наказує показання до процедури, медичні дослідники підтвердили результативність використовуваного розчину при терапії патологій інфекційного, вірусного, а також бактеріального характеру.
Актуальне питання, яке турбує кожного пацієнта перед початком курсу інгаляційних процедур – як застосовувати Тонзилгон з небулайзером. Дати відповідь можуть лише фахівці, оскільки для людей різної вікової категорії підбирається індивідуальна концентрація, яка буде безпечною для пацієнта.
У разі, коли дорослим пацієнтам були діагностовані ларингіт або тонзиліт, інгаляційні процедури з використанням небулайзера з розчином Тонзилгона проводяться з перервою між сеансами 8-9 годин три рази в день.
Якщо ж хворий звертається на початкових стадіях прогресування патології, наведена вище схема абсолютно достатня для припинення подальшого поширення інфікування за двоє-троє діб застосування інгаляцій.
За допомогою лікарського засобу Тонзилгон інгаляції проводять і дорослим, і дітям. В інструкції немає чітких вказівок відносно дозувань, які застосовують при інгаляції. Основні рекомендації наступні:
- для дітей від народження до 1 року готують розчин 1:3 (1 мл ліки і 3 мл фізрозчину);
- дітям від 1 до 7 років – 1:2;
- для дорослих і дітей старше 7 років готують розчин 1:1.
Максимальною дозою розчину, що заливається в ємність небулайзера залишається 4 мл. Періодичність проведення процедури для дорослих – 3 рази на день через кожні 7-8 годин, якщо немає інших показань.
Інгаляції з Тонзилгоном
Багато фахівців стверджують, що правильно проведені інгаляції з цим лікарським препаратом дуже ефективні при лікуванні хвороб носоглотки.
Тонзилгон в небулайзер заливають в концентрації, яка залежить не тільки від тяжкості захворювання, але й від віку хворого. Найчастіше лікарі рекомендують таку схему проведення інгаляцій:
- Немовлятам препарат прописують у пропорції 1:3. Це означає, що необхідно взяти 1 мл гомеопатичного розчину і додати 3 мл фізрозчину.
- Дітям від 1 року до 7 років призначають розведення 1:2.
- Дітям, старше 7 років та дорослим призначають інгаляції розчином у співвідношенні 1:1.
У небулайзер повинно бути залито не більше 4 мл розчину на одну процедуру. Дітям старше 7 років і дорослим рекомендується проводити інгаляції 3 рази на день, оптимально через рівні часові проміжки. Дітям дошкільного віку достатньо проводити інгаляції вранці та ввечері.
Тривалість однієї процедури не повинна перевищувати 15 хвилин. Курс лікування зазвичай становить 2-3 дні. При своєчасно розпочатому лікуванні цього строку буває достатньо, щоб локалізувати запальний процес.
Окремі фармакологічні властивості розчину Тонзилгон
Препарат Тонзилгон при використанні його з небулайзером становить протизапальну, не підвищує специфічну резистентність, антисептичну динаміку дихальних шляхів пацієнта. Фармакологічний ефект від інгаляційних процедур зумовлений певною кількістю доданих біологічних активних речовин.
Ромашка, алтей, а також хвощ можуть сприяти позитивній динаміці неспецифічного захисного организменного фактора. Правильна пропорція полісахаридів і ефірних масел надає широке протизапальну дію.
Особливості використання препарату
Якщо лікар все-таки прописав інгаляції саме з Тонзилгоном, потрібно чітко слідувати всім його інструкцій. Щоб не нашкодити здоров’ю, варто дотримуватися такі правила:
- Розводити ліки необхідно у відповідності з віком пацієнта. Неприпустимо для лікування маленьких дітей використовувати занадто концентрований розчин.
- Не можна вдихати пари ліки більше 20 хвилин.
- Зберігати флакон з лікарським засобом слід суворо вертикальному положенні в прохолодному місці.
- Тонзилгон, розведений фізіологічним розчином, може зберігатися в холодильнику не більше доби. Перед застосуванням склад обов’язково підігрівають до комфортної температури.
- Для процедури використовують маску, яка відповідає віку пацієнта. На дитину потрібно одягати маленьку маску для інгаляцій, яка щільно прилягає до обличчя.
- Під час процедури потрібно дихати спокійно, уникаючи занадто глибоких вдихів і видихів. Занадто інтенсивне вдихання ліки може спровокувати бронхоспазм.
Все частіше лікарі прописують інгаляції через небулайзер пацієнтам з патологією дихальних шляхів. Для процедури можуть використовуватися різні розчини, в тому числі і гомеопатичні. Інструкція по застосуванню Тонзилгона не містить інформацію щодо застосування цього ліки для інгаляцій, але лікарі відзначають високу ефективність саме такого лікування.
Тонзилгон для інгаляцій: запобіжні заходи і протипоказання
Незалежно від того, що засіб з фитотерапевтическими складовими, його використання викликає деякі побічні явища. Зазвичай вони проявляються через присутність певних протипоказань для застосування крапель Тонзилгон. Такими протипоказаннями є:
- Наявність непереносимості лактози, фруктози, а також інших видів цукру (через присутність у складі полісахаридів). Діабетичні патології різних стадій забороняють застосування препарату в розпорошеною субстанції.
- Патології, пов’язані з печінкою.
- Індивідуальне відторгнення окремого речовини з складових засоби.
- Присутність постійної вираженою згубної звички, як куріння або спиртова залежність.
- Патологія судинної і мозкової системи.
- Черепно-мозкова травма, перенесена на протязі півроку до призначення курсу інгаляційних сеансів.
Побічні ефекти проявляться під виглядом нудоти, сильної болі в області живота, алергічної реакції.
https://www.youtube.com/watch?v=AxcskPFV1ng
Використання розчину Тонзилгон для інгаляцій з небулайзером дасть результат під час боротьби з патологіями верхній і нижній дихальної області, якщо дотримуватися умови пропорційності розведення препарату.
Крім цього, готовий розчин повинен зберігатися у холодильній шафі, без проникнення світла, з обмеженням доступу для дітей. Температура зберігання – не більше 25 градусів. Коли краплі з’єднуються з фізіологічним розчином, готова рідина міститься в холоді не більше одного дня.
