Симптоми і перебіг хвороби
Якщо рак гайморової пазухи безпосередньо поширився в порожнину носа, то при обстеженні, а саме при риноскопії можна побачити, що виступ, має нерівні краї і придбав рожевий відтінок. Якщо пухлина вчасно не лікувати, то вона може поширитися в порожнину черепа.
У хворого в цей період можуть виникати сильні головні болі, закладеність носа, зниження пам’яті. Поряд з такою симптоматикою, рак може прогресувати, тим самим проростати в очну ямку. Тому у хворого з’являються неврологічні симптоми, а саме:
- Ураження черепно-мозкових нервів.
- Параліч окорухового нерва.
- Зоровий нерв по мірі прогресування захворювання починає атрофуватися.
- З’являється сильний головний біль, який найчастіше турбує у вечірній і нічний час.
- Явний симптом, за яким можна розпізнати рак гайморової пазухи, це сильне випинання очного яблука.
https://www.youtube.com/watch?v=ytcreators
Якщо ж пухлина безпосередньо знаходиться на дні гайморової пазухи, то при огляді ротової порожнини у пацієнта можна помітити податливість твердого неба.
Ми вже говорили, що симптоми раку гайморової пазухи, будуть залежати від того, в якому сегменті знаходиться дане новоутворення. Отже, якщо пухлина розташована в верхнезадней-внутрішньому сегменті, то у хворого виникає:
- Утруднене дихання.
- З носової порожнини можуть виділяти кров’янисті або слизисто-гнійні виділення.
- Якщо пухлина розташована в верхнезадненаружном сегменті, то в такому випадку у хворого виникають:
- Обмежений рух жувальних м’язів.
- Сильна болючість в області II гілки трійчастого нерва.
- В носовій порожнині починають з’являтися виразки.
- З’являється сильний зубний біль.
Лікування раку гайморової пазухи
Потрібно розуміти, що на кожному етапі розвитку раку, а також залежно від його локалізації, лікування буде проходити по-різному. Крім цього, в комплексному лікуванні необхідно врахувати і анамнез хворого, наявність алергії та виявлення супутніх захворювань.
Якщо пухлина набуває злоякісний характер, то в такому разі лікування повинно бути комбіноване. Тому використовується дистанційна гамма-терапія, доза найчастіше використовується сумарна.
При обмежених екзофітних новоутворень, лікар може використовувати як хірургічний, так і променевий метод лікування. Якщо рак розташований у верхньощелепної пазусі, то в такому випадку використовують електрохірургічний метод лікування.
Зверніть увагу, якщо новоутворення розташовані в регіонарних лімфовузлах, то в такому випадку лікар негайно проводить хірургічну операцію (видалення метастаз).
При тяжкому перебігу хвороби (остання стадія раку гайморової пазухи), використовують вже гамма-терапію за допомогою перев’язки зовнішніх сонних артерій. Такий метод допоможе хворого позбутися сильного болю і дискомфорту.
Дуже часто, для того щоб спробувати позбавити пацієнта від раку в гайморової пазусі, лікарі використовують електрокоагуляцію та хіміотерапію.
При хіміотерапії, використовують спеціальні хімічні речовини, а саме їх з’єднання, за допомогою яких і гинуть ракові клітини. Однак такий метод лікування можна проводити декількома шляхами. У першому випадку — зменшити розмір даних новоутворення, а в другому випадку — знищити залишилися ракові клітини, наприклад, після хірургічного або променевого лікування.
Багато хто ставить питання, Чи можна померти від гаймориту? Відповідь буде досить-таки простий. Якщо вчасно не розпізнати захворювання, то звичайно може наступити смерть. Але, якщо постійно проходити медичні огляди, і тим самим виявити вчасно рак, а саме на ранній стадії його розвитку, від нього можна позбутися тільки в тому випадку, якщо лікар підбере правильне індивідуальне лікування.
Загальна інформація
Короткий опис
Рекомендовано
Експертною радою
РГП на ПХВ «Республіканський центр
розвитку охорони здоров’я»
Міністерства охорони здоров’я
і соціального розвитку
Республіки Казахстан
від «30» жовтня 2015 року
Протокол №14
Рак порожнини носа, придаткових пазух і клітини гратчастого лабіринту – це злоякісна пухлина частіше епітеліального характеру 73,2%, що вражає верхні дихальні шляху до носоглотки, а так само гайморової, лобової, основний пазух і клітини гратчастого лабіринту, 26,8% сполучнотканинна.
Злоякісні новоутворення порожнини носа та придаткових пазух носа (ППН), верхній щелепі становить 1-3% серед злоякісних пухлин голови та шиї, 75-95% хворих поступають в клініку з III-IV стадією захворювання. Розрізняють 58 гістологічних типів раку, але найбільш часто зустрічається плоскоклітинний рак, складаючи, за даними різних авторів 54,8-92,8%, рак малих слинних залоз спостерігається у 5,7-20% випадків. Серед сполучнотканинних пухлин найбільш часто зустрічається эстезионейробластома 61,9%, рідше – рабдоміосаркома 14,3%. Меланома порожнини носа відзначається рідко в 10,4%, характеризується менш агресивним перебігом у порівнянні з локалізацій в інших органах [1;2] (УД-А).
Новоутворення в порожнини носа і придаткових пазухах, розвиваються на тлі хронічних гіперпластичних процесів, попередніми захворюваннями є:
· поліпозний риносинусит з залозисто-фіброзних поліпом;
· плеоморфная аденома малої слинної залози в області неба;
· поліпозний риносинусит з інвертованій або переходноклеточной папіломою на тлі метаплазії і
· дисплазії епітелію тяжкого ступеня (ДМВ);
· хронічна виразка, перфорація носової перегородки і лейкоплакія;
· хронічний гіперпластичний гайморит з ДТЗ;
· пігментний невус, радикулярний або фолікулярна кіста;
· постлучевих ушкодження тканин;
· фіброматоз;
· хронічний фронтит в поєднанні з травмою;
· гемангіома;
· остеобластокластома;
· плоскоклітинна папілома.
За даними А. У. Мінкіна [3](УД-А), фонові процеси передують раку в 56,7% випадків, грануляції та поліпи під впливом постійних гнійних виділень перетворюються на рак. Розвитку патологічних станів сприяють несприятливі фактори зовнішнього середовища, вплив (вдихання) канцерогенних речовин фізичної і хімічної природи, особливо у групі осіб, пов’язаних із шкідливим виробництвом, припікання або видалення поліпозних новоутворень.
Назва протоколу: Злоякісні пухлини порожнини носа та придаткових пазух, клітини решітчастої кістки
Код протоколу:
Код(и) МКБ -10:
С30.0 – Злоякісні новоутворення порожнини носа;
З 31 – Злоякісні новоутворення придаткових пазух;
С03.0 – Злоякісні новоутворення ясна верхньої щелепи;
С05.0 –Злоякісні новоутворення твердого неба.
Скорочення, що використовуються в протоколі:
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий час ВСА – внутрішня сонна артерія ВСМП високо спеціалізована медична допомога ВЯВ внутрішня яремна вена Гр грей ДТЗ дисплазія тяжкого ступеня ШКТ шлунково – кишковий тракт ЗНО злоякісне новоутворення КТ комп’ютерна томографія ЛУ променева терапія МНО міжнародне нормалізоване відношення МРТ магнітно-резонансна томографія ОАК загальний аналіз крові ОАМ загальний аналіз сечі ООД обласний онкологічний диспансер ППН придаткові пазухи носа ПТІ протромбіновий індекс ПЕТ позитронно – емісійна томографія РІД разова вогнищева доза РФМК розчинні комплекси фібрин-мономер СЗП свіжозаморожена плазма СОД сумарно-осередкова доза ССС – серцево – судинна система ФФиШК фасциально-футлярне висічення шийної клітковини УЗД ультразвукове дослідження ЕКГ електрокардіограма Ехокг ехокардіографія TNM Tumor Nodulus Metastasis – міжнародна класифікація стадій злоякісних новоутворень |
Дата розробки/перегляду протоколу: 2015 р.
Категорія пацієнтів: дорослі.
Користувачі протоколу: онкологи, щелепно-лицьові хірурги, отоларингологи, хірурги, терапевти, лікарі загальної практики.
Оцінка на ступінь доказовості наведених рекомендацій.
Шкала рівня доказовості:
А | Високоякісний мета-аналіз, систематичний огляд РКД або велике РКИ з дуже низькою ймовірністю ( ) систематичної помилки, результати яких можуть бути поширені на відповідну популяцію. |
В | Високоякісний ( ) систематичний огляд когортних досліджень або випадок-контроль або високоякісне ( ) когортне або досліджень ” випадок-контроль з дуже низьким ризиком систематичної помилки або РКІ з не високим ( ) ризиком систематичної помилки, результати яких можуть бути поширені на відповідну популяцію. |
З | Когортне або дослідження випадок-контроль або контрольоване дослідження без рандомізації з невисоким ризиком систематичної помилки ( ).
Результати яких можуть бути поширені на відповідну популяцію або РКІ з дуже низьким або невисоким ризиком систематичної помилки ( або ), результати яких не можуть бути безпосередньо поширені на відповідну популяцію. |
D | Опис серії випадків або неконтрольоване дослідження або думка експертів. |
GPP | Найкраща фармацевтична практика. |
Джерела та література
- Протоколи засідань Експертної ради РЦРЗ МЗСР РК, 2015
- Список використаної літератури:
1. А. В. Пачес. Пухлини голови та шиї. Клінічне керівництво. П’яте видання. Москва 2013р. з 322-339;
2. Д. Х. Савхатов. Питання своєчасної діагностики злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів. Алмати 1999р. с. 8;
3.А.У.Мінкін. Екологічні аспекти та шляхи вирішення проблеми раннього виявлення та органосохранного лікування злоякісних пухлин верхньої щелепи і навколоносових пазух. Матеріали науково-практичної конференції “Діагностика і лікування злоякісних пухлин порожнини носа і придаткових пазух” 7.06.2011 р. Сибірський онкологічний журнал 2001; 6(48);
4.NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology: head and neck. Available at Accessed March 2011;
5.Bonner JA, Harari PM, Giralt J, et al. Cetuximab prolongs survival in patients with locoregionally advanced squamous cell carcinoma of head and neck: A phase III study of high dose radiation therapy with or without cetuximab (abstract). ASCO Annual Meeting Proceedings (post-meeting edition). J Clin Oncol 2004;22:5507;
6.Greene FL, Page DL, Fleming ID, et al (eds). AJCC Cancer Staging Manual, Sixth Edition Springer-Verlag: New York 2002;
7.Colasanto JM, Prasad P, Неш, MA, et al. Nutritional support of patients undergoing radiation therapy for head and neck cancer. Oncology 2005;19:371-382;
8.Медичні клінічні рекомендації Європейського товариства медичних онкологів (ЕЅМО. Москва 2006р);
9.Piccirillo JF, Lacy PD, Basu A, et al. Development of a new head and neck cancerspecific comorbidity index. Arch Otolaryngol Head Neck Surg 2002;128:1172-1179;
10.American Joint Committee on Cancer (AJCC). AJCC Cancer Staging Manual, 7th ed. Edge S. B., Byrd D. R., Carducci M. A. et al., eds. New York: Springer; 2009;
11.Murphy B. A Carcinoma of the head and neck. In: Handbook of cancer chemotherapy. Skeel R. Т., Khleif S. N.(eds). 8 th Edition. Lippincott Williams {amp}amp; Wilkins.2011: 69-63;
12.Керівництво по хіміотерапії пухлинних захворювань. Під редакцією Н.І. Переводчиковой, В. А. Горбунової. 4-е видання, розширене і доповнене. Практична медицина. Москва 2015р.;
13.Forastiere A. A.,Goepfert H., Maor M. et al. Concurrent and chemotherapy radiotherapy for organ prezervationin advanced laryngeal cancer. N Engl J Med.2003; 349:2091-2098;
14.Blanchard P., Bourhis J., Lacas B. et al. Taxan-Fluorouracil as induction chemotherapy in locally advanced head and neck cancers: an individual patient data meta-analysis of the meta-analysis of chemotherapy in head and neck cancer group. J Clin Oncol. 2013; 31(23): 2854-2860;
15.Vermorken J. B., Mesia., Rivera F. et al. Platinum-based chemotherapy plus cetuximab in head and neck cancer. N Engl J Med. 2008; 359 (11): 1116-1127;
16.Forastiere A. A., Goepferi H., Maor M. et al. Concurrent and chemotherapy radiotherapy for organ preservationin advanced laryngeal cancer. N Engl J Med. 2003; 349: 2091-2098;
17.Bonner J. A., Harari P. M ., Giralt J. et al. Radiotherapy plus cetuximab for squamous cell carcinoma of the head and neck. N. Engl. J. Med. 2006; 354(6): 567-578;
18.American Joint Committee on Cancer (AJCC). AJCC Cancer Staging Manual, 7th ed. Edge S. B., Byrd D. R., Carducci M. A. et al., eds. New York: Springer; 2009;
19.Адильбаев Р. Б., Кім Р. Р., Кайбаров М. Е., Мухамбетов М. М.,Садиков С. С. Роль неоад’ювантної поліхіміотерапії і променевої терапії з радиомодификацией в комплексному лікуванні раку верхньощелепної пазухи //V з’їзд онкологів і радіологів СНД, 14-16 травня, Ташкент 2008. С. 149;
20.Константинова М. М.. Хіміотерапія плоскоклітинного раку голови і шиї. Санк-Петербург медична академія післядипломної освіти. Практична онкологія Т. 4, №1-2003р 25 стор.;
21.Адильбаев Р. Б., Кім Р. Р., Мухамбетова Р. А. Шляхи поліпшення результатів комплексного лікування місцево поширеного раку верхньощелепної пазухи // Вісник РОНЦ ім. Н. Н. Блохіна РАМН, 2009р. т. 20, №2 (дод.1),с. 54, Матеріали Євразійського конгресу по пухлинам голови та шиї, 2009 р.,Мінськ, Білорусь;
22.Вдовіна С. Н., Андрєєв В. Р., Панкратов Ст. А, Рожнов Ст. А. .Комбіноване лікування злоякісних пухлин порожнини носа і навколоносових пазух з використанням передопераційної променевої терапії на тлі радиомодифицирующих властивостей.//Сибірський онкологічний журнал №1 2006р стор. 25;
23. Молоткова Н. Р.. Променеве і комбіноване лікування злоякісних пухлин верхньої щелепи і порожнини носа. Автореферат. Дисертація на здобуття наукового ступеня кмн; Обнінськ. 1996р.
24.Сдвижкова А. М., Финкельштерн М. Р., Панкін В. В., Борисов Ст. А., Гуров С. Н. Регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія в комплексному лікуванні хворих злоякісними пухлинами порожнини носа, навколоносових пазух і порожнини рота. Сибірський онкологічний журнал №1 2006р. стор 113;
25.Кропотов М. А. Загальні принципи лікування хворих на первинний рак голови і шиї. РОНЦ ім. Н.Н. Блохіна РАМН р. Москва. Практична онкологія Т4, №1-2003р;
26.Posner M. R., Hershor D. M., Blajman C. R. et al. Cisplatin and fluorouracil alone or with docetaxel in head and neck cancer. N Engl J Med. 2007; 357 (17): 1705-1715.
27.Холтоев У. Т. Особливості клініки та лікування хворих на злоякісні пухлини верхньої щелепи з проростанням в орбіту. Автореферат. Дисертація на здобуття наукового ступеня кмн. Москва. 2002р.
- Список використаної літератури:
Інформація
1.
Адильбаев Галым Базенович – доктор медичний наук, професор, «РГП на ПХВ Казахський науково – дослідний інститут онкології та радіології», керівник центру;
2. Ахметов Даніяр Нуртасович – кандидат медицнских наук, РГП на ПХВ «Казахський науково – дослідний інститут онкології та радіології», лікар онколог;
3. Туманова Асель Кадырбековна – кандидат медичних наук, РГП на ПХВ «Казахський науково – дослідний інститут онкології та радіології», завідуюча відділенням денного стаціонару хіміотерапія -1.
4. Савхатова Акмарал Досполовна – РГП на ПХВ «Казахський науково – дослідний інститут онкології та радіології», завідуюча відділенням денного стаціонару.
5. Махышова Аїда Турарбековна – кандидат медичних наук, РГП на ПХВ «Казахський науково – дослідний інститут онкології та радіології», науковий співробітник.
6. Табаров Адлет Берикболович – клінічний фармаколог, РГП на ПХВ “Лікарня медичного центру Управління справами Президента Республіки Казахстан”, начальник відділу інноваційного менеджменту.
Вказівка на відсутність конфлікту інтересів: немає
Рецензенти: Есентаева Сурія Ертугыровна – доктор медичних наук, завідувач курсом онкології, мамології НУО «Казахстансько – Російський Медичний університет»
Вказівка умов перегляду протоколу: Перегляд протоколу через 3 роки після його опублікування і з дати вступу в дію або при наявності нових методів з рівнем доказовості.
Додаток 1
Оцінка загального стану хворого з використанням індексу Карновского
Нормальна фізична активність, хворий не потребує спеціального догляду | 100 балів | Стан нормальний, немає скарг і симптомів захворювання |
90 балів | Нормальна активність збережена, але є незначні симптоми захворювання. | |
80 балів | Нормальна активність можлива при додаткових зусиллях, при помірно виражених симптомах захворювання. | |
Обмеження нормальної активності при збереженні повної незалежності
хворого |
70 балів | Хворий обслуговує себе самостійно, але не здатний до нормальної діяльності або роботі |
60 балів | Хворий іноді потребує допомоги, але в основному обслуговує себе сам. | |
50 балів | Хворому часто потрібна допомога і медичне обслуговування. | |
Хворий не може обслуговувати себе самостійно, чи необхідний догляд або госпіталізація | 40 балів | Велику частину часу хворий проводить у ліжку, необхідний спеціальний догляд і стороння допомога. |
30 балів | Хворий прикутий до ліжка, необхідна госпіталізація, хоча термінальний стан не обов’язково. | |
20 балів | Сильні прояви хвороби, необхідна госпіталізація і підтримуюча терапія. | |
10 балів | Помираючий хворий, швидке прогресування захворювання. | |
0 балів | Смерть. |
Діагностика захворювання
Обсяг лікування залежить від стадії захворювання, але найчастіше включає в себе радикальне видалення пухлини, застосування променевої та хіміотерапії (загальна та регіонарна). Часто, ці методики використовують в поєднанні один з одним.
Крім цього, може застосовуватися фотодинамічна терапія злоякісної пухлини.
Оперативне лікування проводять використовуючи найбільш щадні хірургічні доступи.
Самим першим кроком є консультація з лікарем-оториноларингологом, під час якого ведеться збір анамнезу, проводиться огляд, як візуальний, так і за допомогою ендоскопа. Лікар призначає пацієнтові додаткові методи обстеження:
- Пункція і зондування пухлини з аспірацією вмісту
- Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія
- Рентгенографічне дослідження в різних проекціях
- З метою визначення меж пухлини може застосовуватися ангіографія, радіонуклідна діагностика
- При діагностичних труднощів проводиться микрогайморотомия
- Біопсія пухлини з наступним гістологічним дослідженням.
Класифікація
[4] (УД– А).
Т – первинна пухлина:
ТХ – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;
TO – первинна пухлина не визначається;
Tis – преинвазивная карцинома (carcinoma in situ).
Гайморова пазуха:
Т1 – пухлина обмежена слизовою оболонкою без ерозії або деструкції кістки;
Т2 пухлина, эрозирующая або руйнує внутрішні структури, включаючи тверде небо і/або середній носовий хід;
Т3 – пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: підшкірна клітковина щоки, задня стінка; гайморової пазухи, нижня або медіальна стінка орбіти, клітини решітчастої кістки, крылонебная ямка;
Т4а пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: передні відділи орбіти, шкіру щоки, крилоподібні пластинки, підскроневої ямку. Решітчасту пластинку, основну або лобові пазухи;
Т4b пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: верхівку очниці, тверду мозкову оболонку, мозок, середню черепну ямку, черепні нерви, крім місця поділу трійчастого нерва у верхній щелепі (друга гілка трійчастого нерва), носоглотку.
Порожнину носа і клітини решітчастої кістки:
Т1 пухлина знаходиться в межах однієї частини носової порожнини або клітин гратчастої кістки з або без руйнування кістки;
Т2 – пухлина поширюється на дві частини одного органу або на суміжний відділ в межах назоэтмоидального комплексу з або без інвазії кістки;
Т3 – пухлина поширюється на медіальну стінку або нижню стінку орбіти, верхньощелепну пазуху, небо чи решітчасту пластинку;
Т4а пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: на передні відділи орбіти, шкіру носа чи щоки, крилоподібні пластинки основної кістки, лобову або основну пазухи, мінімальне проростання в передню черепну ямку;
Т4b пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: верхівку очниці, тверду мозкову оболонку, мозок, середню черепну ямку, черепні нерви, крім місця поділу трійчастого нерва у верхній щелепі (друга гілка трійчастого нерва), носоглотку або скат.
Регіонарні лімфатичні вузли:
Регіонарними лімфатичними вузлами для носа і придаткових пазух є підщелепні, підборідні і глибокі шийні лімфатичні вузли, розташовані вздовж судинно-нервового пучка шиї. Однак злоякісні пухлини порожнини носа та придаткових пазух метастазують відносно рідко.
N – регіонарні лімфатичні вузли:
NХ – недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів;
N0 – немає ознак метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів;
N1 – метастази в одному лімфатичному вузлі на стороні ураження до 3 см і менше в найбільшому вимірі;
N2 – метастази в одному або декількох лімфатичних вузлах на стороні ураження до 6 см у найбільшому вимірі або метастази в лімфатичних вузлах шиї з обох сторін, або з протилежного боку до 6 см у найбільшому вимірі;
N2а – метастази в одному лімфатичному вузлі на боці ураження 3,1 – 6 см у найбільшому вимірі;
N2b – метастази в декількох лімфатичних вузлах на стороні ураження до 6 см у найбільшому вимірі;
N2с – метастази в лімфатичних вузлах з обох сторін або з протилежної сторони до 6 см у найбільшому вимірі;
N3 – метастази в лімфатичному вузлі більше 6 см у найбільшому вимірі.
М – віддалені метастази:
МХ – недостатньо даних для визначення віддалених метастазів;
М0 – немає ознак віддалених метастазів;
М1 – наявні віддалені метастази.
Гистопатологическая диференціювання по G:
GХ – ступінь диференціації не може бути встановлена;
G1 – високий ступінь диференціювання;
G2 – середній ступінь диференціювання;
G3 – низький ступінь диференціювання;
G4 – недиференційовані пухлини.
R-класифікація:
Наявність або відсутність залишкової пухлини після лікування позначається символом R. Визначення R-класифікації застосовні до всіх локалізацій пухлин голови та шиї. Ці визначення наступні:
RХ – наявність залишкової пухлини не визначається;
R0 – залишкової пухлини немає;
R1 – мікроскопічна залишкова пухлина;
R2 – макроскопічна залишкова пухлина.
Групування за стадіями:
Стадія I | T1 | N0 | М0 |
Стадія II | T2 | N0 | M0 |
Стадія III | T3
T1 T2 T3 |
N0
N1 N1 N1 |
М0
М0 М0 М0 |
Стадія IVА | T1
T2 T3 Т4а Т4б |
N2
N2 N2 N2 (N0, N1) |
М0
М0 М0 М0 М0 |
Стадія IVВ | Т4б | будь-яка N3 | М0 |
Стадія IVЗ | будь-яка T | будь-яка N | М1 |
Клінічні группыя:
· 1а – з підозрою на наявність злоякісної пухлини, обстеження протягом 10 днів;
· 1б – передпухлинні захворювання піддаються лікуванню у загальній лікувальній мережі у плані вторинної
профілактики;
· II – хворі із злоякісними пухлинами (I, II, III стадій), підлягають радикальному лікуванню;
· III – практично здорові люди, що вилікувалися від раку. Підлягають спостереженню через 3,6 місяців, щороку
третинна профілактика, реабілітація;
· IV – хворі із запущеним захворюванням (IV стадія). Підлягають симптоматичному та паліативному
лікування.
Згідно зі статистичними даними, епітеліальні пухлини становлять 70-75 % злоякісних новоутворень порожнини носа, до решти 25-30 % ставляться неепітеліальні пухлини.
До злоякісних пухлин верхньощелепної пазухи відносяться:
- Плоскоклітинний рак(80%)
- Аденокистозный рак, або цилиндрома(10%)
- Аденокарцинома
- Веррукозный (плоскоклітинний) рак
- Злоякісна меланома
- Саркома
- Лімфома
- Метастази
Диференціальний діагноз
Таблиця №1. Диференціальна діагностика:
Нозологічна форма | Клінічні прояви | |
Хронічне запалення верхньощелепної пазухи | Обумовлюється наступними їх загальними симптомами: тривалістю захворювання, наявністю в області верхньої щелепи ниючих болів, утрудненням носового дихання, гнійними виділеннями з носа.
При хронічному запаленні верхньощелепної пазухи відсутня деформація верхньої щелепи, не відзначається розхитаності зубів, гній виділяється в більшій кількості, чим при раку і без домішки сукровиці. Пробний прокол вказує на наявність в пазусі гною. На рентгенограмі відсутні ознаки руйнування кісткових стінок верхньощелепної пазухи, що зазвичай спостерігається при раку. Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Відмінність раку верхньої щелепи від хронічного запалення верхньощелепної пазухи в тому, що при раку відзначаються деформація верхньої щелепи в результаті випинання передньої стінки верхньощелепної пазухи, розхитаність зубів, виділення з носа гною з домішкою сукровиці. |
Поліп носа і ППН | Поліпи носа відносяться до пухлинних утворень досить умовно. Причина виникнення поліпів – хронічний запальний процес з носа або придаткових пазухах носа. Розростання слизової оболонки носа може бути пов’язано з алергічною настроєністю організму. Захворювання не має зв’язку з віком і реєструється в однаковій пропорції і у чоловіків, і у жінок.
Симптоми: утруднення носового дихання, закладеність носа з однієї сторони. При приєднанні запалення – слизуваті гнійне відокремлюване з носа, наполегливі головні болі. Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Проявляється у вигляді ущільнених вогнищ на слизовій оболонці, можлива поява виразок. Велика пухлина являє собою м’який сірувато-білий вузол, який займає весь простір носової порожнини.
Клінічні прояви і симптоми: одностороння закладеність носа, носові кровотечі, гнійне відокремлюване з носа, болю, при локалізації новоутворення у синусах симптоми маскуються під синусит в хронічній формі, в результаті цього діагноз довго залишається поставленим неправильно, оніміння і гіперемія обличчя, екзофтальм, набряк поруч із виличною кісткою, деформація верхньої щелепи, деформація обличчя, візуально пальпируемый вузол в порожнині носа, випадання зубів, головні болі, сльозотеча, порушення зору. |
Адамантінома | Адамантінома (амелобластома) відноситься до доброякісних епітеліальних пухлин, що нагадує за гістологічною будовою емалевий орган зуба. Адамантінома з’являється поступово, розвивається повільно і безболісно. Початкові прояви пухлини, як правило, проходять непоміченими і можуть бути виявлені випадково при рентгенологічному дослідженні. Уражена пухлиною щелепна кістка поступово потовщується, з’являється помітна деформація обличчя. Поверхня потовщеної щелепи в більшості випадків гладка, але може бути і нерівною. Шкірні покриви над пухлиною довго залишаються незміненими і рухливими. При значному виснаженні кортикальної пластинки щелепи визначається податливість кісткової стінки. З боку порожнини рота визначаються потовщення і деформація альвеолярного відростка. Нерідко в порожнині рота можна виявити нориці із серозно-гнійним виділенням. Зуби, розташовані в області пухлини, зміщені, злегка рухомі і при перкусії не болючі. Адамантінома може нагноїтися після видалення зубів, розташованих в зоні пухлини. При значній величині стінки пухлини щелепи стоншуються, можливі спонтанні переломи нижньої щелепи, а також профузні кровотечі. Рентгенологічно визначається ділянка деструкції кістки овальної або округлої форми, обмежений тонкої кортикальної платівкою. Вогнище деструкції кістки частіше має поликистозный вигляд і нагадує бджолині стільники, рідше — вид монокистозного здуття.
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Усі злоякісні пухлини носової порожнини і ППН мають подібну картину захворювання: спочатку всі симптоми зводяться до утруднення носового дихання. По мірі прогресування хвороби приєднуються слизово-гнійні виділення з носа, носові кровотечі, головні болі і важкість у голові |
Остеобластокластома | Характеризується відсутністю больових відчуттів; різко вираженою резорбцією коренів зубів, звернених в пухлину; незміненими лімфатичними вузлами; при пункції пухлини отримують кров; на рентгенограмі щелепи — чергування ділянок розрідження кістки і вогнищ ущільнення; іноді вони розмежовані щільними перегородками.
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Рентгенографічна картина карциноми залежить від первинної локалізації пухлини. При первинних пухлинах слизової оболонки має місце дефект кортикальної пластинки. Надалі деструкція поширюється і на губчасту частина верхньощелепної кістки. Кісткові краю кратерообразного дефекту зазвичай не чіткі, лакунообразной форми. Реактивних змін з боку кістки карцинома не викликає. |
Хвороба Вегенера | Важкої патології аутоімунного характеру захворювання, при якій в стінках судин утворюються гранульоми і розвивається виражений запальний процес. У 90% хворих уражаються ЛОР-органів, у тому числі і гайморові пазухи; Хворі скаржаться на закладеність носа, міцний нежить з дуже неприємним, гнилісним запахом, серозно-гнійно-геморагічними виділеннями, скупчення кров’янистих кірок у носі, головний біль або біль в області навколоносових пазух. Нерідко розвиваються перфорація носової перегородки, масивне руйнування хрящів спинки носа, сідловидна деформація носа
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
При рентгенографічної картина карциноми слизової оболонки має місце дефект кортикальної пластинки. Надалі деструкція поширюється і на губчасту частина верхньощелепної кістки. Кісткові краю кратерообразного дефекту зазвичай не чіткі, лакунообразной форми. Реактивних змін з боку кістки карцинома не викликає. |
Кіста гайморової пазухи | Одонтогенні кісти виявляються більш чітким здуттям альвеолярного відростка, яке при подальшому розвитку кісти поширюється на передню стінку верхньощелепної пазухи і оприлюднює її. Але навіть при значних розмірах кіста, як правило, не поширюється у бік очниці, не викликає екзофтальму і не призводить до порушення зору. Крім того, при одонтогенної кісти не відзначаються болі в зубах, їх розхитаність, не спостерігаються сукровичні виділення з носа. Слизова оболонка альвеолярного відростка має нормальний колір. На рентгенограмах відмічається затінення верхньощелепної пазухи, але воно буде мати чіткі межі і зв’язок з зубом — наявність зверненого в кісту кореня зуба (при радикулярної кісти) або коронки (при фолікулярній кісті).
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Відмінність ракової пухлини альвеолярного відростка від одонтогенних кіст полягає в тому, що ракова пухлина не викликає значного потовщення цієї частини верхньої щелепи, викликає болі в області зубів, досить швидко призводить до руйнування кісткової тканини і до розхитаності зубів з подальшим утворенням виразки. При поширенні в бік очниці пухлина викликає екзофтальм і порушення зору. Відзначаються виділення з носа з домішкою сукровиці. При раку затінена вся верхньощелепна пазуха, виявляється деструкція її стінок. |
Остеомієліт верхньої щелепи | Гострий остеомієліт щелепи зазвичай переходить в хронічну форму з секвестрацией великих або менших ділянок кістки. При цьому припухлість м’яких тканин зменшується, і через що залишилися свищі вдається при зондуванні виявити в глибині оголену шорстку кістка. Внаслідок особливостей кровопостачання верхньої щелепи секвестри останньої рідко займають велике протяг. незважаючи на загибель великих ділянок кістки, може відновитися завдяки хорошій продукуючої здатності окістя щелепи.
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Злоякісні пухлини необхідно диференціювати з хронічним остеомієлітом щелепи. При раку на відміну від остеомієліту потовщення щелепи наростає швидко, не супроводжується утворенням свищів. Рентгенологічно виявляється руйнування кістки без секвестрів, межі осередку ураження змазані. |
Фіброзна остеодистрофія | Фіброзна остеодистрофія зустрічається в щелепах порівняно часто. Діагностика її в початковій стадії досить важка, так як спочатку це захворювання проявляється тільки в потовщенні альвеолярного відростка або тіла щелепи на невеликій ділянці, больові відчуття відсутні. У більш пізніх стадіях процесу кісткові стінки відповідно вогнищу ураження резорбуються, утворюються нориці, лімфатичні вузли при фіброзної остеодистрофії зазвичай не змінені.
При пробної пункції у випадку щільної фіброзної остеодистрофії (osteodystrophia fibrosa solidum) одержуються трохи крові, при кістозній формі остеодистрофії (osteodystrophia fibrosa cystica) — жовтувата рідина без кристалів холестерину. Характерним для щільної остеодистрофії є те, що на рентгенограмі змінюється суцільно всю ділянку ураженої кістки. Для фіброзної остеодистрофії не характерно руйнування кістки, а спостерігається видозміна і безладне розташування кісткових балочок. Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
При рентгенографічної картині первинних злоякісних пухлинах (карцинома) слизової оболонки має місце дефект кортикальної пластинки. Надалі деструкція поширюється і на губчасту частина верхньощелепної кістки. Кісткові краю кратерообразного дефекту зазвичай не чіткі, лакунообразной форми. Реактивних змін з боку кістки карцинома не викликає. |
Остеома | остеома щелепи відрізняється однорідністю і щільністю («плюс тканина») рентгенографічної тіні; при спробі пункції пухлини відчувається значний опір кістки, що виключає можливість її проведення.
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
При рентгенографічної картині первинних злоякісних пухлинах (карцинома) є деструкція кістки. Кісткові краю кратерообразного дефекту зазвичай не чіткі, лакунообразной форми. |
Актіномікоз | Актіномікоз (променисто-грибкова хвороба) – системна інфекція, схильна до млявого, хронічного перебігу. Характеризується актіномікоз розвитком гранульом (актиномиком), свищів і абсцесів. Актіномікоз утворює стійкий твердий інфільтрат м’яких тканин, поширення її на навколишні тканини, множинні свищі, рідкий крошковый гній рідко викликають сумніви в діагнозі актиномікозу. Наявність друз в гної остаточно підтверджує його. Дослідження гною на друзи вимагає великої ретельності та неодноразового повторення, так як при першому дослідженні грибок виявляється не завжди.
Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Проявляється у вигляді ущільнених вогнищ на слизовій оболонці, можлива поява виразок. Велика пухлина являє собою м’який сірувато-білий вузол, який займає весь простір носової порожнини. Клінічні прояви і симптоми: одностороння закладеність носа, носові кровотечі, гнійне відокремлюване з носа, болю, при локалізації новоутворення у синусах симптоми маскуються під синусит в хронічній формі, має місце гіперемія обличчя, екзофтальм, набряк поруч із виличною кісткою,деформація верхньої щелепи, деформація обличчя, візуально пальпируемый вузол в порожнині носа, випадання зубів, головні болі, сльозотеча, порушення зору. |
Судинні пухлини (гемангіоми, ангіофіброми, лимфангиомы) | Улюблене місце локалізації судинних пухлин – носова перегородка (хрящової відділ). Судинні пухлини мають характерний зовнішній вигляд (горбистість) і синюшного забарвлення. Судинні пухлини мають властивість кровоточивості. При видаленні великих пухлин є небезпека серйозної кровотечі, тому лікування таких утворень – це відповідальне завдання для лікаря-хірурга. Видалення невеликих пухлин не є серйозною проблемою. Судинні пухлини маленького розміру видаляють за допомогою поліпної петлі або припікають. Клініка: носові кровотечі,
утруднене носове дихання. Диференціальна діагностика проводиться на підставі морфологічного ув’язнення. |
Злоякісні пухлини характеризуються швидким зростанням, відсутністю чітких меж, руйнуванням кістки. Доброякісні пухлини ростуть повільно, поступово розтягують пазуху, збільшуючи її, стоншують, але не руйнують її стінки. |
Ціни
Захворювання | Орієнтовна ціна, $ |
---|---|
Ціни на обстеження раку щитовидної залози | 3 850 – 5 740 |
Ціни на обстеження і лікування при раку яєчка | 3 730 – 39 940 |
Ціни на обстеження при раку шлунка | 5 730 |
Ціни на діагностику раку стравоходу | 14 380 – 18 120 |
Ціни на діагностику та лікування раку яєчника | 5 270 – 5 570 |
Ціни на діагностику раку шлунково-кишкового тракту | 4 700 – 6 200 |
Ціни на діагностику раку молочної залози | 650 – 5 820 |
Ціни на діагностику та лікування мієлобластного лейкозу | 9 600 – 173 000 |
Ціни на лікування раку фатерова соска | 81 600 – 84 620 |
Ціни на лікування раку прямої кишки | 66 990 – 75 790 |
Ціни на лікування раку підшлункової залози | 53 890 – 72 590 |
Ціни на лікування раку стравоходу | 61 010 – 81 010 |
Ціни на лікування раку печінки | 55 960 – 114 060 |
Ціни на лікування раку жовчного міхура | 7 920 – 26 820 |
Ціни на лікування раку шлунка | 58 820 |
Ціни на діагностику та лікування синдрому миелодисплатического | 9 250 – 29 450 |
Ціни на лікування лейкозу | 271 400 – 324 000 |
Ціни на лікування тимоми | 34 530 |
Ціни на лікування раку легенів | 35 600 – 39 700 |
Ціни на лікування меланоми | 32 620 – 57 620 |
Ціни на лікування базаліоми | 7 700 – 8 800 |
Ціни на лікування злоякісних утворень шкіри | 4 420 – 5 420 |
Ціни на лікування меланоми ока | 8 000 |
Ціни на краниотомию | 43 490 – 44 090 |
Ціни на лікування раку щитовидної залози | 64 020 – 72 770 |
Ціни на лікування раку кісток і м’яких тканин | 61 340 – 72 590 |
Ціни на лікування раку гортані | 6 170 – 77 000 |
Ціни на лікування раку яєчка | 15 410 |
Ціни на лікування раку сечового міхура | 21 280 – 59 930 |
Ціни на лікування раку шийки матки | 12 650 – 26 610 |
Ціни на лікування раку матки | 27 550 – 29 110 |
Ціни на лікування раку яєчників | 32 140 – 34 340 |
Ціни на лікування раку товстого кишечника | 45 330 |
Ціни на лікування лімфоми | 11 650 – 135 860 |
Ціни на лікування раку нирок | 28 720 – 32 720 |
Ціни на реконструкцію після лікування раку грудей | 41 130 – 59 740 |
Ціни на лікування раку молочної залози | 26 860 – 28 900 |
Ціни на лікування раку передміхурової залози | 23 490 – 66 010 |
Госпіталізація
Показання для госпіталізації:Показання для планової госпіталізації: морфологічно верифікований раку порожнини носа та придаткових пазух, що підлягає спеціалізованому лікуванню з II клінічної групи.
Профілактика
Профілактичні заходи:ранній початок лікування, його безперервність, комплексний характер, врахування індивідуальності хворого, повернення пацієнта до активної праці.Застосування лікарських препаратів дозволяють відновити імунну систему після протипухлинного лікування (антиоксиданти, полівітамінні комплекси), повноцінні режим харчування багатий вітамінами, білками, відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), профілактика вірусних інфекцій та супутніх захворювань, регулярні профілактичні огляди у онколога, регулярні діагностичні процедури (рентгенографія легенів, УЗД печінки, нирок, лімфовузлів шиї).
Увага!
- Займаючись самолікуванням, ви можете завдати непоправної шкоди своєму здоров’ю.
- Інформація, розміщена на сайті MedElement, не може і не повинна замінювати очну консультацію лікаря.
Обов’язково
звертайтеся в медичні установи при наявності яких-небудь захворювань або турбують вас симптомів.
- Вибір лікарських засобів та їх дозування, повинен бути обговорений з фахівцем. Тільки лікар може
призначити
потрібні ліки і його дозування з урахуванням захворювання і стану організму хворого.
- Сайт MedElement є виключно інформаційно-довідковим ресурсом. Інформація, розміщена на даному
сайті, не повинна використовуватися для самовільного зміни приписів лікаря.
- Редакція MedElement не несе відповідальності за будь-яку шкоду здоров’ю або матеріальні збитки, що виник
в
результаті використання даного сайту.